Віртуальний дохід, позбавлення за борги і брехня про монетизацію. Як уряд урізує кількість одержувачів субсидій

Уряд вже витратив усі гроші, призначені в 2017 році на надання субсидій українцям. Розуміючи, що грошей не вистачає, а багато людей ще планують звернутися за субсидіями або вже їх оформили, Кабмін шукає механізми, щоб максимально обмежити число учасників програми. А тим, хто буде в ній брати участь, - зменшити суму допомоги. Про це 12 вересня під час прес-конференції розповів аналітик ГО «Громадський аудит» Тарас Галайда, передає кореспондент АСН.

За його словами, одним з таких механізмів є так званий «віртуальний» дохід для безробітних людей. Уряд вважає, що всі безробітні люди все одно мають якісь тіньові доходи. Тому при розрахунку субсидії на наступний опалювальний період кожному непрацюючому тепер будуть приписувати місячний дохід у два прожиткові мінімуми - 3248 грн.

Галайда вважає, що найбільше від такого рішення постраждають люди передпенсійного віку, які втратили роботу, а працевлаштуватися знову їм складно.

«Таке рішення є необґрунтованим і соціально несправедливим. Якщо держава стверджує, що ви маєте неофіційний дохід, нехай це доведе, або служба зайнятості повинна документально підтвердити, що безробітній людині пропонувалася робота на ту суму, яку намагається на нього нарахувати уряд», - пропонує експерт.

Крім того, скоротити кількість субсідіантов покликане ще одне нововведення, а саме позбавлення субсидії за борги, вважає Галайда. За 2,5 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги значно зросла. Якщо на кінець 2015 року борги становили 11,5 млрд грн, на кінець 2016-го - 23,4 млрд грн, то сьогодні ця сума наблизилася вже до 30 млрд грн.

«Під приводом того, щоб стимулювати людей вчасно платити за комуналку, уряд цього року вирішив позбавляти людей субсидії за борги», - вважає Галайда.

Спочатку рішенням Кабміну було встановлено, що за будь-яку суму боргу, яка буде накопичена протягом двох місяців, людина позбувається субсидії. Але потім у рішення внесли конкретику, прописавши чітку суму заборгованості, наявність якої буде коштувати держдопомоги. Це 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 340 грн.

«З огляду на розмір платіжок, які отримують люди в опалювальний сезон - по 2,5-3 тис. грн, заборгованість у 340 грн може накопичити практично будь-хто, хто просто неуважно оплачував квитанції або оплатив їх невчасно. Якщо людина не сплатила їх до 20 числа місяця, то у неї автоматично з'явиться заборгованість», - пояснює експерт.

Крім того, у багатьох споживачів є спірна заборгованість. Наприклад, людина може мати борг ще за 2000 рік. Цей борг через закінчення терміну позовної давності вже не підлягає відшкодування, але постачальники послуг про такі борги повідомляють соціальним службам і людину через це можуть позбавити субсидії, запевняє Галайда.

Також є багато випадків, коли люди отримують неякісні послуги і в зв'язку з цим відмовляються їх оплачувати, оскаржують свою правоту в суді. Але на сьогодні соціальні служби не беруть до уваги такі спірні борги. За словами експерта, соціальні служби сьогодні приймають від постачальника послуг тільки довідку про те, що борг погашений, або договір про реструктуризацію боргу для того, щоб нарахувати субсидію.

«Так, можна стимулювати людей платити вчасно, вводити певні обмеження за боргами, але, по-перше, сама сума має бути значно більша, а не така, що будь-яка випадковість може позбавити людину субсидії. І, крім цього, повинні бути враховані інтереси споживача. Тобто споживач повинен мати можливість довести, що такого боргу у нього немає або цей борг спірний. Позбавляти субсидії його можна буде тільки в тому випадку, коли є рішення суду і борг визнано», - вважає Галайда.

Ще одним обманом українців і способом відбити у споживачів бажання економити на споживанні комунальних послуг експерт називає запровадження так званої монетизації субсидій. Раніше в уряді підрахували, хто скільки заощадив під час опалювального сезону, і обіцяють восени видати українцям частину недовикористаних послуг. Таке нововведення стосується тільки людей, які опалюють свої приватні будинки газом.

«Тобто у всіх багатоповерхових будинках, у яких використовується централізоване опалення, монетизація не передбачена. І все, що людина наекономить, згоряє», - розповів він.

Але, крім дискримінації в питанні повернення зекономлених субсидій, подібна монетизація зовсім не стимулює українців утеплювати будинки або міняти вікна, вважає Галайда. Він пояснив, що минулого року на будинок площею 70 кв.м субсидія покривала 385 кубометрів газу. В такому випадку сім'я на місяць могла економити близько 85 кубометрів. За підсумками опалювального сезону у такої сім'ї могла накопичитися економія до 4 тис. грн.

«Сьогодні уряд ці гроші забрав і пропонує замість 4 тис. грн повернути всього 690 грн. Тобто у людей такий підхід відіб'є всю охоту далі економити», - зазначив він.

Також уряд зменшив нормативи, що покриваються субсидіями. Якщо минулого опалювального сезону на 1 кв. м. субсидія покривала 5,5 кубометра газу, то в майбутньому вже тільки 5 кубометрів.