Екологи в шоці: Міністерство економіки дозволило ГЗК скинути в Інгулець 15,7 млн куб. м соляних відходів

Міністерство економічного розвитку і торгівлі підготувало проект розпорядження Кабінету міністрів України, яким пропонує дозволити гірничо-збагачувальним комбінатам Криворізького басейну збільшити на 63,6% скидання зворотних вод з хвостосховищ в річку Інгулець.

Під зворотними водами маються на увазі високомінералізовані води з високим вмістом хлорних, сульфатних, натрієвих, калієвих і магнієвих солей. Одним слово, забруднена вода, що відкачана з шахт і кар'єрів, де видобувається руда

Проект розпорядження розміщений на сайті відомства для обговорення, проте, як зазначається в пояснювальній записці, він не потребує проведення консультацій з громадськістю.

Видобуток залізної руди перш за все?

Зокрема, цим проектом пропонується збільшити викиди забруднених вод з накопичувальних сховищ у річку з 9,596 млн куб. м до 15,7 млн ​​куб. м. І цей тільки в 2017-2018 роках. Якщо цього не зробити, впевнені в міністерстві, процес видобутку залізної руди зупиниться.

«Відсутність скидання із ставка-накопичувача призведе до вимушеної зупинки відкачування шахтних вод, що спричинить зупинку чинних шахт і їх затоплення, а також затоплення 54 млн куб. метрів підземних порожнин, що утворилися в результаті тривалого відпрацювання родовища», - сказано в пояснювальній записці.

У Криворізькому басейні діє вісім шахт з видобутку залізної руди підземним способом і 10 відкритих кар'єрів п'яти гірничо-збагачувальних комбінатів, три шахти перебувають у режимі сухої консервації.

У Міністерстві економіки пояснюють, з 40 млн куб. м підземних вод, які щорічно відкачують на поверхню ГЗК і законсервовані шахти, повторно гірничорудними підприємствами використовується лише близько 28-30 млн куб. м на рік. Решта 11-12 млн куб. м надлишків зворотних вод тимчасово акумулюються у ставках-накопичувачах. Ці забруднені води періодично скидають в річки Інгулець і Саксагань і вже там розбавляють прісними водами Дніпра для нормалізації концентрації солей.

Додекомунізувалися "до мишей"

Однак директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко заявляє, що в Інгулець не можна викидати вже жодного кубометра забруднених вод, оскільки цю річку вже знищено.

«Навпаки, потрібно штрафувати за те, що продовжують скидати такі величезні обсяги забруднених вод», - вважає еколог.

Однак, як виявилося, штрафувати - нема за що. Ще на початку року під прикриттям скасування нібито застарілих нормативних актів, які були ухвалені ще в радянські часи, Кабмін анулював понад 100 нормативних документів, серед яких і норми з викиду внутрішніх стічних вод і забруднення атмосферного повітря.

«Вони скасували ті норми, які діяли ще за радянських часів, а нових норм не розробили і не затвердили. Тому зараз можна скидати скільки завгодно, як завгодно, де завгодно і що завгодно», - зазначив Борейко.

В Україні через викиди знищено 20% річок

Найнезрозумілішим в цьому питанні є той факт, що рішенням логічної ситуації, наслідком якої може стати завдання значної шкоди водній системі країни і здоров'ю людей, займається Міністерство економічного розвитку.

«Мені незрозуміло, чому це міністерство втручається в екологічні справи. Згідно із законом, екологічні питання взагалі не належать до їхньої компетенції і обов'язків, це обов'язки Міністерства екології. Нехай налагоджують економіку в країні», - обурився Борейко.

Еколог не розуміє, чому відомство, замість розкидатися дозволами на забруднення річок, не зобов'язує гірничорудні підприємства встановити очисні споруди.

«Вихід один - ставити очисні споруди. Так, вони дуже дорогі. Тому ці комбінати не хочуть вкладати гроші в очищення, вони хочуть мати дешеву сировину, щоб вона була конкурентоспроможною. Але європейські подібні підприємства конкурентоспроможні не за рахунок природи», - додав він.

Експерт зазначив, що через різні викиди в Україні вже «померло» близько 20% річок.

Ні перевірок, ні штрафів

Про жалюгідний стан річок і озер в Україні раніше заявляв і міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

«Сьогодні в Україні не залишилося жодного озера або річки, де б якість води було на рівні першого класу. Так минулого літа я щоранку прокидався і з жахом дивився новини, чи не почався мор риби ще в якійсь річці», - сказав міністр в ефірі одного з каналів.

Водночас він зізнався, що жодне підприємство не було покарано за забруднення або погіршення екологічної ситуації, так як, за українським законодавством, за це передбачена тільки адміністративна, а не кримінальна відповідальність, а штрафи для великих компаній просто сміховинні.

Більше того, навіть оштрафувати підприємство складно, оскільки парламент ухвалив закон, що забороняє в 2017 році будь-які перевірки, зокрема екологічні. Вищевказаний проект про збільшення викидів у річку Інгулець повинен пройти узгодження в ряді відомств, зокрема і Мінекології. Це рішення і покаже справжні наміри профільного відомства «очистити» країну від бруду.