Рада збирається ухвалити небезпечний для суспільства закон, збільшивши повноваження Нацгвардії

У четвер, 21 вересня, під Верховною Радою України пройшла акція проти збільшення повноважень Нацгвардії. Мітинг пройшов на площі Конституції, перед будівлею парламенту, передає кореспондент АСН.

Нечисленна група людей - до 50 осіб - протестувала проти ухвалення законопроекту № 6556. Організатор акції - Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація регіональних ініціатив» (ФРІ), закликав народних депутатів не голосувати за схвалений профільним комітетом проект закону, яким пропонується розширити повноваження нацгвардіців.

Як раніше повідомляла народний депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник, проект закону №6556 про внесення змін до повноважень Нацгвардії, «загрожує правам і свободам громадян і суперечить Конституції України». «Законопроект суперечить положенням Конституції, оскільки пропонує надати воєнізованим формуванням правоохоронні функції, дублюючи функції Нацполіції», - заявила вона.

Відзначимо, що законопроект внесли в парламент нардепи від провладних фракцій: БПП і «Народного фронту», а профільний комітет Ради 14 вересня рекомендував його ухвалити в сесійній залі. За словами Сотник, Конституція чітко встановлює, що військові формування не мають права жодним чином обмежувати права людей.

«Зараз пропонується, щоб Нацгвардія нарівні з поліцейськими ходила з автоматами по містах і фактично могла і мала право перевіряти документи, затримувати, виписувати адміністративні протоколи за адміністративні правопорушення», - пояснила вона.

Багато запитань викликає також запропоноване нововведення про «безпечну відстань» між громадянами і нацгвардійцямі і право застосовувати силу, якщо громадянин ще не зробив правопорушення, але перебуває на меншій дистанції. «Безпечну відстань має право визначати сам військовослужбовець - вона чітко не прописана. Хтось вважатиме, що на 5 метрів ви наблизилися і це - небезпечна відстань, а хтось вважатиме, що він вас побачив за 500 метрів, і ви вже перебуваєте в небезпечній близькості», - пояснила Сотник.

На її думку, виправдовувати необхідність цього нововведення будуть з посиланням на загибель нацгвардійців під стінами Верховної Ради 31 серпня 2015 року, але де-факто це непропорційні права, не властиві демократичній країні. «Ні поліцейській державі! Є ризик, що законопроект пройде і друге читання з мінімальними правками. Для України і з точки зору безпеки, і з точки зору загроз і можливості зловживання владою, зокрема використання Нацгвардії для власних політичних амбіцій, - це надзвичайна загроза. І з цією загрозою повинні боротися не тільки політики, а й кожен громадянин, якщо ви не хочете жити в поліцейській державі», - додала Сотник.

Головний ризик законопроекту - дублювання функцій армії і як наслідок - потенційний ризик зіткнення інтересів силових відомств і можливість використання їх у політичних цілях.

«Наявність структури, яка озброєна на рівні армії, застосовується в зоні АТО паралельно із ЗСУ і при цьому керується з абсолютно окремого від Збройних сил центру, МВС, - велика небезпека для держави. Зверніть увагу, в одній і тій же структурі концентруються танки, вертольоти, літаки, і при цьому поліцейські функції», - підкреслив нардеп від фракції «Батьківщина» Ігор Луценко.

Крім того, на його думку, Нацгвардія з такими силами і повноваженнями може приєднатися до "кришування" найбільш вигідного криміналізованого бізнесу, наприклад, видобутку бурштину або незаконної вирубки лісу.

«Це буде повний корупційний цикл, коли корупційний бізнес буде силовим чином захищений і силовим чином забезпечений. Ніхто не зможе цю корупцію знищити », - підкреслив Луценко.

У свою чергу, голова ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Каменєв наголосив, що якщо зараз поліцію навчають вирішувати конфлікти через комунікацію, то у нацгвардійців такої підготовки немає. «Більш того, за цим законопроектом, нацгвардейці, повноваження яких хочуть розширити, не зобов'язані надавати свої військові квитки в разі затримання, проведення поверхневого огляду тощо», - додав він.

«Законопроект визнали небезпечним як експертні кола, так і правозахисники. Було багато звернень, зокрема і від омбудсмена, як до співавторів законопроекту, так і до всіх членів профільного комітету, але попри всі ці звернення Комітет рекомендував ухвалити його в першому читанні», - резюмував експерт правозахисної коаліції Михайло Лебедь.