Парадокси і чудеса ринку: АМКУ ще нічого не зробив, а курятина подешевшала на третину

6 вересня, коли вже вартість курячого філе перевищила 110 гривень за кілограм, прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення Антимонопольному комітету перевірити причини неймовірно швидкого зростання цін на м'ясо в країні. Нагадаємо, тільки за три останні місяці воно подорожчало мінімум на 25%. При цьому очевидних і прямих причин для цього економісти не бачать.

Через два тижні АМКУ так і не видав жодного пояснення, крім туманного і розмитого припущення про те, що курятина дорожчає через збільшення вартості зерна та прискорення темпів експорту м'яса за кордон. Немає досі ні рішень, ні висновків АМКУ, ні будь-яких проміжних заяв. Втім, для комітету, який перебуває в підпорядкуванні Кабміну, це звичайний темп роботи. Головна стратегія - тягнути питання, поки не забудеться або стане не актуальним зовсім.

Проте поданий керівництвом країни в простір сигнал почули виробники і продавці курятини. Без будь-яких команд від АМКУ або висновків вони істотно знизили ціни на свою продукцію. Найдешевше придбати філе в магазині "Ашан" - майже 60 гривень за кілограм. Але це з урахуванням ваги кістки.

А ось найдешевше м'ясо філе без кістки продається, за нашими спостереженнями, в магазинах мережі "Еко-Маркет" - близько 80 гривень і "Новус" - близько 84 гривень за кілограм. Прикметно, що це філе позначено як "продукт власного виробництва" в "Еко-маркеті" і не вказано виробника в "Новусі".

У той же час "Новус" продає куряче філе виробника "Наша Ряба" за значно вищою ціною - практично по 100 гривень за кілограм.

Десь посередині між трьома колегами балансує "Фоззі" - в цій мережі куряче філе продається майже по 89 гривень. Всі ціни ми взяли на сайтах магазинів станом на 22 вересня 2017 року.

Таким чином, у мережі деяких магазинів куряче філе вже можна придбати на 30 гривень дешевше, ніж це було лише два тижні тому. Так що ж за диво сталося на нашому ринку, щоб так здешевити м'ясо?

Зерно не подешевшало, менше м'яса в ЄС ми вивозити не стали, газ, електрика і мінімалка залишилися колишніми. Що там ще називають виробники в якості аргументів нескінченного і абсолютно безкарного жонглювання цінами? Напрошується висновок, що і спочатку для підвищення вартості м'яса настільки не було ніяких причин.

Зате була можливість - інертний АМКУ, Кабмін, який скасував регулювання цін на соціально важливі продукти, і європейські ринки, які дарують нашим виробникам оманливе відчуття переможця. Над власним народом. Мовляв, не зможуть бідняки купувати дороге тут - відвезуть все в ЄС. Власне, для того, щоб у місцевих виробників не починалося "експортно-монопольної" хвороби, і повинен був працювати АМКУ і весь Кабінет Міністрів.

Птахівникам і в 2018 році дістанеться чимало держпідтримки

Незважаючи на повну некерованість монополій, і в наступному році уряд продовжить їх дотувати. У проекті держбюджету на 2018 рік уряд дав лише один мільярд гривень на підтримку фермерства. При цьому прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що ця підтримка буде здійснюватися «не в інтересах агрохолдингів, а в інтересах фермерських господарств». Але це - лише напівправда, як і кабмінівська ілюстрація до розподілу аграрних грошей, наведена нижче. В ній кудись "загубився" цілий мільярд гривень.

Справа в тому, що на розвиток усього аграрного сектора уряд збирається виділити аж 7,3 млрд. грн. З них тільки 1 млрд. грн. планують направити на розвиток невеликих фермерських господарств, 2,3 млрд - дадуть виробникам тваринницької продукції, які без перебільшення вже перебувають на межі розорення.

Ще цілих 2 мільярди гривень в 2018 році буде витрачено на державні дотації (у 2017 році було стільки ж). Нагадаємо, в 2016 році велика частина виділених на дотації аграріям коштів дісталася саме виробникам курятини, піднявши бурю обурення інших учасників галузі. Особливо обурювалися ті ж тваринники. Через це у 2017 році виплати пташників обмежили не більше ніж 50% від загальної суми дотацій.

Хоча все одно викликає питання той факт, що процвітаюча, та до того ж і монопольна галузь, яка грається з цінами на продукцію як їй заманеться, отримує від держави більше, ніж не менш важливі тваринники і молочники.

У 2016 році в Україні було вироблено близько 1 мільйона тонн курятини. А її експорт за кордон зростав рекордними темпами. На іноземні ринки наші виробники вивезли майже четверту частину виробленого. То який сенс дотацій в даному випадку?