Чому Кремль нервується через зміни Конституції в частині статусу Криму

Російський політикум буквально "розірвало" після заяви Президента України Петра Порошенка про те, що готується проект змін до Конституції щодо статусу Криму. Причетність до цієї події відчули не тільки корінні і "заїжджі" кримчани, а й мешканці Кремля.

Про наміри глави держави змінити статус Криму повідомив народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмарь. За його словами, українська влада усвідомила, що Автономна Республіка Крим не може вже існувати в складі унітарної країни.

Комісія повинна запропонувати зміни в 10-й розділ Конституції, яка регулює статус Криму. Як відомо, окупація і анексія Криму сталася в лютому 2014 року, коли на півострів прибули «ввічливі чоловічки» з країни-агресора і під дулами автоматів навесні 2014 року провели «референдум».

За результатами псевдоголосування Крим оголосили суб'єктом РФ, півострів мілітаризовано. Україна, як і весь світ, всі роки анексії наполягає на необхідності звільнення острова і повернення під її юрисдикцію. Про це твердить при кожному закордонному візиті Порошенко.

Цю ідею підтримує більшість лідерів цивілізованих країн. Так французький президент Еммануель Макрон недавно заявив, що «Франція підтримувала суверенітет України в рамках тих кордонів, які були визнані на міжнародному рівні, завжди. Відповідно Франція не визнає анексію Криму». Раніше американський лідер Дональд Трамп підтвердив намір не знімати санкції з Росії, поки не буде повернений Крим Україні, а також не буде припинена агресія на Донбасі.

З Москви ж на всі ці вмовляння адекватної реакції жодного разу не надходило. Російські чиновники вищого рівня на чолі з Путіним продовжували з нахабною регулярністю їздити на окупований півострів. Останній візит лідера Кремля в Крим 24 червня запам'ятався проливним дощем.

Однак після обіцянки Порошенка змінити Конституцію в Кремлі підбадьорились. Так прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що він не розуміє, «про яку зміну статусу російського регіону може йтися».

Занервував і російський ставленик на півострові, самопроголошений "глава" Криму Сергій Аксьонов. Він висловив свою думку, що українська влада нібито «постійно підігріває кримську тему, вкидають інформаційні приводи». «Це суто ритуальне дійство, цілком у дусі київського режиму. Сьогодні в Києві говорять, що «працюють щодо статусу Криму», завтра оголосять, що змінили статус, ну і що? Вони чудово розуміють, що Крим ніколи не буде українським. І всі в світі це розуміють», - написав він на своїй сторінці в Facebook.

У свою чергу так званий депутат невизнаної Держдуми від окупованого Криму Руслан Бальбек заявив російським пропагандистським каналам, що висловлювання Петра Порошенка про зміну статусу півострова носять ідеологічний характер.

Що ж раптом так привернуло увагу окупантів і їхніх ставлеників? Що Конституційна комісія може вирішити "такого", що змінило б розклад сил на нашу користь? Зараз жодних офіційних версій не озвучується.

Однак, виходячи зі слів Чижмаря про неможливість існування автономії всередині унітарної держави, найбільш радикальна пропозиція, яку може висунути комісія - прибрати поняття автономії з Конституції взагалі.

В принципі, таке рішення виглядає цілком логічним - з одного боку воно б іще більше підкреслило факт анексії Криму не як автономного півострова, а - як частини території унітарної держави Україна.

А з іншого боку - позбавлення поняття "автономні території", можливо, знизило б ризики різноманітних сепаратистських сценаріїв на кшталт Придністров'я, Південної Осетії чи Абхазії.

Також може йтися про те, щоб скорегувати пункт про проведення референдумів в автономії, щоб ті не могли змінювати свій статус або форму правління шляхом місцевого голосування.

Не виключений і зворотний варіант - права автономії Криму можуть бути розширені, а підтримка корінного кримськотатарського народу - збільшена.

У будь-якому випадку, в який би бік не попрямувала дискусія в Конституційній комісії, питання про зміну статусу Криму виникло не випадково і навряд чи залишиться порожнім звуком, як сподіваються в Росії. Цей крок - правильний, хоча, можливо, і трохи запізнілий.

Він не дасть питанню анексії "заморозитися". А головне - що українське суспільство чекає цього. Так, за результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», 70% українців вважають Крим і Донбас Україною і чекають повернення територій. Про відділення говорить лише 12% населення.