Політичним контрактом по мобілізації

Передвиборна гра «Хто більше наобіцяє» триває. Проте новизною клятв політики особливо не переймаються. Дістають старі гасла. Зокрема, про контрактну армію. Традиційно про це говорить «Батьківщина». Та, на відміну від 2006 року, ексклюзивність Юлії Тимошенко дещо порушена, оскільки партія «Укроп» (яку пов’язують із Ігорем Коломойським) також вийшла на передвиборну гонку із закликом перейти на професійний принцип формування української армії. Є й інші, хто теж озвучує цю тему.

«Сердешний» контракт

Розпочати варто з того, що Юлія Тимошенко відмову від призову почала використовувати у передвиборній риториці ще з 2006-го. Вона – прем’єр-міністр із президентськими амбіціями – гарантувала: контрактна армія буде вже у 2008 році. Це тоді дало результат – електоральний. Отож через дев’ять років Юлія Володимирівна знову вирішила скористатися перевіреною у мирні часи темою. Певно, сподіваючись, що втомлені війною українці повірять у таку ймовірність. Випереджаючи критику, мовляв, коштів на це зараз немає, у «Батьківщині» заявили: є доходи від військового збору (за перше півріччя це понад 4 мільярди доларів) й міжнародні транші. Окрім того, гроші, які нині йдуть на мобілізацію, можуть бути спрямовані на забезпечення армії озброєнням і найновішою технікою.

Іван КрулькоТак, зокрема Іван Крулько – нардеп від ВО «Батьківщина», член Комітету ВРУ з питань бюджету – стверджує, що контрактна армія не міф, і вже давно могла бути в Україні. І у 2006-му Тимошенко як представник влади – прем’єр-міністр – лобіювала це питання (і з парламентськими виборами воно буцімто не було пов’язане). «Якби тоді президент (Віктор Ющенко) дослухався, зараз Україна була б у зовсім іншій бойовій готовності. Можливо, і війни не було б», – сказав він у коментарі АСН, чим нагадав також про постійний спаринг Тимошенко з Ющенком. Нині, за словами «тимошенківця», враховуючи велику кількість тих, хто не хоче бути мобілізованим чи призваним, ставити треба на військовослужбовців з хорошою зарплатнею, яка була б не меншою, аніж у поліцейських. Та якщо доведеться вводити воєнний стан через повномасштабні воєнні дії, мусить діяти закон про мобілізацію.

Новий вітер

Проте не тільки «сердешні» використовують тему армії під час місцевої виборчої кампанії. «Контракт, а не мобілізація», – це й заклик партії «Укроп» (на яку, до речі, є чимала образа, що монополізувала і політизувала «укроп» – слово, яке було своєрідним синонімом «українець», антонімом «ватнику», «колораду», «сєпару» тощо). Що ж до заяв партії, то вони не вражають оригінальністю: Україна повинна бути здатною в будь-який момент захиститися за допомогою професійної контрактної армії, резервних частин і добровольчих сил, а національна безпека – забезпечена правом громадян на володіння і носіння зброї (про це заявив голова політради Геннадій Корбан під час з'їзду партії).

Семен СеменченкоЄ й інші пропозиції. Зокрема, комбат-депутат Семен Семенченко (фракція «Самопоміч») запевняє, що принцип формування армії винятково за контрактом можливий. Багато для відмови від призову і мобілізації не треба, хіба бажання, а також… зміна керівництва ЗСУ і політичного курсу країни. «Коли керівництво країни зрозуміє, що одними тільки мирними заявами і постійною мобілізацією більшості проблем не розв’язати, ми повернемося до ідеї контрактної армії, створимо її на основі добровольчого руху, який ще повністю не розчарувався у лідерах країни. Це тисячі людей, які й без достойного матеріального забезпечення згодні захищати Батьківщину. Президент зобов’язаний на це звернути увагу», – сказав він АСН. Що стосується коштів, то Семенченко каже, що їх вже є достатньо, просто треба припинити красти.

Холодний душ

Натомість низка парламентаріїв з провладних фракцій наполягає: не варто вірити в солодкі обіцянки, сподіватися, що вранці прокинемося, а всі проблеми України, як-от війна та брак коштів, ураз зникнуть. «Ідея правильна. Та кричати, що завтра ми можемо повністю перейти на контракт, абсолютно неправильно. Це неможливо. Тому що це потребує дуже серйозних грошей. Адже мало дати зарплату, потрібні нова техніка, озброєння тощо», – акцентував АСН заступник голови парламентського Комітету з питань протидії корупції (фракція БПП) Віктор Чумак, рекомендуючи не вірити в популістські гасла.Віктор Чумак

Юлій МамчурСвоєю чергою заступник голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони Юлій Мамчур (полковник військово-повітряних військ, командир севастопольської бригади тактичної авіації, який прославився 4 березня 2014 року, коли пішов на «зелених чоловічків» з гімном і прапором України) наполягає, що оптимальна модель для вітчизняного війська – змішана. Де є призовники, строковики і контрактники. І необхідно враховувати жорстокі реалії сьогоднішньої ситуації, військову агресію на сході України. «Вже півтора року триває війна. Є втрати. Неможливо за день-два «народити» контрактника. Людина повинна пройти навчання. Сьогодні можемо говорити тільки про змішану систему», – пояснив він АСН.

Схожа позиція й у голови Комітету з нацбезпеки і оборони. Сергій Пашинський (фракція «Народний фронт») каже, що ядром армії насправді мусять бути контрактники. Але призов потрібно проводити, створюючи резерв на роки. Окрім того, в умовах воєнної агресії відмовитися від мобілізації – нереально. Хоч переглянути її принцип, за його словами, треба. «Нині приблизно сто тисяч мобілізованих. Думаю, варто до 50 тисяч демобілізувати, натомість набрати тисяч тридцять призовників, і двадцять – контрактників», – сказав Сергій Пашинський.

Сергій ПашинськийОкрім того, Пашинський акцентував, що у бюджет-2016 потрібно закласти гроші не лише «на проїдання», а й на модернізацію армії і закупівлю нового озброєння. «Військова агресія не зникла, хоч деякі політикани вже забули про неї, – зазначив він. – У нас майже 350 тисяч людей у ​​формі, зі зброєю в руках захищають нашу безпеку і незалежність. І армії необхідне нормальне фінансування. Як мінімум повинні бути враховані норми, зафіксовані в коаліційній угоді. І на фінансування армії має бути виділено не менше, ніж 3% ВВП, – 67 мільярдів гривень на оборону. Але й цієї суми не достатньо. Адже одягнена і вишколена армія – це мало. Вона повинна бути озброєною».

Золота середина

Отож принаймні до кінця війни і початку економічного зростання обіцяти людям скасування призову і припинення мобілізації – нечесно. Як і чекати якісних змін без росту ВВП України і ефективності використання виділених ресурсів.

Варто також врахувати досвід інших країн, скажімо, Польщі, на яку любимо озиратися. Там відмовилися від призову в 2010 році, але до того за три роки створили чітку систему мобілізаційного резерву. І що нині, хоч би як ми того хотіли, відмовитися принаймні від мобілізації ніяк не вийде. Хоч систему створення резерву переглянути варто давно – бодай задля того, щоб уникнути випадків, коли «за шматок сала» проходили військову кафедру, отримували військову спеціальність, а потім тікали від повісток.

Значну увагу доведеться приділяти й підвищенню мотивації проходження військової служби, грошовому утриманню всіх категорій військовослужбовців, а також забезпеченню їх житлом. АСН стало відомо, що нині справді розглядається ймовірність створення в Одесі пілотного проекту нової контрактної армії. Кажуть, усе відбуватиметься за схожим рецептом, як у випадку зі створенням поліції. Зокрема, планується швидко звести модульне житло для військовослужбовців. Та це історія, яка, дасть Бог, уже розвиватиметься після, а не під вибори.