Без медицини і по три конвоїри на ув'язненого. У Рахунковій палаті вказали на недоліки пенітенціарної реформи

Майже 1 мільйон з 4,2 мільярда гривень, виділених на пенітенціарну службу в 2016-му - першому кварталі 2017 року, був використаний з порушенням законодавства, ще понад 5 млн грн - неекономно, а понад 3 млн грн Мін'юст в минулому році взагалі не освоїв.

Такі результати аудиту ефективності використання Міністерством юстиції України бюджетних коштів, виділених на забезпечення функцій в сфері виконання кримінальних покарань і пробації, який провела і опублікувала на своєму сайті Рахункова палата.

Зокрема, як зазначено у звіті, через несистемність реформ виправних установ і необґрунтованих управлінських рішень, які ухвалювали керівники різного рівня, в 2016 році і за три місяці поточного року з порушенням чинного законодавства витрачено 951,5 тис. грн, неекономно - 5,0228 млн грн і непродуктивно - 11,2878 млн грн.

Крім того, за даними Рахункової палати, в минулому році Мін'юстом було освоєно асигнування загального фонду державного бюджету на загальну суму 3,1554 млн грн, з яких в результаті неефективного управління - 1 млн грн.

У деяких колоніях працівників більше, ніж ув'язнених 

Реформа пенітенціарної системи України була розпочата Урядом в 2016 році. Однак державні аудитори переконані, що вона не була результативною через відсутність будь-якого впорядкованого плану.

Зокрема Міністерству юстиції до цього часу не вдалося зменшити кількість установ виконання покарань. Це при тому, що, за даними Рахункової палати, більшість колоній напівпорожні, а в деяких - на одного засудженого припадає 2-4 людини персоналу.

«Тільки на утримання Балаклійського та Самбірського виправних центрів, Бережанської, Держівської і Павлоградської виправних колоній, діяльність яких припинена, протягом періоду, що перевіряється, непродуктивно було використано більше мільйона гривень. Подальше зволікання з оптимізацією мережі установ виконання покарань створює ризики непродуктивного використання бюджетних коштів умайбутньому», - констатується в документі.

Однак, незважаючи на такі необґрунтовані витрати, в Мін'юсті досі не визначилися, які колонії потрібно залишити, а які - ліквідувати, законсервувати або змінити вид діяльності.

Чиновники тільки на словах будують і переміщують слідчі ізолятори та установи виконання покарань за межі міст. Реальних кроків у цьому напрямі так і не відбулося.

На поліпшення умов у колоніях за рік витратили менше 2% від загальної суми

Крім того, з виділених Мін'юстом у 2016 році - I кварталі 2017 року на виконанні кримінальних покарань і пробації 4,2 млрд грн тільки 1,6% (майже 66,2 млн грн) - були використані на придбання обладнання, капітальні ремонти, будівництво та реконструкцію приміщень Державної кримінально-виконавчої служби України.

«За таких обставин більшість проблем у сфері виконання кримінальних покарань не вирішена, незважаючи на істотне скорочення чисельності засуджених (майже на 15,5 тис. осіб), яке відбулося останнім часом в результаті законодавчих змін», - йдеться у звіті.

У Рахунковій палаті констатували, що через застарілу матеріальну базу виправних установ засуджені й ув'язнені не забезпечені елементарними умова утримання під вартою.

Лікують ув'язнених без ліцензій і акредитації

Окремим пунктом аудитори відзначили надання медичних послуг в колоніях і виправних центрах. Як виявилося, зі 133 медичних установ пенітенціарної системи - 90 не мають акредитації. А медичні частини Бахмутської установи виконання покарань, Дергачівської, Вінницькій та Літинської виправних колоній взагалі працюють без ліцензій.

У березні цього року Міністерство охорони здоров'я також позбавило ліцензії медичну частину і лікарню Дніпровської установи виконання покарань.

«Це суттєво позначалося на якості надання засудженим та ув'язненим медичної допомоги», - йдеться у звіті.

Ліквідувавши Державну пенітенціарну службу, Мін'юст створив у своєму апараті 5 нових департаментів, на які покладено різні функції з діяльності органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України. При цьому створені структурні підрозділи протягом півроку працювали без затверджених міністерством функцій і завдань, які їм довірені.

Разом з тим станом на 1 квітня 2017 року територіальні органи управління Мін'юсту були укомплектовані лише на 60%.

«За таких обставин ліквідаційні комісії територіальних органів управління ДПтС (Державна пенітенціарна служба. - АСН) продовжують функціонувати, утворюючи додаткове навантаження на державний бюджет. Як наслідок, заходи з реформування здійснювалися безсистемно, що призводило до розпорошення зусиль, марнотратного і непродуктивного витрачання бюджетних коштів», - констатують у Рахунковій палаті.

Ліквідувавши разом з пенітенціарною службою її підрозділи внутрішнього аудиту, Мін'юст не забезпечив своєчасного створення підрозділів внутрішнього аудиту новоствореної кримінально-виконавчої служби. Крім того, результати внутрішніх аудиторських перевірок ДПтС ліквідаційна комісія досі передає Мін'юсту.

Тому контроль за тим, куди йшли виділені з бюджету гроші протягом II півріччя 2016-го і в першому кварталі 2017 року, був послаблений. Як наслідок, у Рахунковій палаті з'ясували, що кошти використовувалися неекономно і непродуктивно, а іноді і з порушенням законодавства.

Так через закупівлю картоплі і овочів для потреб виправних установ не в сезон, коли ця продукція значно дорожче, Мін'юст витратив додатково майже 5 млн грн.

Разом з тим до цього часу не оформлені права власності на 4952 будівлі і 7 земельних ділянок органів і установ виконання покарань загальною площею 39,1 га.

Зі звіту Рахункової палати також випливає, що вартість земельних ділянок тільки трьох виправних установ (Вінницької установи виконання покарань, Крижопільського виправного центру і Піщанської виправної колонії) загальною площею 442,4 га була занижена на 237,9 млн грн. А 76,8 га земельних ділянок Вінницької і Ладижінської виправних колоній взагалі не відображені в бухгалтерському обліку цих установ.

Результати аудиту Рахункова палата направила Міністерству юстиції з рекомендацією усунути всі виявлені порушення і недоліки.