Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
14 Квітня 2016
14 Квітня
Інтерв'ю09:14
Суспільство
Володимир Прокопів
Интервью
Володимир Прокопів: Спроби «монетизації» роботи Київради були Доки парламент ділить віртуальні гроші, депутати Київради «стрижуть» реальні, — ця приповідка така стара, що й годі згадати, коли з’явилася. Кияни навіть уже звикли до земельних та будівельних скандалів, як і до обіцянок подолати корупцію. Чи дотримають слова депутати останнього скликання та що наразі відбувається за кулісами, коли приймаються стратегічні для міста рішення? На ці та інші запитання в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) відповів заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів. — Володимире, наскільки ефективна Київрада, обрана за розкритикованим виборчим законодавством? Як приймаються рішення? На рівні керівників партій? Очільників держави? — У роботу Київської міської ради не втручаються ані керівники партій, ані керівники держави. У Київраді дійсно є частина людей, які випадково пройшли: позаймали друге, а то й третє місце в окрузі, але за рахунок рейтингу політичної сили все-таки стали депутатами. Але фактично усі депутати — мажоритарники, які виходили ніжками перемогу. Тому відчувають відповідальність. Приміром я балотувався там, де живу. І коли щось відбувається, люди біля дому ловлять мене за руку і кажуть: «Чуєш, чоловіче добрий! Ти обіцяв це і те. І де воно?» Кредит довіри — хочеш ти чи ні — а треба повертати. У нас вибори можуть відбутися як через чотири роки, так і через рік. І як тоді знову йти до тих самих людей? Розповідати, що не вийшло в мене, бо партійне керівництво заборонило? Пояснювати залежність асфальтування проїзду у дворі від політичної партійної боротьби у парламенті? — Корупція у прийнятті рішень є? — Спроби «монетизації» роботи Київради були. Нині часи змінилися. Якщо станеться так, що прийме рада рішення, за яке заплачено, — про це дізнаються всі. Розголосу не уникнути. Та, зізнаюся, я одного разу взяв подяку через її унікальність. І відніс додому. Мені бабуся, яка двадцять років не могла оформити приватизацію, принесла домашні яйця, сметану і молоко (сміється. — Авт.). — Як ставитеся до відновлення у столиці райрад? — Політична воля на децентралізацію є. Місто має займатися інфраструктурою, а не МАФом у спальному районі. Та вибори заради виборів чи варто проводити? Спершу треба чітко прописати повноваження, розділити бюджет, майно, а не гратися в політику. Потрібен також стабілізаційний фонд, адже є багатші райони, а є бідніші. Інакше Печерський і Шевченківський райони лише процвітатимуть, бо тут центральні офіси великих компаній. А на Нивках, Троєщині, Виноградарі буде біда. — Київрада ввела електронні петиції. Данина моді? — Раніше теж скептично ставився до цього інструменту. Але він — дієвий. Буває, депутати бігають залом, кричать, що саме їхнє питання критичне для міста, першочергове, натомість петиція набирає кілька голосів — це багато що означає. І навпаки, коли петиція про нічний транспорт набирає миттєво 10 тисяч голосів, бачимо: це питання потрібно вирішувати. Це прямий механізм комунікації влади і людей. Тепер чітко бачимо, що реально потрібно громаді. — Ви переконані, що голосують саме кияни? Що немає накруток? — Безперечно. Це унікальні користувачі. Їх уже майже 300 тисяч. У нас вибори можуть відбутися як через чотири роки, так і через рік — Окрім виділення грошей на освітлення пішохідних переходів, ще є приклади реакції? — Була петиція щодо скверу Небесної сотні. Вона теж швидко набрала більше 10 тисяч голосів. Ми взяли на себе зобов’язання, що сквер залишиться сквером. Також електронне звернення щодо запровадження нічних маршрутів. Наразі Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА) вивчає доцільність відкриття чотирьох нічних автобусних маршрутів (з 23:00 до 6:00): Залізничний вокзал — житловий масив Виноградар (проспект Свободи); вул. Кадетський Гай (із заїздом на Залізничний вокзал) — житловий масив Троєщина; Залізничний вокзал (через Центральний) — житловий масив Харківський; житловий масив Новобіличі (по просп. Перемоги із заїздом на Залізничний вокзал) — Лісовий масив. — Триває декомунізація, перейменування вулиць, демонтаж радянських пам’ятників. Наскільки успішно все відбувається? Скільки це коштуватиме для бюджету Києва? — Із перейменування вулиць Київ — відмінник. Хоч є кілька випадків, де люди були проти. Наприклад, вулицю Кіквідзе змінювати на Військовий проїзд не захотіли. Шукаємо альтернативу. Була ще проблема, коли кияни самі ініціювали перейменування. І ми отримали у підсумку 15 Абрикосових, 12 Веселкових. Та знайшли компроміси. Вивіски коштують недорого. Більшу частину буде виготовлено за рахунок балансоутримувачів. Я одного разу взяв подяку через її унікальність. І відніс додому — На які великі об’єкти чекає демонтаж? Що робитимете зі щитом Батьківщини-матері? — Демонтувати радянський герб зі щита Батьківщини-матері — дорого і складно. Проект зараз на експертизі в Інституті електрозварювання ім. Патона. Пам’ятників у Києві залишилося чимало. Ми не варвари. Нищити їх не будемо. Місто на них має заробляти. — Ви про створення у Києві центрального музею тоталітаризму? Де саме він буде? — Так. Ми туди завеземо всі пам’ятники з Києва та околиць. Місто знайде спонсорів, які радо цим займуться. Ми домовляємося з Державним управлінням справами, щоб нам дали частину території ВДНГ. Якраз радянське народне господарство і тоталітаризм накладаються добре. Ми взяли на себе зобов’язання, що сквер Небесної сотні залишиться сквером — Думаєте, до такого музею ходитимуть? — Так. Він буде популярним і приноситиме гроші Києву. — У минулому Київрадою було прийнято чимало одіозних рішень. Скасовуєте їх? Відчуваєте супротив? На якому рівні? — Звісно. Вже повернуто понад 200 гектарів зелених зон у власність громади (розірвано близько 40 договорів оренди, надано статус скверу, чим гарантовано, що забудов там не буде). Ще Київрада минулого скликання прийняла рішення щодо введення мораторію на забудову центральної частини міста Києва. Коли це питання готувалося до голосування, складалося таке враження, що я воюю з наркокартелем. Телефон був червоним від дзвінків із пропозиціями домовитися та погрозами. Казали: «Ти — занадто молодий хлопчик. Не розумієш, куди лізеш. Нічого в тебе не вийде». Мене за це багато хто ненавидить. Кажуть, що ще відповім. Відповідаю, що готовий, двері відкриті завжди, охорони не маю. Мене за це багато хто ненавидить. Кажуть, що ще відповім — Ви повідомляли правоохоронцям про намагання тиснути чи підкупити? Пам’ятаєте, міністр Айварас Абромавичус говорив про спроби дати йому хабар, що стало згодом для нього компроматом… — Спроб «домовитися» було багато. Завжди кажу, що можемо спробувати, але — на тристоронній зустрічі за участі представника прокуратури. Чомусь ніхто не захотів прийти… — Нещодавно у Харкові податковою міліцією було викрито велику аферу у будівництві. У Києві схожі випадки є? — У нас ще й не таке є. Часто виявляємо, що навіть на студента землю оформити ніхто не намагався, взагалі жодної документації не існує, а просто прийшли будівельники і збудували будинок, а на це всі служби закривали очі. Починаємо розбиратися: будівельники давно зникли, а є 25-поверховий будинок та люди, які купили у ньому квартири і вимагають здати будівлю в експлуатацію. І виходить так, що я як представник влади вже воюю не із забудовником, а з киянами, які набрали боргів, кредитів, продали останнє. Маємо їм казати, що зараз ми знесемо цю будівлю? Тому й змушені шукати компроміси. — За таким алгоритмом будуються і багатії… — Так. Згадаймо забудову у Десятинному провулку, 3. Ми вимагали від народного депутата знести зайві поверхи, мало хто вірив, що так і буде (фірма «Інтергал-Буд», пов’язана з колишнім депутатом фракції Партії регіонів Володимиром Зубиком. — Ред.). Але Київрада прийняла рішення — і два поверхи знесли. — Скажіть, скільки зараз у столиці незаконних забудов нарахували? — Понад сто. — Хоча б одну показово, на камери розваліть, щоб наука була… — Знаєте, я теж колись думав: чому цього ніхто не робить? Що я прийду і в новинах щодня такі сюжети будуть. Але! Знести — це одне, а що робити із сім’ями, які придбали в такому будинку квартири? — Знесіть хату якогось магната. — Ми не комуністи воювати з багатими. Треба, щоб бідних не було. — Нещодавно на Б. Хмельницького загинули люди під час ремонтних робіт у старому будинку. Ця трагедія привернула увагу до таких об’єктів у Києві. Існує підозра, що часто старі будинки в столиці «реставрують» так, щоб вони точно зруйнувалися і з’явився майданчик для зведення елітних новобудов. (Днями в ЗМІ писали, що на вулиці Грушевського руйнують будинок ХІХ століття, викладали фото Будинку з янголом, що на вулиці Верхній вал.) — Справді, є факти, коли будівля — пам’ятка архітектури, її не можна реконструювати, а лише реставрувати, а це зробити неможливо технічно. Та закон забороняє знесення. І ситуація заходить у глухий кут. Тут потрібні зміни до законодавства. Шлях непростий. Та хтось має почати ним іти і дати дозволи у виняткових випадках проводити не лише реставрацію. — Тобто ви за те, щоб зносити старі будинки? — Я за присутність здорового глузду у прийнятті рішень. Якщо реставрація неможлива, що робити? Чекати, коли будинок сам впаде? Але, звісно, треба прописати низку запобіжників, аби уникнути зловживань. До того ж просто взяти і знести той чи інший старий будинок, бо так захотілося, вже не вийде. Подивіться, скільки нині громадських організацій. Хоча є ще багато фейкових, які сидять на фінансуванні у бізнес-корпорацій, що просто репетують і бігають із прапорами, є чимало об’єднань тих, хто вміє думати та аналізувати. Це архітектори, юристи. — Ви кілька разів згадали мораторій на будівництво в центрі Києва. Але у відкритих джерелах повідомлялося, що існує як мінімум два будівельних проекти у буферній зоні пам’ятки архітектури ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври. На вулиці Лаврській, 6 може з’явитися готельно-офісний центр з підземним паркінгом, а на вулиці Лейпцизькій, 13 готується ділянка для зведення житлового комплексу. Чому так? — Триває перевірка. Думаю, нам вдасться розібратися. Є випадки, коли дозволи на будівництво отримані ще до прийняття мораторію. Нам кажуть, що закон зворотної дії не має і будівництву бути. Але також є випадки, коли вдалося знайти компроміс, забудовник зрозумів, що багатоповерхівка — проблема для міста і причина збурення громадськості. — А тих, хто продовжує будувати, скільки? — На жаль, багато. Часто вони мають усі документи. Або рішення судів. Невиконання рішення суду — кримінальний злочин. Але коли щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в Києві приймає рішення суд в іншій області — це що?! Тут мають розбиратися правоохоронці. — Знаєте, який цікавий краєвид можна побачити під час прогулянки Дніпром? На островах поховалися елітні дачі. Так має бути? — За це питають з нас, а інструментів впливу ми не маємо. Лише зараз створюється департамент архітектурно-будівельного контролю Києва, який видаватиме дозволи за затвердженим проектом. Якщо будуватимуть без документів, питанням займатимуться правоохоронці. Приміром, ми надали дозвіл на роботу дитячої оздоровчої бази. Згодом хтось отримує документи на будівництво. За це відповідає Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка підконтрольна Мінрегіонбуду, а не місту. Будучи депутатом минулого скликання Київради, я мав радикальні погляди, що в усіх все треба забрати. Але прийшли представники різних спортивних федерацій, розповіли, що там тренувальні бази та тисячі дітей займаються. Тому рубати з плеча не можна. Тренувальним базам треба допомагати розвиватися. А якщо хтось збудував собі будинок, тут інакше діятимемо. Можливо, зноситимемо, можливо, передамо дитячій організації. — Отож будують у Києві багато. Розкажіть, будь ласка, ще про квартирну чергу. Вона рухається? — Так. Рухається. У бік збільшення. Зараз у ній близько 67 тисяч сімей. З них — понад три тисячі чорнобильців і майже сотня родин учасників АТО. Буде ще більше, адже парламент щоразу додає пільгові категорії громадян, яких місто має забезпечити житлом, а ось інструменту для реалізації цього права громадян нам не дають жодного. До 2011 року місто мало можливості діяти. Тоді 10-20% від збудованого житла передавалося на баланс Києва. Як квартири ділили — загальновідомо. Мінімальна частина виділялася соціально незахищеним, а левова — прокурорам, суддям, генералам, високим чиновникам. У боротьбі з корупційною складовою норму про передачу місту житла скасували, натомість нічого не напрацювали. Звідки місто має брати квартири? Це нікому не цікаво. Зараз у комунікації з парламентом Київрада прийняла проект рішення щодо надання дозволу місту отримувати від забудовників 1% пайової участі безпосередньо квадратними метрами. Десь 200 квартир на рік. Це дозволить місту вирішувати наднагальні критичні питання. А для уникнення корупційної складової варто створити відкритий реєстр отримувачів. Щоб кожен депутат бачив, за надання кому квартирних метрів голосує, а кияни мали змогу таку інформацію моніторити. Тож не лякаймо людей радикальними заявами Ми вже провели консультації з бізнесом. Вони кажуть, що хоч це й додаткове навантаження, готові на це. Але просять зробити зручне адміністрування в інших питаннях. Ми готові йти назустріч. Сподіваюся, Верховна Рада ухвалить відповідний законопроект. — Ревізію виділених квартир у попередні роки проводите? — Так. Якщо виявимо грубі порушення і можливості повернути щось місту, ми з великим задоволенням це зробимо. Але знову ж діяти більшовицькими методами ми не будемо. Ви ж розумієте, що квартира, отримана якимось прокурором, може бути вже перепродана багато разів. І якщо ми її почнемо повертати містові, то постраждати можуть люди, які не мають жодного стосунку до корупції. Тож не лякаймо людей радикальними заявами. Ми наводимо лад, а не воюємо з киянами. Фото Дмитра Ліпавського
Володимир Прокопів: Спроби «монетизації» роботи Київради були Доки парламент ділить віртуальні гроші, депутати Київради «стрижуть» реальні, — ця приповідка така стара, що й годі згадати, коли з’явилася. Кияни навіть уже звикли до земельних та будівельних скандалів, як і до обіцянок подолати корупцію. Чи дотримають слова депутати останнього скликання та що наразі відбувається за кулісами, коли приймаються стратегічні для міста рішення? На ці та інші запитання в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) відповів заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів. — Володимире, наскільки ефективна Київрада, обрана за розкритикованим виборчим законодавством? Як приймаються рішення? На рівні керівників партій? Очільників держави? — У роботу Київської міської ради не втручаються ані керівники партій, ані керівники держави. У Київраді дійсно є частина людей, які випадково пройшли: позаймали друге, а то й третє місце в окрузі, але за рахунок рейтингу політичної сили все-таки стали депутатами. Але фактично усі депутати — мажоритарники, які виходили ніжками перемогу. Тому відчувають відповідальність. Приміром я балотувався там, де живу. І коли щось відбувається, люди біля дому ловлять мене за руку і кажуть: «Чуєш, чоловіче добрий! Ти обіцяв це і те. І де воно?» Кредит довіри — хочеш ти чи ні — а треба повертати. У нас вибори можуть відбутися як через чотири роки, так і через рік. І як тоді знову йти до тих самих людей? Розповідати, що не вийшло в мене, бо партійне керівництво заборонило? Пояснювати залежність асфальтування проїзду у дворі від політичної партійної боротьби у парламенті? — Корупція у прийнятті рішень є? — Спроби «монетизації» роботи Київради були. Нині часи змінилися. Якщо станеться так, що прийме рада рішення, за яке заплачено, — про це дізнаються всі. Розголосу не уникнути. Та, зізнаюся, я одного разу взяв подяку через її унікальність. І відніс додому. Мені бабуся, яка двадцять років не могла оформити приватизацію, принесла домашні яйця, сметану і молоко (сміється. — Авт.). — Як ставитеся до відновлення у столиці райрад? — Політична воля на децентралізацію є. Місто має займатися інфраструктурою, а не МАФом у спальному районі. Та вибори заради виборів чи варто проводити? Спершу треба чітко прописати повноваження, розділити бюджет, майно, а не гратися в політику. Потрібен також стабілізаційний фонд, адже є багатші райони, а є бідніші. Інакше Печерський і Шевченківський райони лише процвітатимуть, бо тут центральні офіси великих компаній. А на Нивках, Троєщині, Виноградарі буде біда. — Київрада ввела електронні петиції. Данина моді? — Раніше теж скептично ставився до цього інструменту. Але він — дієвий. Буває, депутати бігають залом, кричать, що саме їхнє питання критичне для міста, першочергове, натомість петиція набирає кілька голосів — це багато що означає. І навпаки, коли петиція про нічний транспорт набирає миттєво 10 тисяч голосів, бачимо: це питання потрібно вирішувати. Це прямий механізм комунікації влади і людей. Тепер чітко бачимо, що реально потрібно громаді. — Ви переконані, що голосують саме кияни? Що немає накруток? — Безперечно. Це унікальні користувачі. Їх уже майже 300 тисяч. У нас вибори можуть відбутися як через чотири роки, так і через рік — Окрім виділення грошей на освітлення пішохідних переходів, ще є приклади реакції? — Була петиція щодо скверу Небесної сотні. Вона теж швидко набрала більше 10 тисяч голосів. Ми взяли на себе зобов’язання, що сквер залишиться сквером. Також електронне звернення щодо запровадження нічних маршрутів. Наразі Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА) вивчає доцільність відкриття чотирьох нічних автобусних маршрутів (з 23:00 до 6:00): Залізничний вокзал — житловий масив Виноградар (проспект Свободи); вул. Кадетський Гай (із заїздом на Залізничний вокзал) — житловий масив Троєщина; Залізничний вокзал (через Центральний) — житловий масив Харківський; житловий масив Новобіличі (по просп. Перемоги із заїздом на Залізничний вокзал) — Лісовий масив. — Триває декомунізація, перейменування вулиць, демонтаж радянських пам’ятників. Наскільки успішно все відбувається? Скільки це коштуватиме для бюджету Києва? — Із перейменування вулиць Київ — відмінник. Хоч є кілька випадків, де люди були проти. Наприклад, вулицю Кіквідзе змінювати на Військовий проїзд не захотіли. Шукаємо альтернативу. Була ще проблема, коли кияни самі ініціювали перейменування. І ми отримали у підсумку 15 Абрикосових, 12 Веселкових. Та знайшли компроміси. Вивіски коштують недорого. Більшу частину буде виготовлено за рахунок балансоутримувачів. Я одного разу взяв подяку через її унікальність. І відніс додому — На які великі об’єкти чекає демонтаж? Що робитимете зі щитом Батьківщини-матері? — Демонтувати радянський герб зі щита Батьківщини-матері — дорого і складно. Проект зараз на експертизі в Інституті електрозварювання ім. Патона. Пам’ятників у Києві залишилося чимало. Ми не варвари. Нищити їх не будемо. Місто на них має заробляти. — Ви про створення у Києві центрального музею тоталітаризму? Де саме він буде? — Так. Ми туди завеземо всі пам’ятники з Києва та околиць. Місто знайде спонсорів, які радо цим займуться. Ми домовляємося з Державним управлінням справами, щоб нам дали частину території ВДНГ. Якраз радянське народне господарство і тоталітаризм накладаються добре. Ми взяли на себе зобов’язання, що сквер Небесної сотні залишиться сквером — Думаєте, до такого музею ходитимуть? — Так. Він буде популярним і приноситиме гроші Києву. — У минулому Київрадою було прийнято чимало одіозних рішень. Скасовуєте їх? Відчуваєте супротив? На якому рівні? — Звісно. Вже повернуто понад 200 гектарів зелених зон у власність громади (розірвано близько 40 договорів оренди, надано статус скверу, чим гарантовано, що забудов там не буде). Ще Київрада минулого скликання прийняла рішення щодо введення мораторію на забудову центральної частини міста Києва. Коли це питання готувалося до голосування, складалося таке враження, що я воюю з наркокартелем. Телефон був червоним від дзвінків із пропозиціями домовитися та погрозами. Казали: «Ти — занадто молодий хлопчик. Не розумієш, куди лізеш. Нічого в тебе не вийде». Мене за це багато хто ненавидить. Кажуть, що ще відповім. Відповідаю, що готовий, двері відкриті завжди, охорони не маю. Мене за це багато хто ненавидить. Кажуть, що ще відповім — Ви повідомляли правоохоронцям про намагання тиснути чи підкупити? Пам’ятаєте, міністр Айварас Абромавичус говорив про спроби дати йому хабар, що стало згодом для нього компроматом… — Спроб «домовитися» було багато. Завжди кажу, що можемо спробувати, але — на тристоронній зустрічі за участі представника прокуратури. Чомусь ніхто не захотів прийти… — Нещодавно у Харкові податковою міліцією було викрито велику аферу у будівництві. У Києві схожі випадки є? — У нас ще й не таке є. Часто виявляємо, що навіть на студента землю оформити ніхто не намагався, взагалі жодної документації не існує, а просто прийшли будівельники і збудували будинок, а на це всі служби закривали очі. Починаємо розбиратися: будівельники давно зникли, а є 25-поверховий будинок та люди, які купили у ньому квартири і вимагають здати будівлю в експлуатацію. І виходить так, що я як представник влади вже воюю не із забудовником, а з киянами, які набрали боргів, кредитів, продали останнє. Маємо їм казати, що зараз ми знесемо цю будівлю? Тому й змушені шукати компроміси. — За таким алгоритмом будуються і багатії… — Так. Згадаймо забудову у Десятинному провулку, 3. Ми вимагали від народного депутата знести зайві поверхи, мало хто вірив, що так і буде (фірма «Інтергал-Буд», пов’язана з колишнім депутатом фракції Партії регіонів Володимиром Зубиком. — Ред.). Але Київрада прийняла рішення — і два поверхи знесли. — Скажіть, скільки зараз у столиці незаконних забудов нарахували? — Понад сто. — Хоча б одну показово, на камери розваліть, щоб наука була… — Знаєте, я теж колись думав: чому цього ніхто не робить? Що я прийду і в новинах щодня такі сюжети будуть. Але! Знести — це одне, а що робити із сім’ями, які придбали в такому будинку квартири? — Знесіть хату якогось магната. — Ми не комуністи воювати з багатими. Треба, щоб бідних не було. — Нещодавно на Б. Хмельницького загинули люди під час ремонтних робіт у старому будинку. Ця трагедія привернула увагу до таких об’єктів у Києві. Існує підозра, що часто старі будинки в столиці «реставрують» так, щоб вони точно зруйнувалися і з’явився майданчик для зведення елітних новобудов. (Днями в ЗМІ писали, що на вулиці Грушевського руйнують будинок ХІХ століття, викладали фото Будинку з янголом, що на вулиці Верхній вал.) — Справді, є факти, коли будівля — пам’ятка архітектури, її не можна реконструювати, а лише реставрувати, а це зробити неможливо технічно. Та закон забороняє знесення. І ситуація заходить у глухий кут. Тут потрібні зміни до законодавства. Шлях непростий. Та хтось має почати ним іти і дати дозволи у виняткових випадках проводити не лише реставрацію. — Тобто ви за те, щоб зносити старі будинки? — Я за присутність здорового глузду у прийнятті рішень. Якщо реставрація неможлива, що робити? Чекати, коли будинок сам впаде? Але, звісно, треба прописати низку запобіжників, аби уникнути зловживань. До того ж просто взяти і знести той чи інший старий будинок, бо так захотілося, вже не вийде. Подивіться, скільки нині громадських організацій. Хоча є ще багато фейкових, які сидять на фінансуванні у бізнес-корпорацій, що просто репетують і бігають із прапорами, є чимало об’єднань тих, хто вміє думати та аналізувати. Це архітектори, юристи. — Ви кілька разів згадали мораторій на будівництво в центрі Києва. Але у відкритих джерелах повідомлялося, що існує як мінімум два будівельних проекти у буферній зоні пам’ятки архітектури ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври. На вулиці Лаврській, 6 може з’явитися готельно-офісний центр з підземним паркінгом, а на вулиці Лейпцизькій, 13 готується ділянка для зведення житлового комплексу. Чому так? — Триває перевірка. Думаю, нам вдасться розібратися. Є випадки, коли дозволи на будівництво отримані ще до прийняття мораторію. Нам кажуть, що закон зворотної дії не має і будівництву бути. Але також є випадки, коли вдалося знайти компроміс, забудовник зрозумів, що багатоповерхівка — проблема для міста і причина збурення громадськості. — А тих, хто продовжує будувати, скільки? — На жаль, багато. Часто вони мають усі документи. Або рішення судів. Невиконання рішення суду — кримінальний злочин. Але коли щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в Києві приймає рішення суд в іншій області — це що?! Тут мають розбиратися правоохоронці. — Знаєте, який цікавий краєвид можна побачити під час прогулянки Дніпром? На островах поховалися елітні дачі. Так має бути? — За це питають з нас, а інструментів впливу ми не маємо. Лише зараз створюється департамент архітектурно-будівельного контролю Києва, який видаватиме дозволи за затвердженим проектом. Якщо будуватимуть без документів, питанням займатимуться правоохоронці. Приміром, ми надали дозвіл на роботу дитячої оздоровчої бази. Згодом хтось отримує документи на будівництво. За це відповідає Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка підконтрольна Мінрегіонбуду, а не місту. Будучи депутатом минулого скликання Київради, я мав радикальні погляди, що в усіх все треба забрати. Але прийшли представники різних спортивних федерацій, розповіли, що там тренувальні бази та тисячі дітей займаються. Тому рубати з плеча не можна. Тренувальним базам треба допомагати розвиватися. А якщо хтось збудував собі будинок, тут інакше діятимемо. Можливо, зноситимемо, можливо, передамо дитячій організації. — Отож будують у Києві багато. Розкажіть, будь ласка, ще про квартирну чергу. Вона рухається? — Так. Рухається. У бік збільшення. Зараз у ній близько 67 тисяч сімей. З них — понад три тисячі чорнобильців і майже сотня родин учасників АТО. Буде ще більше, адже парламент щоразу додає пільгові категорії громадян, яких місто має забезпечити житлом, а ось інструменту для реалізації цього права громадян нам не дають жодного. До 2011 року місто мало можливості діяти. Тоді 10-20% від збудованого житла передавалося на баланс Києва. Як квартири ділили — загальновідомо. Мінімальна частина виділялася соціально незахищеним, а левова — прокурорам, суддям, генералам, високим чиновникам. У боротьбі з корупційною складовою норму про передачу місту житла скасували, натомість нічого не напрацювали. Звідки місто має брати квартири? Це нікому не цікаво. Зараз у комунікації з парламентом Київрада прийняла проект рішення щодо надання дозволу місту отримувати від забудовників 1% пайової участі безпосередньо квадратними метрами. Десь 200 квартир на рік. Це дозволить місту вирішувати наднагальні критичні питання. А для уникнення корупційної складової варто створити відкритий реєстр отримувачів. Щоб кожен депутат бачив, за надання кому квартирних метрів голосує, а кияни мали змогу таку інформацію моніторити. Тож не лякаймо людей радикальними заявами Ми вже провели консультації з бізнесом. Вони кажуть, що хоч це й додаткове навантаження, готові на це. Але просять зробити зручне адміністрування в інших питаннях. Ми готові йти назустріч. Сподіваюся, Верховна Рада ухвалить відповідний законопроект. — Ревізію виділених квартир у попередні роки проводите? — Так. Якщо виявимо грубі порушення і можливості повернути щось місту, ми з великим задоволенням це зробимо. Але знову ж діяти більшовицькими методами ми не будемо. Ви ж розумієте, що квартира, отримана якимось прокурором, може бути вже перепродана багато разів. І якщо ми її почнемо повертати містові, то постраждати можуть люди, які не мають жодного стосунку до корупції. Тож не лякаймо людей радикальними заявами. Ми наводимо лад, а не воюємо з киянами. Фото Дмитра Ліпавського
Події
Опубліковано відео жахливої ДТП на проспекті Перемоги в Києві
У мережі опубліковано відео, на якому зафіксовано момент учорашньої ДТП на проспекті Перемоги в Києві.
Нагадаємо, автомобіль марки BMW, рухаючись у напрямі центру, збив опору, через що впали дроти тролейбусів. Після цього водій автомобіля Dacia Logan, рухаючись у напрямі Шулявки, не помітивши дротів, перекинувся, зачепившись за них.
У результаті аварій двох людей госпіталізовано з переломами кінцівок.
Опубліковано відео жахливої ДТП на проспекті Перемоги в Києві
У мережі опубліковано відео, на якому зафіксовано момент учорашньої ДТП на проспекті Перемоги в Києві.
Нагадаємо, автомобіль марки BMW, рухаючись у напрямі центру, збив опору, через що впали дроти тролейбусів. Після цього водій автомобіля Dacia Logan, рухаючись у напрямі Шулявки, не помітивши дротів, перекинувся, зачепившись за них.
У результаті аварій двох людей госпіталізовано з переломами кінцівок.
Суспільство
На Волині начальника митного пункту затримано на хабарі
На Волині на хабарі затримано одного з керівників митного поста «Луцьк». Про це повідомляє прес-служба СБУ.
За інформацією правоохоронців, зловмисник вимагав від місцевого підприємця, який займається імпортом риби, сто доларів США за кожен автомобіль з продукцією, що перетинає державний кордон.
«Правоохоронці затримали зловмисника під час одержання чергової частини хабара в розмірі 400 доларів», - йдеться в повідомленні.
Посадовій особі повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
На Волині начальника митного пункту затримано на хабарі
На Волині на хабарі затримано одного з керівників митного поста «Луцьк». Про це повідомляє прес-служба СБУ.
За інформацією правоохоронців, зловмисник вимагав від місцевого підприємця, який займається імпортом риби, сто доларів США за кожен автомобіль з продукцією, що перетинає державний кордон.
«Правоохоронці затримали зловмисника під час одержання чергової частини хабара в розмірі 400 доларів», - йдеться в повідомленні.
Посадовій особі повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Відео13:07
Блог:
Думки14:59
Економіка
Володимир Орлов
Чи дасть результат передача в управління іноземним консультантам української митниці?
Суперечки щодо передачі декількох митниць західного регіону в управління західним компаніям трохи вщухли. Але прогнозую, що, тільки-но закінчиться Прем'єріада, ми побачимо новий сезон серіалу «Митниця на винос».
Основною причиною такого радикального кроку була озвучена неможливість побороти корупцію у митницях західного регіону. Таке ствердження власного безсилля варте співчуття. І корупція є, і недонадходження в бюджет є (навіть суму називали в 104 мільярди гривень), і начебто усвідомлення проблеми в наявності. Але замість того, щоб придумати рецепт лікування хворого на корупцію організму, українська влада знову намагається розв'язати складну проблему простими способами.
При цьому забуваючи, що у причини (корупції) теж є причини, а саме: технологічний процес митного контролю є корупціогенним; відсутність адекватної реакції на факти корупції; злочинно низькі заробітні плати митників; фактично беззахисність інспектора перед силовиками і криміналітетом. Не вдаючись у подробиці підготовки цього рішення, а воно в будь-якому випадку буде політичним, щоб сформувати своє внутрішнє переконання, давайте проаналізуємо, який взагалі сенс вкладають наші окремі політики у процес передачі митниці на аутсорс деякій «Ост-Індській компанії». Перше, що треба зробити, - це проаналізувати результати роботи іноземних компаній (згадувалися Crown Agents і Adam Smith International) в інших країнах, зокрема Болгарії та Албанії. У пресі озвучувалися лише загальні висновки на зразок «покращення-посилення».
Які цілі ставилися перед цими фірмами і чи було їх досягнуто? Що повинно було стати індикатором успіху? І принципово важливе запитання - яка доля нововведень після відходу цих компаній?
Друге - що саме Україна віддає на аутсорс?
Хоча одразу ж впадає в очі, що багато хто навіть не розуміє, чого хоче. Один із лідерів «Самопомочі» говорить про те, що митниці треба віддати на 1,5 року під контроль або на аутсорс. Прем'єр-міністр і міністр фінансів заявляли про передачу в управління.Чи будуть іноземці здійснювати митний контроль та митне оформлення? Або будуть займатися тільки менеджментом, або тільки консалтингом? Далі - йдеться тільки про пропуск через митний кордон чи також про оформлення та випуск у вільний обіг? Адже в зоні діяльності Львівської та Закарпатської митниць, вже всередині країни, містяться потужні митні термінали, де оформляється імпорт. Бо якщо ми говоримо тільки про пункти пропуску, то «сірий» імпорт спокійно собі оформлятиметься на внутрішніх митних постах або навіть на інших митницях.
Третє - питання керованості і відповідальності. Митниця - це вертикально інтегрована система. І будь-які різкі рухи в одному окремо взятому регіоні призводять до розбалансування системи і втрати керованості. Тому реформи потрібно проводити не тільки у всій митній системі, а й у всіх залучених органах. Одне реформоване відомство просто буде випадати із застарілої і втомленої системи державних органів. Державний організм хворий на корупцію. Але він має або одужати, або померти. А вилікувати окремий орган навряд чи вдасться.
Неймовірний потік інформації стікається щомиті від митниць до центрального офісу, яка потім обробляється і потрібна для ухвалення управлінських і кадрових рішень. Яким чином можна буде реагувати на правопорушення з боку іноземців. А, на жаль, досвід Болгарії показує, що іноземці теж небезгрішні.
Четверте питання, на яке, мабуть, багато хто махне рукою, - питання держави і суверенітету. Звичайно, певною мірою державу можна розглядати як підприємство. І застосовувати бізнес-підхід з кадрового питання. Міністри-іноземці для нас вже не дивина. Тому, передавши митниці в управління західним компаніям, треба розуміти, що головна мотивація цих суб'єктів - гроші і престиж, який також капіталізується в гроші. Можна заперечити, що українці теж безкоштовно не працюють. Але головна особливість нації і полягає в тому, щоб побудувати свою національну державу на основі своїх же інтересів.
Ми самі повинні визначити для себе, яку державу ми хочемо. І яку митницю ми хочемо. Це ще й питання національної гордості. Інакше будемо пишатися тим, що «нам побороли корупцію... за наші ж гроші».
Інтерв'ю15:42
Економіка
Володимир Лапа
Интервью
Володимир Лапа: Є ризик, що система держконтролю харчової продукції буде поставлена на переоцінку ЄС Про створення одного контролюючого органу у сфері продовольства замість кількох корумпованих, перехід із громіздкої радянської системи на європейську, зміну правил гри на цьому ринку говорять із 2014 року. Нарешті процес підійшов до логічного завершення - Держпродспоживслужба створена і на її діяльність у бюджеті виділено гроші. Чому так затягнувся процес? Якими будуть перші кроки керівництва служби? Яких новацій очікувати бізнесу і споживачам від реформування системи? Про це, а також про труднощі і загрози трансформацій - читайте в ексклюзивному інтерв'ю АСН з головою Держпродспоживслужби Володимиром Лапою. — Володимире Івановичу, Держпродспоживслужба мала розпочати роботу 1 березня. Сьогодні вже середина квітня, а служба ще не функціонує. У чому затримка і коли очікувати повноцінної роботи? — Процес створення служби не з простих. З глобального - питання фінансування. Відпрацювання параметрів фінансування з Мінфіном, ухвалення розпорядження Кабміном, узгодження його бюджетним комітетом Верховної Ради. На все це пішло більше двох місяців. Зараз розпорядження Кабміну про початок роботи служби вже ухвалено - і вона повноцінно запрацювала на рівні центрального апарату. 20 квітня плануємо запустити теруправління замість регіональних представництв Держветфітослужби, Держспоживінспекції, Держцінінспекції, що ліквідуються та реорганізуються. За моїми оцінками, на процедури, пов'язані з реорганізацією та ліквідацією держорганів (переведення людей, інвентаризацію, фіскальну перевірку тощо), потрібно два-три місяці. Головне – служба вже працює і це не відобразиться на її роботі. — Як сталося, що в держбюджеті на 2016 рік не передбачили фінансування на Держпродспоживслужбу? Адже всі знали, що служба створюється... — Якщо чесно, просто не встигли. Останні два тижні перед Новим роком бюджет перекроювати. Паралельно напрацьовувалися зміни до Податкового кодексу. У цьому форматі було складно комунікувати про виділення фінансування Держпродспоживслужби окремим рядком. Крім того, ми не хотіли поспішати, щоб правильно прорахувати фінансові потреби служби. Фінансування становить більше мільярда гривень (!). Але це не тільки зарплата, а й фінансування бюджетних установ, які беруть участь у системі контролю, причому частково через спецфонд. Зараз відкриваємо мережу рахунків регіональних органів служби в Держказначействі, і вже у квітні працівники отримають зарплату в Держпродспоживслужбі. — Ви вже проводили аудит своїх приміщень по Україні? — Поки що доручили керівникам терорганів надати нам інформацію. За наявними даними, ситуація в регіонах різна. У 30% областей є приміщення, в деяких об'єднати службу в одному приміщенні буде складно, доведеться на перехідному етапі використовувати по два-три приміщення, а в ряді областей доведеться розв’язувати питання з їх пошуку, бо раніше їх орендували. У будь-якому випадку майновий аудит - один із пріоритетів. Плануємо провести його в найближчі три місяці. — А що плануєте робити з наявною мережею лабораторій і ветлікарень. Чула, в парламенті зареєстровано законопроект про передачу їх у приватні руки... — Це складне питання. 450 акредитованих лабораторій в Україні - недозволена розкіш. Ми фізично не зможемо їх обладнати і акредитувати в рамках існуючого фінансування. Оптимізація мережі однозначно потрібна. Тим більше вона побудована дивним чином. У нас одночасно працює три моделі функціонування ветлікарні і лабораторій: лікувально-діагностичні центри, акредитовані лабораторні центри і діагностичні кабінети, а також є області, де в кожному районі по лабораторії. Нам належить вибрати єдину оптимальну модель за результатами аудиту лабораторної мережі та ветлікарень. Виходячи з цього, частину об'єктів будемо пропонувати до приватизації або віддавати трудовому колективу в оренду з правом викупу. У держави повинен залишитися тільки інструментарій, що дозволяє ефективно виконувати функції. Частково будемо делегувати повноваження щодо лабораторних досліджень приватним лабораторіям. Інструмент уповноважених лабораторій уже законодавчо передбачений у галузі харчової безпеки. Зараз затверджуємо з центральними органами його критерії та напрацьовуємо низку законодавчих змін, які дозволять системі бути ефективною і мінімально обтяжливою. Належить також розв’язати проблему з фінансуванням держлабораторій і ветлікарень. Сьогодні керівництво здійснюється через мережу Держпродспоживслужби, а фінансується за рахунок місцевих бюджетів. У більшості областей з цим немає проблем, але з деякими складно комунікувати на цю тему. Крім того, треба буде розв’язати законодавчо питання протиепізоотичного контролю на територіях, де будуть приватні лабораторії та клініки. Щоб не було так, що віддамо в приватні руки клініки, а вони не захочуть потім брати участь у протиепізоотичних заходах у разі виявлення на їхніх територіях африканської чуми або інших захворювань у тварин. Трансформація системи - це певні ризики і загрози для населення. Наше завдання - мінімізувати ці ризики. За моїми прогнозами, кількість лабораторій скоротитися більш ніж удвічі. Інші установи залишаться в статусі діагностичних центрів або веткабінетів. — Який штат служби? І скільки людей опиняться на біржі праці через реорганізацію та ліквідацію чотирьох держорганів? — Гранична чисельність штату служби - 10 тисяч 150 працівників. Це на 35% менше, ніж працювало раніше в органах, які ліквідуються і реорганізуються. Але вже сьогодні там 10 тисяч працівників, а не 13,5 тисячі. Люди не витримали тривалого підвішеного стану (реформа почалася у вересні 2014-го), невизначеності і звільнилися, так і не дочекавшись створення нової служби та переведення. На жаль, у нас немає можливості формувати новий штат, як це робила Нацполіція, навчаючи, атестуючи і набираючи з нуля персонал. Ми повинні запропонувати роботу за переведенням тим, хто залишився. Але ми постараємося за рахунок перестановок по вертикалі підтягнути за допомогою соціальних ліфтів молодих і кваліфікованих працівників. Дати їм шанс для розвитку і зростання, чого не було раніше. Плануємо провести конкурси на керівні посади в обл- і райуправліннях. — Яка середня зарплата сьогодні в службі? — 2800 гривень для терорганів. — Не боїтеся, що через низькі зарплати підлеглі почнуть заробляти на життя хабарами? Тим більше з огляду на корупційний імідж структур, із яких зліпили службу... — Є такі побоювання, але ми зробимо все, щоб не допустити цього. Зараз працюємо, щоб забезпечити прозоре регулювання, налагодити внутрішній контроль і комунікацію з силовими органами для забезпечення невідворотності покарання винних. Ну і, звичайно ж, плануємо мотивувати працівників через надбавки і преміювання. Щоправда, згідно з новою редакцією закону «Про держслужбу», тут сильно не розженешся, премія не повинна перевищувати 30% зарплати. Щоб розв’язати це питання, звернулися за допомогою до донорів. Розраховуємо на допомогу в 120 мільйонів гривень, або 4-5 мільйонів доларів. Тоді зможемо щомісяця доплачувати кожному працівникові по тисячі гривень до зарплати. Це одна з позицій, за якою чекаємо підтримки Заходу. Крім того, плануємо максимально автоматизувати систему перевірок і зменшити суб'єктивізм інспекторів. За основними видами продукції, які виробляються в Україні, будуть затверджені чек-листи з переліком обов'язкових для перевірки показників. Другий крок, який хочемо впровадити, - забезпечити відеофіксацію процесу перевірки. Будемо звертатися до міжнародних донорських інституцій за допомогою для забезпечення служби необхідним обладнанням. Як показує практика Нацполіції - це дуже правильний підхід. Ми зацікавлені в максимальній об'єктивності і новому іміджі служби. Розуміємо, що якщо не зробимо цього за рік-півтора, то потім буде набагато складніше доводити і здійснювати реформу. Ми зацікавлені в максимальній об'єктивності і новому іміджі служби — На яку ще допомогу донорів розраховуєте і за якими напрямами? — Ми напрацювали список із 18 позицій, починаючи з тренінгів, атестації, підвищення кваліфікації персоналу, проведення аудитів і закінчуючи переобладнанням лабораторної мережі з їхньою акредитацією. Минулого тижня зустрічалися з представниками ЄС, Посольства США, різних донорських проектів, які працюють в Україні, деяких країн-донорів. В рамках проектів ЄС запланували проведення тренінгів, отримали підтримку експертів з кадрового та фінансового менеджменту. Це держзакупівлі, підключення до системи «Прозоро», поліпшення культури використання бюджетних грошей, в попередні роки з цим були великі проблеми. Сьогодні 30-40% позицій з інституційного розвитку ми вже закриваємо за рахунок донорів. Суми не готовий назвати. Домовилися, що найближчим часом донори вивчать наше бачення і визначаться, хто і з якого напряму зможе допомогти. — Коли ви були гендиректором Українського клубу аграрного бізнесу і заступником міністра аграрної політики, завжди виступали за дерегуляцію. А нещодавно в одному з інтерв'ю в ролі голови Держпродспоживслужби заявили: «Ми загралися в дерегуляцію». Чому так радикально змінили думку? — Вважаю, що 90% кроків у дерегуляції було зроблено правильно. Але все одно десь були перегини. Наведу конкретний приклад у випадку зі спалахом африканської чуми. Наші інспектори під час обходів сільських подвір'їв із метою ліквідації носіїв хвороби виявляють маленькі, але повноцінні ферми на 200 свиней. А ми, як компетентний орган контролю, про ці ферми нічого не знаємо. Як мінімум тут порушення законодавства про ідентифікацію худоби. Люди не розуміють, що це в їхніх інтересах. І питання не в тому, щоб приходити і перевіряти, а в тому, щоб розуміти стан тваринництва на випадок, якщо виникає захворювання. Тому будемо пропонувати певні кроки на рівні регулювання через затвердження ветеринарно-санітарних вимог до свинарських господарств, і у інспекторів повинні бути повноваження їх перевіряти. Водночас у деяких галузях потрібна більш збалансована модель контролю. Наприклад, при експорті фуражного зерна зараз видається ветсертифікат на кожні 500 тонн. Це створює проблеми експортерам. Тому ми будемо ініціювати видачу ветсертифіката на трюм або невелике судно. Це в кілька разів зменшить витрати експортерів на проведення дослідження для видачі ветсертифіката. Крім того, у бізнесу з'явилася можливість незалежних досліджень продукції при експорті-імпорті, наприклад, відбирати і передавати третій зразок продукції у будь-яку акредитовану лабораторію ЄС. Якщо результати нашої і європейської лабораторій не співпадуть, проводитиметься розслідування і будемо розбиратися, хто і де зловживає. Це ті речі, які вибудовують систему ефективного держконтролю, яка буде максимально доброзичливою для бізнесу. Держконтроль ніколи нікому не подобався. Але йдеться про безпеку продукції, про життя і здоров'я людей, про благополучну епізоотичну ситуацію. У деяких ситуаціях посилення не уникнути. Не йдеться про радикальний «відкат» у дерегуляції, а про можливість ефективно виконувати свої функції з точки зору мінімально необхідного набору держконтролю. Про радикальний «відкат» у дерегуляції не йдеться — А в яких ще сферах є перегини? Просто хочеться розуміти, де чекати змін правил гри... — Наприклад, ми не маємо повноважень прийти і перевірити ветаптеки. А це неправильно, як показала нещодавня скандальна історія з зупинкою експорту українського меду до Чехії. Виявилося, що у нас в аптеках часто продається контрафактна продукція, в тому числі з РФ. Саме таку купив виробник меду. Вона виявилася з антибіотиками, а це заборонено в ліках для бджіл. Це системна проблема, оскільки використання антибіотиків для бджіл заборонено і в Україні, і невеликий виробник меду, купуючи ліки, повинен бути впевнений, що вся реалізована продукція відповідає національним і міжнародним вимогам. За даними експертів і суб'єктів ринку, збільшилася кількість контрафактної продукції і на ринку агрохімії в зв'язку зі скасуванням ліцензування. Це проблема, бо може нести загрозу, зокрема з точки зору безпеки вирощеної продукції. Ліквідація ліцензій не призвела до колапсу. І ми не маємо наміру ініціювати відновлення ліцензування. Але, можливо, слід ставити питання про декларативний принцип обсягів виробництва, дотримання обліку пестицидів і агрохімікатів на складах, перевірки за певними критеріями ризику і позапланові перевірки в разі наявності сигналів, наприклад від країн-сусідів при зовнішній торгівлі. Думаю, за рік-два можна навести лад у цій галузі. — Як я зрозуміла з інтерв'ю «Європейській правді», сьогодні ви виступаєте за перевірки бізнесу, навіть без попередження. А як бути з мораторієм на такі перевірки? — Щодо мораторію неоднозначна ситуація. МЕРТ і Мін'юст вважають, що заборона не діє, а Держпідприємництво - що діє. Для мене один із основних викликів не в тому, щоб домогтися скасування мораторію на перевірки де-юре або де-факто, а в тому, щоб забезпечити максимально об'єктивну процедуру перевірки. Сьогодні основна проблема в тому, що на рівні роз'яснення держорганів - одна ситуація, а на рівні судів - інша. Деякі суди стають на бік органів контролю, і в принципі вийти на перевірку не проблема. Я думаю, що з найбільш кричущих ситуацій будемо відновлювати перевірки в міру того, як зростатиме їхня ефективність. Для нас це особливо важливо з точки зору визнання нашої системи держконтролю харчової продукції такою, що відповідає європейським вимогам. Якщо цього не відбудеться, є ризик, що нашу систему буде поставлено на переоцінку ЄС і іншими торговими партнерами. Бо є закон і він повинен виконуватися. Якщо на законодавчому рівні все прийнято правильно, але виконувати немає можливості, виникає запитання: чи ефективно працює система безпеки продукції? Нам би не хотілося прийти до такої ситуації. Це принципово важливо для нас з точки зору експорту та виходу на нові ринки з продукцією харчопрому. Для мене один із основних викликів - не скасування мораторію на перевірки бізнесу де-юре або де-факто, а забезпечення максимально об'єктивної процедури перевірки — Штрафи збільшуватимуться? — На цьому етапі однозначно не ініціюватимемо збільшення штрафів. Треба як мінімум рік попрацювати, подивитися тенденції і категорії порушень, наскільки розмір штрафів дозволяє мотивувати порушників до їх ліквідації. — Наскільки збільшилася кількість неякісних продуктів у торгових мережах за час реформування системи і мораторію на перевірки бізнесу? — Тут треба розрізняти дві речі - якість і безпеку. Питання якості - це питання комунікацій між виробником і споживачем. Ти можеш продавати менш якісну продукцію дешевше, більш якісну - дорожче. Для держави критично важливо, щоб виробник належним чином інформував про неї споживача. На кожній продукції є склад, і коли на етикетці пишеться «вершкове масло», то всередині має бути масло вершкове, а не пальмова олія. Це порушення прав споживачів. На такі випадки ми збираємося системно реагувати. За інформацією з ринку, за останні два роки кількість підміни продукції тільки щодо масла збільшилася до 50%. Це не означає, що продукція неякісна, це означає, що під етикеткою не те, що на ній позначено. Що ж стосується безпеки, то наша система контролю еволюціонує і ми переходимо від громіздкої і складної радянської системи тотального контролю на кожному підприємстві до європейської моделі. Йдеться про впровадження на підприємствах системи безпеки НАССР. Це означає, що на виході ризик отримання небезпечної продукції мінімізовано. Є певні контрольні точки і набір показників виробництва, зберігання, реалізації, яких слід дотримуватися, щоб на виході споживач отримав продукцію, що відповідає всім вимогам. На цьому етапі однозначно не ініціюватимемо збільшення штрафів — Коли, за вашими прогнозами, станеться повний перехід підприємств на європейську модель контролю? — З 2017 року систему НАССР обов'язково повинен впровадити великий бізнес, а до 2019 року - всі господарюючі суб'єкти (не тільки виробники, а й оператори харчового ринку, реалізатори, логісти). Звичайно, не все йде гладко. Бо це досить глобальні і радикальні зміни. Але сьогодні вже реалізовано 30-40% необхідних системних змін. Через нову редакцію закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» об'єднані ветеринарна і санітарна складові, що відповідає сучасним вимогам. Зараз до розгляду в другому читанні готується законопроект «Про держконтроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин». Якщо його ухвалять, закриємо половину необхідних базових змін. Урядом також затверджено Стратегію імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, і там є покроковий план до 2021 року, починаючи з забезпечення благополуччя тварин при утриманні та забої, закінчуючи ГМО. Реалізація Стратегії - це теж досить серйозний виклик для України. — Система НАССР - досить дороге задоволення... — Щоб зменшити фінансове навантаження на бізнес, ми говоримо не про сертифікацію, а про впровадження принципів НАССР на підприємствах. Тобто не обов'язково наймати компанію, яка проводитиме аудит і дасть сертифікат, що ви працюєте за системою НАССР. Але треба мати фахівця, відповідального за менеджмент безпеки, консультанта, який прийде і порадить, які показники фіксувати і що міняти у виробництві, щоб усе відповідало НАССР. Інспектори ж дивитимуться, працює система безпеки чи ні. — Є дані, скільки підприємств вже впровадило систему НАССР? — Точні цифри знатимемо вже 2017 року, коли почнемо перевіряти підприємства на наявність НАССР. Знаю, що п'ять років тому працювало близько 3% підприємств. Зараз, за моїми оцінками, ця цифра не більше 5-7%. Як правило, це великі підприємства, які працюють на експорт. — Що буде з великими підприємствами, які не введуть систему НАССР з 2017 року? — На початковій стадії будуть зауваження і штрафи. Але якщо вимоги закону не дотримуються і є ризик потрапляння на ринок небезпечної продукції, то передбачено санкції, аж до відкликання експлуатаційних дозволів (через суд), що фактично означатиме зупинку підприємства. — Коли очікуєте відновлення експорту яєць в Ізраїль? — Близько трьох тижнів тому відправили запит ізраїльській ветслужбі, минулого тижня вони попросили надіслати деталі моніторингу сальмонельозу. Зараз готуємо відповідь. Перед цим було два місяці затишшя. Йде робочий процес узгодження позицій. Оптимістичний прогноз - через 1-2 місяці на рівні документів. Песимістичний - через півроку. Найгірший варіант - якщо вони захочуть ще раз приїхати і подивитися ефективність контролю. Такий варіант теж не виключено. — Від Держпродспоживслужби багато залежить у сфері експорту, щодо яких товарних груп і з якими країнами ведете зараз переговори? — У роботі Держпродспоживслужби близько 20-30 країн за різними видами продукції. Зазвичай ідеться про продукцію тваринництва. Складно уявити, але бізнес зараз зацікавлений у експорті до Японії, Мексики, ПАР, африканських та арабських країн. У сфері пріоритетів - Китай. Плануємо в травні на зустрічі МЕБ відпрацювати 15-16 двосторонніх зустрічей. Також розраховуємо поточного року на візит до Китаю для комунікації з їхнім компетентним органом. Зараз ведемо дискусії з КНР щодо черешні, м'яса птиці, яловичини, очікуємо узгодження щодо соняшникового шроту. Найближчим часом працюватимемо над розширенням переліку українських підприємств, яким дозволено доступ на ринок ЄС з молочною продукцією і м'ясом птиці. Розраховуємо, що знайдемо спільну мову з євроколегами про початок аудиту з м'яса яловичини. По свинині зараз відпрацьовуємо з бізнесом і міжнародними партнерами зміни, які дозволять впровадити так звані «компартменти» - території з благополучною епізоотичною ситуацією, з яких може бути дозволено експорт, навіть якщо в якійсь частині країни будуть спалахи якогось захворювання. На жаль, випадки захворювання на африканську чуму у нас продовжуються. Минулого тижня було два випадки в Одеській області. Це питання двостороннього інтересу - наші підходи сприймають при експорті, ми - при імпорті. Коли говоримо про службу, зазвичай ідеться про контроль, перевірки, штрафи. Тоді як у будь-якій країні світу така служба - це серйозний бар'єр для доступу на внутрішній ринок чужої продукції з одного боку і серйозний ресурс для заходу на ринки інших країн з іншого. Ми збираємося робити акцент на цій діяльності. Адже, на жаль, доходи споживачів в Україні не ростуть і навряд чи ростимуть високими темпами в найближчі місяці або навіть роки. Тому розвивати виробництво бізнес зможе тільки за рахунок збільшення експорту. А збільшення експорту - це відкриття ринків. Щоб працювати ефективно в цьому напрямі нам треба зміцнити міжнародний відділ як мінімум десятьма молодими фахівцями, які знають іноземні мови, готові працювати в жорсткому графіку, розвиватися і відкривати нові ринки. Користуючись нагодою, хотів запросити до нас таку молодь. Ми не обіцяємо великих зарплат, але це точно буде хороша школа. — До речі, а якими функціями наділено Держпродспоживслужбу, щоб люди знали і не плуталися? — Це контроль безпеки харчової продукції, ветеринарія, фітосанітарія, карантинний контроль рослинництва, контроль у сфері насінництва та охорони прав на сорти рослин, багатокомпонентний захист прав споживачів, включно з ринковим наглядом, а також контроль у сфері регульованих цін. — Цікаво, раніше ви виступали проти цінового регулювання, а тепер це належить до ваших обов'язків? — Напросився (сміється). Моя позиція, як експерта і просто людська, не змінилася. Вважаю, що контроль у сфері цінового регулювання не ефективний. Він не знімає зростання цін при різкій девальвації. При цьому бізнес несе втрати і змушений подавати розрахунки в разі підвищення цін на контрольований продукт більш ніж на 1% на місяць. Можливо, варто залишити цінове регулювання на декількох найбільш критичних позиціях, але в цілому його потрібно звужувати. Я не боюся ставити питання про звуження повноважень, як і про їхнє розширення. Головне, щоб це було обґрунтовано і сприймалося суспільством і бізнесом. Я не боюся ставити питання про звуження повноважень, як і про їхнє розширення — Ви будете на уряд виходити з такою пропозицією? — Це прерогатива Мінекономрозвитку, органу, який формує політику в сфері цінового регулювання. Функція Держпродспоживслужби - контроль. Ми комунікуємо і, зрозуміло, свою позицію висловлюємо. Наскільки мені відомо, МЕРТ вже відпрацювало проект урядової постанови про звуження сфери цінового регулювання. Зараз документ перебуває на розгляді Кабміну. — Які види продукції можуть вивести з під державного цінового регулювання? — Йдеться про скасування декларування і про звуження як мінімум на 50% переліку видів продукції, які підпадають під державне цінове регулювання. Щодо конкретних позицій все ж краще дочекатися рішення Кабінету Міністрів.
Володимир Лапа: Є ризик, що система держконтролю харчової продукції буде поставлена на переоцінку ЄС Про створення одного контролюючого органу у сфері продовольства замість кількох корумпованих, перехід із громіздкої радянської системи на європейську, зміну правил гри на цьому ринку говорять із 2014 року. Нарешті процес підійшов до логічного завершення - Держпродспоживслужба створена і на її діяльність у бюджеті виділено гроші. Чому так затягнувся процес? Якими будуть перші кроки керівництва служби? Яких новацій очікувати бізнесу і споживачам від реформування системи? Про це, а також про труднощі і загрози трансформацій - читайте в ексклюзивному інтерв'ю АСН з головою Держпродспоживслужби Володимиром Лапою. — Володимире Івановичу, Держпродспоживслужба мала розпочати роботу 1 березня. Сьогодні вже середина квітня, а служба ще не функціонує. У чому затримка і коли очікувати повноцінної роботи? — Процес створення служби не з простих. З глобального - питання фінансування. Відпрацювання параметрів фінансування з Мінфіном, ухвалення розпорядження Кабміном, узгодження його бюджетним комітетом Верховної Ради. На все це пішло більше двох місяців. Зараз розпорядження Кабміну про початок роботи служби вже ухвалено - і вона повноцінно запрацювала на рівні центрального апарату. 20 квітня плануємо запустити теруправління замість регіональних представництв Держветфітослужби, Держспоживінспекції, Держцінінспекції, що ліквідуються та реорганізуються. За моїми оцінками, на процедури, пов'язані з реорганізацією та ліквідацією держорганів (переведення людей, інвентаризацію, фіскальну перевірку тощо), потрібно два-три місяці. Головне – служба вже працює і це не відобразиться на її роботі. — Як сталося, що в держбюджеті на 2016 рік не передбачили фінансування на Держпродспоживслужбу? Адже всі знали, що служба створюється... — Якщо чесно, просто не встигли. Останні два тижні перед Новим роком бюджет перекроювати. Паралельно напрацьовувалися зміни до Податкового кодексу. У цьому форматі було складно комунікувати про виділення фінансування Держпродспоживслужби окремим рядком. Крім того, ми не хотіли поспішати, щоб правильно прорахувати фінансові потреби служби. Фінансування становить більше мільярда гривень (!). Але це не тільки зарплата, а й фінансування бюджетних установ, які беруть участь у системі контролю, причому частково через спецфонд. Зараз відкриваємо мережу рахунків регіональних органів служби в Держказначействі, і вже у квітні працівники отримають зарплату в Держпродспоживслужбі. — Ви вже проводили аудит своїх приміщень по Україні? — Поки що доручили керівникам терорганів надати нам інформацію. За наявними даними, ситуація в регіонах різна. У 30% областей є приміщення, в деяких об'єднати службу в одному приміщенні буде складно, доведеться на перехідному етапі використовувати по два-три приміщення, а в ряді областей доведеться розв’язувати питання з їх пошуку, бо раніше їх орендували. У будь-якому випадку майновий аудит - один із пріоритетів. Плануємо провести його в найближчі три місяці. — А що плануєте робити з наявною мережею лабораторій і ветлікарень. Чула, в парламенті зареєстровано законопроект про передачу їх у приватні руки... — Це складне питання. 450 акредитованих лабораторій в Україні - недозволена розкіш. Ми фізично не зможемо їх обладнати і акредитувати в рамках існуючого фінансування. Оптимізація мережі однозначно потрібна. Тим більше вона побудована дивним чином. У нас одночасно працює три моделі функціонування ветлікарні і лабораторій: лікувально-діагностичні центри, акредитовані лабораторні центри і діагностичні кабінети, а також є області, де в кожному районі по лабораторії. Нам належить вибрати єдину оптимальну модель за результатами аудиту лабораторної мережі та ветлікарень. Виходячи з цього, частину об'єктів будемо пропонувати до приватизації або віддавати трудовому колективу в оренду з правом викупу. У держави повинен залишитися тільки інструментарій, що дозволяє ефективно виконувати функції. Частково будемо делегувати повноваження щодо лабораторних досліджень приватним лабораторіям. Інструмент уповноважених лабораторій уже законодавчо передбачений у галузі харчової безпеки. Зараз затверджуємо з центральними органами його критерії та напрацьовуємо низку законодавчих змін, які дозволять системі бути ефективною і мінімально обтяжливою. Належить також розв’язати проблему з фінансуванням держлабораторій і ветлікарень. Сьогодні керівництво здійснюється через мережу Держпродспоживслужби, а фінансується за рахунок місцевих бюджетів. У більшості областей з цим немає проблем, але з деякими складно комунікувати на цю тему. Крім того, треба буде розв’язати законодавчо питання протиепізоотичного контролю на територіях, де будуть приватні лабораторії та клініки. Щоб не було так, що віддамо в приватні руки клініки, а вони не захочуть потім брати участь у протиепізоотичних заходах у разі виявлення на їхніх територіях африканської чуми або інших захворювань у тварин. Трансформація системи - це певні ризики і загрози для населення. Наше завдання - мінімізувати ці ризики. За моїми прогнозами, кількість лабораторій скоротитися більш ніж удвічі. Інші установи залишаться в статусі діагностичних центрів або веткабінетів. — Який штат служби? І скільки людей опиняться на біржі праці через реорганізацію та ліквідацію чотирьох держорганів? — Гранична чисельність штату служби - 10 тисяч 150 працівників. Це на 35% менше, ніж працювало раніше в органах, які ліквідуються і реорганізуються. Але вже сьогодні там 10 тисяч працівників, а не 13,5 тисячі. Люди не витримали тривалого підвішеного стану (реформа почалася у вересні 2014-го), невизначеності і звільнилися, так і не дочекавшись створення нової служби та переведення. На жаль, у нас немає можливості формувати новий штат, як це робила Нацполіція, навчаючи, атестуючи і набираючи з нуля персонал. Ми повинні запропонувати роботу за переведенням тим, хто залишився. Але ми постараємося за рахунок перестановок по вертикалі підтягнути за допомогою соціальних ліфтів молодих і кваліфікованих працівників. Дати їм шанс для розвитку і зростання, чого не було раніше. Плануємо провести конкурси на керівні посади в обл- і райуправліннях. — Яка середня зарплата сьогодні в службі? — 2800 гривень для терорганів. — Не боїтеся, що через низькі зарплати підлеглі почнуть заробляти на життя хабарами? Тим більше з огляду на корупційний імідж структур, із яких зліпили службу... — Є такі побоювання, але ми зробимо все, щоб не допустити цього. Зараз працюємо, щоб забезпечити прозоре регулювання, налагодити внутрішній контроль і комунікацію з силовими органами для забезпечення невідворотності покарання винних. Ну і, звичайно ж, плануємо мотивувати працівників через надбавки і преміювання. Щоправда, згідно з новою редакцією закону «Про держслужбу», тут сильно не розженешся, премія не повинна перевищувати 30% зарплати. Щоб розв’язати це питання, звернулися за допомогою до донорів. Розраховуємо на допомогу в 120 мільйонів гривень, або 4-5 мільйонів доларів. Тоді зможемо щомісяця доплачувати кожному працівникові по тисячі гривень до зарплати. Це одна з позицій, за якою чекаємо підтримки Заходу. Крім того, плануємо максимально автоматизувати систему перевірок і зменшити суб'єктивізм інспекторів. За основними видами продукції, які виробляються в Україні, будуть затверджені чек-листи з переліком обов'язкових для перевірки показників. Другий крок, який хочемо впровадити, - забезпечити відеофіксацію процесу перевірки. Будемо звертатися до міжнародних донорських інституцій за допомогою для забезпечення служби необхідним обладнанням. Як показує практика Нацполіції - це дуже правильний підхід. Ми зацікавлені в максимальній об'єктивності і новому іміджі служби. Розуміємо, що якщо не зробимо цього за рік-півтора, то потім буде набагато складніше доводити і здійснювати реформу. Ми зацікавлені в максимальній об'єктивності і новому іміджі служби — На яку ще допомогу донорів розраховуєте і за якими напрямами? — Ми напрацювали список із 18 позицій, починаючи з тренінгів, атестації, підвищення кваліфікації персоналу, проведення аудитів і закінчуючи переобладнанням лабораторної мережі з їхньою акредитацією. Минулого тижня зустрічалися з представниками ЄС, Посольства США, різних донорських проектів, які працюють в Україні, деяких країн-донорів. В рамках проектів ЄС запланували проведення тренінгів, отримали підтримку експертів з кадрового та фінансового менеджменту. Це держзакупівлі, підключення до системи «Прозоро», поліпшення культури використання бюджетних грошей, в попередні роки з цим були великі проблеми. Сьогодні 30-40% позицій з інституційного розвитку ми вже закриваємо за рахунок донорів. Суми не готовий назвати. Домовилися, що найближчим часом донори вивчать наше бачення і визначаться, хто і з якого напряму зможе допомогти. — Коли ви були гендиректором Українського клубу аграрного бізнесу і заступником міністра аграрної політики, завжди виступали за дерегуляцію. А нещодавно в одному з інтерв'ю в ролі голови Держпродспоживслужби заявили: «Ми загралися в дерегуляцію». Чому так радикально змінили думку? — Вважаю, що 90% кроків у дерегуляції було зроблено правильно. Але все одно десь були перегини. Наведу конкретний приклад у випадку зі спалахом африканської чуми. Наші інспектори під час обходів сільських подвір'їв із метою ліквідації носіїв хвороби виявляють маленькі, але повноцінні ферми на 200 свиней. А ми, як компетентний орган контролю, про ці ферми нічого не знаємо. Як мінімум тут порушення законодавства про ідентифікацію худоби. Люди не розуміють, що це в їхніх інтересах. І питання не в тому, щоб приходити і перевіряти, а в тому, щоб розуміти стан тваринництва на випадок, якщо виникає захворювання. Тому будемо пропонувати певні кроки на рівні регулювання через затвердження ветеринарно-санітарних вимог до свинарських господарств, і у інспекторів повинні бути повноваження їх перевіряти. Водночас у деяких галузях потрібна більш збалансована модель контролю. Наприклад, при експорті фуражного зерна зараз видається ветсертифікат на кожні 500 тонн. Це створює проблеми експортерам. Тому ми будемо ініціювати видачу ветсертифіката на трюм або невелике судно. Це в кілька разів зменшить витрати експортерів на проведення дослідження для видачі ветсертифіката. Крім того, у бізнесу з'явилася можливість незалежних досліджень продукції при експорті-імпорті, наприклад, відбирати і передавати третій зразок продукції у будь-яку акредитовану лабораторію ЄС. Якщо результати нашої і європейської лабораторій не співпадуть, проводитиметься розслідування і будемо розбиратися, хто і де зловживає. Це ті речі, які вибудовують систему ефективного держконтролю, яка буде максимально доброзичливою для бізнесу. Держконтроль ніколи нікому не подобався. Але йдеться про безпеку продукції, про життя і здоров'я людей, про благополучну епізоотичну ситуацію. У деяких ситуаціях посилення не уникнути. Не йдеться про радикальний «відкат» у дерегуляції, а про можливість ефективно виконувати свої функції з точки зору мінімально необхідного набору держконтролю. Про радикальний «відкат» у дерегуляції не йдеться — А в яких ще сферах є перегини? Просто хочеться розуміти, де чекати змін правил гри... — Наприклад, ми не маємо повноважень прийти і перевірити ветаптеки. А це неправильно, як показала нещодавня скандальна історія з зупинкою експорту українського меду до Чехії. Виявилося, що у нас в аптеках часто продається контрафактна продукція, в тому числі з РФ. Саме таку купив виробник меду. Вона виявилася з антибіотиками, а це заборонено в ліках для бджіл. Це системна проблема, оскільки використання антибіотиків для бджіл заборонено і в Україні, і невеликий виробник меду, купуючи ліки, повинен бути впевнений, що вся реалізована продукція відповідає національним і міжнародним вимогам. За даними експертів і суб'єктів ринку, збільшилася кількість контрафактної продукції і на ринку агрохімії в зв'язку зі скасуванням ліцензування. Це проблема, бо може нести загрозу, зокрема з точки зору безпеки вирощеної продукції. Ліквідація ліцензій не призвела до колапсу. І ми не маємо наміру ініціювати відновлення ліцензування. Але, можливо, слід ставити питання про декларативний принцип обсягів виробництва, дотримання обліку пестицидів і агрохімікатів на складах, перевірки за певними критеріями ризику і позапланові перевірки в разі наявності сигналів, наприклад від країн-сусідів при зовнішній торгівлі. Думаю, за рік-два можна навести лад у цій галузі. — Як я зрозуміла з інтерв'ю «Європейській правді», сьогодні ви виступаєте за перевірки бізнесу, навіть без попередження. А як бути з мораторієм на такі перевірки? — Щодо мораторію неоднозначна ситуація. МЕРТ і Мін'юст вважають, що заборона не діє, а Держпідприємництво - що діє. Для мене один із основних викликів не в тому, щоб домогтися скасування мораторію на перевірки де-юре або де-факто, а в тому, щоб забезпечити максимально об'єктивну процедуру перевірки. Сьогодні основна проблема в тому, що на рівні роз'яснення держорганів - одна ситуація, а на рівні судів - інша. Деякі суди стають на бік органів контролю, і в принципі вийти на перевірку не проблема. Я думаю, що з найбільш кричущих ситуацій будемо відновлювати перевірки в міру того, як зростатиме їхня ефективність. Для нас це особливо важливо з точки зору визнання нашої системи держконтролю харчової продукції такою, що відповідає європейським вимогам. Якщо цього не відбудеться, є ризик, що нашу систему буде поставлено на переоцінку ЄС і іншими торговими партнерами. Бо є закон і він повинен виконуватися. Якщо на законодавчому рівні все прийнято правильно, але виконувати немає можливості, виникає запитання: чи ефективно працює система безпеки продукції? Нам би не хотілося прийти до такої ситуації. Це принципово важливо для нас з точки зору експорту та виходу на нові ринки з продукцією харчопрому. Для мене один із основних викликів - не скасування мораторію на перевірки бізнесу де-юре або де-факто, а забезпечення максимально об'єктивної процедури перевірки — Штрафи збільшуватимуться? — На цьому етапі однозначно не ініціюватимемо збільшення штрафів. Треба як мінімум рік попрацювати, подивитися тенденції і категорії порушень, наскільки розмір штрафів дозволяє мотивувати порушників до їх ліквідації. — Наскільки збільшилася кількість неякісних продуктів у торгових мережах за час реформування системи і мораторію на перевірки бізнесу? — Тут треба розрізняти дві речі - якість і безпеку. Питання якості - це питання комунікацій між виробником і споживачем. Ти можеш продавати менш якісну продукцію дешевше, більш якісну - дорожче. Для держави критично важливо, щоб виробник належним чином інформував про неї споживача. На кожній продукції є склад, і коли на етикетці пишеться «вершкове масло», то всередині має бути масло вершкове, а не пальмова олія. Це порушення прав споживачів. На такі випадки ми збираємося системно реагувати. За інформацією з ринку, за останні два роки кількість підміни продукції тільки щодо масла збільшилася до 50%. Це не означає, що продукція неякісна, це означає, що під етикеткою не те, що на ній позначено. Що ж стосується безпеки, то наша система контролю еволюціонує і ми переходимо від громіздкої і складної радянської системи тотального контролю на кожному підприємстві до європейської моделі. Йдеться про впровадження на підприємствах системи безпеки НАССР. Це означає, що на виході ризик отримання небезпечної продукції мінімізовано. Є певні контрольні точки і набір показників виробництва, зберігання, реалізації, яких слід дотримуватися, щоб на виході споживач отримав продукцію, що відповідає всім вимогам. На цьому етапі однозначно не ініціюватимемо збільшення штрафів — Коли, за вашими прогнозами, станеться повний перехід підприємств на європейську модель контролю? — З 2017 року систему НАССР обов'язково повинен впровадити великий бізнес, а до 2019 року - всі господарюючі суб'єкти (не тільки виробники, а й оператори харчового ринку, реалізатори, логісти). Звичайно, не все йде гладко. Бо це досить глобальні і радикальні зміни. Але сьогодні вже реалізовано 30-40% необхідних системних змін. Через нову редакцію закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» об'єднані ветеринарна і санітарна складові, що відповідає сучасним вимогам. Зараз до розгляду в другому читанні готується законопроект «Про держконтроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин». Якщо його ухвалять, закриємо половину необхідних базових змін. Урядом також затверджено Стратегію імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, і там є покроковий план до 2021 року, починаючи з забезпечення благополуччя тварин при утриманні та забої, закінчуючи ГМО. Реалізація Стратегії - це теж досить серйозний виклик для України. — Система НАССР - досить дороге задоволення... — Щоб зменшити фінансове навантаження на бізнес, ми говоримо не про сертифікацію, а про впровадження принципів НАССР на підприємствах. Тобто не обов'язково наймати компанію, яка проводитиме аудит і дасть сертифікат, що ви працюєте за системою НАССР. Але треба мати фахівця, відповідального за менеджмент безпеки, консультанта, який прийде і порадить, які показники фіксувати і що міняти у виробництві, щоб усе відповідало НАССР. Інспектори ж дивитимуться, працює система безпеки чи ні. — Є дані, скільки підприємств вже впровадило систему НАССР? — Точні цифри знатимемо вже 2017 року, коли почнемо перевіряти підприємства на наявність НАССР. Знаю, що п'ять років тому працювало близько 3% підприємств. Зараз, за моїми оцінками, ця цифра не більше 5-7%. Як правило, це великі підприємства, які працюють на експорт. — Що буде з великими підприємствами, які не введуть систему НАССР з 2017 року? — На початковій стадії будуть зауваження і штрафи. Але якщо вимоги закону не дотримуються і є ризик потрапляння на ринок небезпечної продукції, то передбачено санкції, аж до відкликання експлуатаційних дозволів (через суд), що фактично означатиме зупинку підприємства. — Коли очікуєте відновлення експорту яєць в Ізраїль? — Близько трьох тижнів тому відправили запит ізраїльській ветслужбі, минулого тижня вони попросили надіслати деталі моніторингу сальмонельозу. Зараз готуємо відповідь. Перед цим було два місяці затишшя. Йде робочий процес узгодження позицій. Оптимістичний прогноз - через 1-2 місяці на рівні документів. Песимістичний - через півроку. Найгірший варіант - якщо вони захочуть ще раз приїхати і подивитися ефективність контролю. Такий варіант теж не виключено. — Від Держпродспоживслужби багато залежить у сфері експорту, щодо яких товарних груп і з якими країнами ведете зараз переговори? — У роботі Держпродспоживслужби близько 20-30 країн за різними видами продукції. Зазвичай ідеться про продукцію тваринництва. Складно уявити, але бізнес зараз зацікавлений у експорті до Японії, Мексики, ПАР, африканських та арабських країн. У сфері пріоритетів - Китай. Плануємо в травні на зустрічі МЕБ відпрацювати 15-16 двосторонніх зустрічей. Також розраховуємо поточного року на візит до Китаю для комунікації з їхнім компетентним органом. Зараз ведемо дискусії з КНР щодо черешні, м'яса птиці, яловичини, очікуємо узгодження щодо соняшникового шроту. Найближчим часом працюватимемо над розширенням переліку українських підприємств, яким дозволено доступ на ринок ЄС з молочною продукцією і м'ясом птиці. Розраховуємо, що знайдемо спільну мову з євроколегами про початок аудиту з м'яса яловичини. По свинині зараз відпрацьовуємо з бізнесом і міжнародними партнерами зміни, які дозволять впровадити так звані «компартменти» - території з благополучною епізоотичною ситуацією, з яких може бути дозволено експорт, навіть якщо в якійсь частині країни будуть спалахи якогось захворювання. На жаль, випадки захворювання на африканську чуму у нас продовжуються. Минулого тижня було два випадки в Одеській області. Це питання двостороннього інтересу - наші підходи сприймають при експорті, ми - при імпорті. Коли говоримо про службу, зазвичай ідеться про контроль, перевірки, штрафи. Тоді як у будь-якій країні світу така служба - це серйозний бар'єр для доступу на внутрішній ринок чужої продукції з одного боку і серйозний ресурс для заходу на ринки інших країн з іншого. Ми збираємося робити акцент на цій діяльності. Адже, на жаль, доходи споживачів в Україні не ростуть і навряд чи ростимуть високими темпами в найближчі місяці або навіть роки. Тому розвивати виробництво бізнес зможе тільки за рахунок збільшення експорту. А збільшення експорту - це відкриття ринків. Щоб працювати ефективно в цьому напрямі нам треба зміцнити міжнародний відділ як мінімум десятьма молодими фахівцями, які знають іноземні мови, готові працювати в жорсткому графіку, розвиватися і відкривати нові ринки. Користуючись нагодою, хотів запросити до нас таку молодь. Ми не обіцяємо великих зарплат, але це точно буде хороша школа. — До речі, а якими функціями наділено Держпродспоживслужбу, щоб люди знали і не плуталися? — Це контроль безпеки харчової продукції, ветеринарія, фітосанітарія, карантинний контроль рослинництва, контроль у сфері насінництва та охорони прав на сорти рослин, багатокомпонентний захист прав споживачів, включно з ринковим наглядом, а також контроль у сфері регульованих цін. — Цікаво, раніше ви виступали проти цінового регулювання, а тепер це належить до ваших обов'язків? — Напросився (сміється). Моя позиція, як експерта і просто людська, не змінилася. Вважаю, що контроль у сфері цінового регулювання не ефективний. Він не знімає зростання цін при різкій девальвації. При цьому бізнес несе втрати і змушений подавати розрахунки в разі підвищення цін на контрольований продукт більш ніж на 1% на місяць. Можливо, варто залишити цінове регулювання на декількох найбільш критичних позиціях, але в цілому його потрібно звужувати. Я не боюся ставити питання про звуження повноважень, як і про їхнє розширення. Головне, щоб це було обґрунтовано і сприймалося суспільством і бізнесом. Я не боюся ставити питання про звуження повноважень, як і про їхнє розширення — Ви будете на уряд виходити з такою пропозицією? — Це прерогатива Мінекономрозвитку, органу, який формує політику в сфері цінового регулювання. Функція Держпродспоживслужби - контроль. Ми комунікуємо і, зрозуміло, свою позицію висловлюємо. Наскільки мені відомо, МЕРТ вже відпрацювало проект урядової постанови про звуження сфери цінового регулювання. Зараз документ перебуває на розгляді Кабміну. — Які види продукції можуть вивести з під державного цінового регулювання? — Йдеться про скасування декларування і про звуження як мінімум на 50% переліку видів продукції, які підпадають під державне цінове регулювання. Щодо конкретних позицій все ж краще дочекатися рішення Кабінету Міністрів.
Суспільство
На Луганщині «Фантом» ліквідував нелегальний річковий канал переправлення людей і вантажів через лінію розмежування
У Луганській області співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» спільно з прикордонниками ліквідували нелегальний канал переправлення людей і вантажів через лінію розмежування з використанням надувних човнів.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, канал переправлення як на окуповану територію, так і назад знаходився між населеними пунктами Трьохізбенка і Лопаскіно і проходив через річку Сіверський Донець.
«Працівники спецпідрозділу затримали трьох громадян України, які здійснювали незаконне переміщення товарів і людей. На момент затримання на обох берегах річки перебувало 50-60 осіб. У результаті проведених заходів було встановлено, що човнярі, які курсували між берегами, брали по 50 гривень за перевезення людини і 100 гривень - за перевезення товарів», - йдеться в повідомленні.
Щодо човнярів складено адміністративні протоколи про правопорушення, передбачене ст. 164 (порушення порядку здійснення господарської діяльності) КУпАП.
На Луганщині «Фантом» ліквідував нелегальний річковий канал переправлення людей і вантажів через лінію розмежування
У Луганській області співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» спільно з прикордонниками ліквідували нелегальний канал переправлення людей і вантажів через лінію розмежування з використанням надувних човнів.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, канал переправлення як на окуповану територію, так і назад знаходився між населеними пунктами Трьохізбенка і Лопаскіно і проходив через річку Сіверський Донець.
«Працівники спецпідрозділу затримали трьох громадян України, які здійснювали незаконне переміщення товарів і людей. На момент затримання на обох берегах річки перебувало 50-60 осіб. У результаті проведених заходів було встановлено, що човнярі, які курсували між берегами, брали по 50 гривень за перевезення людини і 100 гривень - за перевезення товарів», - йдеться в повідомленні.
Щодо човнярів складено адміністративні протоколи про правопорушення, передбачене ст. 164 (порушення порядку здійснення господарської діяльності) КУпАП.
Блог:
Думки18:56
Суспільство
Петро Олещук
Одіозні особистості використовували переатестацію як шанс позбутися найбільш незручних правоохоронців
Головною причиною криміногенної ситуації, що загострилася, є неефективна робота державного апарату. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог Петро Олещук.
«Перш за все, потрібно визначитися, на які дані ми повинні спиратися. Офіційна статистика дійсно свідчить про погіршення криміногенної ситуації в країні. Але відразу виникає запитання, чи були попередні дані об'єктивними? Зрозуміло, що там теж були недоліки, пов'язані з приховуванням даних. Крім того, варто відзначити низький рівень взаємодії між прокуратурою і нової поліцією. Фактично вони діють в режимі «Лебідь, Рак і Щука». Крім того, є проблема великої кількості звільнених працівників, причому найбільш одіозні особистості використовували фактор переатестації як шанс позбутися найбільш незручних правоохоронців», - сказав експерт.
На думку політолога, ні збільшення незаконного обігу зброї, ні зростання соціальної напруженості не є головною причиною зростання рівня криміногенної ситуації, оскільки причиною є неефективна робота державного апарату.
«Власне, ті, кому раніше дуже потрібна була зброя, могли її отримати без особливих проблем. Зараз видно, що ціни на зброю істотно впали і це призвело до зростання кількості злочинів із використанням вогнепальної зброї в різних побутових правопорушеннях. Що стосується соціальної ситуації, то слід розуміти, що вона не робить усіх людей злочинцями. Але масове переселення населення теж серйозно впливає на криміногенну обстановку.
Є сукупність проблем: і обіг зброї, і збільшення соціальної напруженості, і реформа правоохоронних органів, - це все, безперечно, впливає на нинішній стан. Однак думаю, що в будь-якому випадку все впирається в одну ключову проблему із загальною неефективністю державного механізму, який корумпований і неефективний. Нагромаджені проблеми можна розв'язувати, але це вимагає зусиль, щоб привести до ефективної роботи всі державні інституції», - резюмував Петро Олещук.
Події
В Японії стався потужний землетрус, постраждали понад 200 людей
Щонайменше три людини загинули, ще понад 200 госпіталізовано внаслідок потужного землетрусу магнітудою 6,5, який стався в четвер у японській префектурі Кумамото на південно-західному острові Кюсю.
Як пише ТАСС, за даними японського метеорологічного агентства, у південно-західній префектурі Кумамото на острові Кюсю після землетрусу сталося щонайменше 27 повторних поштовхів. Магнітуда афтершоків становила від 3,3 до 6,4. Епіцентр усіх землетрусів був у префектурі Кумамото, осередок стихії залягав на глибині 10 км.
Метеорологічне агентство країни двічі оголосило загрозу цунамі, проте пізніше скасовувало їх.
В Японії стався потужний землетрус, постраждали понад 200 людей
Щонайменше три людини загинули, ще понад 200 госпіталізовано внаслідок потужного землетрусу магнітудою 6,5, який стався в четвер у японській префектурі Кумамото на південно-західному острові Кюсю.
Як пише ТАСС, за даними японського метеорологічного агентства, у південно-західній префектурі Кумамото на острові Кюсю після землетрусу сталося щонайменше 27 повторних поштовхів. Магнітуда афтершоків становила від 3,3 до 6,4. Епіцентр усіх землетрусів був у префектурі Кумамото, осередок стихії залягав на глибині 10 км.
Метеорологічне агентство країни двічі оголосило загрозу цунамі, проте пізніше скасовувало їх.
Публікації20:21
Політика
Міністерський фаст-фуд
14 квітня в Україні нарешті з'явився довгоочікуваний новий прем'єр і новий уряд, на який покладають надії щодо врегулювання політичної кризи, в яку все більше і більше занурюється країна. Втім, і тут не обійшлося без загравань старими методами. За нового прем'єр-міністра в особі Володимира Гройсмана проголосували 257 нардепів. Коаліція з БПП і «Народного фронту» дала всього 206 голосів, таким чином підтвердивши свою неспроможність і несамостійність. Решту голосів за прем'єра віддали 12 позафракційних нардепів, 23 представники депутатської групи «Відродження» та 16 – від «Волі народу».
Крім того, призначення прем'єра йшло в пакеті зі звільненням тепер уже колишнього прем'єра Арсенія Яценюка і скасуванням постанови про незадовільну роботу попереднього Кабміну. Такий «ол інклюзів» суперечить правилам і нормам.
«Зняти Яценюка, призначити Гройсмана і ще скасувати постанову про визнання роботи Кабміну Яценюка незадовільною – це безпрецедентно. Це «договорняк», щоб забезпечити голоси «Народного фронту», оскільки немає довіри, що ніхто один одного не кине. Реально кожне голосування доведеться добивати голосами з фракцій, які лояльні до олігархів. Під кожне голосування треба буде давати компенсатор, тому не вірю, що вдасться перемогти корупцію», – сказав у коментарі АСН депутат від БПП Сергій Лещенко.
Згоден із ним і його колишній колега по фракції Віктор Чумак.
«Така процедура не передбачена регламентом. Все голосується окремими постановами. Це називається гамбургер з тухлою котлеткою, бо зверху і знизу біла булочка, а всередині погана котлета. Ця ситуація показує рівень довіри один до одного. Не можна щоразу під необхідність і політичну доцільність ґвалтувати регламент і Конституцію», – розповів нардеп АСН.
МОЗ залишився не при справах
За новий уряд проголосували ще менше, ніж за Гройсмана – 239 народних обранців. За новий склад Кабміну торги йшли довго і наполегливо: Порошенко хотів нав'язати Гройсману своїх людей, а той, у свою чергу, «прилаштувати» вінницьких друзів (Реву, Саєнка, Кістіона). До речі, в новому уряді позбулися міністрів-іноземців, які багатьом не давали спокою. В цьому голосуванні теж не пройшло все гладко –нардепи спочатку проголосували за новий склад Кабміну і тільки потім проголосували за відставку старого.
У проголосованому списку - шість віце-прем'єрів і всі міністри, крім міністра охорони здоров'я. З його кандидатурою ще не визначилися. У «Народному фронті» на новий уряд дивляться оптимістично і до прізвищ міністрів не чіпляються.
«Для нас важливий курс реформ, який був узятий Яценюком, головне, щоб він продовжився. Питання не в прізвищах і не в посадах, а в тому, що ми зробили для держави, які реформи. «Народний фронт» буде й надалі підтримувати уряд», – розповів нардеп від НФ Георгій Логвинський.
«Тяганину» з призначенням очільника МОЗу він пояснює тим, що в БПП, який несе відповідальність за призначення цього міністра, не можуть визначитися, за кого вони зможуть нести політичну відповідальність.
Олександр Черненко (фракція БПП) в коментарі АСН розповів, що навколо голови МОЗу виникли дискусії, а деякі кандидати відмовилися йти в уряд (однак їхні імена назвати він вважає некоректним). Депутат пообіцяв, що цього – максимум наступного –тижня у фракції визначаться з міністром. Його колега по фракції нардеп Сергій Лещенко впевнений, що труднощі з призначенням виникли через лобістів.
«Міністерство охорони здоров'я – одне з найбільш лобістських міністерств, там існує великий обсяг держресурсів. Є велика група лобістів, зокрема і в парламенті в різних фракціях, в тому числі і в БПП. Йдуть торги за те, кого призначити міністром. І як гарантувати лояльність цієї особистості до фармацевтичних кланів», – сказав він.
Розкритикував Лещенко і призначення міністра Ігоря Насалика. Він упевнений, що це тільки компроміс, бо Гройсман відмовився приймати Демчишина або Вовка на цю посаду через їхню близькість до Порошенка.
Під Радою ми зустріли і колишнього міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі. На його думку, МОЗ уже нецікавий депутатам у фінансовому плані після того, як його команда «винесла звідти величезну корупційну складову (закупівлі, тендери)».
Насаликом, до речі, незадоволені і в «Самопомочі».
«Призначення Авакова - катастрофа, Насалик - це та дивна ситуація, коли експерти в енергетиці будуть говорити, що Демчишин не такий вже й поганий. Є ціла група міністрів, які виглядають «рішалами». Є декілька хороших людей, як Нищук, але їх використовуватимуть як ширму», - сказав нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв.
Не реформатори
Склад нового Кабміну – далеко не ідеальний, і це визнають усі: як експерти, так і самі нардепи. Ще один спірний нюанс – призначення шести віце-прем'єрів (і це в країні, в якій ідуть військові дії і яка не може позбутися старої армії чиновників-корупціонерів).
«Це не Кабмін реформаторів. Реформатори, можливо, Омелян, можливо, до речі, Петренко, бо Мін'юст останнім часом дійсно щось робив. Можливо, Данилюк, який прийшов на Мінфін. Але для мене це - вбитися головою об стіну, коли нам треба скорочувати міністерства, а ми вводимо шість посад віце-прем'єрів. Вводимо додаткове міністерство для друга - для Черниша. Навіщо ціле міністерство. З цим би впоралася урядова агенція. Нам 6-7 міністерств вистачило б з головою, треба їх скорочувати, а ми виводимо. Театр абсурду», - висловився про новий Кабмін нардеп Віктор Чумак.
У довірі новому Кабміну відмовляють не тільки самі нардепи, а й експерти. Рівень довіри до політичних сил, які сформували коаліцію, зовсім не такий, який потрібен для початку роботи уряду. У цьому абсолютно впевнений директор Агентства моделювання ситуацій, політолог Віталій Бала. У коментарі АСН він розповів, що цей Кабмін приречений на невдачу.
«До цього Кабміну немає жодної довіри. Щоб вона з'явилася, мають бути фантастичні результати, але вони за короткий термін не можуть відбутися через об'єктивні причини. У нас криза довіри до влади в цілому. Треба думати про повернення довіри, щоб почати зміни. Для цього можна сформувати уряд народної довіри, коли всі можливі політичні сили приєднаються і тоді уряд бере на себе повну відповідальність – в такому випадку можна вийти з кризи. А взагалі треба було зробити технократичний уряд. Такий Кабмін не дивився б на рейтинги і почав би проводити непопулярні, передовсім для олігархів, дії», - сказав Бала.
Політолог каже, що українцям варто сподіватися на диво, оскільки є декілька міністрів, які теоретично здатні щось зробити в своїх галузях. Але для цього міністрам потрібна підтримка парламенту, а Рада навряд чи буде дієздатною.
Головні завдання оновленого Кабміну, за словами Бали, - повернути довіру, продемонструвати програму, сформувати порядок денний для країни, як стратегічний, так і фактичний.
«Зараз є три першочергові питання: питання війни і миру, питання фінансово-економічне (соцстандрати). Питання реформування політичних інститутів управління, яким не довіряють, починаючи з ВР і Кабміну. Це інструменти, а якщо вони не реформували інструмент, то про що можна говорити», - сказав політолог.
Прогнозів щодо того, скільки протримається цей склад, політологи поки не дають - надто багато чинників, які можуть кардинально змінити термін перебування цих міністрів при владі.
«Думаю, що це залежатиме від того, наскільки вдасться уряду справлятися з економічною ситуацією в першу чергу, від того, наскільки цей Кабмін не потрапить у якісь корупційні скандали. Є і суто політичний момент – взаємодія між силами в коаліції. Тут буде діяти такий чинник, як і раніше, що вони не зацікавлені в розпаді коаліції і дострокових виборах», - зазначив у коментарі АСН політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Він вважає, що західні партнери підтримають новий уряд хоча б тому, що вони чекали закінчення цієї «епопеї».
«Незалежно від того, як ми ставимося до Яценюка, можна сказати, що ситуація була такою, що коаліція була розвалена, уряду не було на кого спиратися, рейтинг був низький і ця політична нестабільність, природно, впливала на зовнішню і внутрішню політику. Очевидно, що наші партнери були зацікавлені в тому, щоб ми отримали уряд. І ось ми його отримали», - сказав Гарань.
Тепер же українцям треба запастися терпінням і чекати, як на практиці проявить себе новий уряд. Головне, щоб із цим складом в українців було менше приводів нескінченного поїдання попкорну від кабмінівських шоу.
Перший віце-прем'єр-міністр - міністр економрозвитку і торгівлі - Степан Кубів
віце-прем'єр-міністр - Володимир Кістіон
віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції - Іванна Климпуш-Цинцадзе
віце-прем'єр - В'ячеслав Кириленко
віце-прем'єр - Павло Розенко
віце-прем'єр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства - Геннадій Зубко
міністр фінансів - Олександр Данилюк
міністр Кабінету міністрів - Олександр Саєнко
міністр оборони - Степан Полторак
міністр закордонних справ - Павло Клімкін
міністр внутрішніх справ - Арсен Аваков
міністр юстиції - Павло Петренко
міністр соціальної політики - Андрій Рева
міністр екології та природних ресурсів - Остап Семерак
міністр аграрної політики - Тарас Кутовий
міністр інформаційної політики - Юрій Стець
міністр освіти і науки - Лілія Гриневич
міністр молоді та спорту - Ігор Жданов
міністр культури - Євген Нищук
міністр інфраструктури - Володимир Омелян
міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб - Вадим Черниш
міністр енергетики та вугільної промисловості - Ігор Насалик.
Міністерський фаст-фуд
14 квітня в Україні нарешті з'явився довгоочікуваний новий прем'єр і новий уряд, на який покладають надії щодо врегулювання політичної кризи, в яку все більше і більше занурюється країна. Втім, і тут не обійшлося без загравань старими методами. За нового прем'єр-міністра в особі Володимира Гройсмана проголосували 257 нардепів. Коаліція з БПП і «Народного фронту» дала всього 206 голосів, таким чином підтвердивши свою неспроможність і несамостійність. Решту голосів за прем'єра віддали 12 позафракційних нардепів, 23 представники депутатської групи «Відродження» та 16 – від «Волі народу».
Крім того, призначення прем'єра йшло в пакеті зі звільненням тепер уже колишнього прем'єра Арсенія Яценюка і скасуванням постанови про незадовільну роботу попереднього Кабміну. Такий «ол інклюзів» суперечить правилам і нормам.
«Зняти Яценюка, призначити Гройсмана і ще скасувати постанову про визнання роботи Кабміну Яценюка незадовільною – це безпрецедентно. Це «договорняк», щоб забезпечити голоси «Народного фронту», оскільки немає довіри, що ніхто один одного не кине. Реально кожне голосування доведеться добивати голосами з фракцій, які лояльні до олігархів. Під кожне голосування треба буде давати компенсатор, тому не вірю, що вдасться перемогти корупцію», – сказав у коментарі АСН депутат від БПП Сергій Лещенко.
Згоден із ним і його колишній колега по фракції Віктор Чумак.
«Така процедура не передбачена регламентом. Все голосується окремими постановами. Це називається гамбургер з тухлою котлеткою, бо зверху і знизу біла булочка, а всередині погана котлета. Ця ситуація показує рівень довіри один до одного. Не можна щоразу під необхідність і політичну доцільність ґвалтувати регламент і Конституцію», – розповів нардеп АСН.
МОЗ залишився не при справах
За новий уряд проголосували ще менше, ніж за Гройсмана – 239 народних обранців. За новий склад Кабміну торги йшли довго і наполегливо: Порошенко хотів нав'язати Гройсману своїх людей, а той, у свою чергу, «прилаштувати» вінницьких друзів (Реву, Саєнка, Кістіона). До речі, в новому уряді позбулися міністрів-іноземців, які багатьом не давали спокою. В цьому голосуванні теж не пройшло все гладко –нардепи спочатку проголосували за новий склад Кабміну і тільки потім проголосували за відставку старого.
У проголосованому списку - шість віце-прем'єрів і всі міністри, крім міністра охорони здоров'я. З його кандидатурою ще не визначилися. У «Народному фронті» на новий уряд дивляться оптимістично і до прізвищ міністрів не чіпляються.
«Для нас важливий курс реформ, який був узятий Яценюком, головне, щоб він продовжився. Питання не в прізвищах і не в посадах, а в тому, що ми зробили для держави, які реформи. «Народний фронт» буде й надалі підтримувати уряд», – розповів нардеп від НФ Георгій Логвинський.
«Тяганину» з призначенням очільника МОЗу він пояснює тим, що в БПП, який несе відповідальність за призначення цього міністра, не можуть визначитися, за кого вони зможуть нести політичну відповідальність.
Олександр Черненко (фракція БПП) в коментарі АСН розповів, що навколо голови МОЗу виникли дискусії, а деякі кандидати відмовилися йти в уряд (однак їхні імена назвати він вважає некоректним). Депутат пообіцяв, що цього – максимум наступного –тижня у фракції визначаться з міністром. Його колега по фракції нардеп Сергій Лещенко впевнений, що труднощі з призначенням виникли через лобістів.
«Міністерство охорони здоров'я – одне з найбільш лобістських міністерств, там існує великий обсяг держресурсів. Є велика група лобістів, зокрема і в парламенті в різних фракціях, в тому числі і в БПП. Йдуть торги за те, кого призначити міністром. І як гарантувати лояльність цієї особистості до фармацевтичних кланів», – сказав він.
Розкритикував Лещенко і призначення міністра Ігоря Насалика. Він упевнений, що це тільки компроміс, бо Гройсман відмовився приймати Демчишина або Вовка на цю посаду через їхню близькість до Порошенка.
Під Радою ми зустріли і колишнього міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі. На його думку, МОЗ уже нецікавий депутатам у фінансовому плані після того, як його команда «винесла звідти величезну корупційну складову (закупівлі, тендери)».
Насаликом, до речі, незадоволені і в «Самопомочі».
«Призначення Авакова - катастрофа, Насалик - це та дивна ситуація, коли експерти в енергетиці будуть говорити, що Демчишин не такий вже й поганий. Є ціла група міністрів, які виглядають «рішалами». Є декілька хороших людей, як Нищук, але їх використовуватимуть як ширму», - сказав нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв.
Не реформатори
Склад нового Кабміну – далеко не ідеальний, і це визнають усі: як експерти, так і самі нардепи. Ще один спірний нюанс – призначення шести віце-прем'єрів (і це в країні, в якій ідуть військові дії і яка не може позбутися старої армії чиновників-корупціонерів).
«Це не Кабмін реформаторів. Реформатори, можливо, Омелян, можливо, до речі, Петренко, бо Мін'юст останнім часом дійсно щось робив. Можливо, Данилюк, який прийшов на Мінфін. Але для мене це - вбитися головою об стіну, коли нам треба скорочувати міністерства, а ми вводимо шість посад віце-прем'єрів. Вводимо додаткове міністерство для друга - для Черниша. Навіщо ціле міністерство. З цим би впоралася урядова агенція. Нам 6-7 міністерств вистачило б з головою, треба їх скорочувати, а ми виводимо. Театр абсурду», - висловився про новий Кабмін нардеп Віктор Чумак.
У довірі новому Кабміну відмовляють не тільки самі нардепи, а й експерти. Рівень довіри до політичних сил, які сформували коаліцію, зовсім не такий, який потрібен для початку роботи уряду. У цьому абсолютно впевнений директор Агентства моделювання ситуацій, політолог Віталій Бала. У коментарі АСН він розповів, що цей Кабмін приречений на невдачу.
«До цього Кабміну немає жодної довіри. Щоб вона з'явилася, мають бути фантастичні результати, але вони за короткий термін не можуть відбутися через об'єктивні причини. У нас криза довіри до влади в цілому. Треба думати про повернення довіри, щоб почати зміни. Для цього можна сформувати уряд народної довіри, коли всі можливі політичні сили приєднаються і тоді уряд бере на себе повну відповідальність – в такому випадку можна вийти з кризи. А взагалі треба було зробити технократичний уряд. Такий Кабмін не дивився б на рейтинги і почав би проводити непопулярні, передовсім для олігархів, дії», - сказав Бала.
Політолог каже, що українцям варто сподіватися на диво, оскільки є декілька міністрів, які теоретично здатні щось зробити в своїх галузях. Але для цього міністрам потрібна підтримка парламенту, а Рада навряд чи буде дієздатною.
Головні завдання оновленого Кабміну, за словами Бали, - повернути довіру, продемонструвати програму, сформувати порядок денний для країни, як стратегічний, так і фактичний.
«Зараз є три першочергові питання: питання війни і миру, питання фінансово-економічне (соцстандрати). Питання реформування політичних інститутів управління, яким не довіряють, починаючи з ВР і Кабміну. Це інструменти, а якщо вони не реформували інструмент, то про що можна говорити», - сказав політолог.
Прогнозів щодо того, скільки протримається цей склад, політологи поки не дають - надто багато чинників, які можуть кардинально змінити термін перебування цих міністрів при владі.
«Думаю, що це залежатиме від того, наскільки вдасться уряду справлятися з економічною ситуацією в першу чергу, від того, наскільки цей Кабмін не потрапить у якісь корупційні скандали. Є і суто політичний момент – взаємодія між силами в коаліції. Тут буде діяти такий чинник, як і раніше, що вони не зацікавлені в розпаді коаліції і дострокових виборах», - зазначив у коментарі АСН політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Він вважає, що західні партнери підтримають новий уряд хоча б тому, що вони чекали закінчення цієї «епопеї».
«Незалежно від того, як ми ставимося до Яценюка, можна сказати, що ситуація була такою, що коаліція була розвалена, уряду не було на кого спиратися, рейтинг був низький і ця політична нестабільність, природно, впливала на зовнішню і внутрішню політику. Очевидно, що наші партнери були зацікавлені в тому, щоб ми отримали уряд. І ось ми його отримали», - сказав Гарань.
Тепер же українцям треба запастися терпінням і чекати, як на практиці проявить себе новий уряд. Головне, щоб із цим складом в українців було менше приводів нескінченного поїдання попкорну від кабмінівських шоу.
Перший віце-прем'єр-міністр - міністр економрозвитку і торгівлі - Степан Кубів
віце-прем'єр-міністр - Володимир Кістіон
віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції - Іванна Климпуш-Цинцадзе
віце-прем'єр - В'ячеслав Кириленко
віце-прем'єр - Павло Розенко
віце-прем'єр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства - Геннадій Зубко
міністр фінансів - Олександр Данилюк
міністр Кабінету міністрів - Олександр Саєнко
міністр оборони - Степан Полторак
міністр закордонних справ - Павло Клімкін
міністр внутрішніх справ - Арсен Аваков
міністр юстиції - Павло Петренко
міністр соціальної політики - Андрій Рева
міністр екології та природних ресурсів - Остап Семерак
міністр аграрної політики - Тарас Кутовий
міністр інформаційної політики - Юрій Стець
міністр освіти і науки - Лілія Гриневич
міністр молоді та спорту - Ігор Жданов
міністр культури - Євген Нищук
міністр інфраструктури - Володимир Омелян
міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб - Вадим Черниш
міністр енергетики та вугільної промисловості - Ігор Насалик.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,7090520858765-/
/-pc-/
Top