Якщо раніше клієнти вибирали банки, то тепер фінустанови будуть вирішувати, можуть вони обслуговувати конкретного клієнта чи ні. З вересня в Україні почала діяти постанова Національного банку України №42, що передбачає проведення банками реальної оцінки ризиків, пов'язаних з операціями клієнтів. Тепер фінустанови зобов'язані перевіряти не тільки паспорт та ідентифікаційний код клієнта, а й вимагати від нього підтвердження джерел походження коштів.
«Простіше кажучи, якщо банк не розуміє, звідки у безробітної і бездомної людини на рахунку мільйон доларів, він повинен спочатку з'ясувати походження цих коштів, а вже потім дозволяти чи ні клієнту проведення операцій», - пояснив директор департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза.
Банки будуть вважатимуться співучасниками злочинів
Підтвердити походження коштів клієнти можуть, наприклад, наявністю офіційних документів про отримання спадщини, продажу майна, довідки про доходи тощо. Якщо подібного підтвердження немає, банк не має права допустити відповідну операцію або ж може заблокувати рахунок клієнта, на якому лежать "підозрілі" гроші, поки не з'ясує їх походження. Ця процедура стосується лише операцій на суму понад 150 тис. грн.
«Новий підхід НБУ до оцінки ризиків покликаний запобігти участі банків у схемних операціях, які, на жаль, в банківській системі не рідкість», - вважає Береза.
При цьому він навів приклад, коли в одному з банків, який зараз вже визнаний неплатоспроможним, працівники дозволили 116 громадянам зняти з рахунку 225 млн грн. Подібна ситуація сталася ще в одному банку, де 42 людини перевели в готівку відразу 132 млн грн.
«Причому і в першому, і в другому випадках більшість громадян, які знімають гроші, були "мільйонерами з трущоб" - безробітними, бездомними і раніше судимими. Упевнений, що банки розуміли, хто і навіщо прийшов до них за мільйонами, але обмежилися формальною перевіркою паспортних даних клієнтів», - зазначив директор департаменту фінансового моніторингу НБУ.
Для того, щоб клієнтам якомога м'якше пояснити, чому працівники банку вимагають надати інформацію про рівень доходів, в установах проводять для своїх менеджерів відповідні тренінги.
Раніше, 12 липня, набрала чинності ще одна важлива постанова НБУ, яка передбачає, що банки повинні ретельно вивчати історію кожного клієнта, який купує валюту для перерахування за кордон. Перевіряти подібні операції установи зобов'язані лише в разі, коли сума, яку клієнт планує перерахувати за кордон, перевищує 150 тис. грн в еквіваленті. Подібні перевірки не передбачені для операцій з перерахування грошей на лікування або навчання за кордоном, оплату транспортування в Україну хворих або доставку з-за кордону тіл померлих, або ж інші соціальні потреби.
Експерти відзначають, що в цьому випадку головне, щоб банки в боротьбі за клієнта не вдавалися до нечесної конкуренції, наприклад, займаючись потуранням, перевіряючи джерела доходів не дуже ретельно. Але і тут Нацбанк все продумав. НБУ передбачив відповідальність за неякісний фінансовий моніторинг, а іншими словами, приховування інформації про клієнтські рахунки. У разі виявленого порушення установу оштрафують на 0,01% статутного капіталу банку.
Підтвердити джерело доходів стало простіше?
Проте правозахисник Олександр Дядюк вважає, що насправді ця постанова реальний контроль банків тільки зменшує, оскільки дуже розмиває всі критерії контролю і робить підхід банків суб'єктивним. Адже тепер працівники установи самі визначатимуть, яку саме інформацію має надати клієнт для оцінки його фінансового стану.
«Банки менше за всіх зацікавлені в здійсненні такого контролю. Бо коли ви приходите в банк і хочете покласти гроші на депозит, а банк починає ритися у вашій інформації, то це відлякує клієнтів. Якщо великі банки більш жорсткі в цьому питанні, то малі, які борються за кожного клієнта, намагалися їх утримати, тому вони зроблять усе, щоб не помітити якихось злочинних ознак надходження цих грошей», - вважає правозахисник.
Дозволити їм це зробити може та ж постанова, в якій не вказано чітко, які саме документи для підтвердження законності отримання коштів потрібно подати в банк. У документі просто написано - "надати підтверджуючі документи".
«Це дає як банкам, так і клієнтам можливість варіювати. Це можуть бути як прості цивільні договори, наприклад позичив у когось. Він може прийти в банк з договором позики або ж просто показати розписку», - уточнив юрист Олександр Климчук.
Такі неточності можуть створити недобросовісну конкуренцію серед банків і ґрунт для зловживань, вважає ще один юрист Василь Мірошниченко.
«Деякі банки будуть навіть приймати заяви, в якій клієнт обґрунтовує, що він кошти накопичив, а інші установи такі заяви не приймуть», - зазначив він.
У свою чергу президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що ці зміни - це "подарунок" для так званих банків-«мийників» і послаблення для держбанків. «Мийниками» називають ті банки, через які здійснюється легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.
«Невже ви думаєте, що «мийник» не принесе 10 печаток і не наштампує довідку про доходи, що людина отримує зарплату в 150 тисяч гривень? Більше того, довідку про доходи можна надати і за попередні періоди, але не сказано, за які саме», - додав економіст.
Ще один легальний спосіб приховати незаконно зароблені гроші - покласти їх у банківському сейфі. Скільки б ви туди не поклали, ніхто цього моніторити не буде, оскільки, згідно з законодавством, банк надає вам не фінансову послугу, а лише місце в своєму сейфі.