Багатомільярдний Керченський міст довго не простоїть, але загубить Азовське море

Україна готує позов проти Росії через збитки, які були завданы будівництвом Керченського моста в окупованому Криму. У Мін'юсті вважають значною проблемою перекриття Керченського каналу і введення окупантами обмежень з судноплавства.

Як заявив заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк, готується позов і підраховуються збитки недоотриманих коштів Маріупольським і Бердянським торговими портами. Раніше Мінінфраструктури України звернулося зі скаргою до Міжнародної морської організації, так як дії з боку Росії завдають значної шкоди безпеці судноплавству і національній безпеці України.

В кінці червня 2017 року представники Міністерства транспорту країни-агресора заявили, що на 23 дні заборонять судноплавство через Керченську протоку для встановлення на опори прогонових арок Керченського моста. У свою чергу в Міністерстві закордонних справ України підкреслили, що через будівництво моста Україна зазнає збитків у зв'язку з рішенням Росії обмежити судноплавство, тому вимагатиме компенсацію. Передбачається, що збитки українських портів за 23 діб складуть півмільярда гривень.

«Українська сторона вважає односторонні дії РФ про обмеження судноплавства в Керченській протоці міжнародно протиправним діянням, яке порушує суверенні права і юрисдикцію України над її внутрішніми водами, територіальним морем, виключною економічною зоною і континентальним шельфом у Чорному і Азовському морях... У зв'язку з цим Україна має право вимагати від РФ відшкодування заподіяної такими діями російської сторони шкоди», - заявили в МЗС.

Старт будівництва

Контракт на будівництво Керченського моста був підписаний у березні 2015 року, будівельно-монтажні роботи почалися в лютому 2016 року. Вартість проекту оцінюється в 228 млрд рублів, з яких 4,78 млн рублів складуть витрати держзамовника (будівельний контроль, авторський нагляд, викуп та оформлення в постійне користування земельних ділянок, а також непередбачені витрати).

Довжина мосту - 19 км, він повинен з'єднати Крим і Таманський півострів. Міст матиме чотири смуги автомобільного руху і два - залізничного. Єдиним виконавцем контракту уряд країни-агресора призначив «Стройгазмонтаж». Ця компанія належить другові дитинства президента РФ Володимира Путіна, російському бізнесменові, одному з найбагатших людей РФ Аркадію Ротенбергу.

У РФ не всі задоволені тим, що на будівництво моста йдуть такі колосальні суми. Так, у лютому 2017 року голова Управління федеральних автомобільних доріг на території Забайкальського краю Євген Присташ заявив, що майже по всій Росії зупинені роботи на дорожніх об'єктах через зведення дорогого моста в анексований Крим.

«Це одиничний об'єкт у масштабах не тільки Росії, але і всього світу. Тому, природно, основні гроші туди йдуть. (...) Тому всі наші проекти будівництва нових об'єктів, а у нас їх п'ять, поки лежать на полиці і чекають свого часу. На них не вистачає грошей», - повідомив Присташ.

У свою чергу Володимир Путін висловив бажання швидше проїхати за кермом автомобіля по мосту через Керченську протоку.

Протести України

У травні 2017 року прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження через порушення правил екологічної безпеки при будівництві Керченського моста. Вже зараз будівництво моста спричинило тяжкі наслідки для природного навколишнього середовища, відзначили в прокуратурі.

Однак у подальшому масштабні роботи можуть перетворити Азовське море на чорноморську затоку, а різка зміна хімічного складу води призведе до загибелі багатьох живих організмів, зокрема дельфінів, які занесені до Червоної книги.

У прокуратурі заявили, що, за інформацією Інституту водних проблем і меліорації НАН України, орієнтовні збитки, завдані навколишньому середовищу Чорного і Азовського морів при будівництві Керченського моста, при необхідності кріплення морських берегів, складуть не менше 10 млрд грн.

Експерти про довговічність моста

Ще в 2016 році експерти, опитані міжнародним виданням Business Insider, заявили, що Керченський міст будується в неправильному місці і неправильним шляхом. Ці фактори легко можуть призвести до його обвалення.

«У будівництві моста видно деякі невдачі. Несприятливі погодні умови, зокрема шторми в червні, призвели до затримки проекту, змушуючи кораблі залишатися в порту і відволікаючи робочих від своїх завдань. На додаток до сил, які не залежать від них, інженери також стверджують, що конструкція моста є проблемною. Джерела зазначають, що міст будується в неправильному місці і неправильним способом, будучи сприйнятливим до грязьових вулканів і землетрусів», - сказано в статті.

Аналогічну думку висловив і науковий співробітник Російської академії наук, Інституту водних проблем РАН Юрій Медовар. Він підкреслив, що при СРСР не змогли побудувати міст через складну геологічну ситуацію в Керченській протоці.

«Там грязьовий вулканізм, там шість водоносних горизонтів, плюс до всього там карст. Куди, як усі зараз пояснюють, ми будемо бити палі. Хлопці, нічого там бити не можна: це море, плюс метрів 80 донних відкладень», - підкреслив Медовар.

Він додав, що в місці будівництва впадають 2 річки: Дон і Кубань, в результаті відбувається розсолення морської води, йде замерзання акваторії, що призводить до штормової ситуації. «Побудувати можна все, я згоден, але скільки це коштуватиме і скільки це простоїть», - зазначив Медовар. Експерт підкреслив, що, навіть якщо Керченський міст буде побудований, він там не простоїть, і «навіть не дай Господь, що вони його зроблять».