В Україні ринок праці поступово став виходити з кризи. За даними Міжнародного кадрового порталу HeadHunter, за останні два роки 52% українців мали стабільну роботу.
Більше того, з кожним роком конкуренція на ринку праці падає. Наприклад, за підсумками першого кварталу 2017 року на 1 вакантне місце претендувало 3 людини, хоча минулого року на 1 посаду претендувало 4 особи. Однак для молоді та людей без досвіду роботи картина дещо гірша. Їм, щоб влаштуватися на роботу, потрібно обійти п'ятьох конкурентів.
«Тобто, щоб знайти собі роботу, треба добре попрацювати над цим. Треба бути активним, бо роботодавці люблять таких», - зазначила фахівець експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Катерина Криворученко.
Разом з тим роботодавці все ж націлені брати на роботу молодих фахівців. Про це свідчать дані опитування, проведеного представниками кадрового порталу. Зокрема 59% роботодавців з усіх сфер зайнятості мають програми стажування для молоді.
«Роботодавці сьогодні розуміють, що їм іноді, можливо, легше, а можливо, цікавіше виростити свого працівника. Зокрема в молоді зацікавлені компанії, що працюють у ритейлі, маркетингу, рекламі, ЗМІ та агросекторі. У цих галузях відбувається "інформатизація, і тепер у комбайн, який коштує мільйон, не посадиш людину, яка не розбирається в програмах», - зазначила експерт.
Працівників серед української молоді шукає і представництво міжнародної компанії KPMG в Україні. Зокрема використовуючи для цього співпрацю з навчальними закладами та студентськими організаціями.
«У нас є спеціальний проект, який заснований на базі КНЕУ, але ми не обмежуємося винятково цим університетом. Цей проект передбачає проведення різноманітних семінарів, лекцій, форматів «кава з партнером». Це все активності, які спрямовані на те, щоб продемонструвати майбутнім працівникам умови, в яких вони будуть працювати, і познайомити їх з майбутніми колегами», - пояснила PR-менеджер компанії KPMG в Україні Марія Кошутська.
Серед відібраних претендентів проводять конкурси і олімпіади, на яких потрібно розв'язати і презентувати певний кейс завдань. Саме так своєрідно в компанії проводять співбесіди з молодими фахівцями. Основними вимогами до претендентів є знання англійської мови, глибокі технічні знання і ерудованість.
Якщо фахівець молодий або не має досвіду, то роботодавці звертають особливу увагу на його освіту. Плюс молодому кандидату дасть диплом національного вишу або університету з державним рівнем акредитації.
64% роботодавців просять надавати їм рекомендації. Причому, якщо це студент, підійдуть також рекомендації від наукового керівника або завідувача кафедри. Однак у кадровому агентстві попереджають, цей документ краще не підробляти, бо в компанії перевіряють його правдивість.
Проте одне з головних завдань молодого претендента - правильно і грамотно написати резюме. Експерти з підбору персоналу відзначають: під кожну вакансію потрібно створювати окреме резюме, прописувати в ньому навички, які підходять саме цій посаді.
Крім того, роботодавці дуже цінують, якщо резюме займає не більше 2 сторінок, в ньому зазначено найголовніше. Якщо у молодого фахівця немає досвіду роботи, то потрібно вказати в резюме всі програми стажування, наукові конференції тощо.
«Роботодавці сьогодні орієнтовані на навички претендентів, на їхній досвід. Тому навіть якщо була якась робота не офіційна, то варто теж вказати, що такий досвід був, бо резюме - це не трудова книжка, і якщо у вас є свідки, які можуть підтвердити, що ви вчилися, щось робили, то цього вже досить», - радить Криворученко.
Також роботодавці звертають увагу на хобі людини, так як воно характеризує її як особистість і показує, який спосіб життя вона веде. За словами експертів, на перший перегляд резюме рекрутери витрачають не більше 10 секунд. За цей час вони насамперед звертають увагу на відповідність посаді, тобто чи відповідають ваші навички тому, що шукає компанія, досвід роботи і бажаний рівень заробітної плати. Тому це все треба прописувати в резюме на видному місці.
«Так як у резюме стажера писати особливо нічого, особливо якщо це перше місце роботи, то ми запропонували всім відіслати нам відеорезюме. Тут важливо, наскільки добре людина розповідає про себе, як вона говорить, як презентує себе, як розповідає про свої плани, наскільки відкрита», - зазначає HR-директор «1+1 Медіа» Лариса Брувер.
У компанії також існує програма стажування молодих фахівців. На кожну вакансію підбирається 3 стажера. Вони 3 місяці стажуються у рамках конкретного підрозділу. Двоє кращих стажуються ще 3 місяці, лише потім найактивнішого і талановитого працевлаштовують. Примітно, що за час стажування молодим людям платять від 5 до 10 тис. грн.
Якщо студенту або людині без досвіду таки щастить і його після співбесіди беруть на стажування, не варто відразу чекати золотих гір. Хоча більшість компаній і платять зарплату за цей час, однак вона може в рази відрізнятися від зарплати, яку отримують працівники компанії на аналогічних посадах.
«До того ж зараз така тенденція, що кожні 8 місяців нам потрібно щось нове дізнаватися, здобувати нові навички, щоб ми були цікаві роботодавцю, щоб ми були конкурентоспроможними», - додала Криворученко.
Однак, згідно з прогнозами, ті люди, які почнуть працювати в 2020 році, за свою кар'єру змінять близько 20 роботодавців. Це говорить про те, що люди стають набагато більш мобільними і більше уваги приділяють можливості самореалізації на своєму робочому місці. А це вже європейський підхід.