counter
Стрічка новин
Вибрати все
28 Березня
27 Березня
Всі новини...

Нова Воєнна доктрина: яким шляхом піде українська армія?


Переглядів: 90


Нова Воєнна доктрина: яким шляхом піде українська армія?

Окупація Криму, події на сході країни поставили владу перед очевидним фактом – потрібно терміново реформувати українську армію, інакше є ризик, що доведеться годувати і оснащувати чужих солдат. Політики, що стали біля керма країни після Майдану, нібито усвідомлюють цю аксіому, але, як показує час, не квапляться з рішучими діями. 

Воювати по-новому зможемо з грудня

В чинній коаліційний угоді чітко вказано, що Україні потрібна нова Воєнна доктрина. Більш того, написання і прийняття сучасної Стратегії національної безпеки – пункт №1 в цьому об’єднавчому документі. Планувалось, що країна побачить головний військовий документ в четвертому кварталі 2014 року. Не склалось.

«Календарні графіки зірвані. Наскільки мені відомо, депутати готують цей документ поодинці, а потрібно об’єднуватись. Щоб написати і прийняти Доктрину, потрібна політична воля великих фракцій. Які б глобальні зміни не пропонувала наша маленька фракція («Самопоміч» – авт.), існуюча політична система буде їх відкидати. За моїми спостереженнями, зміни нині нікому не потрібні: Міноборони і Генштаб живуть своїм життям. А депутати здебільшого виконують обслуговуючі функції для Кабміну і Адміністрації Президента», – розповідає «Аналітичній службі новин» (АСН) народний депутат, екс-комбат батальйону «Донбас» Семен Семенченко.

Як повідомили АСН у профільному парламентському комітеті, очікується, що проект Воєнної доктрини у Верховній Раді презентують у травні, а її затвердження має відбутись в грудні. 

Сергей ПашинскийСергей Пашинский

«Найближчим часом ми створимо єдиний орган, який займатиметься напрацюванням цього документа. До цього велась паралельна робота на рівні народних депутатів, Генштабу, Міноборони і РНБО, – уточнює голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський. – У принципі, робота йде, хоч я не задоволений її темпами. Сподіваюсь, що до травня ми народимо якийсь підсумковий документ.

Все залежить від того, хто потенційний ворог, а хто – союзник

Чим майбутня Воєнна доктрина має відрізнятися від існуючої? На це запитання у політиків і експертів, опитаних АСН, відповідь єдина. 

«Безумовно, в документі має бути виписано, хто є нашим ймовірним ворогом, і вказано потенційних союзників. У доктрині повинно бути зазначено, звідки може бути потенційний напад і як ми його плануємо відбивати», – відзначив експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.

На політичному рівні Україна уже визначилася зі ймовірним ворогом – це Росія.

Андрей ТетерукАндрей Тетерук

«Ворог один, і він зараз веде бойові дії на сході нашої країни», – зазначає народний депутат, екс-комбат батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук.

Серед потенційних союзників українські парламентарії називають країни НАТО. Довготривала перспектива – потрапити під військову «парасольку» Альянсу. Очікується, що до 2019 року Україна повністю перейде на натівські стандарти. Короткотривала перспектива – тісно співпрацювати з окремими країнами. Наприклад, поглиблювати і розширювати взаємодію на рівні литовсько-польсько-української бригади.

Посилення кордонів на сході

«На сьогоднішній день склалась смішна ситуація. Якщо подивитись на постійне базування наших військових частин, то таке враження, ніби ми готуємось до війни з Польщею і Румунією», – каже Сергій Пашинський і уточнює, що в майбутньому потрібно обов’язково провести передислокацію військ – посилити східні рубежі.

У квітні депутати мають намір ухвалити Закон «Про Національну гвардію». Ним планується закріпити за гвардійцями функції не лише внутрішнього правопорядку в країні, але й співпрацю з прикордонниками щодо спільного прикриття східних кордонів. Тобто, запровадження воєнізованої охорони українсько-російських рубежів.

Дискусійним залишається і питання укріплення кордонів. Ініціатива уряду Арсенія Яценюка стосовно будівництва на кордоні з Росією «Стіни» все більше піддається критиці. Проект надто дорогий, а його безпекова ефективність потенційно занизька. В Адміністрації Президента тихенько аналізують можливість спорудження своєї «лінії Маннергейма» з глибоко ешелонною обороною, і навіть танковими позиціями.

Але щоб «утримувати» кордони, потрібно ще визначитись, де саме вони проходять. Через військові дії на сході країни і окупацію Криму, часткову окупацію окремих регіонів Донецької і Луганської областей українські кордони де-факто і де-юре, як кажуть в Одесі, – дві великі різниці.

Тарас ЧорноволТарас Чорновол

«Воєнна доктрина пишеться на довгі роки. Теоретично в ній кордони мають виписуватись без факту окупації, а так, як вони зазначені в міжнародно-правових договорах, – розмірковує Тарас Чорновіл. – Але у нашому випадку східні і південні кордони, скоріш за все, будуть по-особливому зазначені в Перехідних положеннях документа.

На думку експерта, дуже важливо не забути в новій Воєнній доктрині вказати остаточну ціль – повернення Криму і повна демілітаризація цієї території, вивід іноземних військових баз.

Ставка на професійну армію і переозброєння

Україна взяла курс на нарощування чисельності власних Збройних сил. Зокрема, 5 березня народні депутати підтримали президентську ініціативу про збільшення особового складу ЗСУ зі 184 тисяч осіб до 250 тисяч. Чи буде ця чисельність закріплена у Воєнній доктрині, – питання. Серед народних депутатів активно обговорюється інший варіант комплектації армії.

Дмитрий ТимчукДмитрий Тимчук

«Країні потрібна професійна армія чисельністю до 150 тисяч осіб, а також військовий резерв – ще приблизно 500 тисяч чоловік», – висловлює думку народний депутат, військовий експерт Дмитро Тимчук.

Парламентарій уточнює, що до військового резерву потрібно залучати добре підготовлених і навчених людей. Аргументація проста – досвід АТО засвідчив, що один добре навчений боєць приносить більше користі у військовій операції, аніж десятеро «слонів», які на полі бою здебільшого виконують функцію «гарматного м’яса».

Як озброювати українську армію? Орієнтир – на оснащеність армії «ймовірного ворога».

«Щойно вказується ймовірний супротивник, вибудовується концепція протистояння. Якщо ми бачимо, що у нашого ймовірного супротивника 300 тисяч осіб у сухопутних військах, на озброєнні стоїть 5 тисяч таких-то танків, ми повинні моделювати ситуацію, як з цими танками боротись. Якщо ми бачимо, що наш супротивник, умовно кажучи, в Чорному морі має такі-то воєнно-морські угрупування, то ми маємо думати, що і як нам зробити, щоб потенційно знешкодити ці воєнно-морські угрупування», – розказує про стратегію озброєння Пашинський.

Червоною ниткою у Воєнній доктрині має проходити питання протидії гібридним воїнам. Адже на сьогодні Україна має справу не з класичними воєнними діями.

Віктор ЧумакВіктор Чумак

«Ми маємо унікальний шанс виписати ідеальну Воєнну доктрину. У нас визначились вороги і союзники, визначилася головна військова загроза і форми її діяльності. Уже відомо, як ведеться гібридна війна. Потрібно виписати запобіжники. І хибно думати, що ми не знаємо, як вести гібридну війну. У Брюсселі й НАТО розклали цю війну вже на молекули, – каже народний депутат, екс-директор департаменту політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак.

Планується в документі зробити і акцент на патріотичне виховання населення. Прем’єр Арсеній Яценюк дав розпорядження профільним міністерствам розробити програми з патріотичного виховання українців, проведення військового вишколу юнаків у школах, вузах.

Свій внесок у Воєнну доктрину має зробити і Міністерство інформації. Від відомства Юрія Стеця вимагають стратегію протидії інформаційним війнам.

Нова Воєнна доктрина: яким шляхом піде українська армія?

Питання руба: чи потрібно Україні повертати ядерний статус?

Досить часто окремі політики роблять заяви щодо доцільності повернення Україні статусу ядерної держави. У минулому скликанні Верховної Ради група парламентаріїв-свободівців навіть зареєструвала постанову «Про Концепцію створення обороноздатної Української держави та суспільства». Документом, зокрема, пропонується повернути Україні ядерний статус.

«Відмова України від ядерного арсеналу супроводжувалася прийняттям Будапештського меморандуму, згідно з яким Великобританія, США, Російська Федерація, а згодом Франція та Китайська Народна Республіка гарантували територіальну цілісність і захист України. Анексія Криму, пряма військова агресія з боку Російської Федерації продемонстрували недієвість згаданих гарантій і ще раз підкреслили пріоритетність зброї масового ураження у сфері гарантування національної безпеки», – зазначається в документі.

Проте експерти застерігають політиків не робити таких гучних заяв і не реєструвати подібних законодавчих ініціатив. Тільки ворогів собі наживемо. Зокрема, США і ЄС не зрозуміють цих заяв і відвернуться від України, залишивши її сам на сам з Росією.

Олена Галаджій, АСН

Читайте АСН в Google News




Новини партнерів



Інші важливі новини і публікації
Енергетика людини: що таке емпатія
Енергетика людини: що таке емпатія
Всі ми хочемо, щоб нас розуміли і приймали такими, якими ми є Зрозуміти іншу людину та стати на її місце у скл....
Камені-талісмани: як природна енергетика приваблює любов, гроші та удачу
Камені-талісмани: як природна енергетика приваблює любов, гроші та удачу
Природа подарувала нам безліч способів залучати у своє життя удачу, любов, гроші та багато інших благ Одним із....
Все про енергетичних вампірів
Все про енергетичних вампірів
Прийнято вважати, що енергетичний вампір — це тяжкий, неприємний тип Він живиться енергією оточуючих, тероризу....
Захист від маніпулятора: як зміцнити свою енергетику
Захист від маніпулятора: як зміцнити свою енергетику
Мета маніпулятора — повністю підпорядкувати людину своїй волі, і тим самим позбавити її самостійності та можли....
Як зберегти удачу та уникнути неприємностей: магічні правила на кожен день
Як зберегти удачу та уникнути неприємностей: магічні правила на кожен день
Кожному з нас необхідні успіх і життєва енергія для досягнення поставленої мети Заманити щастя та зберегти гар....
більше матеріалів
/-0,24542498588562-/ /-pc-/
Top