Західний слід у радикальній зачистці

Отже, депутатський імунітет не всесильний. А будівля Верховної Ради України, виявляється, не здатна вберегти від силовиків. Більш ніж переконливі докази ми всі отримали у четвер, 17 вересня 2015 року, коли вперше в історії вітчизняного парламенту у стінах ВР було заарештовано народного депутата.

Хоч  як голосно кричав «радикальний» лідер Олег Ляшко, що затримання під куполом відбудеться тільки через його труп, Ігор Мосійчук таки опинився в руках правоохоронців. Від того, що фортеця безпеки впала, суттєво погіршився настрій представників різних фракцій. Багато хто потім прокручував подумки власну діяльність, намагаючись згадати, а чи не може бути подібного відео й на нього. І думав, а чи не він той хтось, арешт кого анонсують, не називаючи прізвищ.

Ранок за вечір страшніший

Уранці депутати відходили від шоку. Зізнавалися, що візит Генерального прокурора у ВР багатьох змусив понервувати. Його тримали у таємниці, а що Віктор Шокін прийде у Раду на вечірнє засідання, дізналися випадково. Про мету ж загалом могли лише здогадуватися. Хоч розуміли: це не просто відвідини, найімовірніше, буде подання на зняття імунітету з когось із народних депутатів.

«У залі багато хто сидів і думав: «А чи не за мною він прийшов?» До того ж, ми сьогодні обговорюємо усе, що сталося, і виявляється, що багато хто проголосував «за» на емоціях. Якби мали трохи часу подумати, такої одностайної підтримки не було б. Бо де гарантії, що завтра так не вчинять з тобою?» – каже один із тих, хто проголосував «за».

Чимало страху натерпілися й ті, чиї прізвища вже називалася під час обговорення так званого списку Шокіна (нагадаємо, у квітні 2015 року голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко, заявивши напередодні, що Генпрокурор Віктор Шокін прийде до парламенту не з порожніми руками — є подання на сімох парламентаріїв про зняття з них депутатської недоторканності). Один із них на умовах анонімності розповів, що «реально кров у венах застигала». Співрозмовник зауважив, що з України він їхати не планує, необережно вживши слово «поки»… «Були переконані на всі 100%, що Ігорю дадуть вийти з Ради, що затримання відбудеться на вулиці, у дворі, але точно не у приміщенні. Тут була завжди зона безпеки. Тепер нема гарантій, що тебе у кайданках не виведуть під камери», — бідкався він.

Окрім того, деякі парламентарії вважають, що арешт у стінах ВР – це демонстрація сили Президента Петра Порошенка. «Це все має такий вигляд: бажаєте мати парламентсько-президентську республіку? Бажайте. Але як на Банковій вирішать, так і буде. Про те, хто такий Мосійчук, знали усі. І голоси були б і без цього дійства. Та важливо було «нагнути», — поділився думками ще один депутат. І звернув увагу на залу, мовляв, подивіться, як чемно тут тепер поводяться і тихенько обговорюють, коли ще з’явиться Шокін з новими поданнями.

Урядовий слід

І справді, у залі було незвично тихо. Без зайвих емоцій і надгучних заяв. Надовго? Поки здається, що так. Але це не від страху бути заарештованими. Аргументи дещо інші. Як вдалося дізнатися, арешт у прямому ефірі був розрахований більше на зовнішнього спостерігача. Це був сигнал: влада України працює.

Побачити картину загалом можна, проаналізувавши увесь парламентський четвер, а не лише його вечірній радикальний фінал, який затьмарив першу серію інформації про дієвість, конструктивність, єдність і життєздатність уряду й Верховної Ради. Те, як спершу, на ранковому засіданні, в Раді був Прем’єр Арсеній Яценюк – і Верховна Рада конституційною більшістю голосів підтримала урядовий пакет законів про реструктуризацію українського зовнішнього боргу розміром 18 мільярдів доларів перед приватними кредиторами, оформленого у єврооблігаціях.

За цим голосуванням уважно стежили. І не тільки в Україні. Захід зокрема цікавився, як голосуватиме ВО «Батьківщина», найменша фракція з амбітним лідером Юлією Тимошенко, яка часто блокує роботу коаліції, вимагаючи надати їй законне право вето і повну владу над «більшовиками».

АСН стало відомо, що західні партнери наполегливо порадили Юлії Володимирівні не розгойдувати ситуацію. Та й не тільки їй. «Захід цінує роботу Яценюка як Прем’єра. До того ж, зрозуміло, що посилювати Президента (без прив’язок до прізвищ), віддавати йому повний контроль, тобто і уряд, – небезпечно. А що ж до Юлії Володимирівни, то ніхто не хоче бути в ізоляції. Вона теж. І не тільки вона. Ще й Сергій Льовочкін, наприклад. В Україні влада має працювати, а не сваритися, перетягуючи на себе повноваження», — пояснила АСН людина, яка часто буває у Брюсселі і знає картину з середини, а не з новин у ЗМІ чи чуток та здогадок.

Таємниці Банкової

Цікаву інформацію вдалося почерпнути також і у представників пропрезидентської фракції. Зокрема, що затримання Ігоря Мосійчука справді було лиш питанням часу. Та вбачати у його виконанні шантаж самого затриманого чи «ляшківців» загалом, або ж цілого депутатського корпусу не варто. Це був сигнал для української і світової громадськості – реформи йдуть, порядок наводять.

Що ж стосується парламентського градусу, то його більше погасить не арешт чи перспектива нових подань від ГПУ, а дещо інше. Так, поки не відбудуться місцеві вибори, Юлія Тимошенко й далі гратиме на нервах виборців, наполягаючи на піднятті соціальних стандартів і зниженні цін на енергоносії, а також на перегляді тарифів на ЖКГ, але роботу коаліції не блокуватиме. Що отримала за це? Звернули увагу, що днями Комітет з питань податкової та митної політики пропонуватиме Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення, внесений лідером фракції «Батьківщина» Юлією Тимошенко. Але додали, що, окрім нього, у зал буде винесено ще один документ (від пропрезидентських депутатів), який теж стосується ренти…

І від «Самопомочі», яка теж позиціонує себе як опозиція в коаліції, конфліктів і радикальних кроків, кажуть, чекати не варто. Щоправда, чому – поки що не уточнюють. Лише натякають, що у парламенті досить кількості голосів для введення лобістів у правове поле й руйнування впливу великого бізнесу – олігархату — на політику і законотворчість. Голоси, до речі, з’явилися у результаті проведених обшуків у справі Мосійчука. «Матеріалу виявилося більше, ніж хтось навіть міг подумати. Вони не сподобаються не те що Олегу Валерійовичу (Ляшку), а й Ігорю Валерійовичу (Коломойському)», — повідомив співрозмовник, додавши, що паралельно також вдасться нейтралізувати ділків, які вже заробляють на місцевих виборах, будують сітки і бізнес-проекти замість партій. І що скоро варто очікувати низку гучних кримінальних справ, прізвища фігурантів яких будуть дуже різними.