Здобули: 80% українців визнали боротьбу з корупцією провальною

80% українців визнали боротьбу з корупцією провальною та вимагають створеня антикорупційного суду. - Але президентський законопроект не закладає основи для створення незалежного та ефективного суду, який почне боротися з корупціонерами, - вважають експерти - Про це заявила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час прес-брифінгу, передає кореспондент АСН.

"Тема створення антикорупційного суду - нагальна та одна з ключових. Про це свідчать дані останнього соціологічного дослідження. Проблема номер один для громадян - це війна. І це зрозуміло. Але приблизно нарівні вважаються важливими питання економіки, подолання бідності, всього соціального комплексу та боротьба з корупцією, вони також дуже важливі для наших громадян. З огляду на це, лише 14% вважає, що наразі країна йде у правильному напрямку", - заявила вона. Цифри щодо оцінки громадян боротьби з корупцією також невтішні.

"80% українців вважають боротьбу з корупцією неуспішною, 46% – повністю провальною. Лише 2,2% - вважає цю боротьбу успішною. Активними борцями з корупцією в Україні населення вважає: ЗМІ, НАБУ та антикорупційні громадські організації. Відповідно: 26%, 24% та 21%", - сказала вона. Відповідно до опитування, 42% українців готові довірити формування антикорупційного суду представникам антикорупційних громадським організаціям та 41% – експертам західних країн.

"Тобто, створення такого антикорупційного суду дуже важливе. Він має стати одним з основних та ключових органів боротьбі з корупцією", - додала вона. При цьому на уточнююче питання: кому довіряють люди формування суду, лише 6% - довіряють представникам президента, 10% - депутата там у формуванні такого суду, тоді як, довіра до ЗМІ, громадських організацій та незалежним експертам в рази вища. Проте, на думку експерта, внесений наприкінці грудня 2017 року президентом Петром Порошенком законопроекту про Антикорупційний суд, викликає багато зауважень в експертному середовищі. У свою чергу, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк додав, що президентський законопроект був "доопрацьований не зрозуміло ким", в результаті чого були внесені ряд норм, які нівелюють можливість створення якісного незалежного антикорупційного суду.

"Законопроект прописує настільки чіткі критерії, що це призведе до неможливісті знайти кандидатів на посаду суддів антикорупційного суду відповідно до прописаних критеріїв. Або через суд оскаржити рішення щодо призначення будь-якого з кандидатів. Все це прописано в законопроекті. Також в ньому невизначена сама кількість суддів та закладена можливість Вищої кваліфікаційної комісії суддів скасовувати рішення Громадської ради міжнародних експертів без жодних мотивів", - розповів він. Окрім цього, у законопроекті зазначено, що міжнародні експерти мають працювати на безоплатній основі. "Уявляєте, експерти повинні лишити своі родини та домівки, приїхати до нас на декілька років та працювати тут безкоштовно", - наголосив він.

При цьому директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков нагадав, що відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, міжнародним експертам мають надати ключову роль у формуванні Антикорупційного Суду. "Але у президентському законопроекті ця роль знівельована. Фактично, Вища кваліфікаційна комісія суддів може не тільки вибирати експертів, але і припиняти їхню діяльність. Тобто, це право надано суддям, обраним самими суддями, яким суспільство довіряє найменше", - підкреслив він. У той же час Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, також впевнений, що президентський законопроект не відповідає не лише рекомендаціям Венеційської комісії, а й не відповідає рекомендаціям та баченню Європейського Союзу.