Дарницька ТЕЦ щорічно скидає мільйон смертельних доз миш'яку в Дніпро

Народні депутати провели інспекцію золовідвалу Дарницької ТЕЦ на вулиці Здолбунівській у Києві, який в народі прозвали як "озеро Гарячка», передає кореспондент АСН. В ході інспекції народний депутат від партії "Свобода" Олег Осуховський сказав, що всі відходи, шкідливі для здоров'я людей і екології столиці, потрапляють у Дніпро.

"Нам потрібно звернутися в правоохоронні органи, СБУ за фактом забруднення навколишнього середовища. Я вважаю, що це кримінальна справа. Станція викачує забруднену воду в Дніпро. Повітря поруч зі станцією так само забруднене. Адже увесь пил від цього золовідвалу піднімається в повітря. Цим дихають люди. Це злочин, тому ми звернемося в правоохоронні органи".

Слід зазначити, що активісти та екологи заявляють про смертельну токсичність вугільного шлаку і "армагедон" для озера, наполягаючи на закритті золовідвалу. За даними екологічних громадських організацій, близько мільйона смертельних доз миш'яку щорічно потрапляє в Дніпро в результаті діяльності ТЕЦ.

Але з іншого боку можливість спалювати на ТЕЦ вугілля замість газу дозволяє істотно економити на теплі та гарячій воді жителям Дарницького та Дніпровського районів, кажуть чиновники.

У свою чергу, адміністрація ДТЕЦ стверджує, що всі звинувачення проти них безпідставні. Так, начальник Дарницької ТЕЦ В'ячеслав Селіванов підкреслив, що після заміни всіх чотирьох фільтрів золошлаковідвал Дарницької ТЕЦ буде закритий і рекультивований. Але на це знадобиться не менше чотирьох років.

За його словами, в цьому місці немає підземних джерел, і вода з золовідвалу не потрапляє в жодне з найближчих природних озер. На думку директора, чутки про те, що Дарницька ТЕЦ зливає в золовідвал миш'як, ртуть, бензопірен та інші страшні речовини - не відповідають дійсності.

Тим часом у КМДА запевняли, що управління екології департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища моніторить ситуацію щодо озера Гарячка. "Управління здійснює посилений моніторинг ситуації навколо водойми. Ми повинні бути впевнені в тому, що відходи, які там є, не шкодять здоров'ю людей. Крім того, ТОВ "Євро-Реконструкція" повинна продовжувати забезпечувати постійний полив дамби біля водойми, щоб пил не піднімалася в повітря. На сьогодні дані моніторингу свідчать про те, що рівень забруднення в результаті роботи ТЕЦ не перевищує допустимих норм, але ми продовжимо посилений нагляд за станом водосховища і території навколо нього", - запевнив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Нагадаємо, Дарницьку ТЕЦ побудували в період з 1954 по 1960 роки. У той час це була найбільша в Європі вугільна ТЕЦ. Спочатку спроектована для спалювання донецького антрациту, потім її модернізували для спалювання газу і мазуту. Встановлена ​​електрична потужність станції становить 160 мегават, і наявність такого виробника електроенергії в межах міста є гарантією стабільного енергозабезпечення Києва.

Конденсація відпрацьованої в турбіні пари здійснюється шляхом використання оборотної системи охолодження в градирнях. Димові гази від енергетичних і водогрійних котлів відводяться в атмосферу трьома трубами висотою 100 метрів і діаметром 7,2 метра. Для видалення твердих відходів, що утворюються при згорянні вугілля, використовується рідке шлаковидалення.

Золошлакова суміш, що є відходом спалювання антрациту на Дарницькій ТЕЦ, згідно з висновками експертизи "Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України", за ступенем токсичності класифікована по IV класу як малонебезпечний (нетоксичний) відхід. За умови нормальної експлуатації місця зберігання відходів викиди в атмосферу будуть практично відсутні, оскільки перебувають у зволоженому стані. Але за умови висихання водойми можливе потрапляння твердих частинок сухої золошлакової суміші в атмосферне повітря під час вітряної погоди.

 Згідно з експертизою державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів", золошлакові суміші можуть використовуватися як будівельний матеріал, зокрема для засипки і планування територій замість піску і ґрунту.