Переселенцям з інвалідністю не дають групу, а безкоштовні ліки доводиться купувати. Чому так

Медична допомога перебуває на третьому місці серед нагальних проблем, з якими стикаються переселенці на підконтрольній Україні території. Такими є результати дослідження, проведеного громадською організацією «КримСОС», які 29 травня під час прес-конференції оприлюднив аналітик громадської організації Юрій Даценко, передає кореспондент АСН.

«Проаналізувавши звернення в нашу організацію, ми побачили, що переселенці найбільше потребують юридичних консультаціях, гуманітарної та медичної допомоги. Це означає, що медицина є однією з найважливіших проблем для внутрішньо переміщених осіб», - зазначив він. 

Зокрема активісти проаналізували 393 звернення в організацію щодо медицини за період з січня 2016 по січень 2017 року і опитали 27 відібраних випадковим чином внутрішньо переміщених осіб.

Серед актуальних проблем переселенці назвали оплату ліків, лікування та операцій, а також допомогу в лікуванні онкологічних захворювань. 

36% опитаних внутрішньо переміщених осіб заявили, що платили за ліки та медичні послуги, які до переїзду на підконтрольну територію вони отримували безкоштовно.

«Це відбувається тому, що місцеві бюджети поки формуються без урахування кількості переселенців», - пояснив Даценко.

Переселенці ж, які мають хронічні захворювання, найбільшою проблемою називали оформлення чи переоформлення інвалідності. Щоб оформити групу інвалідності, внутрішньо переміщена особа вимушена звернутися до лікаря, пройти стаціонарне лікування в медичній установі, потім отримати висновок лікаря, який має розглянути медико-соціальна експертна комісія. Вона й ухвалює рішення, чи давати групу інвалідності і яку саме.

«Але дуже часто переселенці не мають навіть коштів, щоб пройти стаціонарне лікування, щоб отримати цей висновок. Тому без оформлення або переоформлення групи пенсію з інвалідності вони не отримують. Відзначимо також, що спостерігається тенденція позбавлення переселенців груп інвалідності після проходження експертної комісії. І це велика проблема, бо це їхнє основне джерело доходу», - зазначив аналітик «КримСОС». 

За даними Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями Міністерства охорони здоров'я, за період з березня 2015 року по грудень 2016 року за медичною допомогою звернулися 1017 ВІЛ-інфікованих переселенців. З них отримують антиретровірусну терапію 679 осіб, решта 338 її не отримують. Більшість ВІЛ-інфікованих переселенців проживають у Києві, Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Згідно з даними дослідження, найчастіше внутрішньо переміщені особи відвідують саме державні медичні установи, проте відзначають, що в приватних лікарнях сервіс, якість послуг, що надаються, і ставлення медичного персоналу до хворих набагато краще. Частина опитаних людей вважає, що через статус переселенця в державних лікарнях до них було упереджене ставлення.

Проблемою залишаються і так звані добровільні страхові внески в державних лікарнях, без оплати яких, як правило, не обслуговують у медичній установі.

Загалом, за даними Міністерства соціальної політики, станом на 15 травня 2017 року в Україні офіційно зареєстровано 1 582 565 внутрішньо переміщених осіб зі Сходу і Криму. У Міністерстві охорони здоров'я зізналися, система охорони здоров'я на контрольованій території не була готова до такої кількості додаткових пацієнтів.