Криваве побоїще в М'янмі і в чому винна Росія

Мусульмани народності рохінджа проживають в штаті Ракхайн у М'янмі. Влада країни називає їх нелегальними мігрантами з Бангладеш. 25 серпня ситуація в М'янмі загострилася: сотні бойовиків руху «Араканська армія солідарності рохінджа» напали на 30 опорних пунктів поліції. Після цього почалися зіткнення між буддистами і мусульманами на заході М'янми, а збройні сили країни почали проведення каральної операції на півночі Ракхайна.

Тільки за один тиждень число загиблих перевищило 400 осіб, не менше 90 тисяч рохінджа були змушені бігти в сусідній мусульманський Бангладеш і на безлюдні острови в Бенгальській затоці, які вважають «нічийними землями» на берегах тропічних річок біля кордону двох країн. Надходить інформація про те, що десятки людей потонули в прикордонній річці Наф.

Історія конфлікту

До 2011 року М'янма перебувала під диктатурою військових, які керували країною з 1962 року. Кілька десятиліть у країні відбувалися міжнаціональні, політичні, кримінальні та релігійні конфлікти, розросталися партизанські і підпільні рухи. На владу країни впливали сусідні сильніші країни - Китай, Індія, Таїланд. М'янма є другою після Афганістану країною з виробництва та збуту опіуму, вона входить у так званий «Золотий трикутник».

Країна є багатонаціональною - в семи провінціях живуть бірманці, араканці, китайці, індійці, шани та інші національності. М'янма також і багатоконфесійна країна, буддисти складають майже 90% населення, проте живуть тут мусульмани, християни і представники інших релігій.

До 40-х років XX століття М'янма була Британської колонією - Бірмою. Адміністрація Великої Британії, що відходила, пообіцяла надати незалежність майже всім національним околицям, але не виконала обіцянку. В результаті штат Аракан або Ракхайн так і залишився у складі країни.

На думку народу рохінджа - це їхня батьківщина, в той час як влада М'янми вважає етнос незаконними іммігрантами з Бангладеш.

У влади є історичні підстави так вважати, рохінджа дійсно є етнічними бенгальцями-мусульманами, яких британці переселили в Аракан в XIX - початку XX століття. Рохінджа були їх дешевою робочою силою. Зараз їхня чисельність - близько 1,5 млн осіб, більшість живе у штаті Ракхайн, проте тільки у невеликого числа цих людей є громадянство М'янми.

Вчені вважають, що ненависть між буддистами і мусульманами-рохінджа в М'янмі спалахнула після Другої світової війни, коли країну захопила Японія. Мусульмани залишилися на боці британців, а буддисти підтримали японців.

4 червня 2012 у штаті Ракхайн оголосили надзвичайний стан через загострення конфлікту. Зокрема, були спалені понад 4600 будинків, мусульмани почали масово тікати в Таїланд. Погроми тривали і в 2013 році. Новий виток конфлікту розпочався 9 жовтня 2016 року, а ще сильніше він вибухнув 25 серпня 2017 року, коли бійці збройного угруповання «Армія порятунку Аракан рохінджа» напали на 30 армійських об'єктів і поліцейських ділянок, убивши 15 осіб.

Біженці рохінджа повідомляють про тисячі убитих людей, про спалені села, тортури, групові зґвалтування та інші звірства військових на їхній батьківщині.

Фотографії закривавлених трупів з відрізаними частинами тіла заполонили соцмережі. Водночас у світових ЗМІ є фото аналогічних звірств з боку мусульман проти буддистів, які живуть у штаті Ракхайн. Так, за даними газети Global New Light of Myanmar, бойовики «Араканської армії порятунку рохінджа» спалюють буддійські монастирі і руйнують статуї Будди.

Міжнародна підтримка

У штаті оголошено військовий стан, журналістів і співробітників гуманітарних місій туди не пускають. Крім того, М'янма відмовила всім установам ООН у постачанні продовольства, води і медикаментів для тисяч жителів штату Ракхайн. Співробітники ЮНІСЕФ, Фонду ООН в галузі народонаселення і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців не проводили ніяких робіт на місцях в північній частині штату більше тижня. Влада також відмовила в доступі міжнародного персоналу, затримуючи видачу віз.

Минулого тижня Велика Британія зажадала від Ради безпеки ООН розглянути становище народу рохінджа в М'янмі. Однак ця пропозиція була відкинута Китаєм. Свої претензії до уряду М'янми виставила і представник США в ООН Ніккі Гейлі.

У свою чергу президент Індонезії Джоко Відодо направив в М'янму спецпосланця, главу МЗС республіки Ретно Марсуді для обговорення з владою країни питань врегулювання ситуації навколо рохінджа. Заяву президента країни, велика частина населення якої сповідує іслам, було прийнято після того, як минулими вихідними в Джакарті пройшли мітинги з вимогами зупинити насильство проти рохінджа.

Разом з тим влада сусідніх країн не так тепло ставиться до біженців-мусульман. Так, у мусульманській Малайзії відмовилися видавати посвідчення біженців всім без винятку рохінджа, так як це призведе до масового притоку мусульман з М'янми. Уже зараз у Малайзії не менше 120 тисяч біженців-рохінджа.

Влада Індії також заявила, що збирається вислати 40 тисяч рохінджа, які перебувають у країні нелегально. Такі дії заборонені статутом ООН, але індійців це, схоже, не хвилює.

В останні дні біженці рохінджа намагаються переправитися в Бангладеш. На території цієї країни є табори біженців, де майже немає води, їжі та ліків. Там зараз перебуває від 300 до 400 тисяч рохінджа. Влада Бангладеш піддається тиску з боку міжнародного співтовариства через небажання приймати біженців. Чиновники давно виношують ідею розселити біженців на майже безлюдному і фактично неконтрольованому острові Тенгара Чар, що має погану славу прихистку піратів і контрабандистів, де немає ніякої інфраструктури. Це викликало обурення правозахисників і світових політиків.

Мітинги у Москві і Грозному

У столиці країни-агресора Москві 3 вересня відбувся мітинг на підтримку мусульман-рохінджа. За даними правоохоронців, на мітинг прийшло не менше 800 осіб, які просто в центрі міста кричали: «Аллах Акбар». У зв'язку з цим було оточено будівлю посольства М'янми на Великій Нікітській вулиці в Москві.

У понеділок, 4 вересня, на мітинг у столиці Чечні Грозному зібралися понад 1,1 млн жителів. Брав участь і глава Чечні Рамзан Кадиров, муфтій Інгушетії Іса Хамхоєв, представники муфтіяту Північної Осетії, Карачаєво-Черкесії та Ставропольського краю. Учасники мітингу проголосували за прийняття резолюції-звернення до президента РФ Путіна із закликом припинити кровопролиття в М'янмі.

Разом з тим прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль поки не коментує переслідування мусульман у М'янмі, оскільки не володіє «реальною інформацією».

«Я не можу нічого сказати зараз з цієї проблеми. Ми бачили повідомлення ЗМІ, ці повідомлення викликають стурбованість», - додав він.

Свого часу саме Росія раніше завадила ООН захистити бірманських мусульман. У березні 2017 року ООН був представлений проект резолюції про допомогу мусульманам М'янми. Документ повідав світовій спільноті про тортури, зґвалтування і вбивства, у ньому містилася вимога надати гуманітарним організаціям доступ до проблемних регіонів країни. Резолюцію заблокували Китай і Росія.