counter
Стрічка новин
Вибрати все
29 Березня
28 Березня
Всі новини...

Десять днів із «Фантомом», або Невипадкові на війні люди-4


Переглядів: 375


Десять днів із «Фантомом», або Невипадкові на війні люди-4

Сьогодні ми завершуємо публікувати ексклюзивний репортаж кореспондента «Аналітичної служби новин» (АСН), який — із позивним Тезка — майже два тижні працював у складі мобільної групи «Фантом» разом із фіскалами в зоні антитерористичної операції. Ці 10 днів, проведених на лінії розмежування, дали Тезці змогу відчути всі принади тамтешнього життя, як мовиться, на власній шкурі, а всім нам — побачити її його очима.

Джорджія

Наступний пункт призначення — Курахове. При вході в санаторій, де знаходиться розташування, потрапляєш у просторий хол з великим старим диваном і телевізором. Данило, старший у Кураховому і Волновасі, каже, що довелося поставити супутникову тарілку, тому що «неможливо було телек дивитися, йшли тільки сепарські канали». Час вечері. Сніданок і обід тут централізовано в їдальні, і винятково у робочі дні, для решти прийомів їжі готувати доводиться самостійно. Тут готують на всіх, у коридорі зсувають столи — і трапеза починається. У меню смажена картопля з м'ясом, посипана твердим сиром, і сезонний салат. Основну страву виконано вперше, і у всіх збігаються думки з приводу того, що вона вдалася.

Ми стоїмо на вулиці і збираємося їхати на ніч на КПВВ «Джорджія» — так називають село Георгіївка. Ще один пост, в Кураховому, називають Кураховель. 

Під'їжджаючи до контрольного пункту, бачимо, як назустріч летить волонтерська «Швидка допомога». Попереду лише одна гаряча точка — Мар'їнка, значить, вже є 300-й. Завдання місцевого КПВВ — забезпечення жителів Георгіївки і Мар'їнки необхідними товарами. Через пост проїжджають тільки місцеві жителі та підприємці, що доставляють вантажі в місцеві магазини.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 1

КПВВ закритий, ми стоїмо і дивимося в нічне небо. Що ближче до півночі, то зірки  яскравіші. Місяць сором'язливо ховається за деревами над самим обрієм, немов стидаючись проявити свій лик: темінь хоч око виколи. Знахабніли лише безпілотники. У їх пошуку і розмовах ми коротаємо час. За декілька годин нарахували сім штук. Ліниво, одиночними пострілами, нібито з неохотою, починається канонада поблизу Мар'їнки. «Музиканти розігруються, — жартує один із фантомівців і веде далі, — тут можна послухати концерти різного жанру й на різній вік. Бувають навіть подвійні». Я запитую, чи є у фіскалів змога поспати. «Так, щоб роззутися, роздягтися ї влягтися спати, то ні. А щоб піти полежати, то можна. Але я і такого не роблю, це було б неповагою до виконавців», — чую у відповідь. «Це так само, як заснути в консерваторії?» — Уточнюю я. «Так. Уяви, ти прийшов на концерт насолодитися музикою, музиканти стараються, а ти заснув. Кому це сподобається?» — філософськи запитує мій співрозмовник.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 2

Сидимо за контейнером, ховаємося від випадкових куль, які можуть долетіти вздовж дороги. Пострілів і розривів значно менше звичайного, і фіскали ворожать, в чому причина такого затишшя. Сьогодні в Мар'їнці полонених повинні були обмінювати, може, в цьому?

Над Красногорівкою палахкотять зірниці. «Біда Красногорівки лише в тому, що вона поблизу Мар'їнки. У цьому селищі немає нічого стратегічного. Воно вже геть розбите, й отримує на горіхи через Мар'їнку», — коментує фантомівець.

Гіркий досвід

Співробітники діляться досвідом, як це — потрапляти під обстріл. «Я все думав, як падати вперед, коли на грудях — станція, автомат. А коли над головою почали шарудіти міни, не пам'ятаю, як забіг в окоп і оговтався вже лежачи на животі». Або: «Сиділи ми якось на цьому ж місці. Раптом поряд над полем пролітає міна і вибухає за КПВВ. Всі бійці, хто був поблизу, вмить влетіли в «нору». Як в темряві ніхто не впав і не збив іншого, незрозуміло». Це точно: стежка в окоп, а потім в укриття — крута і звивиста. «Журналіст, якщо хочеш, піди глянь, як декілька днів тому мінними осколками посікло крайній від Мар'їнки контейнер погранців». Дивлюся на зорю у небі над Красногорівкою — і мені чомусь не хочеться.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 3

На територію поста з боку Георгіївки в'їжджає «Швидка допомога». Фари не погашені, світло в салоні не вимкнене, швидкісного режиму не дотримано. Хтось із військових надривно кричить «Вимкни фари, вимкни фари!». До авто підбігають прикордонники, чути сварку. Цього разу перебулося, але вояки мали право стріляти на ураження. Наші думки збігаються, це — до першого «зальоту».

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 4

За годину від Мар'їнки під'їжджає машина із «Фантомом», і мене забирають у Слов'янськ. Праворуч сидить Газ. Він сам із Луганська. Там застав прихід «Русского мира». Змушений був вивезти родину в центральну Україну. У червні повернувся на колишнє місце роботи за речами. У його будівлі влаштувався СВШР (спеціальний відділ швидкого реагування). Газа запросив на бесіду російський полковник. Саме так і представився. Запропонував попрацювати, казав, що робитиме те саме, що й раніше, обіцяв, що не братиме участі у бойових діях. На словах все було гарним. «Я кажу, ніби гаразд, але сім'ю треба забрати». — «Так нехай вони самі приїдуть». — «У нас речей багато, потрібна моя допомога», а полковник  «Так ти що, до ворогів поїдеш?» Зі слів Газа, у нього як полуда з очей упала. А багато його колишніх колег залишилися працювати там.

Сектор А. Лисичанськ

У Лисик я їду під музику Ляпіса Трубецького в пошарпаному життям і місцевими дорогами бусику Mazda разом з ящиками і коробками з продуктами. Веде Гетьман, поруч Фізик. Знайомимося, розмовляємо, гриземо яблука. Приїхавши, шукаю Хаммера — старшого на цій ділянці. Коли він з'являється у футболці Європейської асоціації пауерліфтингу, я розумію, звідки такий позивний, хоча, як на мене, так він більше схожий на кувалду, ніж на молоток. У Лисичанську фіскали живуть на п'ятому поверсі в одному з промислових будівель, який приблизно дорівнює десятому житлового. Без ліфта. Вода по годинах: по дві вранці і ввечері. Це не через війну, так вже давно.

Дорогою до місцевого КПВВ Хаммер проводить екскурсію: ось згоріле кафе, власник якого яро виступав проти окупантів, і ті, недовго думаючи, спалили все, ось сильно постраждала багатоповерхівка. За його словами, місто взяли всього 15 автоматників, які діяли, направду, по-ленінському: в першу чергу заблокували основні стратегічні об'єкти.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 5

На КП стоїть жінка з дитиною і ридає: їх не пропускають на той бік. На неї ніхто не звертає уваги, стогони її марні і здаються награним. Виявляється, неподалік стоять ще троє дітей, документів на всіх чотирьох у неї немає, і ким вона їм доводиться насправді, невідомо. Такими займається міліція, але боєць у балаклаві з шевроном МВС на рукаві перевіряє автомобілі і не зважає на неї. Коли ми їдемо, вона з дітьми, вже мовчки, стоїть осторонь.

Дорогою Хаммеру телефонують і кажуть, що знайшли залізничну гілку з території покинутої шахти на непідконтрольній території, по якій дрезиною возять товари. Наступного дня ухвалюється рішення підірвати цей шлях мінами. Попереду ДФС йдуть розвідники з десантури. Перевіривши територію, вони доповідають, що в «зеленці» за полотном велика чисельність супротивника і операція по підриву шляхів переноситься на невизначений час.

Я, Хаммер і Нестор стоїмо на мосту над Сіверським Дінцем, який з'єднував Лисичанськ із містом-супутником Сєвєродонецьком. Посередині зяє провал — одного прольоту як і не було, підірвали ворожі сили при відступі. Зруйновано майстерно: кромки в місцях провалу рівненькі, як ножем відрізали. Потрудилися явно професіонали і, на думку Хаммера, це були росіяни, занадто вже добре спрацьовано.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 6

Щастя

Ми їдемо з Лисичанська в Щастя. В одному з селищ військовослужбовці просять нас підвезти бійця до блокпоста, до наступного дорогою. Він молодий, миршавий і замурзаний. У руках — великий пакет. Розговорилися. Родом із Макіївки, два роки як живе в Ужгороді. «Тягне» строкову. З продуктами туго. Замість 110 кілограмів картоплі дали тільки 15, але місцеві виручають, тому не голодують. У Макіївці залишився брат, живе з того, що знайшов «міняйла», який дає за одну гривню не два рубля, як скрізь, а три. Нещодавно, каже, затримали мужика в «зеленці»: громадянин Росії, втік із «ЛНР». У магазин доводиться їздити на попутках, він якраз повертається з покупками. Як потім розповіли фіскали, блокпост, куди ми довезли бійця, відомий тим, що його періодично «промацують» ДРГ. Якщо противнику вдасться вибити військових з дороги, то Щастя буде відрізане від решти контрольованих територій.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 7

У Щасті фантомівці живуть у гуртожитку за півкілометра від передового блокпоста, що постійно знаходиться під обстрілом. Тут немає проблем із водою, як у Лисику. На великій кухні з двома газовими плитами разом із двома метушливими силовиками жінка чистить овочі. Приходить, щоб допомогти з готуванням.

Номери на чотирьох. Я отримую свою койку, і ми збираємося у Станицю Луганську.
Дорогою Ставр розповідає про місцеву специфіку роботи. Лінія розмежування проходить по річці Сіверський Донець, відповідно всі нелегальні товари переправляються по воді. Спіймати постачальників із товаром на суші і довести винуватість майже неможливо — документи виписані на магазини, що знаходяться максимально близько до річки. Залишається тільки затримання на переправі, але в такому випадку є великий ризик бути обстріляними з протилежного берега. Постачати продукцію на окуповані території вкрай вигідно: якщо помідори закуповуються по п'ять гривень, то на переправі їх здають посередникам по 25, а кінцевому споживачеві продадуть за 40.

Ми рухаємося порожньою розбитою дорогою. Назустріч проїхало дві машини з написом ОБСЄ. «Є така прикмета, — повертається до нас на передньому сидінні Ставр, — приїхало ОБСЄ, чекай обстрілу». Я згадав розповідь одного з фантомівців на КПВВ в Лисичанську про співробітників цієї місії: «Приїжджає якось ОБСЄ, а на передовій гупає, і дуже сильно. Вийшли, запитують: «Ну що, там стріляють?» — «Стріляють», — відповідаю. Вони розвертаються і їдуть, а ввечері в новинах кажуть, що українські військові не пустили спостерігачів на передову».

Наш «Сталінград», Путін і Медведєва

Дорогою проїжджаємо «Сталінград» — блокпост із наслідками жорстоких торішніх обстрілів. Місцевість представлена ​​безліччю обпалених сосен без крон, багато зламаних. Дерева схожі на погризені зламані олівці, немов божевільний художник, спраглий натхнення, їх терзав. Від прикордонників, які тут стоять, дізнаємося, що після сьогоднішнього нічного обстрілу у Станиці згоріло сім приватних будинків. Повз проходять місцеві жителі, через пост їх супроводжують дві собаки: той, що більший і кошлатий, — Путін, а трохи менший і короткошерстий — Медведєва (бо сука).

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 8

У Станиці раз у раз трапляються розбиті будинки. Дивуєшся примхам долі: старенька невисока хатка, що злилася в одну масу із собі подібними, знищена повністю.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 9

Зате новий двоповерховий із мансардою будинок із червоної цегли, що підноситься над всією округою, стоїть цілісінький.

На передову нас не пускають — там чинний пароль, якого ми не знаємо. Шукаємо, де випити кави, сьогодні неділя — і здебільшого заклади не працюють. Заходимо в похмурий, але з кондиціонером магазин: «Каву зробите?» — «Якщо треба, зроблю». Поки скипає чайник, немолода продавчиня встигає відпустити декількох покупців.

Повернувшись до Щастя, їдемо на залізничну станцію, куди приходять потяги з вугіллям для Луганської ТЕС. Постачальники: «Ровенькиантрацит» і «Свердловськантрацит», обидва — належать до ахметівського ДТЕК, обидва — на тому боці. За день зазвичай приходить 2—3 потяги. Сьогодні поки що був один, із 65 вагонами. Потяги оглядають візуально щодо закладок. Спочатку двоє прикордонників із вишки, розташованої метрах у 300 від станції. Вірніше, один дивиться на вміст вагонів, а другий контролює «зеленку». Далі — фіскали на самій станції, хоча, як мені сказали, «більше дивишся під ноги, ніж роззираєшся на всі боки». При вивантаженні на самій ТЕС вміст контролюють військовослужбовці, які охороняють станцію.

Ми стоїмо на мосту і дивимося на труби Луганської ТЕС, які димлять. Позаду нас стела, поцяткована вибоїнами від куль, на якій великими літерами зверху вниз написано «ЩАСТЯ» і дрібними «починається звідси». Слова не брешуть: за якихось 200 метрів від знаку поблизу блокпоста чути тріскотню стрілецької зброї та ухання мінометів, а тут спокійно.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 10

Для повноти картини від Щастя Ставр хоче показати нам місцеве озеро. Воно завжди тепле — належить до системи охолодження ТЕС. На пляжі не велелюдно. Три жінки встають із підстилки, змітають пісок. Навпроти них за озером над дачним селищем піднімається білий дим: туди нещодавно потрапила міна. На це ніхто не звертає уваги, всі звикли.

«Так, матусю, тут все спокійно!»

Ми повертаємося в общагу. Одна з кімнат запрошує на охолоджений кавун. У спеку ця ягода, що відлежалася в холодильнику, втамовує спрагу краще багатьох визнаних напоїв на кшталт квасу. Серед господарів — худий високий молодий чоловік, якого називають Паганелем. Виявляється, зовнішня подоба ще не все. У свій перший виїзд він переплутав машини, і поки до нього додзвонилися, встиг заїхати далеко з чужою групою. Мене запрошують на балкон і показують відео, зняте на мобільний телефон з цього ж місця два дні тому. На екрані за будинками, які прямо перед нами, піднімається стіна диму: результат обстрілу САУшками. Власникові телефону дзвонять: «Так, матусю, привіт! Все добре, сидимо на 7 поверсі. У Лисичанську, де ж ще. Так, приїхали волонтери з Києва, сидимо, їмо кавун. Так, все добре, що тут може трапитися?!» Деякі фіскали приховують від сімей свою близькість до фронту. Так всім спокійніше.

Десять днів із Фантомом, або Невипадкові на війні люди-4 фото 11

Поки ми їдемо на озеро купатися, фантомівці розповідають історію, як нещодавно були на пляжі, коли почули характерний звук міни, що летить. «Ми розуміли, що переліт, але всі кинулися з води. На березі батьки спішно забирали дітей, саджали в машини та вивозили геть». Ми заходимо в воду. З труби ТЕС йде дим. Він пропливає над нами і за формою нагадує Чумацький Шлях. Коли занурюєшся в цю теплу водойму, дійсність здається абсурдною до безмеж: війна в селищі Щастя, де труба ТЕС створює Чумацький Шлях.

Сутеніло — і ми повертаємося на базу. Перед нами дорогу переходить місцева жителька середніх років. Ми проїхали ларьок із квасом і вирішуємо повернутися. Тільки порівнялися з тією самою перехожою, як вона раптом кричить у відкриті вікна наших авто: «Хочете залишитися тут назавжди? Бажаю вам щастя!».

Наступного дня повертаюся в Слов'янськ — моє відрядження у складі «Фантома» добігає кінця. Думаю про те, що багато моїх знайомих саме з цими хлопцями пов'язують знаменитий «блукаючий танк», що діє за принципом «не можемо за законом, зробимо по справедливості». Всі добровольці. Є бійці, які несуть службу другу і навіть третю ротації. У «Фантом» потрапити не так просто: треба відповідати певним критеріям, випадкові люди на війні не потрібні. Вони стежать за дотриманням законів України і самі дуже строго їх дотримуються. Але й про справедливість, звичайно, не забувають.

Дмитро Липавський, АСН, фото автора

Читайте АСН в Google News




Новини партнерів



Інші важливі новини і публікації
Камені-талісмани для жіночого здоров'я
Камені-талісмани для жіночого здоров'я
Ще в давнину люди знали, що каміння має цілющі властивості На жаль, у сучасному світі багато хто скептично ста....
Камені-талісмани для залучення грошей та удачі
Камені-талісмани для залучення грошей та удачі
Поліпшити свій добробут і стати щасливою людиною можна за допомогою каменів-талісманів Давно доведено, що енер....
Енергетична гімнастика: спосіб зберегти молодість та красу
Енергетична гімнастика: спосіб зберегти молодість та красу
У сучасне століття підвищених енерговитрат відновлювати енергетичний баланс важливо кожній людині Нескладний к....
Гороскоп на 29 березня 2024 року: що обіцяють астрологи
Гороскоп на 29 березня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні у вас може виникнути почуття втоми чи розчарування через несподіван....
Любовний гороскоп на 29 березня 2024 року: що обіцяють астрологи
Любовний гороскоп на 29 березня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) На сьогоднішній день ваші пристрасність та романтичні настрої будуть на піку....
більше матеріалів
/-0,24956917762756-/ /-pc-/
Top