Величезні зарплати і довічне утримання. Рада реформувала Конституційний суд України

Верховна Рада ухвалила в цілому нову редакцію закону про Конституційний суд України, за що проголосували 245 нардепів, передає кореспондент АСН. Голова Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич зазначив, що цей закон є ключовим у реформі правосуддя.

З його слів, законом удосконалено конкурсні засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України, виключено положення про необхідність сплати збір за подачу конституційної скарги суб'єктами, які її подають.

Також вводиться процедура подачі розгляду конституційних скарг у КСУ фізичними особами, що має зменшити кількість скарг українців до Європейського суду з прав людини.

"Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та в передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України", - відзначається в пояснювальній записці.

Також у проекті відзначається, що суд складається з 18 суддів Конституційного суду. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають ще по шість суддів.

Найбільше суперечок викликали норми про зарплати суддів. Передбачається, що посадовий оклад судді Конституційного суду буде встановлено в розмірі посадового окладу судді Верховного суду.

Ще під час ухвалення закону в першому читанні були враховані норми про те, що посадовий оклад судді Конституційного суду встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів. Ця поправка була внесена з голосу депутатом фракції БПП Сергієм Алексєєвим, бо в законопроекті передбачалося 75 мінімальних зарплат. Відповідно до законопроекту, судді КС виплачується щомісячна доплата за вислугу років на посаді в розмірі від 20 до 40 відсотків його посадового окладу. Крім того, судді виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу.

Це викликало критику опозиції. 

"Не може бути зарплата суддів у десятки разів більша, ніж у простих громадян", - виступив нардеп "Батьківщини" Юрій Одарченко.

З його слів, закон про КСУ вперше за всю історію парламентаризму ухвалювався в унікальній ситуації, коли "всі правки до другого читання просто не були враховані".

У свою чергу, нардеп з "Батьківщини" Олена Шкрум вносила поправку про скасування "довічного утримання" або спецпенсій для колишніх членів КСУ. Однак ця поправка не набрала необхідної кількості голосів. Тому екс-судді КСУ отримуватимуть довічне утримання, яке буде розраховано, виходячи з окладів.

Крім того, законом визначено, що витрати на фінансове забезпечення діяльності Суду визначаються окремим рядком у Державному бюджеті України.

У законопроекті після першого читання містилися норми про порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зокрема, зазначалося, що рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини приймається парламентом відкритим голосуванням більшістю голосів депутатів від конституційного складу. Ця норма спочатку також була розкритикована опозицією, оскільки положення про обрання омбудсмена не пов'язано з нормами про КСУ. В ході обговорення законопроекту в другому читанні було враховано поправку нардепа БПП Ольги Червакової про те, щоб повернути початкову редакцію "таємного голосування за обрання омбудсмена, щоб уникнути політичного тиску на нього". Ця поправка набрала 227 голосів, що нардепи супроводжували оплесками.