Зорян Шкіряк: випробування евакуацією

Сьогодні, 6 травня 2015 року, з Непалу повинен повернутися безталанний Іл-76, на борту якого знаходяться 75 українців й 11 іноземців (2 поляка, 2 грузина, 1 француз, 6 росіян). Спецоперацію Державної служби з надзвичайних ситуацій України з евакуації громадян зі зруйнованого після сильного землетрусу Катманду, неофіційно вже стали називати «надзвичайною ситуацією». Адже, здавалося б, елементарна з технічної точки зору процедура — евакуація українців із зони лиха, перетворилася на затяжне цинічне шоу з, треба гадати, далекосяжними наслідками. Але про все за чергою.

Місія «7 днів»

На два дні столиця Непалу Катманду і околиці перетворилися на суцільне пекло. 25—26 квітня в країні стався потужний землетрус: десятки населених пунктів зруйновано, понад сім тисяч людей загинуло, десятки тисяч поранених. У зоні стихійного лиха, за даними Міністерства закордонних справ України, перебувало понад 200 українців.

Про їх порятунок вирішила подбати саме Державна служба з надзвичайних ситуацій України на чолі з в.о. голови відомства Зоряном Шкіряком. 30 квітня на борту військово-транспортного літака Іл-76, наданого Міністерством оборони України, Зорян Шкіряк разом із десятком співробітників ДСНС і пулом із 14 журналістів (!) відрядилися рятувати українців у Катманду.

Але поїздки «туди-назад» не вийшло, як про це говорили журналістам супроводу. У Делі пілоти несподівано з'ясували, що в літаку вийшов з ладу один із чотирьох двигунів. Довелося зробити вимушену посадку. Ремонт затягнувся на чотири дні. А все через недолугість деяких чиновників. Судіть самі. 3 травня необхідну для лагодження літака деталь — насос турбіни — доправили в Делі. Але таку очікувану «посилку» довго вивчала індійська митниця. Після паперової тяганини, переговорів на рівні дипломатів, деталь доставили механікам. Ті своєю чергою клопоталися ще шість годин ... Літак не злетів — не запускалися двигуни. «Літак не можуть завести, оскільки в Делі доправили не ту запчастину. Тепер спеціальний рейс «Мотор-Січі» везе до Індії правильну деталь», — повідомив на своїй сторінці в  Фейсбуці журналіст із прес-пулу Шкіряка Богдан Кутєпов. З тяжкою бідою літак таки полагодили. Але в Катманду він не полетів. Столичний аеропорт Непалу через пошкодження злітно-посадочних смуг заборонив посадку важких літаків, а український Іл-76 саме такий. Ситуацію знову врятували дипломати.

5 травня аеропорт Катманду як виняток дозволив приземлення Іл-76. Шасі «рятувального» літака торкнулися землі столиці Непалу близько 18.00 5 травня. Не вірячи своєму щастю, постраждалі українці, іноземці та журналісти потрапили на борт повітряного судна. Але зітхнути полегшено не ризикнули. Адже попереду дорога в Делі, потім – в Баку, і тільки звідти — до Київа. Чого ще не трапиться.

Скільки коштує нині «робочий туризм»?

Щодо організації операції із порятунку українців із Непалу виникає безліч запитань. Перерахуємо найбільш резонансні.

Запитання №1. Хто вирішив, що в Непал повинен летіти військовий Іл-76?

За неофіційними даними розпорядження на виліт Іл-76 дав безпосередньо Президент України Петро Порошенко. У прес-центрі Повітряних сил України повідомили, що їм надійшла команда зверху.

«Можу лише сказати, що Повітряним силам України було поставлено завдання підготувати літак для евакуації громадян України із зони стихійного лиха в Непалі», — сказав АСН керівник прес-центру Повітряних сил ЗСУ Роман Юрчило і уточнив, що перед вильотом літак вздовж і впоперек перевірили. — Технічний стан літака перевіряли. Перед вильотом літак був повністю справний. Він пройшов всі процедури перевірки».

Запитання 2. Скільки коштував переліт Іл-76 у Непал?

Відповісти на це запитання Роман Юрчило не зміг, посилаючись на те, що це не в його компетенції. АСН направила офіційний запит із відповідним запитанням до Міністерства оборони України. Чекаємо відповіді. На форумах авіалюбителів АСН дізналася, що тільки на паливо для перельоту Іл-76 із Києва в Катманду необхідно витратити понад 40 тисяч доларів (в один бік). Розрахунок простий: за годину льоту Іл-76 споживає близько 9 тон авіаційного палива — в дорозі дев’ять годин — тонна палива дорівнює 500 доларам. І це не зважаючи на кошти, які витратили  на простоювання літака.

«Літак вже котрий день стоїть у Делі і ми, українці, платимо 500 доларів за годину за його стоянку в аеропорту. Хто компенсує ці витрати? Пенсіонери, студенти, платники податків?» — обурюється народний депутат Борислав Береза.

Тому хочеться поставити закономірне запитання, чи не простіше було евакуювати українців пасажирськими літаками? Сам Зорян Шкіряк журналістам зі свого пулу говорив, що квиток на рейсовий літак коштуватиме 600 доларів. Тобто вартість евакуації 75 українців становила б приблизно 45 тисяч доларів. Але ж, ні. ДСНС вирішила йти найскладнішим шляхом.

«Я доповів спочатку міністру МВС Арсену Авакову про ситуацію, яка склалася з нашим літаком Іл-76 в Делі, що не можна гарантувати повної безпеки перельоту з Індії в Непал і до Києва. Потім на мене вийшов Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, і було ухвалено рішення відправити чартерний літак, який всіх забере», — розповів Зорян Шкіряк і уточнив, що чартерний літак належить компанії «Атлас Джет Україна», «яка не очікує ніяких вигод від рейсу».

Скільки коштував би цей чартерний рейс, з'ясовуємо — АСН відправила відповідний запит до Міністерства фінансів.

Запитання 3. Чиїм коштом жили журналісти?

Як вдалося дізнатися АСН від колег-журналістів, що застрягли в Катманду, договір був такий: переліт і проживання за держрахунок (офіційно перевіряємо цю інформацію в ДСНС, — авт.). Але форс-мажор з поломкою літака вніс свої корективи і представникам прес-пулу довелося звернутися до МЗС за матеріальною допомогою.

«Через скрутне становища, в якому я опинився в Непалі, прошу надати мені одноразову матеріальну допомогу, оплатити проживання в готелі і відправку в Україну», — саме так, за повідомленням Громадського ТБ, звучить звернення журналістів до посла України в Індії.

Зазначимо, близько доби журналісти та члени української делегації жили в наметах на території резиденції українського консула. Потім їх переселили в готелі. Нібито, все оплатило МЗС.

«За підтримки оперативної групи Департаменту консульської служби МЗС, яка знаходиться в Катманду, за рахунок коштів МЗС було забезпечено транспортний супровід та харчування громадян України», — значиться на сайті МЗС.  

Запитання 4. Цінність цінного фахівця? Не відбулася евакуація і без амурно-пікатних моментів. З'ясувалося, що в поїздку в Непал Зорян Шкіряк взяв даму серця, інструктора з йоги Катерину Храмову. Навіщо? Судячи з пояснень пана Шкіряка, при ДСНС немає штатних психологів, тому довелося залучати стороннього фахівця.

«Вона добре знає психологію тих, хто живе в Тибеті. Вона була на борту і планувала відрядження максимум на добу. Я думаю, що тут не повинно бути якихось питань», — пояснив сам Зорян Шкіряк.

Але замість одного дня, Храмова була зі Шкіряком всю рятувальну експедицію.

Запитання 5. Чи очікувати відставок?

Колишні голови ДСНС Давид Жванія та Віктор Балога вважають, що відповідальність за цю провальну операцію з евакуацією повинна обов'язково настати.

«У період, коли я очолював МНС, ми забирали наших громадян і з Лівії, і з Сирії, і з Сектора Гази, і з Російської Федерації. Чи бачили ви хоча б раз міністра Балогу в складі рятувальної експедиції? Або чи траплялося, щоб у нас поламався літак, або кудись запізнилися, когось забули забрати, або поставили в незручне становище наших дипломатів? Відповідь на всі ці запитання одна — ні, такого не було, — пише на своїй сторінці у Фейсбуці Віктор Балога. — Завдання міністра, як і керівника служби, — керувати і координувати. А коли він робить не свою роботу, виникають такі ситуації, як у Непалі. Навіть більше, ніколи в рятувальні експедиції із МНС не їздив ніхто вищий за головного спеціаліста або керівника відділу. Іншими словами — фахівці, кадрові рятувальники, а не начальство або політичне керівництво. Координацію на місці здійснюють фахівці Мобільного рятувального центру ДСНС, а не чиїсь родичі, а до того ж — інструктори з йоги».

Очевидно, відчувши запах потенційної відставки, Зорян Шкіряк винайняв (попросив) армію політологів і друзів розпочати кампанію щодо свого обілення. Інакше як пояснити потік хвалебних відгуків, які 5 травня заполонили сторіночку Зоряна Шкіряка в Фейсбуці. Думки десятка експертів мало чим відрізняються: Шкіряк у провалі непальської операції не винен, і взагалі він — молодець, дуже допомагав людям під час подій на Майдані.