Як передові армії світу попереджають самогубства військових і на кого рівнятися Україні

У будь-якій армії світу відбуваються самогубства як рядових солдатів, так і офіцерів. Однак суспільство має опиратися цьому явищу, яке є протиприродним людській природі. Треба прагнути не дати розпачу, почуттю провини повністю заволодіти душею людини, яка повернулася з війни. І в цьому повинні брати участь не тільки члени сім'ї військового, а й медики, командири, товариші по службі й друзі. Адже проблема у солдатів всіх країн світу однакова: повернувшись додому після військових дій, вони важко адаптуються до раніше такого звичного мирного життя, багато хто починає зловживати алкоголем, впадає в депресію, деякі доходять до суїциду.

Нещодавня заява міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова сколихнула громадськість, він назвав величезну цифру суїцидів у лавах ЗСУ - 500 українських військових наклали на себе руки після повернення із зони АТО. Ми спробували розібратися, як з цією проблемою борються в інших країнах.

Ізраїль 

В Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) у порівнянні з українською статистикою кількість самогубств відносно невелика. Кадровий відділ армії у своєму звіті зазначив, що за 2014 рік самогубство здійснили 15 військовослужбовців. Крім того, 105 військових були вбиті, з них 70 загинули під час військових дій, 13 - померли в ДТП, 7 - від хвороб.

Відзначимо, що в ЦАХАЛ є спеціальна Служба психічного здоров'я, армія також постійно співпрацює з цивільними психологами. Більше того, кожен випадок суїциду в армії розглядається окремо, ним займається військова поліція, а розслідуванням керує офіцер в чині полковника.

Профілактиці самогубств в армії приділяють особливу увагу. Так створено спеціальну програму підготовки не тільки військових психологів, а й командирів усіх ланок. Військові психологи і командири першими допомагають усім військовим в ситуації душевної кризи і особистих труднощів. Крім того, в армію Ізраїлю не допускають громадян з психічними розладами або захворюваннями. Однак психологи кажуть, що самогубці часто не потрапляють у ці категорії, адже думка про суїцид може виникнути спонтанно.

США

Армія США вже стикалася з ситуацією, коли велика кількість військових здійснювала суїцид. Так у 2015 році самогубство здійснили 468 військовослужбовців - в середньому суїцид здійснював один американський військовий кожні 36 годин.

Серед тих, хто накладає на себе руки, були не тільки чинні військові, а й ветерани «гарячих точок». У Пентагоні навіть визнали, що не все зробили для запобігання збільшенню трагічної статистики. З'ясувалося, що через самогубства загинуло солдат більше, ніж в операціях з підтримання миру в Іраку і Афганістані.

Що ж зробила американська влада для запобігання самогубствам? За інформацією медиків, до самогубства військових підштовхує не тільки депресія, постійний стрес, але і переживання про сім'ю, грошові проблеми. Тому в країні створили спеціальні Центри підтримки сімей.

Так, якщо американський військовий їде у довгострокове службове відрядження, він не думає, що буде з його родиною. Центр подбає, щоб працевлаштувати його дружину. Більше того, цей же Центр організовує дозвілля на території гарнізону для військових, надасть різні побутові послуги за зниженими тарифами, морально-психологічну, консультативну та навіть фінансову допомогу.

Великобританія

На долю Збройних сил Її Величності у XXI столітті випало кілька озброєних конфліктів - участь у війні в Афганістані, Іраку, Лівії, а також операція «Сервал» у Малі. Але зараз, за ​​даними експертів, коли військові Великої Британії не задіяні у війнах, головною їхньою проблемою стає пристрасть до алкоголю, тяга до ігнорування правил дорожнього руху на дорогах, нерозбірливі сексуальні зв'язки і суїцид.

Психологи відзначають - це пов'язано з тим, що багато солдатів провели на військових базах більшу, ніж у мирних містах, частину свого життя. І, опинившись не в строю, вони розгублені, не знають, чим себе зайняти. Саме тому держава намагається максимально опікати військових: їх відправляють на різні курси, включно з кулінарними або присвяченими вмінню грамотно витрачати гроші.

Ветерани можуть сміливо звернутися до Міністерства оборони Великої Британії за допомогою. Психологічну і психіатричну допомогу ветеранам надає ціла група людей, що включає психіатрів, психологів і середній медичний персонал.

Крім того, в деяких лікарнях і поліклініках за місцем проживання військових є фахівці з проблем учасників бойових дій. Більше того, у Великій Британії діє близько 20 громадських і благодійних організацій, що спеціалізуються на допомозі ветеранам, такі як «Комбат Стрес».

Українські реалії

Статистика смертей в результаті суїциду в українській армії дуже гірка. Однак, як зазначає Сергій Бугаєв, який прослужив рік і три місяці (2015-2016) в 79-й ОАМДБ на посаді заступника командира роти по роботі з особовим складом, статистика без якісного аналізу - штука ненадійна і хороший інструмент для маніпуляцій.

«Адже ніхто не пише, ким були ці люди в минулому житті: де служили, куди повернулися. У мене, приміром, було кілька товаришів по службі (не всіх готовий назвати побратимами), які прийшли в армію для самореалізації. Вдома не склалося, захотілося визнання і поваги. Але в армії непросто їх заслужити, як і в реальному житті. Звідси розчарування в армійському побуті, помножене на розбиту мрію про нескінченне захоплення близьких після повернення. Звідси алкоголь і «так я воював!», - розповів Бугаєв.

Разом з тим, за його словами, алкоголь і розчарування - тільки частина, а основна причина - дисонанс між тим, через що проходить військовий, очікуваннями від майбутнього і реальним ставленням до нього суспільства. «Коли людина після армії розуміє, що вона потрібна, адаптуватися набагато легше. Але коли на тебе дивляться як на невдаху, кажуть, «ми тебе туди не посилали», все стає дуже схожим на афганський синдром», - додав Бугаєв.

Говорячи про те, чи потрібні центри підтримки і реабілітації військових на державному рівні, він підкреслив: так, такі центри потрібні.

«Але в тому, як їх створювати, - велике питання. Оскільки наш державний механізм, включно з армійськими структурами, сам по собі на 90% профанація, то і центри будуть такими ж. Потрібно експертів підключати. З Ізраїлю. Тільки у них там все секретно», - резюмував Сергій Бугаєв.