Молоко у селян продовжать закуповувати до літа. Як молочні монополії паразитують на селі

14 млн селян з нового року постраждали через те, що з 1 січня 2018 року вступає в силу норма угоди про асоціацію з ЄС, яка фактично забороняє селянам продавати молоко заводам. Про це на погоджувальній раді заявив голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

Він навів як приклад Швейцарію, яка для захисту своїх фермерів відмовилася вступати в ЄС. "А ми вичерпуємо квоти за десять днів нового року, як це було з поставкою меду в ЄС. І при цьому ми відмовляємося захищати наших селян і корів ... Хочете пити якісне польське або голландське молоко? Я хочу пити якісне українське молоко!", - кричав Ляшко.

Глава РПЛ спрогнозував, що заборона на продаж молока приватникам спровокує селян вирізати поголів'я, що лишилося і ​​корів в Україні буде "менше, ніж за часів Гітлера". Він закликав забезпечити державні дотації для підтримки фермерів. "Також будемо вимагати від уряду переглянути квоти з ЄС для захисту наших селян", - заявив Ляшко.

Трохи підправимо Олега Ляшка - селяни все ще можуть здавати молоко на переробку заводам. Однак - це лише тимчасова відстрочка. Через півроку питання знову стане ребром.

У Мінагропроді кажуть, що молоко можна здавати. Поки що

З 1 січня 2018 повинні були вступити в силу нові стандарти якості цільного коров'ячого молока. Замість ГОСТ 3662-97 повинні були запрацювати ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров'яча. Технічні умови".

Однак розуміючи реалії галузі та необхідність перехідного періоду Мінагрополітики ініціювало відстрочки вступу в силу оновленого стандарту до липня 2018 року, що підтримано в Національному органі стандартизації, повідомляється на сайті Кабінету міністрів.

Фактично цю відстрочку Мінагрополітики хоче використовувати для формування багатоступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект цього документа, наказу Мінагрополітики, готовий і в січні буде представлений на громадське обговорення, обіцяють у відомстві. Отже до середини літа всі українські молочники повинні бути готові працювати "по-новому". В результаті Мінагропрод хоче поступово дійти до євростандарту 100/400.

До слова, за підрахунками Мінагрополітики, близько 25% молока в Україні виробляються саме домогосподарствами. Однак виконавчий директор Громадської організації "Економічний дискусійний клуб" Олег Пендзин свого часу заявив, що насправді - 75% корів знаходяться в приватних домогосподарствах. Тобто - велика частина нашої молочної галузі тримається виключно на селянах, яких до речі, ще й нещадно експлуатує.

Вдумайтеся - молокозаводи зараз скуповують у селян незбиране молоко по 4 гривні за літр. Багато хто після нового року різко опустили ціну на молоко, заявляючи наївним селянам, що "зверху" заборонили його купувати у домогосподарств через новий закон".

Що принесуть нові стандарти молока виробникам

Отже новими стандартами молока передбачалося, що молоко другого класу (а саме таким у нас вважається молоко з домогосподарств) в їжу вживатися не буде. Використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, однак дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну.

Після цього перехідного періоду на полицях магазинів в Україні має бути тільки три сорти молока - екстра-класу, вищого і першого.

Як пояснили в Мінагропроді, виробнику не доведеться прикладати особливих зусиль, щоб замість другого сорту молока виробляти першосортне.

"Мова йде про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний в роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльні установки , які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. і, звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду ", - заявила перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Олена Ковальова.

У Мінагропроді нагадали, що на розвиток тваринництва в цьому році передбачено 4 млрд грн. Однак варто зауважити, що призначені вони аж ніяк не сільським бабусям і навіть не дрібним господарствам. Ці суми, швидше за все, як і в минулі роки дістануться величезним компаніям. У Мінагропроді приватним виробникам порадили "не сумувати", а об'єднуватися в кооперативи. "Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частина молока, хоча потенціал величезний», - відзначили в міністерстві.

Втім, навряд чи ця порада буде застосовуватися до тих селянських господарств, які продавали надлишки молока, частина залишаючи собі для прожитку. Такі господарства (а їх в селі більшість) не стануть здавати свою корову на "кооперативну ферму" - адже для селян вона - ще й годувальник, в прямому сенсі слова.

Потім у відомстві делікатно натякнули - "виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці, так як молоко екстра-класу коштує дорожче, та й молоко екстра-класу є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт".

З одного боку - протестувати проти підвищення якості продуктів харчування буде тільки повний ідіот. Однак в Україні ситуація дуже неоднозначна. Так як багатьом експертам не дає спокою питання - чому у нас так завзято рвуться контролювати якість молока, але ніхто не переживає за те, що більша частина "молочки" просто неїстівна.

Чому ж тут, наприклад, міністерство охорони здоров'я не б'є на сполох, не вимагає від бізнесу дотримуватися стандартів якості, не здійснює перевірки, не попереджає людей про небезпеку вживання в їжу сурогату? Тут чиновники в черговий раз прикрилися "фіговим листком" мораторію на перевірки бізнесу. Мовляв нехай покупець сам визначить, гарне це масло, чи погане; сир це - або шматок пластика з пальмового масла.

Багато масла не буває

До слова, дуже цікаво було б порівняти за якістю масло, яке виробляють наші заводи на експорт, і яке продають нам на внутрішньому ринку. У чому ж секрет українського чуда - коли незважаючи на те, що кількість виробленого в Україні сирого молока постійно падає, обсяги вироблених з нього продуктів харчування зростають в рази?

Ось ми вже на другому місці після Нової Зеландії за обсягами поставок в ЄС вершкового масла! У січні - жовтні 2017 Україна вибилася на восьме місце в світі за обсягами експорту олії. Майже 21 тисяча тонн масла - це в три рази більше, ніж в минулому році.

Подібний ребус експерти пояснюють просто, нашу молочку часто роблять з чого завгодно, тільки не з молока. При цьому вартість її на прилавках магазинів практично досягла європейського рівня, а якість - практично переступила межу неїстівного. Складно уявити, яким би став наш ринок молочної продукції, якби в країну просто заборонили ввозити пальмову олію і сухе молоко - основні інгредієнти молочного сурогату.

Але "молочне" лобі в Україні поки що настільки сильне, що на офіційному рівні якість молочної продукції, яка знаходиться на наших прилавках не обговорюється взагалі. А ті нечисленні спроби експертів вивчити ринок і вказати на затятих виробників браку закінчуються судовими позовами проти самих же експертів.

Так що експертам доводиться поки що тільки рахувати - на скільки зростає вартість продукції молочної галузі. Так за підрахунками глави Асоціації постачальників торговельних мереж і народного депутата Олексія Дорошенко, "молочний кошик" українців подорожчав за 2017 рік на 23%.

Але куди більше зростання вартості "молочки" експерти прогнозують в році нинішньому. Причиною тому буде зростання експорту, введення в дію вищезазначеного закону про якість молока, а отже - зменшення його виробництва в рази. Ну і традиційні фактор - триваюча інфляція і всі супутні її "принади" - подорожчання палива, зерна ітд.

Як чиновники з Мінагропроду збираються прикривати з літа величезну діру в недостачі сировини на ринку сирого молока - не зрозуміло. Надія на сільські кооперативи без стартового капіталу - смішна і виглядає як знущання. Адже реальних програм з підтримки малого та середнього фермерства в країні як не було так і немає.