Рева помилився. Через збільшені пенсії і зарплати інфляція таки прискорюється

Національний банк України відновив свої макроекономічні прогнози на 2017-2019 роки. І вони дуже невтішні. Перш за все тому, що не збігаються із запевненнями нашого уряду двомісячної давності. 2 вересня і міністр соціальної політики, і прем'єр-міністр в один голос стверджували - осучаснення пенсій ніяк не вплине на стан економіки.

"Головне - підвищення пенсій не носить інфляційного характеру і не призведе до підвищення цін", - сказав Андрій Рева. Пізніше прем'єр-міністр Володимир Гройсман пояснив, що кошти, за рахунок яких фінансуватиметься підвищення пенсій, не порожні папірці, а "зроблені національною економікою, і вони служитимуть підвищенню доходів пенсіонерів", - сказав прем'єр.

У Нацбанку - протилежна думка

Але в своєму новому прогнозі НБУ каже - уточнювати його довелося тому, що виріс споживчий попит (люди стали витрачати більше грошей), а також - збільшилися пенсійні виплати і мінімальні зарплати.

"Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов'язаний з прискоренням інфляції протягом останніх місяців, а також появою нових проінфляційних факторів, як то більш активне відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 тощо", - йдеться в прогнозі Нацбанку.

Крім того, НБУ в своєму прогнозі врахував триваюче "подорожчання сирих продуктів харчування цього року, подальше пожвавлення споживання на тлі підвищення соціальних стандартів, а також більш тривала затримка з надходженням зовнішнього офіційного фінансування за програмою співпраці з МВФ".

Інфляція цього року буде набагато вищою за прогнозовану

Водночас в НБУ стверджують, що в 2017-2019 роках споживча інфляція буде знижуватися, однак цей процес буде більш тривалим, ніж прогнозувалося раніше. І тут же приголомшує - до кінця 2017 року інфляція сповільниться до 12.2% (у той час як очікувалося, що вона складе лише 9.1%).

У Нацбанку вважають, що інфляція призупиниться завдяки "жорсткій монетарній політиці". До якої віднесли підвищення облікової ставки до 13,5% річних.

Економіка якимось дивом буде рости

Попри це НБУ все ж прогнозує підйом економіки цього року набагато більший, ніж очікувалося. На кінець 2017 року Національний банк поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1.6% до 2.2%. Правда, пояснення причин чудесного зростання більш ніж розмито: "це пов'язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що знаходило відобиття в кращих результатах економічної активності більшості галузей в другому-третьому кварталах цього року, ніж очікувалося раніше".
 
Сум'яття викликає пункт прогнозу, в якому говориться, що в майбутньому "очікується значне зростання приватного споживання, яке залишиться основним двигуном економічного зростання в ці роки, завдяки підвищенню заробітних плат і пенсій". У поточному році прогнозується зростання приватного споживання на 6%, в подальшому - на рівні 4%, зазначається в прогнозі НБУ.

Вище ці критерії були названі причиною прискорення інфляції. Але в прогнозі йдеться про те, що з часом інфляція в Україні сповільнюватимнться.

Очікувано, в цьому прогнозі ніде не говориться - чи є вина НБУ в тому, що в Україні розкручується інфляція.

Нацбанк теж винен і все ще гірше, ніж здається

 Не тільки міністр Рева з його "осучасненням" винен в інфляції, натякнули напередодні в Раді Національного банку. У своїй оцінці діяльності НБУ Рада констатувала недостатність дій Правління НБУ з досягнення інфляційних цілей. Для забезпечення зниження споживчої інфляції до цільових орієнтирів були задіяні не всі монетарні інструменти.

Ще на початку третього кварталу Рада попереджав НБУ про ймовірність підвищення інфляційного тиску. Але Національний банк протягом останніх трьох місяців не вдавався до проведення більш жорсткої грошово-кредитної політики, а тільки утримувався від її пом'якшення.

Ліквідність банківської системи занадто велика, - йдеться в оцінці. Уряд накопичив величезні залишки коштів на казначейському рахунку в Національному банку, а кошти місцевих бюджетів продовжують розміщуватися на депозитах банків, замість того, щоб інвестуватися в економіку.

Величезні обсяги ліквідності свідчать про формування «монетарного навісу». А враховуючи, що уряд і місцеві бюджети мають нездорову звичку витрачати величезні суми грошей до кінця року, то створюються ризики для стабільності грошової одиниці України ще більші, ніж у попередні роки.

Рада Національного банку вимагає проведення моніторингу стану грошово-кредитного та валютного ринку, ліквідності банківської системи і її основних факторів впливу.

Через профіцит ліквідності і велику залежність гривні від стану економіки для уникнення потрясінь уряд вже зараз має вжити заходів "для закладення основ для якісних зрушень в економіці". Це стосується перш за все необхідності переходу до нової економічної моделі інноваційного економічного розвитку, що має стати першочерговим стратегічним завданням макроекономічної політики держави, констатували в Раді НБУ.