НБУ готує законопроект, який позбавить банки мільярдних боргів

Національний банк України (НБУ) підготував новий законопроект «Про діяльність з управління заборгованістю», який спрямований на позбавлення банків мільярдних боргів. Про це повідомляє FinClub.

Банки віддадуть борги спеціальним компаніям

Якщо цей документ затвердять депутати, банки зможуть позбутися усіх боргів, тоді як працювати з ними почнуть спеціальні компанії з управління заборгованістю (КУЗ). Згідно з документом, їх зможе створити хто завгодно, внісши лише дані в реєстр фінансових компаній Нацкомфінпослуг.

Мінімальний статутний капітал складе не менше 30 млн грн. Його треба буде сформувати грошима, а не кредитами, позиками або фінансовою допомогою. Щоб КУЗ отримала статус державної, у держави повинна бути частка понад 50%. КУЗи зможуть купувати і продавати борги, управляти ними.

Банкам не доведеться отримувати у боржників дозвіл на продаж їх кредитів - їм просто будуть надсилати повідомлення про продаж або передачу боргу в управління. Спецкомпаніі готуватимуть варіанти погашення заборгованості, її реструктуризації, управляти активами (зокрема передавати в оренду або лізинг третім особам), брати участь, згідно з профільним законом, в процедурі фінансової реструктуризації.

Проблемні борги в банках досягли півтрильйона гривень

Проблемні кредити є у всіх банків - їхня частка по системі перевищила 58% портфеля. Антилідер є держбанки з часткою понад 70%. Всього, за даними НБУ, у банків накопичилося «токсичних» кредитів на 477,1 млрд грн. І йдеться саме про «живі» банки.

Сотні мільярдів гривень необслуговуваних кредитів банків-банкрутів залишаться поза рамками ініціативи. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова називала метою законопроекту кредити на 255 млрд грн. У цю суму не входять NPL, видані в зоні АТО і Криму, кредити пов'язаним особам, а також «трансформаційний» кредитний портфель ПриватБанку. При цьому проблемний портфель досить концентрований. «NPL на 255 млрд грн - кредити, видані 40 групам компаній. Їхня заборгованість становить 97% від всіх цих кредитів», - підрахувала вона.

З огляду на те, що закон «Про фінансову реструктуризацію», над яким працювала велика команда експертів, включно з НБУ, не спрацював, український центробанк підготував проект нового закону. Передбачається, що цей документ допоможе остаточно развязать проблему необслуговуваних кредитів (NPL) на півтрильйона гривень.

Автори перейняли досвід Туреччини і тепер ховаються

Цей законопроект підготував Національний банк спільно з головою наглядової ради ПриватБанку, екс-главою Агентства з банківського нагляду Туреччини Енгіном Акчакочею. Останній взявся допомогти Україні впровадити турецький досвід, який вивів Туреччину з кризи 2001 року. Про це говорила Катерина Рожкова ще у вересні, але до листопада сторони почали уникати авторства.

В офіційній заяві НБУ дистанціювався, зазначивши, що проект підготувала «група фахівців під керівництвом консультанта ЄБРР». А в ЄБРР, представником якого є Енгін Акчакоча, сказали, що вони консультанти, а автор - Нацбанк. Те, що автори законопроекту «ховаються» ще до його оприлюднення, не дивно. Довелося готувати новий законопроект.

«Проблема в тому, що в Україні ніхто у владі не хоче брати на себе відповідальність за ухвалені рішення», - сказав Енгін Акчакоча.

 Ідея хороша, але запізніла

Банки схвалюють ідею законопроекту і відзначають, що все залежить від того, на яких умовах буде продаватися або передаватися в управління «проблемка».

«Ми не виключаємо таку стратегію врегулювання, як продаж заборгованості або передача її в управління третій особі. Однак для ухвалення рішення одного нормативного документа у вигляді закону недостатньо. Треба бачити умови договору про продаж та передачу в управління проблемної заборгованості», - каже начальник сектора з врегулювання корпоративних кредитів ОТП Банку Євген Міщенко.

«Сенс у продажу або передачі в управління проблемної заборгованості однозначно є. Коли проблемою займуться вузькоспеціалізовані професіонали, шанси повернути борг багаторазово зростуть», - вважає начальник управління щодо роботи з проблемними активами Банку Кредит Дніпро Петро Кравченя.

Ініціатива, втім, застаріла ще до її ухвалення. «Рішення про врегулювання ринку щодо роботи з проблемними активами треба було проаналізувати й ухвалити в 2008-2010 роках. Зараз ринок подібних послуг зайнятий колекторськими та факторинговими компаніями, тому ухвалення закону, можливо, полегшить роботу банкам, яким складно даються рішення про продаж заборгованості, але істотно не змінить ситуацію, кажуть інші експерти.

При цьому, на думку Петра Кравчені, документ все ж дає надію на запуск повноцінного працюючого вторинного ринку кредитів, прихід на нього приватного капіталу і поступове розв'язання проблеми токсичних кредитів як необхідна умова відновлення кредитування.