Як два роки "протирати штани" на роботі і отримувати за це захмарні премії. Досвід НАЗК

Удвічі більше запланованих - зарплати, також - премії в кілька сотень тисяч гривень. Водночас результати роботи - практично нульові. Втім, членам Національного агентства з питань запобігання корупції за це не соромно - адже контроль над діяльністю та оцінка результатів роботи відомства взагалі відсутні.

Такі висновки можна зробити, ознайомившись зі звітом Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, який у вересні затвердила Рахункова палата. Оприлюднили його в жовтні цього року.

Аудитори проаналізували використання НАЗК коштів державного бюджету за бюджетними програмами "Керівництво та управління у сфері запобігання корупції" та "Фінансування статутної діяльності політичних партій" протягом 2016 року.

Подвійні зарплати і нічим не обмежені премії

Виявилося, що в 2016 році запланована середньомісячна зарплата працівників апарату агентства мала скласти 25,5 тис. грн, тоді як вона досягала майже 50 тис. грн. Все тому, що кошти на оплату праці з держбюджету виділялися в розрахунку на рік, а фактично агентство запрацювало лише з травня 2016 року. "Ну що ж добру пропадати", - вирішили в НАЗК і річний бюджет "спустили" за 8 місяців. Так, середній розмір заробітної плати працівників апарату НАЗК в 2016 році у провідного інспектора становив 10,5 тис. грн, а у керівника апарату - 79 тис. грн.

«Через відсутність нормативних обмежень розмір премії коливався в залежності від посади працівника від 25-200% посадового окладу в червні до 10-450% в грудні 2016 року», - йдеться у звіті.

Уточнюється, що в середньому минулого року на місяць голова НАЗК отримувала більше 143 тис. грн, заступник голови - майже 123 тис. грн, члени НАЗК - 104,5 і 108 тис. грн. Середньомісячна премія голови НАЗК становила майже 50 тис. грн, заступника голови - 42 тис. грн, членів НАЗК - 39 і 38 тис. грн.

Зарплати отримували за обробку кореспонденції і скарг

Неефективне планування витрат на забезпечення роботи НАЗК в Рахунковій палаті пов'язують з несвоєчасним створенням агентства Кабінетом міністрів. Антикорупційна стратегія була ухвалена ще в 2015 році, а НАЗК  запрацювало тільки в березні 2016-го.

Як наслідок новостворене агентство навіть не склало на 2016 рік бюджетний запит до Мінфіну про своє фінансове забезпечення. Просто прописало суму в бюджетній програмі, а міністерство, не проаналізувавши - чи дійсно потрібна і на що саме така сума грошей, просто виділило зазначені кошти.

«Передбачені кошторисом показники видатків за окремими напрямками визначалися НАЗК  при відсутності належних розрахунків і економічних обґрунтувань необхідності їх проведення. Це призвело до численних перерозподілів призначень і проведення не передбачених на етапі складання кошторису витрат», - йдеться у звіті.

Більше того, аудитори відзначили, що в паспорті зазначеної бюджетної програми не прописаний механізм оцінки результатів основної діяльності НАЗК , зокрема здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції, проведення спеціальних перевірок, моніторингу способу життя декларантів.

У програмі просто пропонується визначати ефективність використання коштів, виділених на діяльність НАЗК , по суті, простим підрахунком кількості обробленої одним працівником агентства кореспонденції, звернень, заяв, запитів на публічну інформацію та скарг громадян.

Майже за рік перевірили лише 39 декларацій

Отримуючи багатотисячні зарплати і премії в 2016 році, працівники НАЗК , по суті, не займалися безпосередньо покладеними на них функціями. Все через те, що агентство тільки на початку року затвердило порядок проведення контролю та повної перевірки декларації, відповідно і самі перевірки почалися тільки в 2017 році.

Але і в 2017-му ефективною роботу агентства назвати складно. Станом на 15 серпня 2017 року з більш ніж 1,2 млн внесених до Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК  завершило повну перевірку тільки 39. А всього було розпочато 313 перевірок. До правоохоронних органів передано матеріали тільки щод 4 із завершених перевірок.

Немає контролю за реєстром електронних декларацій - немає проблем

Крім цього, у звіті зазначено, що Єдиний державний реєстр декларацій до цього часу не доопрацьований і не підготовлений для роботи з базами даних інших державних органів, для того щоб перевіряти достовірність відомостей, поданих у деклараціях.

Запуск недопрацьованої системи електронного декларування потягнув за собою додаткові витрати в 209,7 тис. грн на її коригування та усунення помилок. Згодом НАЗК  передала програмне забезпечення реєстру і всю необхідну документацію на електронну систему Державному підприємству "Українські спеціальні системи».

«НАЗК  фактично самоусунулося від процесу подальшого супроводу реєстру і контролю за станом його роботи і коригування. Відсутність процедур контролю за станом використання обладнання і програмного забезпечення реєстру, а також формальна робота служби захисту інформації НАЗК ставить під загрозу забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності та спостереження конфіденційної інформації, внесеної в систему державного реєстру», - наголошується у звіті.

Крім того, з незрозумілої причини агентство не здійснювало спеціальних перевірок осіб, які претендують на «високі» посади. Так званий люстраційний реєстр, до якого вносяться відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, веде Міністерство юстиції. Саме дані цього реєстру є підставою для спеціальних перевірок НАЗК . Однак в агентстві порахували недоцільним використання реєстру в його чинному вигляді і вирішили "змайструвати" ще один. Природно - за додаткові 1,5 млн грн.

8,5 млн грн, призначені для партій, витрачені "на що завгодно"

Не прослідкувало агентство і за цільовим використанням коштів, виділених з бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій. Зокрема з отриманих понад 167 млн грн у 2016 році політсили використовували з порушенням закону понад 8,5 млн грн.

«Звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є недосконалими. НАЗК  не застосовувало передбачених чинним законодавством санкцій у вигляді призупинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій, які вказали в звітах недостовірні відомості про майно політичної партії», - йдеться у звіті.

Нарешті аудитори Рахункової палати натякнули, що в агентстві потрібно посилювати виробничу і виконавчу дисципліни, а також удосконалювати внутрішній контроль. Своє рішення Рахункова палата направила до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, а також безпосередньо Національному агентству з питань запобігання корупції, рекомендовано усунути всі виявлені недоліки роботи.

Раніше голова Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна повідомила, що агентство повністю стало підконтрольне Адміністрації президента, а електронне декларування використовується для "покривання чиновників, лояльних до влади, для особистого збагачення голови НАЗК і членів відомства, а також для розправи над неугодними". Вона додала, що передала всі матеріали в НАБУ. Тим часом у Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили, що поширена Соломатіною інформація є недостовірною. Ніякої офіційної реакції від найвищих чиновників на звинувачення досі немає.