Мінські угоди: нові механізми реалізації

Коли 12 лютого 2015 року в Мінську було підписано нові мирні домовленості, Україна і міжнародне співтовариство дещо пожвавилися – з'явився хоч і маленький, але шанс на припинення війни на Донбасі. Реалізація Мінських угод-2 передбачала припинення стрілянини й бомбардувань, відновлення регіону, повернення ситуації в правове русло.

Та як довів час, нові Мінські домовленості залишилися лише документом - клаптиком паперу, до реалізації якого всі закликають, але далі закликів справа не посувається. Понад те, якщо ще в березні на Донбасі зберігався відносний спокій - змовкли «Гради», то в середині квітня прихильники так званих «ДНР» і «ЛНР» знову почали пускати в хід важку артилерію, нарощувати військову міць поблизу українсько-російських кордонів. «Російська Федерація порушує Мінські домовленості, поставляючи на схід України засоби протиповітряної оборони. Кількість установок ППО на Донбасі досягла рекордних цифр з жовтня 2014 року. Російська сторона черговий раз стягнула значні сили до державного кордону з Україною, збільшивши своє угруповання до рівня жовтня минулого року», - заявила офіційний представник Державного департаменту США Марі Харф. Водночас вона підкреслила, що «Україна продовжує демонструвати прогрес у виконанні положень, підписаних у Мінську».

«Режиму припинення вогню більше немає. Поза сумнівами, ситуація з кожним днем ​​змінюється, та ми спираємося на інформацію НАТО, а за цією інформацією Мінська угода закінчилася», - оцінила ситуацію президент Литви Даля Грибаускайте.

Невже ситуація щодо Мінських домовленостей-2 справді зайшла в глухий кут? Невже документ ніяк не можна буде реалізувати? Чи все ж, як відзначають окремі політики-гарячі голови, закінчити війну на Донбасі можна виключно силовим шляхом, дипломатія себе вичерпала?

N-й шанс домовитися

Вище керівництво України впевнене: альтернативи Мінським домовленостям немає. Після першотравневих свят активізувалася робота Контактної групи з реалізації мирних домовленостей, в яку входить від України екс-президент Леонід Кучма, від Росії - посол з особливих доручень Азамат Кульмухаметов, від ОБСЄ - спецпредставник Хайді Тальявіні, а також «лідери» «ДНР» і «ЛНР» - Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. До речі, Росія поміняла свого представника. Замість посла РФ в Україні Михайла Зурабова сторону Кремля представлятиме Кульмухаметов - людина, яка після розвалу СРСР була послом РФ у таких знакових країнах, як Сирія, Єгипет, Йорданія, Кувейт. Експерти прогнозують, що такий крок Росії - сигнал про більш жорстку переговорну позицію.

Чергова зустріч представників Контактної групи відбулася в Мінську 6 травня. Переговори велися за зачиненими дверима. І як уточнив прес-секретар МЗС Білорусі Дмитро Мирончик, підсумки переговорів не будуть розсекречувати.

Водночас прес-секретар Леоніда Кучми Дар'я Оліфер коротко окреслила коло обговорюваних питань - всі вони спрямовані на пожвавлення реалізації Мінських домовленостей. «Основне завдання зустрічі - запустити роботу підгруп з безпеки, політичних, економічних і гуманітарних складових Мінської угоди. Координаторами цих підгруп будуть представники ОБСЄ», - уточнила Оліфер.

У свою чергу, не чекаючи підсумків цих переговорів, Президент Петро Порошенко призначив українських представників у створювані підгрупи Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Блок з безпеки на себе бере екс-секретар РНБО Євген Марчук. До групи з політичних питань увійде теж екс-секретар РНБО, Володимир Горбулін. У підгрупі з гуманітарних питань попрацює уповноважений Президента з мирного врегулювання ситуації на сході країни народний депутат Ірина Геращенко та екс-голова Адміністрації президента Леоніда Кучми Віктор Медведчук. А от у підгрупу з соціально-економічних питань увійде екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Ігор Веремій.

«Жодних переглядів Мінських домовленостей ні українська сторона, ні наші міжнародні партнери не допускають. Наполегливо вимагаємо від підписантів Мінських домовленостей, передусім від Російської Федерації, вичерпних заходів, щоб Мінські домовленості були виконані в повному обсязі», - заявив 6 травня Президент Петро Порошенко, уточнивши, що створювані підгрупи повинні поставити на рейки реалізацію цих домовленостей.

Глава держави свій оптимізм пояснив завданнями, які будуть поставлені перед перерахованими підгрупами. Якщо не вдаватися в деталі, то вони займуться точковою реалізацією мирної угоди.

«Підгрупа з питань безпеки має сприяти реалізації заходів з припинення вогню, котрі раніше були узгодженні з ОБСЄ і представниками «Нормандського формату». Також ця підгрупа має обговорити можливість розгортання миротворчої місії під егідою ООН і ЄС», - конкретизував Президент.

«Підгрупа з політичних питань повинна допомогти в якісній підготовці місцевих виборів, які мають бути проведені у відповідності з українським законодавством і з вимогами ОБСЄ», - продовжив Петро Порошенко. Від роботи підгрупи з гуманітарних питань глава держави очікує налагодження діалогу щодо невідкладного звільнення всіх заручників, поліпшення логістики, умов зберігання й ефективного поширення гуманітарної допомоги в постраждалі райони Донбасу.

«Підгрупа з соціально-економічних питань повинна займатися економічним відновленням Донбасу», - підкреслив Петро Олексійович. За словами Президента, всі напрацювання підгруп у межах Тристоронньої контактної групи повинні будуть негайно втілитися в життя.

З чого починається мир

Як повертати воюючий Донбас в мирне русло, представники Тристоронньої контактної групи за закритими дверима в Мінську вирішували близько трьох годин. За підсумками до преси, як виявилося, вийшли не з порожніми руками. Політики напрацювали «технічний» план реалізації Мінських угод-2.

«Робота пройшла конструктивно. Тим самим закладено фундамент для переговорів і вироблення рішень за "круглим столом", а не на полі бою», - сказала представниця ОБСЄ Хайді Тальявіні.

За словами Леоніда Кучми, домовлено, що підгрупи будуть зустрічатися щотижня, як у Мінську, так і на Донбасі, і за своїм профілем розроблятимуть механізми реалізації мирних домовленостей.

«Сьогодні у нас три головних питання - це припинення вогню, відведення важких озброєнь і верифікація ОБСЄ. Відповідний документ вже підготовлений, але над нею треба попрацювати, - заявив Кучма. - Надалі можна буде обговорювати питання відведення озброєння калібру менше 100 мм, 85-міліметрових мінометів та інші».

Нібито, є певні домовленості щодо того, що Донецькій і Луганській областях буде надана певна автономія. «Робоча група з питань політики, зокрема, вирішувати проблеми автономії українських регіонів на основі виборів на Донбасі. Підгрупа з економічних питань займеться виплатами населенню і відновленням банківської системи», - уточнив Азамат Кульмухаметов.

Реалізація не на благо?

«Ця криза може бути вирішена шляхом справжнього діалогу і компромісів і при дотриманні всіма сторонами взятих на себе зобов'язань щодо його мирного врегулювання. Це ілюзія - вважати, що таку кризу можна вирішити військовим шляхом або що в інтересах людей зберігати її у вигляді якогось замороженого конфлікту, в невизначеності», - заявив в одному зі своїх недавніх інтерв'ю генсек Організації Об'єднаних Націй Пан Гі Мун.

Богдан Яременко
Окремі українські дипломати впевнені, що реалізація Мінських угод, враховуючи позицію Росії і схильність вести гібридні кампанії, може погіршити ситуацію на сході країни. «Я б казав не про перспективу, а про небезпеки, які мають місце у випадку можливої ​​реалізації Мінських домовленостей. Небезпека полягає в тому, що з «подачі» Москви в Україні буде створено регіон, який де-факто не контролюватиметься Києвом, у якому під виглядом місцевої чи регіональної влади будуть легалізовані терористичні угруповання, які мають культурно-інформаційну автономію, але жити вони будуть за рахунок українських платників податків. Реалізація Мінських домовленостей з часом може призвести або до демонтажу курсу на лібералізацію, європейську інтеграцію, або й до демонтажу української державності», - сказав АСН дипломат, екс-генеральний консул України в Стамбулі Богдан Яременко.

Костянтин Бондаренко
Але все ж переважає думка, що Мінські домовленості слід реалізовувати без варіантів. І під час їхньої імплементації сторони повинні піти на поступки один одному. «Необхідно працювати над реалізацією Мінських угод-2, а не думати про проведення нових переговорів. Вони ні до чого не приведуть. Слід більш щільно зайнятися імплементацією вже існуючих домовленостей», - сказав АСН директор Інституту української політики Костянтин Бондаренко. - Для стабілізації ситуації на Донбасі необхідно, щоб сторони пішли на поступки один одному. Слід відвести війська і задуматися над можливістю надання автономії окремим східним регіонам».

Санкції в допомогу

Але як змусити Росію (саме її звинувачують у саботажі, - авт.) виконувати Мінські угоди? У США і ЄС щодо цього одна відповідь: посилювати санкції.

Днями комітет Європарламенту у закордонних справах затвердив резолюцію про те, що ЄС повинен активізувати санкції проти Росії і розглянути можливість надання Україні оборонного озброєння, якщо РФ не буде дотримуватися режиму повного припинення вогню згідно з Мінськими домовленостями і не поверне Крим. «Якщо Росія й надалі дестабілізуватиме ситуацію на сході України і не відмовиться від незаконної анексії Криму, Євросоюз має посилити санкції й розглянути можливість надання оборонних озброєнь та іншої військової допомоги Україні», - йдеться в проекті резолюції.

За продовження і поглиблення санкцій виступають і в США. «Санкції, які ми зараз забезпечили, повинні бути продовжені, щоб Росія виконала всі свої зобов'язання за мінськими угодами й повернула кордони України», - озвучив позицію Штатів віце-президент США Джо Байден.

Володимир ЦибулькоА щоб Росія не визнала заяви представників ЄС і США порожнім звуком, окремі європейські країни можуть запровадити точкові санкції. «Думаю, найближчим часом почнеться хвиля персоніфікованих санкцій проти російських лідерів із так званого «списку Савченко». У ньому фігурує багато російських воєначальників, політиків і сам Володимир Путін. Після святкувань 70-річчя Перемоги ці санкції можуть бути введені в дію. Що це означає? Цим особам можуть заблокувати банківські рахунки, бізнес-активи, заборонять в'їжджати в окремі країни», - зробив прогноз експерт аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько.

Дійсно, санкції можуть стати рушійною силою в реалізації Мінських угод. Але, як кажуть експерти і політики, ці санкції повинні дістати до самих «нервів» російської економіки - наприклад, торкнутися «Газпрому». Коли йде велика гра, і ставки повинні бути великими. Переходячи на шахову термінологію: виграти можна, тільки якщо поставити мат «королю», а не постійно ганяючись за «пішаками».