Рахункова палата, після аудиту ефективності використання державних грошей, які повинні були піти на забезпечення безпеки харчових продуктів і захист споживачів, підсумувала, що Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, утворена в результаті оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, хоча і намагається виконувати свої функції, проте "залишається один на один зі складним станом епізоотичної, санітарно-епідемічної та фітосанітарної ситуацією в країні".
Іншими словами, чиновники з Рахункової палати, напевно, хотіли сказати, що більше жоден орган державної влади не цікавиться тим, чим харчуються рядові українці і чи не загрожує це їхньому здоров'ю. Зауважимо, ніяких позитивних зрушень не відбулося в цьому напрямі навіть після масових смертельних отруєнь підробленою горілкою. А також після епідемії ботулізму, що забрала життя вісьмох людей цього літа.
Стан санітарно-епідеміологічного благополуччя є недостатнім для досягнення задовільних показників здоров'я населення країни, йдеться в резюме Рахункової палати України, розміщеному на сайті відомства. Водночас на сайті відсутній сам звіт з цього аудиту.
Через ризики погіршення епізоотичної ситуації та недотримання вимог безпеки харчових продуктів тваринного походження зростають і ризики поширення захворювань серед населення, говорить Рахункова палата. Все тому, що зростає небезпека вживання в їжу неякісних продуктів, а також зараження хворобами, які переносять тварини.
Ніхто не контролює ГМО
Складними залишаються фітосанітарний стан території України та стан здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин (при створенні, дослідженні і практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритих системах) на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу, незалежно від їх підпорядкованості та форм власності. Також у Рахункової палати викликає заклопотаність і щорічне зростання цін на продукти харчування.
Зекономлені кошти незначні, порівняно з ризиками
Як виявилося, скорочення апарату Держспоживслужби і її так звану "оптимізацію" з економії коштів не можна порівняти з витратами на подолання небезпечних наслідків бездіяльності служби. Наприклад, на ліквідацію наслідків епідемії ботулізму держава витратила значні кошти, а комерційні структури зазнали величезних втрат через зменшення попиту на рибу. Також смерті людей від заражень небезпечною хворобою значно підвищують градус соціальної напруженості в країні, говорить РП.
Результати аудиту Держспоживслужби за 2016-2017 роки показали, що та здійснювала лише окремі заходи, спрямовані на виконання власних повноважень, зокрема і в питаннях лібералізації торгівлі з ЄС. Недостатня ефективність державного управління сталася через:
- відсутність сформованої державної політики в цій сфері,
- тривале внесення змін до чинного законодавства та ухвалення підзаконних актів,
- відсутність поетапного і обґрунтованого наділення Служби відповідними повноваженнями.
У своєму рішенні Рахункова палата зазначила, що для повноцінного і нормального функціонування Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів потрібна істотна законодавча допомога парламенту.
Подальше зволікання із законодавчим врегулюванням питань у сфері повноважень Держспоживслужби призведе до деградації органу і як наслідок - ускладнення епізоотичної, санітарно-епідемічної та фітосанітарної ситуації в країні. Також даремно будуть витрачається кошти державного бюджету на потреби служби, констатували в РП.