Навіщо Путін хоче контролювати Україну, потрібно запитати у Сталіна - Washington Post

Газета Washington Post опублікувала велику статтю, в якій викладає суть і мету, яку переслідує Росія, атакуючи Україну. Автор статті порівнює нинішні події в нашій країні з тими, що відбувалися на початку минулого століття, під час революцій і за часів страшних сталінських репресій.

У лютому 2014 року з російської військової бази у Севастополі прийшли люди, озброєні й одягнені в камуфляж, вивезли броньовані вантажівки і розійшлися по всьому українському Криму. Через кілька годин вони зайняли держадміністрації і телевізійні станції. Протягом декількох днів вони організували місцевих головорізів і злочинців, щоб створити "тимчасовий уряд". Вони провели контрольований ними ж референдум і заявили, що жителі регіону хочуть, щоб він належав Росії, нагадало видання.

Водночас журналісти констатували, що весь час, поки росіяни захоплювали Крим, російські політики, журналісти та інтернет-тролі "свідомо приховували вторгнення в густій ​​хмарі брехні".

"Анексія була названа повстанням проти «нацистів» і «фашистів» у Києві, які влаштували державний переворот; насправді проросійський президент України втік із країни після того, як наказав своїм військам стріляти в людей, які виступили проти його корумпованого і авторитарного правління. Президент Росії Володимир Путін виголосив емоційні промови і оголосив про приєднання Криму в березні 2014 року. Потім була гіперпатріотична російська переможна кампанія, що вихваляла повернення «Кримшу» - нашого Криму", - пише видання.

Необхідність контролювати Україну сягає корінням у часи КДБ. Турбулентність в Україні дестабілізувала Москву не раз. І цим пояснюється параноя і жадібність Путіна щодо Києва, кажуть західні журналісти. Потім вони згадують страшні сталінські репресії і Голодомор, під час якого померло щонайменше 4 мільйони українців.

Сталін знав, вихід України може призвести до загибелі всього Радянського Союзу. Тому головна мета всієї репресивної машини була спрямована на те, щоб зламати волю країни до незалежності. Через 100 років історія повторюється - режим у Москві розглядає український національний рух як внутрішню загрозу. І робить усе для того, щоб зломити Україну.

Але Сталін зазнав невдачі, хоча і вбив частину українського народу і цвіт його інтелігенції. Національне прагнення відродилося в 1960 роках, а в 2000 роки з'явилося нове покоління українських інтелектуалів і активістів, пише іноземне видання.

Зрештою путінська Росія не Радянський Союз, а сучасна Україна не його республіка. Це - суверенна держава з її власними громадянськими лідерами та політиками, власними засобами масової інформації та власною армією. Українці тепер можуть написати свою історію і самі вирішити, чи підійде цей цикл насильства до кінця.