Нам з рублем не по дорозі

Понеділковий обвал ринку цінних паперів у Китаї став каталізатором для негативних процесів на глобальних ринках. У наступні дні найбільші світові індекси акцій просіли на 3,6-3,9%, а ціна бареля нафти, яка останнім часом демонструє вперту тенденцію до зниження, подолала 40-доларову позначку.

Фінансові аналітики вже нарекли те, що відбувається, ледь не глобальною світовою фінансовою кризою. Та, як мовиться, своя сорочка до тіла завжди ближча, тож нам цікаво, як падіння фондових ринків позначиться на процесах, які нині відбуваються в Україні.

Порядок денний

Розвиток будь-якого процесу чи явища відбувається за циклічним принципом, тож обвали фондових ринків, тісно переплетені з валютною нестабільністю, світ уже переживав. Не раз штормило і валютний ринок України. Приміром, у 2008-му – після весняної ревальвації – восени гривня заходила у піке девальвації. Зі світових фінансових і сировинних ринків надходили тривожні сигнали, ціни на нафту й сталь демонстрували швидке падіння.

Нині ж маємо так званий «китайський обвал». Глобальні фінансові ринки в понеділок пережили справжню паніку. Ситуація експертам багато в чому нагадала найгірші дні не те що 2008-го, а то й «чорний понеділок» 1987-го, коли відбулося найбільше падіння Промислового індексу Доу-Джонса за всю його історію. Той жовтневий день мав наслідки не тільки для США: фондові біржі Австралії втратили до кінця жовтня 41,8%, Канади – 22,5%, Гонконгу – 45,8%, Великобританії – 26,4%. Сьогодні теж картина невтішна. Вже різко ослабли американський і австралійський долари, тоді як євро, єна і швейцарський франк зміцнилися. Символічно подешевшав і китайський юань.

Ще більше впали ціни на нафту і прив'язаний до них російський рубль. Центробанк РФ встановив офіційний курс долара на 25 серпня на рівні 70,75 рубля. Побито максимум з 1998 року, коли в Росії була проведена так звана грошова реформа, деномінація (зменшення номіналу купюр, яку ще називають «відрізанням нулів»).

У Казахстані валютна паніка, у Білорусі тихе здешевлення грошей. Національний банк Казахстану (НБК) ще 21 серпня повідомив про перехід до режиму інфляційного таргетування й вільно плаваючого обмінного курсу тенге.

«Формування ринкового обмінного курсу створить необхідні умови для підтримки стійкого економічного зростання і абсорбування зовнішніх шоків. Основним інструментом впливу на номінальні процентні ставки буде базова ставка Національного банку. Процентні ставки по інших інструментах грошово-кредитної політики будуть прив'язані до базової ставки», – йдеться у повідомленні НБК.

Зреагував, звісно, і Національний банк Білорусі (НББ), запевнивши, що буде зроблено усе задля досягнення цінової стабільності, покликаної зберегти купівельну спроможність білоруського рубля. Там вважають, що застосування режиму керованого плавання й поточна динаміка обмінного курсу білоруського рубля, що складається, як реакція на зовнішні економічні подразники, дає змогу підтримувати конкурентоспроможність економіки й ділову активність, виступати чинником макроекономічної стабільності.

«Такі кон'юнктурні фактори, як різке зниження світових цін на нафту, значне послаблення курсів російського рубля, китайського юаня і казахстанського тенге, значною мірою вплинули на внутрішній валютний ринок нашої країни, посиливши волатильність обмінного курсу білоруського рубля до окремих валют. Проведена Національним банком гнучка курсова політика дає змогу обмінному курсові виступати в якості абсорбенту несприятливих зовнішніх факторів, знижуючи ступінь зовнішньоекономічних дисбалансів», – запевнили в НББ.

В Україні все спокійно

Гривня ж тримається. Так, на 25 серпня за курсом НБУ 100 доларів США коштували 2209.5544 гривні, 100 євро – 2492.5983 гривні, 10 російських рублів  – 3.2435. У банках та обмінниках за один долар США правили в середньому 22.27 гривні (купівля) й 23.44 гривні (продаж); євро – 25.15 гривні й 26.9 гривні відповідно, а 10 російських рублів коштували 3 і 3.46 гривні. На чорному ринку ціни зазвичай залежать від суми і сервісу. Та вони не надто відрізняються від задекларованих офіційно. І, до речі, біля «канторів» і базарів на потенційних покупців/продавців чекають «міняли». Дефіциту готівки чи будь-якого ажіотажу, принаймні в центрі Києва, немає.

Офіційні валютні апетити українців помірні. Якщо у січні, за даними Національного банку України (НБУ), українці скуповували валюту (обсяг валюти, придбаної банками в населення, становив 89.6 мільйона доларів США; а проданої людям – 109 мільйонів), то вже з лютого ситуація кардинально змінилася, і шість місяців поспіль українці більше продають. На це є чимало причин. Зокрема, низка обмежень регулятора щодо таких операцій. А також сплеск діяльності чорного ринку, здатного забезпечити примхи найвибагливіших. Але у порівнянні з червнем–липнем попит на іноземні гроші, за даними НБУ, зріс. Якщо у червні обсяг валюти, реалізованої банками населенню, сягає 44.3 мільйона доларів США, то вже в липні це 72.3 мільйона. Нічого дивного в інвестуванні громадян у валюту іншої країни немає. Адже в економічному, фінансовому, інвестиційному та безпековому планах у нашій країні нічого не змінюється на краще. Розмови про дефолт дещо стихли, але не припинилися. Хмизу у вогонь фінансової нестабільності ще підкинуть політики. Місцева виборча кампанія обіцяє бути гарячою.

Та в Нацбанку стверджують: чекати на валютний ажіотаж не варто. «З початку року ми викупили на ринку $1,3 мільярда і плануємо викуповувати далі. Населення припинило панікувати. Тільки в липні українці продали валюти на $135 мільйонів більше, ніж купили. А з початку року чиста купівля валюти банками у населення склала вже $933 мільйонів. Крім того, НАК «Нафтогаз» цього року на відкритому ринку придбав понад $600 мільйонів», – відзначила очільниця Нацбанку Валерія Гонтарева в інтерв’ю «Фокусу». За її словами, очікується, що курс буде більш-менш збалансованим, а за капітальним рахунком НБУ розраховує вийти на значний плюс. Це відбудеться завдяки плановим надходженням міжнародної допомоги від МВФ, Світового банку, ЄС та інших фінансових організацій. До кінця року валютні резерви планується збільшити до 15–18 мільярдів доларів. Зрозуміло, що очікувати негативних, а тим паче апокаліптичних прогнозів від голови НБУ марно. Адже готівковий ринок валюти миттєво зреагує на найменшу підозру на ускладнення ситуації. Психологічні, панічні чинники вкрай потужні, й чим стрімкіше здорожчання інвалюти – тим більший на неї попит.

Без паніки

Анатолій ГулейТа все ж чому в Україні не було реакції на останні фінансово-економічні катаклізми? Голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей пояснив АСН, що ніякого відношення до України це не має, оскільки вітчизняні фондові й фінансові ринки неглобалізовані. Тож це жодним чином не впливає на валютообмінні операції у наших банках. І, мовляв, не треба пов’язувати велике дерево з великою травою. Причин чи підстав для валютної паніки немає.

«Понеділок почався погано, оскільки китайські й американські папери почали рухатися вниз. Справжню причину можна буде зрозуміти трохи пізніше. Та вже є хороші новини, що Китай вивільнив ліквідність. Таким чином, відсьогодні вже працює система, яка буде амортизувати наслідки. Так само США мають прийняти відповідні рішення. Криза, яка розпочалася, має два періоди. Перший – цей тиждень. Наступний – до 19 вересня. Якщо китайські й американські регулятори зможуть швидко прийняти рішення, то відкочування на ринку розпочнеться найближчим часом. І до кінця тижня ринки заспокояться», – акцентував експерт.

Понад те, що для світу проблема, для нашої країни може бути корисним. Як пояснив АСН колишній член ради Нацбанку Василь Горбаль, зараз важливо не занести емоційно китайську кризу в Україну, де й так довіра до банківської системи низька.

Василь Горбаль«Усі чекають на заяви, анонсовані урядами Китаю та США на 27-28 серпня. Тому ринки дещо заспокоїлися, але тенденції очікувань є. Внутрішній інвестор намагатиметься вгадати, що буде з доларом чи євро, що може вплинути на валютні вклади. А урядові, тим, хто займається залученням інвестицій, варто активізуватися, щоб «полохливих» інвесторів інтегрувати в Україну. Також є можливість на мінімумі певні акції купити, й цим шансом непогано було б скористатися приватним інвесторам», – зазначив він.

Щоправда, є й думка, що події, які нині відбуваються у Китаї, не можуть не вплинути на Україну. Тим більше що Україна має низку позицій, тісно переплетених із китайською економікою (і метал, і АПК). А щоб отримати від цього свої плюси, слід уважніше поставитися до інших секторів економіки. Й не забувати при цьому про так звану інтелектуалізацію – країни, які підтримують науку й інші напрямки інтелектуального розвитку, отримують вкладене сторицею. Що ж до гривні, то експерти сходяться на думці, що найнебезпечніша атака для нашої національної валюти – інформаційно-психологічна. Тобто найбільше шкоди можуть завдати гучні заяви і спроби спекулянтів збурити ситуацію задля власної вигоди. А гроші справді люблять тишу.