Українці в Польщі заробляють $5 млрд на рік і розв'язують замість поляків міграційне питання

Після того, як Україні було надано безвізовий режим з Євросоюзом, все більше наших співгромадян їдуть на заробітки за кордон, і найчастіше - в сусідню Польщу. Українці не лише працюють на процвітання поляків, але також дають Польщі можливість заявити в ЄС, що влада країни допомагає мігрантам і тому не має наміру більше брати біженців з Сирії, Афганістану та інших країн.

За словами міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського, тільки за перше півріччя 2017 року Польща видала українцям 750 тисяч віз з правом проживання та праці, передає «Польське радіо».

Міністр вирішив відповісти на заяву кандидата від Соціал-демократичної партії Німеччини на пост канцлера цієї країни Мартіна Шульца, який під час телевізійної передвиборчої дискусії з Ангелою Меркель звинуватив Польщу й Угорщину у відмові приймати біженців.

Шульц також підкреслив, що ці 2 країни перешкоджають появі європейської міграційної політики. Ці дії, за словами німецького політика, можуть призвести до фінансових наслідків для Польщі.

У відповідь Ващиковський заявив, що ЄС слід було б займатися «імміграційними кризами, які насуваються на Європу з усіх боків». Він уточнив, що в 2016 році Польща видала українцям понад 1,2 млн віз, за ​​півроку 2017 року - вже понад 750 тисяч віз. Таким чином, поляки замовчують, що до них їдуть не просто біженці, а працівники з України. Цей факт дозволяє отримувати подвійний профіт - збільшити доходи в бюджет і при цьому обґрунтовано відмовляти біженцям, наприклад, з Африки.

«Допомагаємо іммігрантам. Тому прошу пана Шульца (...) отримати більш детальну інформацію, ознайомитися з ситуацією і не використовувати фальшиві аргументи у внутрішніх, передвиборних дискусіях в Німеччині», - заявив Ващиковський. Він закликав також до «справедливого підходу» з цього питання.

Крім того, за словами польського міністра сім'ї, праці і соціальної політики Ельжбети Рафальської, з кожним місяцем у Польщі зростає кількість українських працівників, за яких роботодавці сплачують страхові внески в Управління соціального страхування (ZUS).

Так, наприкінці червня внески в ZUS зробили більше 270 тисяч працівників з України. Найбільше застрахованих громадян України - у Варшаві, приблизно 50 тисяч, на другому місці українці Вроцлава - 21 тисяча. Рафальська підкреслила, що в міністерстві вітають збільшення числа застрахованих працівників, так як цей показник демонструє, що українці все частіше виконують легальну роботу.

Для українців у цьому також є свій плюс, адже застраховані працівники мають гарантії страхування від можливих хвороб та інших несподіваних ситуацій. Більше того, застраховані українці можуть отримувати польську пенсію, що гарантує угода, підписана між країнами 1 січня 2014 року.

Умовою набуття права на отримання пенсії з польської системи є досягнення пенсійного віку (з 1 жовтня 60 років для жінок і 65 для чоловіків) і зареєстровані страхові внески на рахунку в ZUS (незалежно від їх суми).

Разом з тим, працевлаштування українців в Польщі може ускладнитися вже з наступного року, після зміни правил влаштування на роботу іноземців. Вже з 1 вересня вводиться процедура припинення чинних правил реєстрації заяв про намір доручити роботу працівникові з-за східного кордону Польщі. Раніше отримати таку декларацію було дуже легко.

Як зазначив міністр Ващиковський, українці з Польщі переводять щорічно до 5 млрд євро. За даними польської сторони, в країні проживає понад 1 млн українців.

«Понад мільйон українців живе, працює, заробляє, нарощує свій дохід, який відправляє в Україну. За підрахунками фінансових установ, від 3 до 5 млрд євро переводять в Україну сім'ям, бізнесу», - заявив голова МЗС Польщі.

Дані польських чиновників підтверджуються і в Україні. Так, за результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», серед українських громадян, які працювали за кордоном протягом останніх 5 років, найбільше виїжджали на роботу в Польщу - 36%, на другому місці Росія (25%), по 5% працювали в Чехії та Німеччини, 3% - в Італії, решта - в інших країнах, в переважно Західної Європи.