Поки що транзитом

Те, що зараз відбувається на Близькому Сході і зокрема в Сирії, так чи інакше, але вже втягнуло в цей процес і інші країни. Причому деякі залучені дуже серйозно. Так, Європа зіткнулася з небаченою досі хвилею біженців, кількість яких навіть не думає зменшуватися. Навпаки, за найоптимістичнішими прогнозами (якщо їх можна назвати такими), чисельність тих, хто тікає від війни, лише зростатиме. Багато країн, оцінюючи ризики, почали запроваджувати більш жорсткі механізми і закривати свої кордони. Це вже зробила Болгарія, а також Хорватія, яка закрила кордон із Сербією. Відновила прикордонний контроль Франція. Нервує й Угорщина, яка має намір закрити кордон з Хорватією, вже закривши його із Сербією. І це, як ми розуміємо, лише початок, оскільки європейське міграційне законодавство, зазначають експерти, змінювати потрібно було давно.

Проведений 22 вересня екстрений саміт Євросоюзу з питань біженців, на проведенні якого в першу чергу наполягали Німеччина та Австрія, котрі приймають у себе левову частку сирійських мігрантів, позаду, але однозначно стверджувати, що проблема знайшла шляхи розв’язання, які б задовольнили всіх без винятку, вкрай складно. До речі, ця проблема вже обговорювалася Європою в травні цього року, але тоді, як зазначає радник директора Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Оксана Маркєєва, «відчувалася серйозна недооцінка її масштабу». Що ми маємо на сьогодні? Міністри внутрішніх справ країн ЄС більшістю голосів затвердили квоти з розподілу мігрантів. План передбачає переселення 120 тисяч мігрантів по всіх країнах ЄС відповідно до квот для кожної держави. Центральна Європа – Угорщина, Румунія, Словаччина і Чехія – проголосувала проти такої системи. Утримавшись, не підтримала її і Фінляндія.

Міграція у цифрах

Руслан БортникКрім того, Євросоюз вирішив відкупитися від біженців грошима – на саміті було досягнуто домовленості вже найближчим часом виділити як мінімум мільярд євро на допомогу сирійцям, яких прийняли Туреччина, Ліван і Йорданія. Загалом же на врегулювання міграційної кризи в найближчі два роки Європа планує витратити з бюджету спільноти понад 9 мільярдів євро. Експерти стверджують, що метою такої політики, коли допомога надається, але – поза межами самої Європи, є зменшення напливу мігрантів до країн ЄС. «Уже на сьогодні витрати з бюджету ЄС, які підуть на розв’язання проблеми біженців, заплановані в розмірі 2% від його дохідної частини, – роз'яснює «Аналітичній службі новин» директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. – Експерти оцінюють, що до кінця року ця сума може досягти і 5%. Враховуючи проблему Греції, враховуючи інші кризи економічного плану в Європі, стає зрозуміло, що це дуже сильно навантажить європейську соціально-економічну систему, погіршить європейські соціальні стандарти, що, у свою чергу, посилюватиме політичні кризи в європейських країнах».

Втім, президент Ради Європи Дональд Туск упевнений, що пік напливу мігрантів ще попереду. За його словами, Європі «необхідно змінити політику відкритих дверей і вікон, зосередившись на захисті зовнішніх кордонів і допомоги біженцям за їх межами, насамперед, допомагати країнам, котрі їх приймають». Так, за оцінкою ООН, цього року кількість мігрантів до країн Європи вже перевищила 300 тисяч. Європа ж, у свою чергу, стверджує, що країни ЄС уже прийняли понад півмільйона людей. Приміром, тільки за серпень цього року було зареєстровано понад 150 тисяч біженців, тоді як за весь минулий рік їх було 280 тисяч. При цьому єврочиновники звертають увагу на той факт, що встановити точну кількість утікачів від війни просто нереально, оскільки багато біженців проходили реєстрацію двічі: спочатку у Греції, а потім в Угорщині.

До Європи через Україну

Що більше загострюється ситуація на Близькому Сході, то більше ризиків вона несе і для України. Один з них, поки що непрямий, – наші прикордонники дедалі частіше почали затримувати вихідців з Сирії, котрі будь-якими шляхами хочуть потрапити до Європи. Так, на території України з початку року прикордонники затримали майже дві тисячі нелегальних мігрантів. Сирійців з них 130 осіб.

Цифра не дуже велика, але останні випадки все-таки змушують насторожитися. Так, у ніч на 26 вересня прикордонний наряд мукачівського загону виявив 6 осіб, які рухалися в бік кордону з Угорщиною. Всі шестеро затриманих сказали, що вони сирійці. Кількома днями раніше, 20 вересня, Держприкордонслужба затримала 10 нелегалів, які теж намагалися перетнути український кордон, маючи намір через нашу територію потрапити спочатку до Угорщини, а звідти – до Словаччини. До речі, біля кордону зі Словаччиною було затримано і ще п'ятьох сомалійців. А сирійця і йорданця затримали чопські прикордонники. В Одесі ж узагалі зафіксовано незвичайне затримання: двоє громадян Марокко спробували обійти пункт пропуску до Одеської області, забравшись... на підйомний кран, за допомогою якого в трюм завантажувалося зерно.

Ще кількома днями раніше, 15 вересня, на кордоні між Україною та Угорщиною вітчизняні прикордонники затримали 11 вихідців з Афганістану та Сирії. До нашої країни мігранти з Близького Сходу потрапили легально, маючи робочі або навчальні візи. Але от права на в'їзд до країн ЄС вони не мали. Прикордонники кажуть, що дедалі більше вихідців з Сирії та інших близькосхідних країн тікають до Європи. У тому числі й через територію України. Для Європи ж ситуація з біженцями з країн Близького Сходу та Африки набула настільки загрозливого характеру, що лідери країн ЄС, забувши всіх і вся, вкотре намагаються знайти спосіб розв’язати проблему чужими руками.

Чи не вийде так, що через якийсь час Україна, маючи у своєму активі понад півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб (саме так ми – через те, що війна у нас називається кодовим словом АТО, – називаємо своїх власних біженців), буде обтяжена ще й напливом нелегальних мігрантів, яких теж треба забезпечити хоча б мінімумом соціальних благ? Приміром, тим самим житлом і грошовою допомогою або роботою, яка дозволить цим людям банально виживати. Чи потягнемо ми таке навантаження, враховуючи стан економіки, кримську проблему і своє власне «східне питання»? Якщо забути про всілякі словесні викрутаси дипломатичного характеру, то що ми з ними робитимемо, якщо не здатні допомогти своїм людям (а їх уже зараз незрівнянно більше, ніж близькосхідних нелегалів, котрі рвуться до Європи), які фактично теж втекли від війни?

На сьогодні, за словами Руслана Бортника, у Німеччині 20% молоді – це мусульмани і араби. «Численність, демократичні тренди, які існують в Європі, – наголошує експерт, – показують, що ці сім'ї стандартно багатодітні. Відповідно, етнокультурний баланс, який нині існує в Європі, поступово змінюватиметься на користь ісламського і мусульманського світу, що теж становить певні ризики, бо ці спільноти погано асимілюються: тобто там, де вони осідають, ці люди живуть так само, як жили вдома». Це, зауважує політолог, «становить ризики і тероризму, і зміни політичного поля, тому що, за тими ж ліванськими оцінками, які днями було надано прем'єр-міністру Британії, як мінімум 20% людей, що потрапляють зараз до Європи під виглядом біженців, є або членами різного роду воєнізованих угруповань Алькаїди, або Ісламської держави, або були членами, брали участь у бойових діях на боці цих угруповань». А оскільки ЄС навряд чи здатний запропонувати вихід з цієї ситуації, його проблеми рикошетом ударять по Україні: Європа, наголошує експерт, у цій ситуації може погодитися на будь-яке її розв’язання, у тому числі й на російські пропозиції, якщо такі будуть.

Перспективи для нас

Власне ситуація з незаконними мігрантами для України поки що жодної загрози не становить. За даними Держприкордонслужби, за 8 місяців цього року було виявлено лише 1 850 біженців. Як бачимо, цифра справді не критична, хоча їх на 26% більше, ніж торік. Переважно незаконні мігранти прямують з країн СНД та Південної Азії. При цьому більшість з них наші прикордонники затримували на ділянках українсько-угорському та українсько-словацького кордону. А це лише підтверджує той факт, що Україна поки що не є для цих людей кінцевим пунктом призначення, і основні шляхи незаконної міграції до країн ЄС проходять поза територією нашої країни.

Тим часом міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що Україна теж прийматиме біженців з Близького Сходу. Правда, з одним застереженням – після вступу до ЄС. Понад те, глава МЗС заявив, що через якийсь час без припливу робочої сили ззовні нам просто не обійтися, наголосивши, що «у нас відбувається старіння населення, і, за прогнозами, Україна вже через 12-15 років відчує гострий брак робочої сили. «Але не зараз, коли у нас проблеми на Донбасі, – зауважив міністр, зазначивши, що «Україна і раніше не була особливо привабливою для мігрантів, а в теперішній ситуації показники її привабливості різко знижуються». Що Україна зараз не здатна приймати біженців з інших країн, зазначають і експерти. «Я б хотів, щоб Україну сприймали як країну, куди хочуть приїхати люди, – зазначив глава правління Українського інституту міжнародної політики Ростислав Томенчук. – Але щоб до нас приїжджали біженці з Сирії, ми повинні бути на рівні розвитку Швеції, Швейцарії чи Канади».

До речі, в Єврокомісії – ще до саміту в Брюсселі – порахували, що Україна здатна взяти більше 100 тисяч мігрантів, якщо брати до уваги значні території, щільність населення і родючі землі. Але, згідно з офіційними заявами Державної міграційної служби України, наша країна не прийматиме біженців з близькосхідних країн, а заяву про те, що вже «здійснюються підготовчі заходи із дообладнання прикордонних пунктів пропуску та будівництва таборів для первинного розміщення біженців», як запевняє прес-служба, фальшиве.

Оксана Маркєєва«Україна зараз у дуже складній ситуації, – роз'яснює АСН Оксана Маркєєва, – тому що ми перебуваємо у стані гібридної війни, ми не можемо чітко визначити юридично те, що дійсно воюємо. І через це у нас відбуваються проблеми з визначенням статусу внутрішньо переміщених осіб. І з визначенням багатьох інших статусів, у тому числі й для людей, які воюють». Що ж стосується сирійських біженців, то, за словами експерта, Україна не є для них популярним маршрутом. «Усі знають, що навіть за відносно мирних і благополучних часів Україна вельми неохоче приймала у себе біженців, – нагадує Оксана Маркєєва, – на що нам періодично вказував і європейський комісар, і комісар ООН з прав біженців. Тут дуже серйозними бар'єрами для таких людей є мовний і культурний, а головне – це економічне становище країни. У нас країна дуже небагата. Вона не може часто своїм громадянам надати ані роботу, ані певний соціальний пакет, а що вже казати про іноземців. Єдине, що Україну можуть використати як якийсь плацдарм для подальшого перекидання до Європи, якщо будуть якимось чином скомпрометовані вже відомі коридори, котрими вони поки що користуються».

Поки що, як бачимо, наші власні проблеми є тим бар'єром, який перетворює Україну на країну, вкрай непривабливу для біженців зі Сходу. Але що буде, якщо Європа закриється настільки, що сирійцям доведеться шукати інші майданчики для того, аби десь осісти? Тоді, наголошують експерти, цілком імовірний сценарій з потоком нелегальних мігрантів до країн, які раніше їх не цікавили. Якщо ж Європа, яка чинить зараз за принципом «своя сорочка до тіла ближча», перейнявшись тим, як впоратися з міграційної хвилею, геть «забуде» про проблеми на сході України і в Криму (а передумови цього неприємного процесу є), для України це може обернутися тим, що розв’язанням наших проблем займуться США в парі з Росією. Що в такому випадку матимемо ми, поки що складно навіть уявити. Хоча зрозуміло вже зараз, що демократичні засади розвитку держави, так само як і європейський вибір України, під дуже великим питанням. А тому розраховувати на безвізовий режим з Європою, який нам було обіцяно вже не раз, навряд чи варто. Хіба що, за оцінками експертів, деяке послаблення може бути для нашого брата журналіста, а також студентів. Але це зовсім не та допомогу від Європи, на яку українці розраховували.