Скільки в Раді "мертвих душ", хто гірше за всіх працював і чи є коаліція. Підсумки року

Комітет виборців України презентував звіт про продуктивність праці Верховної Ради України за минулий рік. Основні оцінки роботи народних обранців невтішні. Депутати продовжують законодавчо "спамити" на догоду своїм політичним рейтингам і особистого піару. У чинній Раді сформувалася негласна більшість з трьох фракцій: БПП, "Народного фронту" і Радикальної партії Олега Ляшка, який продовжує переконувати електорат з екранів ТБ в своїй опозиційності.

Законодавчий спам

Так, гендиректор КВУ Олексій Кошель розповів, що одним з основних підсумків року роботи чинної Ради є те, що "ми спостерігаємо деяке зменшення потоку зареєстрованих законопроектів, які дуже часто, як показує практика, можуть характеризуватися, як законодавчий спам".

Але кількість законопроектів залишається дуже і дуже великою. "А саме, в розрізі років ми подивилися, що в 2015 році було зареєстровано 4279 законопроектів, в 2016 кількість зменшилася до 3226, а в 2017 - зменшилася ще більше - до 2367. Але протягом 2017 року з усіх зареєстрованих законопроектів було ухвалено всього 162 законів. Тобто у нас є всі підстави стверджувати, що реєстрація великої кількості законопроектів становить серйозні труднощі і перепони для конструктивної роботи парламенту. Це надмірне навантаження парламентських комітетів, міністерств і експертного управління", - підкреслив він.

Сьогодні зареєстровано понад 10 тис. законопроектів. І часто нардепи тут керується "олімпійським правилом": хто більше, а не хто краще.

Україна побила абсурдний рекорд серед європейських держав щодо законотворчості. В середньому український депутат за рік реєструє 1800 законопроект. А парламентарії, наприклад, Норвегії - 5 законопроектів на рік, Швейцарії - 6 законопроектів, Греції - 13, Австрії - 46, Великобританії - 66, Італії - 644. "При тому, що Італія - ​​один з лідерів у ЄС за кількістю зареєстрованих законопроектів . Але і тут кількість втричі менше, ніж в Україні", - зазначив він.

Ляшко - лідер антирейтингу зі спаму

 Антилідером щодо законодавчого спаму є голова РПЛ - Олег Ляшко. "За три роки він зареєстрував 340 законодавчих актів, з яких 240 - проекти законів. Тобто Ляшко у нас більш активний, ніж парламенти Австрії та Греції разом узяті. Тому одна з наших рекомендацій - зменшити кількість такого спаму. Ми пропонуємо, щоб законопроект реєстрували не окремі депутати, а мінімум 19 нардепів або ціла фракція. Це дозволить уникнути відверто лобістських законів", - додав Кошель.

Міф про коаліцію

Кошель констатував, що на практиці в Раді існує неформальна коаліція БПП, Народний фронт і РПЛ. "Які політичні сили підтримують президентські й урядові ініціативи?

В середньому, за закони голосували в минулому році в Раді 247 нардепів. Найбільшу підтримку законам давали фракції коаліції: "Народний фронт" - 77%, БПП - 72% і Радикальна партія Олега Ляшка - 67% ", - зазначив він. Фракції опозиції демонструють менші показники голосування за закони: 59% - "Самопоміч", 47 % - "Батьківщина", 41% - позафракційні, 36% - "Воля народу", 34% - "Відродження", 24% - Опозиційний блок.

"Це говорить про те, що такі цифри розбивають міф, що коаліція не може існувати без голосів депутатських груп і Опозиційного блоку. Як ми бачимо, ці сили давали найменшу кількість голосів за законопроекти, які стали законами", - підкреслив він. Експерт зазначив, що, по суті, "ми бачимо більшість з трьох фракцій. І особисто прем'єр повинен подякувати голові Радикальної партії Олегу Ляшку, завдяки якому ухвалювалися закони і урядові ініціативи в парламенті".

Кращі і лузери

Так, аналітик КВУ Денис Рибачок додав, що найбільш продуктивним депутатом минулого року був Андрій Шинькович з БПП. Його 10 законопроектів були ухвалені в 2017 році. Далі йдуть: Ірина Подоляк з "Самопомочі", Марія Іонова з БПП, Микола Княжицький з "Народного фронту".

Це, за його словами, показує наявність у Раді великих перекосів, коли окремі депутати реєструють одразу кілька законопроектів, багато з яких - ухвалюються. А деякі нардепи взагалі не реєструють жодного законопроекту.

"Так, 11 нардепів з Ради взагалі не подали жодного законопроекту за весь 2017 рік. Тоді як 49 нардепів подали понад 30 законопроектів", - додав він. Одна з ключових тем роботи Ради - це відвідуваність нардепів. На підставі офіційних даних підготовлений ТОП-10 прогульників Ради: Євген Бакулін, брати Добкіни, Дмитро Ярош, Іван Фурсін, Віталій Чепинога, Геннадій Бобов, В'ячеслав Богуслаєв, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко. Це ті нардепи, які відвідали найменшу кількість засідань Ради за 2017 рік з невстановлених причин.

Також експертами проаналізована дисципліна фракцій, яка показала, що найкраща відвідуваність у нардепів з "Народного фронту" і БПП. 

"Найгірше показали дисципліну нардепи групи "Воля народу" - 64% пройшли реєстрацію і брали участь у засіданнях. Так, загалом, 84% "Народного фронту", 83% - БПП, 80% - РПЛ, 79% - "Батьківщини"  78% - "Самопомочі", 68% - Опоблоку і 67% - "Відродження"... Тобто в цьому плані опозиція показує себе гірше, ніж влада", - сказав він.

В цілому, статистика показує, що депутати розлінувалися за три роки роботи і стали менше брати участь у голосуваннях. Якщо в 2015 році один парламентарій брав участь у 55% голосуваннях, то вже в 2017 році - в 42%. Тобто за два роки продуктивність парламенту знизилася на 10% ".

"Мертві душі" і Бойко як лідер антирейтингу

Також можна говорити про наявність у парламенті так званих "мертвих душ". Таких у парламенті, зі слів Рибалка, мінімум 50 нардепів. Вони можуть приходити в парламент, але не беруть участі в голосуванні. За даними КВУ, 56 нардепів в 2017 році пропустили більше 90% засідань. Серед них: Євген Бакулін, Сергій Льовочкін, Вадим Рабинович, Євген Мураєв, Віталій Чепинога, Денис Дзензерський, Костянтин Жеваго, Юхим Звягільський.

Вони хоч і приходили на засідання іноді, але не брали участь у голосуваннях, що є обов'язком нардепів за законом. "Тобто ці нардепи прямо порушують закон про народних депутатів. Яскравий приклад - Бакулін, який жодного разу в минулому році не взяв участі у голосуванні", - підкреслив він.

Статистика за 2017 рік показує, що дисципліна з голосуванням лідерів фракцій - теж кульгає. Тут антилідер - голова Опозиційного блоку Юрій Бойко, який хоч і відвідував засідання, але за 2017 рік він взяв участь лише в 3% голосувань. Водночас Юлія Тимошенко - голова "Батьківщини" взяла участь в 21% голосуваннях, голова РПЛ Олег Ляшко - 39%, "Народного фронту" Максим Бурбак - 53%, "Самопоміч" Олег Березюк - 64%. Тільки голова БПП Артур Герасимов - 77% - показав найвищий рівень участі в голосуваннях.

У підсумку простежується певна кореляція: чим вища  медійна активність політика, тим менша його продуктивність в частині голосувань. Загалом експерти КВУ рекомендують провести системну реформу парламенту, як того вимагають європейські міжнародні партнери. І тут нашим нардепам не потрібно "винаходити велосипед". Адже конкретні рекомендації щодо оптимізації роботи парламенту, починаючи зі скорочення комітетів, запропоновані місією Пета Кокса, але до сих пір не імплементуються. Також аналітики рекомендують ввести штрафні санкції до нардепів за прогули або неголосування.