Добили річку остаточно. Через 5 років на Дніпрі з'явиться 56 нових островів

Через 5 років на Дніпрі з'явиться 56 нових островів. І це тільки в межах Києва. А все через обміління головної водної артерії України. Екологи констатують: Дніпро з потужної і широкої річки перетворюється на «квітуче» болото.

Всі кольори веселки на водоймах столиці

Вже традиційно з приходом літа столичні водойми фарбуються в різні кольори. І цей літній сезон не став винятком. Навпаки - в цьому році Дніпро і озера Києва «зацвіли» особливо «пишно».

Глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков пояснює: вода цвіте через малу проточність. З 1927 по 1975 роки на річці було споруджено 6 гребель. За словами еколога, це призвело до того, що Дніпро втратив течію, а як наслідок - річка не в змозі змити все те, що в неї потрапляє з виробничими і побутовими стоками та зливами. А їх чимало -  на берегах найбільшої в країні водойми стоїть безліч мегаполісів, металургійних і хімічних підприємств.

 «Екосистема Дніпра змінилася. Річка з потужним плином перетворюється на «стояче болото», в якому рух води відбувається тільки за «бажанням» чиновника, який відкриває «заглушку» на дамбі або гідроелектростанції. Енергетики не хочуть розглядати Дніпро як живий організм, для них він «водойма з технічною водою» для отримання електроенергії»,- прокоментував Чистяков.

Ще одна проблема - обміління столичної акваторії Дніпра. За словами еколога, сьогодні в межах Києва виявлено 56 мілин, які через 5-10 років перетворяться на острови.

«Сьогодні посеред Дніпра можна стояти по коліно у воді! Особливо явно мілини проявили себе біля моста ім. Патона, а також навпроти пам'ятника засновникам Києва»,- констатував Чистяков.

Через фосфати у воді вмирає все живе

Як наслідок, Дніпро змінює своє русло, і дно річки сильно замулюється. Також у результаті обміління вода швидко прогрівається. А це сприяє бурхливому зростанню фітопланктону і водної рослинності. Прискорюють ріст водоростей і фосфати, які потрапляють у Дніпро.

«З кожним роком у воді все більше накопичується залишків фосфатів, які безперешкодно потрапляють у Дніпро, прямо з наших пральних і посудомийних машин, оскільки очисні споруди їх просто «не бачать», - заявила голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко.

Більше того, близько 2,5 тис. автомийок Києва, щоб не витрачатися на очистку, зливають свої брудні стоки в зливову каналізацію, по якій вони потрапляють прямо в Дніпро.

За словами еколога, ця проблема ще більш глобальна, ніж обміління річки, адже через фосфатів гине риба і планктон водойми. З'єднання фосфору, потрапляючи в воду, стимулюють інтенсивне зростання буро-зелених водоростей, які витісняють кисень з води.

«Скільки разів природоохоронна громадськість ініціювала створення законопроекту, що забороняє застосування фосфатів у пральних і миючих засобах, але депутатам явно не до нього», - зазначила Тимочко.

Озера столиці в жахливому стані

З внутрішніми водоймами столиці ситуація ще гірша. За роки незалежності Київ втратив 110 озер - з 480 залишилося тільки 370. Багато з них засипали і забудували, перетворили на несанкціоновані звалища.

Але навіть залишилися не спасені від тієї ж долі, оскільки тільки у 5% київських водойм є водні паспорти, які юридично визначають акваторію і природоохоронну берегову територію озера.

Так, за підрахунками екологів, у Києві близько 150 водойм є безгоспними, тобто за них не відповідають ні парки, ні природно-заповідний фонд, ні комунальне підприємство «Плесо». До речі, на балансі останнього знаходиться 70 озер. І вони - в жалюгідному стані.

«Комунальне підприємство «Плесо» через своє мізерне фінансування займалося лише прибиранням прибережної територіі.Це як підмітати в під'їзді і чекати, що від цього стане чистіше в самій квартирі. Для підтримки озер необхідний комплексний підхід. В результаті близько 70% столичних водойм вимагають розчищення і днопоглиблення, а також викосів зайвої водної рослинності та зариблення рослиноїдними видами риби з метою природної меліорації», - заявляє голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Що потрібно зробити

Також екологи наполягають на якнайшвидшому прийнятті законопроекту «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів», змусити всі установи, що працюють на берегах озер і Дніпра підключитися до міських каналізаційних мереж і заборонити будівництво на землях водного фонду.

Ще один важливий крок, який дозволить запобігти скиданню неочищених стоків у Дніпро, - це підвищення штрафів за несанкціоновані врізки в зливові каналізації, а також скидання ними неочищених стоків. Це, зокрема, стосується вищезгаданих автомийок, які найбільше забруднюють столичні водойми фосфатами.

Але з огляду на те, що розгляд законопроекту «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів» вже тричі переносився, депутатам і чиновникам, швидше за все, екологічні проблеми не настільки важливі, як політичні підступи.