Тест на виживання для ЗНО

Попри неприємні події, які нині відбуваються в країні, Україна сьогодні сіла за парти й студентські лави. Останніми роками місток, який тісно пов’язує між собою навчання у школі й університеті, – зовнішнє незалежне оцінювання. Свого часу система ЗНО запроваджувалася як механізм, що стоятиме на сторожі від корупції й забезпечить для всіх без винятку абітурієнтів рівний доступ до вищої освіти. Цього року вперше вдалося поставити реальний бар’єр для тих вступників, які не звикли вчитися, – пороговий бал не дав змоги потрапити до вишів випускникам, які продемонстрували занадто низький рівень знань.

Липневі події довкола УЦОЯО

Та у липні довкола Українського центру оцінювання якості освіти, який є організаційним центром із забезпечення проведення ЗНО, розгорівся скандал: Генеральна прокуратура заявила, що керівники УЦОЯО втручалися у результати ЗНО «на користь третіх осіб», нібито вносячи зміни в «Систему оцінювання якості освіти» і «Реєстр осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання». Тобто, якщо перекласти це нормальною, зрозумілою для всіх мовою, ця заява означає, що хтось в Українському центрі нібито торгував результатами тестів.

Щоправда, заступник генпрокурора Олег Заліско – фактично відразу після проведення в офісі УЦОЯО слідчих дій – зазначив, що «втручання не були масовими» (йдеться нібито про десяток випадків), тож «у жодному разі система ЗНО не буде зірвана». У прокуратурі зазначили: для того щоб встановити справедливість, треба провести відповідну експертизу.

Що у правоохоронних органів немає жодних претензій до директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, якого Кабмін через ці події відсторонив від роботи, широкому загалу стало відомо зі слів народного депутата від «Народного фронту» Антона Геращенка. Тож нині питання – у часі, який необхідний на проведення цієї експертизи, й бажанні правоохоронних органів не гальмувати процес.

Під загрозою зриву?

Цими ж днями сталося дві важливі події, що стосуються можливості проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2016 році. З одного боку, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на нараді з директорами шкіл запевнив, що ЗНО не скасовуватиметься за жодних умов, назвавши його «однією із взірцевих реформ у системі нашої освіти». Насправді тут можна додати, що система зовнішнього незалежного оцінювання – чи не єдина дієва реформа в нашій країні загалом. З іншого, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, який – на час проведення службового розслідування – був відсторонений від роботи, переконує, якщо конфліктна ситуація довкола УЦОЯО не владнається найближчим часом, ЗНО-2016 буде зірвано.

Позиція Прем’єра, на перший погляд, проста і зрозуміла: за його словами, якщо порушення були, то відповідальність повинні нести конкретні посадові особи, а не система ЗНО загалом, яка, за переконанням Арсенія Яценюка, «працювала, працює і буде працювати». Тож глава уряду звернувся до органів прокуратури з тим, щоб відповідне розслідування було завершено, вилучені сервери і комп’ютери – повернуто УЦОЯО, бо вже час починати підготовку до ЗНО наступного року, – й суспільство дізналось, що ж відбулось насправді, а не керувалося чутками і домислами.

Позиція громадськості

Халепа, в яку потрапив і Український центр оцінювання якості освіти загалом, і його керівник Ігор Лікарчук зокрема – щоправда, поки що широкому загалу невідомо, з чиєї такої легкої руки це відбулося, – жваво обговорюється на сторінках освітян у «Фейсбуці». Думку більшості висловила у своєму пості Людмила Чеховська із Запорізького січового колегіуму: «Проблеми ЗНО має вирішувати громадянське суспільство. Це означає максимально злагоджену роботу журналістів по висвітленню гострого питання й здатність депутатів відчувати запити сьогодення. Вони мають негайно поставити у ВР питання ЗНО на обговорення і ухвалити відповідні рішення (передовсім фінансування).

Якщо Арсеній Яценюк не сприятиме швидкому і продуктивному виправленню ситуації, це означатиме, що він виконує волю певних замовників, і як посадовець високого державного рівня має піти у відставку. Я розумію цю ситуацію як саботаж, певний сепаратизм (?!) на тлі складної обстановки в країні. Триває війна, і її результати залежать як від наших мужніх захисників, так і від якісних реформ у державі».

Кирило АнтоновЩо маємо на цей час? Триває слідство – і зрозуміло, що інформацію поки що не розголошують. Відмовчуються, посилаючись саме на таємницю слідства, і адвокати двох фігурантів цієї справи – директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, який проходить у ній як свідок, і його першого заступника Володимира Винника, якому повідомлено про підозру у втручанні в систему ЗНО. Хіба що адвокат Кирило Антонов (захисник І.  Лікарчука, – авт.) роз’яснює, що відсторонення Кабміном Ігоря Лікарчука від роботи, м’яко кажучи, не вписується в жодні законодавчі норми. Він наголосив, що УЦОЯО – це не орган державної влади, а Лікарчук, так само, як і решта співробітників центру, не державний службовець. «Йдеться про те, – роз’яснив Кирило Антонов АСН, – що ці люди не є особами, які уповноважені на виконання функцій держави. А порядок проведення службового розслідування, затверджений відповідною урядовою постановою, стосується перевірки діяльності саме осіб, уповноважених на виконання функцій держави, перелік яких міститься у відповідному законі про боротьбу з корупцією». Сам Ігор Лікарчук вважає діяльність цієї комісії замовною, оскільки за час її роботи (а вона вже завершила розслідування) ніхто з членів цієї комісії з очільником УЦОЯО навіть не поспілкувався. Хіба що було зазначено, що на 7,5 тисячі апеляційних заяв… немає резолюції керівника про те, що їх треба взяти до розгляду. У наш час, коли в самому уряді запроваджують електронний документообіг, такий аргумент здається, м’яко кажучи, притягнутим за вуха.

Три версії розвитку подій

Тож оскільки поки що ніхто не поспішає проливати світло на суть цієї справи, основних версій скандалу довкола УЦОЯО і тепер уже змоги провести ЗНО наступного року у громади дві. Перша – помста особисто Ігорю Лікарчуку, якого знають як людину принципову й безкомпромісну, – за те, що «недодав» бал чи два (після закінчення цьогорічного тестування в кабінет очільника УЦОЯО було справжнє паломництво – «Аналітичній службі новин» це відомо достеменно, оскільки саме тоді Ігор Леонідович дав нашому виданню інтерв’ю: найбільше було тих, чиї діти не здолали пороговий бал, а значить, втратили змогу цього року потрапити в університет, до того ж серед них, повідомив тоді АСН господар кабінету, чимало чиновників досить високих рангів).

Друга – чергова спроба знищити зовнішнє незалежне оцінювання саме як систему (ні для кого не таємниця, що за часів Табачника, який посадив у крісло керівника УЦОЯО «свою» людину, центр знищували тихою сапою), яка протистоїть корупції при вступі до вищих навчальних закладів. Можна припустити й третій варіант: що втручання у комп’ютерну систему ЗНО зсередини таки було (ззовні, і це визнають не тільки фахівці УЦОЯО, а й самі силовики, втручань просто бути не могло – бо так створена система), і хтось таки «чаклував» над результатами. Якраз що робити за такої ситуації, ясно як білий день: не зволікаючи, знайти винуватця, оприлюднити його ім’я – і дати змогу далі працювати і УЦОЯО, і його директорові.

Бо не має права якихось десять втручань (якщо вони були!) перекреслити здобуток системи, яка цього року забезпечила понад 800 тисяч тестувань. Звісно, можна було б сказати, що така кількість втручань – це навіть не статистична похибка, але суспільство, яке повірило у цю реформу, прагне, щоб система працювала бездоганно. Саме на цьому, нагадаю, наполягає і прем’єр-міністр, тож було б дуже добре, якби слово не розходилося з ділом, і Арсеній Петрович не тільки гарно виступив перед вчителями, а ще й особисто проконтролював подальшу долю тестування.

Сніговий ком проблем

Ігор ЛікарчукА тепер – до нагальних проблем сьогодення. На прес-конференції, проведеній напередодні Дня знань, очільник УЦОЯО говорив про серйозні речі. Йдеться передусім про загрози, які нині стоять перед Українським центром: фактично система ЗНО проходить тест на виживання. Річ у тім, що виникли вони не сьогодні, а накопичувалися упродовж усього часу існування цієї системи. «Як людина, яка занадто добре знає систему тестування, починаючи з 2006 року, – сказав Ігор Лікарчук «Аналітичній службі новин» (АСН), – за тих умов, у яких нині перебуває Український центр оцінювання якості освіти, проведення зовнішнього оцінювання у наступному році майже неможливе». І – навів низку причин такої ситуації.

Перша, яка поки що блокує запуск підготовки до тестування-2016, – те, що «під час слідчих дій, які проводилися у Київському офісі УЦОЯО й Івано-Франківському регіональному центрі, де стояли сервери, бо в Києві для них не знайшлося місця, ці сервери було вилучено, а разом з ними – й усю базу банку тестових завдань». Коли і в якому стані буде повернуто комп’ютерну техніку, за словами Ігоря Лікарчука, невідомо. А «для відновлення апаратного, тобто технічного і програмного забезпечення, технологічного процесу проведення ЗНО потрібно не менше 10–11-ти місяців напруженої роботи сильної команди програмістів, потрібні кошти, потрібне проведення численних тендерних процедур. Всього цього на сьогодні в центрі немає».

Ще одна серйозна причина – брак потрібної кількості коштів: Український центр оцінювання якості освіти працює з морально і фізично застарілою технікою – востаннє її купували 2008 року й нового сезону не витримає. Чи не найбільший біль – стан унікального друкарського комплексу (на ньому друкують зошити з тестовими завданнями), який теж придбали і встановили у 2008-му: свій максимально допустимий ресурс він не те що вичерпав – перевищив утричі. Сканери, з допомогою яких обробляються бланки відповідей (про це говорять ледь не всі директори регіональних центрів), давно зняті з виробництва – й запасних частин до них немає.

Тож, за оцінками фахівців, на тільки елементарне оновлення технічної бази УЦОЯО і регіональних центрів потрібно щонайменше 70 мільйонів гривень. Щоправда, у проекті Держбюджету на наступний рік на забезпечення проведення ЗНО передбачено 109 мільйонів гривень – приблизно на 10 мільйонів більше, ніж було на тестування-2015. Проте ніхто не враховує, що – через запроваджувані новації – кількість тестувань буде ледь не втричі більшою. А про оновлення технічної бази, без чого далі рухатися просто неможливо, в уряді, схоже на те, ніхто й не згадує.

Політичної волі замало?

Окрім цього, за словами керівника УЦОЯО, дошкуляє й кадрова проблема – досі люди, які працювали в системі, робили це на ентузіазмі. Автор цього матеріалу не раз про це розповідала читачам. Нині ж, коли – через скандал, як вважають фахівці, – запущено процес дискредитації самої системи ЗНО, люди почали звільнятися з роботи. «Річ не в мені, я ніколи не чіплявся за жодні крісла, – зазначає АСН Ігор Лікарчук, – а щоб захистити реформу (запровадження в Україні ЗНО, – авт.), потрібна політична воля очільників держави. Як це повинно відбуватися? Прем’єр-міністр наш правильні речі сказав на зустрічі з освітянами, проте механізм державної підтримки має дещо інший вигляд: повинно бути належним державне фінансування, статус працівників системи і відповідні нормативні документи, які забезпечують діяльність системи. Згадайте, як свого часу це продемонстрував Міхеїл Саакашвілі в Грузії, а також президенти Туркменістану, Киргизії й інших країн. Там організатори тестування у жодні чиновницькі двері не стукають – ні мінфінів, ні ще кудись. Там очільники держави збирають нараду і кажуть, що потрібно зробити, в які терміни і в яких обсягах».

Отож до питання про політичну волю. Це такий звір, якого всі знають, проте – переконана – в очі ніхто не бачив. Зважаючи на ситуацію, складається враження, що нібито політична воля зберегти в Україні систему ЗНО є. Підтвердження цьому – позиція прем’єра Арсенія Яценюка, який висловив її чітко й неоднозначно, а також міністра освіти й науки Сергія Квіта, який, розуміючи проблему й існуючі ризики, зазначає, що її треба розв’язати уже найближчим часом, й керівника парламентського комітету з питань освіти Лілії Гриневич, яка теж чітко і неоднозначно висловлюється на підтримку ЗНО. Отож залишається чекати, коли будуть розставлені усі крапки над «і» – і на повну силу запрацює підготовка до ЗНО-2016, а ми – в свою чергу – теж слідкуватимемо за ситуацією й повідомимо про вектор її розвитку в наступних матеріалах.