Сир від сиру відрізняється. Експерти вказують, які марки їстівні, а які - отрута

В Україні фальсифіковано 57% твердих сирів і 39% - плавлених сирків. Такі дані дослідження, проведеного Громадською організацією «Громадський контроль прав захисту споживачів». Її представники відібрали 34 зразки продукції, у 17 з яких під час перевірки в ДП «Укрметртестстандарт» було виявлено наявність немолочних жирів невідомого походження.

«Відбір зразків продукції був проведений на Столичному ринку і великих торгових мережах. З 21 зразки твердих сирів 12 містили немолочні жири, тобто це 57% продукції. З 13 зразків плавлених сирів вміст немолочного жиру було виявлено у 5. Тобто це 39% фальсифікату», - уточнила голова Громадської організації Владислава Миронова.  

При цьому експерти відзначили, що вміст немолочних жирів у більшості фальсифікованих твердих сирів досягав 80%, а іноді і всіх 100%. Тільки один зразок мав незначне відхилення - лише 15% немолочного жиру.

«Які жири використовуються у виробництві цих продуктів, невідомо, оскільки на маркуванні зазначено, що продукт складається з молока та інших інгредієнтів. Разом з тим у нас на ринку присутні сири з маркуванням, але без вказівки виробника, тобто є склад, є ГОСТ, але хто його зробив, невідомо», - зазначила заступник голови громадської організації Ольга Котехова. 

Відповідно до Держстандарту на тверді сири, в цьому продукті заміна молочних жирів взагалі не передбачена. Самі виробники навіть не знають, як назвати продукт, в якому 100% молочні жири замінені немолочними.

«Якщо в складі продукту є немолочний жир, він апріорі не може бути сиром твердим. Це може бути продукт сирний твердий або молокомісткий. Але якщо в ньому 100% немолочного жиру, то взагалі незрозуміло, що це за продукт», - зазначила директор з якості та безпеки харчових продуктів Старокостянтинівського молочного заводу Тетяна Гаращук.

Більше того, якщо виробник чесно вказує, що використовує у виробництві продукту немолочний жир, то такий продукт безпечний, запевняють експерти, оскільки ці жири поставляються на завод офіційно, а значить - вони якісні.

А ось продукція, на етикетці якої вказана неправдива інформація про склад, як у випадку з виявленими фальсифікатами сирів, може бути не тільки не корисною, а й небезпечною. 

«Один зі зразків ми перевірили на трансжири. Відповідно до Держстандарту, частина трансізомерів не повинна перевищувати 8%, проте в ньому виявилося 14,5%. Ми говоримо про те, що на завод не поставляються немолочні жири, а продукція виготовляється з 100% заміною молочного жиру. Тобто використовуються жири невідомого походження. І що це за жири, звідки вони і яку загрозу становлять для здоров'я, ми не знаємо», - зазначила заступник голови громадської організації Ольга Котехова.

Продукція, у складі якої виявлено велику кількість трансжирів промислового походження, несе величезну загрозу здоров'ю людини. Часте вживання таких продуктів призводить до скорочення тривалості життя в середньому на 5-7 років, а також до серцево-судинних і онкозахворювань. 

У Міністерстві аграрної політики, якому підпорядковується Держпродспоживслужба, запевняють, в поширенні фальсифікату на ринку не винні. І посилаються на всім відому причину - мораторій на проведення перевірок бізнесу. Водночас директор департаменту продовольства Мінагрополітики Микола Мороз вважає, що цей мораторій не повинен поширюватися на виробників харчової промисловості.

Тим часом всі дані дослідження представники «Громадського контролю прав захисту споживачів» вже передали Держпродспоживслужбі й Антимонопольному комітету.

Як не з'їсти фальсифікат

Визначити візуально фальсифікований продукт неможливо. Однак, щоб убезпечитися від неякісної продукції, експерти радять насамперед звертати увагу на виробника. Великі виробники, які виробляють широкий асортимент молочної продукції і представлені як на ринках, так і в торгових мережах, мають хорошу репутацію і ризикувати нею заради невеликого заробітку не стануть.

«Зустріти у таких виробників фальсифікат можна вкрай рідко. Зате у нас багато абсолютно невідомих заводів, які виробляють тільки одну групу товарів і поставляють її переважно на ринки», - зазначила Ольга.

Саме на ринках і ярмарках найбільше фальсифікованої продукції, запевняють експерти. Все тому, що в цих місцях продажу контроль якості товару значно менше, ніж у торгових мережах. Варто також звертати увагу на умови продажу товарів.

Низька ціна - одна з перших ознак неякісного і небезпечного продукту. Не може, наприклад, масло коштувати 12-14 грн, коли на ринку середня ціна 30 грн за 200 г.

Щоб захистити себе, завжди зберігайте чеки. Якщо виявите неякісний продукт, чек разом із заявою можна подати в управління Держпродспоживслужби, яке проведе перевірку і надасть висновки.