Гендерна нерівність в Україні: чому наші жінки отримують менші зарплати, ніж у чоловіків

Україна, на жаль, не відрізняється позитивно в питанні гендерної рівності від інших країн. У нашій країні, за даними Держстату, заробітна плата жінок в середньому на 20% нижче, ніж у чоловіків на тих же посадах.

У Держслужбі статистики розповіли, що в першому півріччі 2017 року середньомісячна заробітна плата чоловіків перевищила заробітну плату жінок на 19,75%. При цьому чоловік отримав середньомісячну зарплату в 7779 грн, тоді як середньомісячна зарплата штатного працівника-жінки склала 6243 грн.

У Держстаті уточнили, що найбільш високі зарплати в Україні в сфері фінансової та страхової діяльності, там чоловіки отримують в середньому 16 469 грн, а жінки - 10 846 грн. Найнижчий рівень зарплат у сфері тимчасового розміщення та організації харчування: у чоловіків - 5254 грн, у жінок - 4736 грн.

Гендерна нерівність у Євросоюзі

У березні цього року Eurostat підрахував, що жінки-керівники на підприємствах країн Євросоюзу заробляють в середньому на 23,4% менше, ніж чоловіки-начальники. Причому це стосувалося всіх країн ЄС. Найменший розрив у зарплатах виявили в Румунії (5,0%), далі в списку значилася Словенія (12.4%), Бельгія (13.6%) і Болгарія (15.0%).

Якщо говорити про посади менеджера, то зарплата жінки була менша на третину, ніж у колеги-чоловіка. Зокрема, в Угорщині різниця склала 33.7%, в Італії - 33.5%, Чехії - 29,7%, приблизно на чверть менше в Словаччині (28.3%), Польщі (27.7%), Австрії (26.9%), Німеччини (26,8%), Португалії (25.9%), Естонії (25,6%) і Великій Британії (25.1%).

Нерівність зарплат у світі

Після проведення досліджень експерти дійшли висновку, що лідером гендерного рівноправ'я в світі є Ісландія, в той час як аутсайдером - Ємен. Як говорилося в доповіді міжнародного об'єднання організацій по боротьбі з бідністю Oxfam, яку опублікувала Deutsche Welle, у всьому світі жінки обмежені в економічних правах, більше ризикують опинитися в бідності, ніж чоловіки, і отримують в середньому меншу зарплату.

Експерти підрахували, що середній розрив в оплаті праці між чоловіками і жінками становить 23%, а для досягнення рівності в роботі, зарплаті і рівні посад необхідно 170 років.

Опитування було проведено в 67 країнах, в результаті з'ясувалося, що кожен п'ятий чоловік виступає проти того, щоб жінка ходила на роботу, навіть якщо у неї є необхідна кваліфікація. У 155 країнах є щонайменше один закон, який надає чоловікам більше економічних прав, ніж жінкам.

Крім того, жінки у всьому світі від 2 до 10 разів частіше виконують неоплачувану роботу по догляду за іншими людьми. У жінок частіше не вистачає часу на навчання і заробляння грошей. Разом з тим, на думку фахівців, гендерна рівність могла б допомогти економічному зростанню, зменшила б частку неоплачуваної роботи і підтримала жінок у їхньому русі за рівні права.

Причини більшої зарплати у чоловіків

На думку експертів, є не тільки економічні, історичні, а й психологічні причини, чому зарплати чоловіків часто вище, ніж у жінок. Роботодавці іноді встановлюють для себе якусь вилку в зарплаті. Коли жінка приходить влаштовуватися на роботу, вона схильна занижувати свою значимість, її самооцінка часто необґрунтовано знижена, чого не можна сказати про чоловіків, які часто про себе хорошої думки. Традиційно на одні й ті ж позиції жінки ставлять бажану цифру доходу приблизно на 10% нижче, ніж чоловіки з таким же досвідом у резюме.

Чоловіки частіше торгуються за зарплату на підвищення. Зокрема, якщо чоловікові пропонують зарплату в 10 000 гривень, він попросить 12 000 грн. У свою чергу жінка, якщо їй запропонують 8000 грн, погодиться без коливань.

Чоловікам також більш важливий кар'єрне зростання, можливість підвищення посади, в той час як жінки частіше звертають увагу на колектив, час у дорозі до роботи, особистість начальника. З цієї причини жінка може погодитися на більш комфортні умови, але нижчу зарплату.

На думку деяких психологів, жінки психологічно не можуть піднятися вище певних кар'єрних висот. Досягнувши однієї посади, вони не можуть подолати психологічний бар'єр і рватися далі. З цієї причини топ-менеджерами компаній частіше стають чоловіки і практично ніколи жінки.

Є також фізіологічні чинники, які нібито заважають жінкам зайняти більш високооплачувану посаду. Іноді при прийомі на роботу у жінок питають, скільки у них дітей і коли вони збираються народити наступну. Діти в суспільстві вважаються апріорі жіночим обов'язком, ці питання взагалі не ставлять чоловікам.

Ще один фактор, який впливає на заниження зарплат жінок, - стереотип, що чоловік є годувальником і повинен отримати більше грошей, щоб забезпечити сім'ю. Роботодавці при цьому не враховують той факт, що найчастіше відбувається якраз навпаки, коли одна жінка встигає і працювати, і сім'ю утримувати, і дітей ростити.

Крім того, в пострадянських країнах існував перелік професій, якими не могли займатися жінки. Нібито це робилося, щоб уберегти жінок від шкідливих виробництв.

Це призвело до того, наприклад, що для українок до сих пір заборонені 450 професій. Офіційно гендерний критерій має застосовуватися при відборі машиністів поїздів, водіїв автобусів та на інші вакансії, які МОЗ вважає шкідливими для здоров'я представниць прекрасної половини людства.

Дивно, але жінки можуть працювати асфальтоукладницями або кондукторами в тролейбусах і трамваях. Але не мають права бути кондукторами на залізниці, нічними флористами, водолазами, пожежними і навіть слюсарями.