Карусель МАФів у столиці. Чиновники КМДА запустили нові схеми наживи на «легалізації» кіосків

Замість незаконного МАФу... МАФ. У столиці тільки за 2017 рік демонтували понад 1 тис. незаконних тимчасових споруд. Ще, за офіційними підрахунками чиновників, залишилося прибрати ще близько 2 тис. нелегальних яток. Їх почали зносити три роки тому, коли в місті їх налічувалося майже 20 тис. За словами міського голови Віталія Кличка, незважаючи на шалений опір торговців, демонтаж кіосків триватиме.

В реальності МАФи в Києві просто переїжджають на інше місце

Однак кіоски, незважаючи на кампанію зі знесення і чинного з 2010 року мораторію на їх встановлення, виростають на вулицях столиці швидше, ніж гриби після дощу. Якщо в одному місці їх прибирають, то в іншому - встановлюють. Також безконтрольно і масово будуються нові споруди - це вже не маленькі кіоски.

Цілі магазини з нашвидку зібраних конструкцій впихаються вже на останні клаптики вільної землі. Як це "архітектурне непорозуміння" на перетині вулиць Драйзера і Закревського, що виросло за кілька тижнів. Між іншим - у цього ангара навіть архітектор є.

Чиновники кажуть, що в першу чергу намагаються демонтувати недавно встановлені ятки, що сильно вдарить по кишені їхніх власників. Щоб відбити вартість однієї тимчасової споруди вартістю 50-100 тис. грн, необхідно пропрацювати хоча б рік.

У жовтні 2014 року мер Києва своїм розпорядженням заборонив повертати демонтовані МАФи їхнім власникам. Представники міської влади запевняють, це рішення зупинило "кругообіг кіосків у природі". Однак голова регіональної ради підприємців при КМДА Сергій Доротич таким заявам чиновників здивований.

«Вони не мають права його не повернути, бо це чиясь власність. Це те саме, що машину на штрафмайданчик поставити, вона порушила якісь правила, її забирають на штрафмайданчик. Це майно може бути конфісковано тільки за рішенням суду. Тобто його демонтують, але право власності не нівелюється тим, що МАФ розташований у недозволеному місці», - зазначив він.

Експерт запевняє, власники МАФів, як і раніше, за 2 тис. грн викуповують зі штрафмайданчика своє майно і в багатьох випадках повертають на те ж саме місце або ставлять вже в іншому. Всього, за підрахунками Доротича, незважаючи на постійні заяви про демонтаж, у столиці діє 15 тис. тимчасових споруд, з яких близько 9 тис. - встановлено самовільно.

«Одні зносять, інші ставлять. Поставивши сьогодні вночі МАФ, я біжу в Київблагоустрій, кажу, що я вже поставив, скільки вам пайового внеску заплатити? Їм дозволяють, беруть гроші, але через три місяці зносять його. І це йде постійна карусель», - пояснив він.

Законні МАФи розташують за новою схемою

Близько 6,5 тис. яток у мерії вважають законними. Серед них повинні бути тільки ті споруди, які були встановлені до 2013 року - коли власникам МАФів столична влада запропонувала "легалізуватися". До цього часу пройшли "екзекуцію" тільки 6,5 тис. кіосків.

Вони зареєструвалися в Департаменті містобудування та архітектури КМДА, уклали з містом угоду, оплатили пайовий внесок у столичний бюджет. Його розмір залежить від зони розташування об'єкта та спеціалізації. Наприклад, кіоски з ремонту взуття платять в середньому 1 500 грн, а з продажу продуктів харчування - близько 10 тис. грн.

Після оплати МАФи отримують дозвільні документи КМДА, зокрема інформаційні талони. Тільки ті, хто пройшов усі процедури, можуть працювати в Києві безперешкодно.

Разом з тим у мерії вже на фінішній прямій перебуває розробка та затвердження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Після її впровадження місто планує повністю відійти від принципу "легальності 2013 року". Комплексна схема визначить локації, де можна, а де не можна буде розміщувати тимчасові споруди. Серед усіх претендентів на розміщення того чи іншого МАФу на певній ділянці буде проведено відкритий конкурс. Ті, хто найдовше працював на законних підставах, матимуть першочергове право вибрати собі місце.

Крім цього, для київських МАФів розробили і єдиний стандарт. Їм обмежили висоту, вказали, як і де повинні бути розміщені кондиціонер і службовий вхід, а також додаткові холодильники. Також про те, що продається в кіоску, можна буде дізнатися за його кольором:

червоний - продаж газет і журналів;
синій - продукти харчування;
зелений - квіти;
помаранчевий - громадське харчування;
жовтий - туалет;
фіолетовий - шиномонтаж;
блакитний - тютюн та алкогольні напої;
рожевий - побутові послуги;
білий - прийом вторсировини.
Щоправда, як фарбуватимуть ятки, в яких, наприклад, продають їжу і сигарети - не зрозуміло. Також, імовірно, ми не побачимо блакитних кіосків, бо поки програму розробляли, то продавати алкоголь у МАФах заборонили.

Для Солом'янського та Печерського районів такі схеми вже затверджені. Найближчим часом влада планує завершити затвердження схем і для інших столичних районів. Правда, коли цей час настане, невідомо.

Форма нова - корупційні схеми старі

Однак голова регіональної ради підприємців при КМДА Сергій Доротич вважає, що чиновники лише створюють ілюзію наведення ладу. З його слів, запропонована Комплексна схема не легалізує ринок тимчасових споруд.

«Будь-які розміщення споруд повинні узгоджуватися з положеннями Земельного кодексу. Тобто має бути виділена у власність або під оренду земельна ділянка, і тоді ця споруда, яка перебуває на цій ділянці, буде законною. Все інше - від лукавого. Це нерозумно і окозамилювання. У КМДА придумують все нові і нові корупційні схеми», - вважає він.

Так званий пайовий внесок був введений ще за часів Леоніда Черновецького в 2008 році. Таким чином міська влада скасувала плату за землю, яка вважалася бюджетним платежем і йшла в міський кошторис. Пайовий же внесок сплачується окремо - комунальному підприємству, яке на свій розсуд розпоряджається цими коштами. Хто, що, куди, звідти витрачає або привласнює собі - простежити неможливо.

«А ось з бюджетним платежем цього зробити неможливо, тому що там є чіткі вказівки, на що можна витратити ці кошти. Але для чиновників це не вигідно, бо там важче красти. Легше вкрасти з комунального підприємства, яке під виглядом а-ля легальної схеми отримує якісь пайові внески і потім ними буде розпоряджатися», - пояснив Доротич.

Справа може дійти до суду

А красти є що. За словами експерта, з усіх тимчасових споруд Києва комунальне підприємство «Київблагоустрій» збирає пайового внеску в розмірі до 300 млн грн на рік. Примітно, що сплата цього внеску не гарантує, що МАФ не знесуть, оскільки він встановлений все одно з порушенням Земельного кодексу. На думку Доротича, це на руку передовсім чиновникам, які таким чином тримають на "короткому повідку" власників МАФів і в будь-який момент можуть замінити клієнта на більш платоспроможного.

«Якби вони, замість того щоб придумувати нові схеми, взяли і чітко прописали процедуру землевідведення, процедуру конкурсу, процедуру розміщення МАФів, узгоджену з Земельним Кодексом, тоді б це було наведення ладу в місті», - вважає експерт.

Він уточнив, що до 2008 року, коли розміщувати МАФ без договору оренди на землю не дозволялося, проблем з їх кількістю і хаотичним розташуванням не було. Тоді в Києві була вiд 3800 до 4000 кіосків. Крім того, в цей період без узгодження мешканців прилеглих будинків дозвіл на встановлення ятки не давали, а сама процедура узгодження і встановлення займала до півроку.

Разом з тим Доротич не виключає, що нова Комплексна схема з встановлення МАФів, над розробкою якої працює КМДА, буде оскаржена учасниками ринку в суді. Він уточнив, що попередні подібні схеми вже двічі були скасовані судом, бо вони не відповідали правилам містобудування та Земельного Кодексу.

«Я думаю, що знайдуться охочі оскаржити і цю схему», - сказав експерт.