Призер Каннського фестивалю і Оскара, який не вважав Крим українським. Ким був актор Олексій Баталов

Він ненавидів Сталіна і називав соціалізм "вошивим", був одним з небагатьох російських діячів культури, які підписалися під заявою на підтримку анексії Криму Росією, і його голосом говорить "Їжачок у тумані". Вночі 15 червня 2017 року не стало актора, режисера і педагога, народного артиста СРСР Олексія Баталова.

Сам себе Баталов називав «людиною неандерсталінської епохи», друзі і колеги називали його останнім російським аристократом з неперевершеним талантом і романтиком.

Актор помер уві сні на 89 році життя. В останні роки він тяжко хворів - проблеми з судинами.

Життя Баталова було настільки яскравим і дивовижним, що могло б стати сюжетом для захоплюючого фільму. Народився актор 20 листопада 1928 року в російському місті Володимирі, в театральній родині. Мати - Ніна Ольшевська - була театральною актрисою. Всі подруги матері були актрисами, дружила вона і з поетесою Анною Ахматовою. Та довгий час жила в будинку своєї подруги, тому маленьким Олексій якийсь час вважав Ахматову своєю бабусею. Вітчимом Баталова був письменник Віктор Ардов. В гості до родини приходили Мандельштам, Пастернак, Зощенко, Ільф і Петров, Бродський і Раневська.

Зважаючи на коло інтересів батьків, з вибором професії Баталов не затягував. Актор розповідав журналістам, що в дитинстві не грав у пісочниці, а весь час проводив серед театральних декорацій. Перший його виступ на сцені пройшлов під час війни. У 1950 році Баталов вступив до Центрального театру Російської армії, в 1953 році перейшов у МХАТ ім. Горького, де вчився у майстерні С.Бліннікова і В.Станіцина.

Баталов якось навіть пожартував над тим, що в МХАТі свого часу грали одночасно 9 його прямих родичів: Ольга Андровська, Микола і Володимир Баталови, Віктор Станіцин та інші. У 1944 році Баталов дебютував у кіно, знявшись в епізодичній ролі у фільмі Л.Арнштама «Зоя». Однак вважав, що кіноактором став завдяки Йосипу Хейфіцу, який запросив його в 1952 році на зйомки фільму «Большая семья». «Він, немов казковий тато Карло, зумів з колоди зробити живого кінохлопчика. «Большая семья», «Дело Румянцева», «Дорогой мой человек», «Дама с собачкой»... Без Хейфіца мене у моїй нинішній якості не було б», - додав Баталов.

Робота

За своє життя актор знявся більш ніж у 40 фільмах.

Фільм 1957 року «Летят журавли», в якому Баталов зіграв разом з Тетяною Самойловою, став єдиним радянським повнометражним фільмом, який отримав головний приз Каннського кінофестивалю.

У 1958 році Баталов дебютував як режисер. Він зняв на «Ленфільмі» фільм «Шинель» за Гоголем, однак картину запідозрили в ідеологічній диверсії і дозволили показати тільки на малих екранах. В результаті фільм майже ніхто не побачив. У 1962 році Баталов знявся в ролі фізика-ядерника в стрічці Михайла Ромма «Девять дней одного года» і, за опитуванням читачів журналу «Советский экран», був названий кращим актором року. 

У 1960-1970 роки Баталов знімався мало. Критики відзначали, що актор був прискіпливий у виборі ролей, принципово відмовлявся брати участь у прохідних фільмах.

У 1979 році новою віхою в житті актора стала роль Гоші в картині Володимира Меньшова «Москва слезам не верит». Цей фільм отримав світове визнання і премію «Оскар». З ідеологічних міркувань нікого з творчої групи на вручення премії не пустили, «Оскар» під регіт залу вийшов отримувати «уповноважений товариш у наглухо застебнутому піджаку».

Після цього тріумфу актора запрошували зніматися в усі фільми, але Баталов знявся лише в кількох картинах і на 15 років «забув» про кінематограф. Останнього разу Баталов знявся у «великому» кіно у стрічці Родіона Нахапетова «Зонтик для новобрачных» 1986 року.

Більшу частину життя Баталов присвятив педагогіці. Він викладав у ВДІКу, де завідував кафедрою акторської майстерності. Крім того, Баталов писав вірші, сценарії, дитячі казки, захоплювався живописом. У 1984 році у видавництві «Искусство» вийшла його книжка «Судьба и ремесло». Він був також автором книжки «Диалоги в антракте» і глави про Анну Ахматову в книжці «Легендарная Ордынка», написаній спільно з Михайлом і Борисом Ардовими.

Родина

Особисте життя Баталова було не менш бурхливим, ніж його творча діяльність. Будучи студентом Школи-студії при МХАТ, Баталов одружився з подругою дитинства Іриною, дочкою відомого художника Костянтина Ротова. У подружжя народилася донька Надія. Однак перший шлюб був не зовсім вдалим, і актор пізніше не підтримував стосунки з дочкою та онукою Катериною. Баталов вважав, що він не подобався тещі і вона посприяла його розлученню з Іриною Ротовою. 

У 1953 році 26-річний актор закохався у циганську красуню Гітану Леонтенко. Дев'ять довгих років закохані зустрічалися таємно: рідні Гітани вважали, що її чоловіком повинен стати тільки циган. Родичі навіть погрожували Баталову фізичною розправою, але в 1963 році Гітана все ж стала дружиною Баталова. Щоправда, щастя актора було затьмарене тим, що дочка від другого шлюбу Марія з народження страждає на дитячий церебральний параліч. Маша прикута до інвалідного крісла, але це не завадило їй заочно закінчити ВДІК. Вона пише сценарії до фільмів, вивчає французьку мову.

Політичні погляди

Актор не раз підкреслював, що ніколи не був «вірним собакою» комуністичної партії в СРСР. Саме це заважало Баталову бувати за кордоном, його вважали неблагонадійним. «Я ж не член партії, я не пасував цьому вошивому соціалізму. Я ту державу терпіти не міг і розумів, що це зібрання злодіїв і вбивць. А вони розуміли, що я не вірний пес», - зазначав актор.

Крім того, за розповідями Баталова, від сталінських репресій постраждала практично вся його сім'я. За знаменитою 58-ю «контрреволюційною» статтею сиділи двоє дідусів, бабуся і два дядьки Олексія. Ще один родич був похований у братській могилі під Володимиром, інший назавжди залишився на одному з сибірських лісоповалів. Актор також підкреслив, що сам нікого з рідні не зрадив.

У сучасній історії українцям Баталов відомий тим, що підписав лист діячів культури РФ на підтримку дій лідера Кремля Володимира Путіна щодо незаконної анексії Криму. Прізвище Баталова стоїть поруч з підписами інших метрів, таких як Олег Табаков, Едгар Запашний, Зураб Церетелі, Микола Цискарідзе. 

Відзначимо також, що Кабінет міністрів України заборонив Державному агентству з питань кіно (Держкіно) проводити державну реєстрацію та видавати прокатне посвідчення на фільми, учасники яких внесені до переліку осіб, що загрожують національній безпеці. У переліку є і фільм «Москва слезам не верит».

Цікаві факти з життя

1. Свій перший автомобіль - «Москвич-400» - Баталов купив за гроші Анни Ахматової. Він розповідав, що, коли повернувся з армії, поетеса дала йому грошей, щоб він купив собі одяг. «Але я купив не піджак, а старий «Москвич» і пригнав під вікна свого будинку. Піднявся в квартиру, підійшов до Анни Андріївни і кажу: «Я купив машину». Пауза. Потім вона повертається до мене і каже: «По-моєму, це чудово».

2. Одна з шкідливих звичок Баталова - пристрасть до тютюну, яка почалася ще в його юнацькі роки. Актор розповідав, що курив з 13 років. Він відзначав, що курив для того, щоб заглушити голод. «Був такий спосіб під час війни: покуриш махорки - і начебто їсти не так хочеться. Дістати її було легко, адже навіть у тилу кругом - військові», - розповідав Баталов.

3. Час від часу Баталов працював у студії звукозапису, тому його голосом розмовляє багато головних героїв радянських мультиків. Зокрема, Баталов озвучував мультик «Їжачок у тумані».