Як поїхати з дітьми в Європу на своєму авто. Корисні поради і реальний досвід

      Безвізовий режим з Європейським Союзом запрацював з 11 червня. Саме з цього дня кордони можна вважати умовно відкритими для українців-власників біометричних паспортів. Це означає, що кожен з нас може вирушити в подорож по країнах ЄС, можна сказати, зовсім спонтанно. Наприклад, на автомобілі.

Кореспондент «АСН» перевірив, як працює безвіз, і проїхався на своєму авто за маршрутом: Київ-Краків-Вроцлав-Дрезден-Прага-Краків-Київ.

Безвізові правила

Нагадаємо, можливість перетинати кордон ЄС без візи є у тих громадян, які оформили собі біометричні паспорти. Їх видають усім українцям - навіть новонародженим. Єдина різниця в тому, що дитячими паспортами можна користуватися тільки чотири роки, дорослими, як і раніше, - десять. До того ж для оформлення біометричного паспорта діти до 12 років не здають відбитки пальців.

По-друге, на території ЄС український турист може перебувати без візи тільки 90 днів на півроку. Для працевлаштування необхідно отримати робочу візу.

По-третє, при перетині кордону, прикордонник ЄС, ймовірно, поцікавиться метою візиту, яку можна підтвердити бронюванням готелю, запрошенням з того боку або навіть квитком на футбольний матч або концерт, і наявністю достатніх коштів для перебування в ЄС - добові суми для кожної країни різні - від 14 до 100 євро на людину.

Особливості бронювання

Якщо поїздку заплановано, а маршрут прокладено, то важливо перейти до бронювання готелів. Це можна зробити через міжнародні системи бронювання, як-то booking.com, або вибравши на цьому сайті готель, що сподобався, і зв'язатися з ним безпосередньо.

Другий варіант може здешевити проживання. Як правило, після бронювання, можливо, з частковою оплатою, готель надсилає підтвердження. До слова, оплату готелю при перетині кордону не вимагають, а лише підтвердження. У ньому повинні бути вказані дати проживання, адреса і телефон готелю, прізвища гостей. Документ неодмінно треба взяти з собою в поїздку.

Прикордонний контроль

Для перетину кордону з країнами ЄС - Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією необхідно пройти контроль на пунктах пропуску. До деяких із них ведуть величезні черги з української сторони. Такими, наприклад, «славиться» митний пост «Ягодин» у Волинській області. Це по дорозі на Варшаву. 

У день поїздки простежити за кількістю машин в чергах можна на сайті Держприкордонслужби, і з урахуванням цього обирати відповідний маршрут. Важливий момент - заздалегідь ознайомитися з правилами перетину кордону. Наприклад, варто знати про допустимі норми провезення алкоголю або сигарет в ЄС. За час поїздок ми не раз бачили, як польські або угорські прикордонники знищують зайві запаси і забороняють в'їзд.

      Для перетину кордону з ЄС прикордонники обов'язково зажадають страховку на машину - «зелену             карту». Її треба оформити заздалегідь. Страховка може бути дійсна 15 або 30 днів. Орієнтовна                         вартість 800 і 1400 гривень відповідно.

Якщо ви подорожуєте з дітьми, то не забудьте взяти їх свідоцтва про народження - ними цікавляться українські прикордонники, і дозвіл на вивезення дитини, якщо в поїздку вирушив один з батьків. Якщо вашій дитині немає двох років, то за українськими правилами ви маєте право на перетин кордону без черги.

Дорога далека

З Києва краще виїжджати раніше. Найскладніша ділянка дороги - Україною. В Європі з головних напрямків від кордону з Україною тягнуться вже автобани - швидкісні дороги, де дозволено їхати зі швидкістю 130 кілометрів на годину.

На них із завидною регулярністю - зупинки для відпочинку, на яких можна не тільки розім'ятися, помити руки, перекусити, але і прийняти душ (на деяких), а дітям погратися на дитячому майданчику з гойдалками та гірками.

До хорошого звикаєш швидко, а до хороших швидкісних доріг - іще швидше. Віддаляючись від кордону, забуваєш, що таке ями, напливи і відсутність розмітки.

      Автобани, як правило, платні. Якщо говорити про дороги в Польщі, то платити доведеться не за все.             Якщо їхати від кордону України до Вроцлава, то платний відрізок, наприклад, від Кракова до Катовіце.               Причому доведеться заплатити двічі по 10 злотих (по 65 гривень) при в'їзді та при виїзді.

Щоб потрапити на платний відрізок швидкісної траси, треба проїхати спеціальний пункт пропуску. І такий самий на виїзді. У Чехії автобани теж платні. Але там спосіб оплати інший. При в'їзді на дорогу на заправках або спеціальних зупинках доведеться купити матрицю у вигляді наклейки на лобове скло. Мінімальна діє десять днів і коштує 12 євро. Безкоштовно швидкісними дорогами можна кататися в Німеччині. Там ціна проїзду включена у вартість пального.

До слова, про пальне і його ціну. У Європі ви будете сумувати за українськими цінами. Так що при виїзді з України краще залити повний бак і ще трохи зверху. Європейські ціни кусаються: в Німеччині літр 95-го коштує 1,32 євро, в Польщі - 1,05 євро, в Чехії - 1,14 євро. Причому вартість пального на автобані трохи вище, ніж у місті.

Не забувайте банківські картки вдома. Якщо ви не встигли отримати в обмінниках польські злоті або чеські крони, а треба платити за дорогу, то вони дуже знадобляться. Є сенс повідомити в банк про закордонну поїздку, щоб той не блокував карту, припускаючи, що картою скористалися шахраї.

Пересування містом

Отже, наш маршрут прокладено по містах Вроцлав, Дрезден, Прага, Краків. У кожному з них зупиняємося на ночівлю. У Польщі ціни на готелі досить демократичні. За 30-40 євро можна знайти номер на двох у самому центрі. У Німеччині - вище. Але можна жити не в самому центрі міста і пересуватися ним на трамваї. Якщо забронювати готель за 50 євро за ніч в тихому районі Дрездена, а після купити сімейний квиток на громадський транспорт за 9 євро на день, то ніяких незручностей не буде.

Трамваї ходять кожні 5 хвилин, про що повідомляється на електронних табло зупинок. Ще один аргумент - парковка в центрі європейських міст досить дорога.

Що стосується Праги, то місто вже дуже туристичне, тому готелі виставляють завищені ціни. Але варто все-таки підшукати варіант ближче до історичного центру з гаражем під охороною. Плата за громадський транспорт стягується за часом. Найчастіше гості купують квитки на півгодини. Так що краще ходити пішки.

Що подивитися?

У кожному зі згаданих міст є історична частина, яку можна за бажання обійти за день. Якщо говорити про Вроцлав, то це місто гномів. На вулицях і площах можна дуже часто зустріти маленьких бронзових чоловічків. Сьогодні таких уже понад п'ятдесят. Ще одна визначна пам'ятка міста - ратуша на площі Ринок з цікавими годинниками. Вона більше схожа на чеські, ніж польські споруди.

Дрезден - німецьке консервативне місто на берегах Ельби. Під час Другої світової війни було майже повністю зруйноване через бомбардування, а після відновлене. Центром можна прогулятися пішки, оглянувши головні визначні пам'ятки, такі як Галерея старих майстрів, Цвінгер, оперний театр, а після проїхати кілька зупинок на трамваї і опинитися у величезному палацовому парку з озерами, фонтанами і дитячою залізницею.  

Центр Праги - це низки старовинних будинків і вузьких вуличок, заповнених туристами, розташованих на різних берегах річки Влтава. Прогулятися до них можна по знаменитому Карловому мосту, затримавшись біля однієї з його скульптур, щоб загадати бажання. Його серце - Вацлавська площа з головним собором - Святого Віта.  

І на завершення поїздки ми зупинилися в Кракові - столиці польських королів. У вихідні дні тут дуже шумно - гуляють як місцеві жителі, так і туристи до пізньої ночі. Особливо в центрі міста - на площі Ринок поруч із відомими пам'ятками Кракова - Маріацьким костелом і торговими рядами - Сукеннице.