Колекторам можуть заборонити вибивати комунальні та борги фізосіб

Депутати зареєстрували в парламенті черговий законопроект «Про особливості та заборони здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості - колекторської діяльності», яким пропонують прописати правила гри для колекторських компаній.

Як сказано в пояснювальній записці до документа, на сьогодні в Україні налічується понад 200 підприємств, які надають послуги з повернення боргів. Однак жодного закону або хоча б нормативного акту, який би регулював їхню діяльність, до цього часу немає. Тому нерідко «вишибали» перегинають палицю у спілкуванні з боржниками.

Автори законопроекту пропонують зокрема заборонити колекторським компаніям "вибивати" борги з фізичних осіб, зокрема фізичних осіб-підприємців, а також стягувати заборгованість за житлово-комунальні послуги та інші похідні послуги.

Водно, згідно із законопроектом, кредиторам забороняється передавати будь-яку інформацію про боржників - фізичних осіб колекторським компаніям, а останнім забороняється збирати та зберігати персональні дані фізичних осіб-боржників.

До всіх інших боржників колектори приходити можуть, але не мають права використовувати силу, насильство, залякування, погрози або образи, зокрема забороняється використовувати вульгарну або нецензурну лексику, і навіть розмовляти грубо з боржником.

У свою чергу боржник за бажанням може відмовитися від досудового врегулювання його простроченої заборгованості. Для цього йому потрібно або подати відповідну заяву кредитору або опублікувати її у друкованому засобі масової інформації. В такому випадку врегулювання такої простроченої заборгованості відбувається виключно в судовому порядку.

Колекторські компанії також будуть зобов'язані страхувати свою цивільно-правову відповідальність, розмір якої для фахівця компанії повинен складати 10 тис. мінімальних розмірів заробітної плати, поки це 32 млн грн.

Якщо закон буде ухвалений, у країні також з'явиться Державний реєстр суб'єктів колекторської діяльності, який вестиме Мін'юсм. Працювати такі компанії зможуть тільки після внесення даних про них до реєстру. Розробити такий реєстр Мін'юст повинен не пізніше ніж через три місяці після набрання чинності законом.

Також відомство має розробити Етичний кодекс професійної поведінки суб'єктів врегулювання заборгованості. Кожні два роки в колекторські компанії будуть навідуватися з плановими перевірками.

Приводами для позапланової перевірки будуть:

1) заяви суб'єкта колекторської діяльності щодо врегулювання простроченої заборгованості;

2) надходження до уповноваженого органа відомостей про факти порушення суб'єктом колекторської діяльності щодо врегулювання простроченої заборгованості вимог закону;

3) закінчення терміну виконання суб'єктом колекторської діяльності щодо врегулювання простроченої заборгованості виданого уповноваженим органом розпорядження про усунення виявленого порушення;

4) надходження до уповноваженого органу відомостей про факти невідповідності юридичної особи, його засновників (учасників), органів їх працівників встановленим вимогам закону.

Разом з тим для колекторів вводиться додаткова кримінальна і адміністративна відповідальність. Зокрема за «вибивання» боргів з фізичних осіб або за комунальні послуги, які заборонені законом, планується стягувати з колекторів штраф в розмірі від 5000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо аналогічне порушення було вчинене за рік двічі або воно пов'язане з отриманням доходу у великих розмірах, компанії доведеться заплатити від 25 000 до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо компанія належним чином не зареєстровано в держреєстрі, доведеться заплатити штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо незареєстрована компанія ще й встигла заробити кругленьку суму, надаючи свої послуги, з неї стягнуть штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо колектори застосовували насильство або погрожували боржнику, знищили його майно або майно його родичів або публічно поширювали недостовірні відомості, їм загрожує арешт до 6 місяців або обмеження волі строком до 2 років. Якщо вищевказані дії призвели до тяжких наслідків при застосуванні насильства, зловмисники можуть сісти за ґрати на 9 років. А якщо боржник через залякування наклав на себе руки або смертельних каліцтв завдали самі колектора, останніх можуть позбавити волі на 10 років.

У разі прийняття законопроект набере чинності з 1 січня 2018 року.

Варто відзначити, що парламентарії неодноразово реєстрували подібні законопроекті, деякі з них навіть пропонували взагалі заборонити подібні компанії. Однак жоден з документів не знайшов підтримки або ж до сих пір навіть не розглянутий депутатами.