Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
09 Червня 2015
9 Червня
Блог:
Думки08:58
Політика
Олександр Сушко
Є загроза для подальшої кар'єри міністра охорони здоров'я
Переформатування Кабміну, яке, можливо, буде восени, раніше цього строку не відбудеться. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, науковий директор інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
«Я не вважаю, що переформатування уряду реально до осені, хоча очевидно, що такі сценарії розглядаються. Сьогодні будь-яке переформатування уряду тягне за собою загрози існування коаліції, а це в свою чергу може тягнути дострокові вибори, а до них ніхто не готовий. Тому ймовірність переформатування можна розглядати крізь призму неготовності основних політичних сил до дострокових виборів з точки зору спільного інтересу та інтересу ключових політичних гравців», - розповів Сушко.
Однак експерт підкреслив, що заміна персоналій в уряді цілком можлива. Це буде заміна деяких міністрів. Але без переформатування керівництва Кабміну.
«Немає якогось окремого пакету, в якому йдуть іноземці або не іноземці. Є деякі напрями політики, де результати значно нижче, ніж очікувалося. Тому є загроза щодо подальшої кар'єри міністра охорони здоров'я Квіташвілі. Але не тому, що він іноземець або не іноземець, а тому, що він не виконує свої власні обіцянки та покладені на нього надії щодо реформи охорони здоров'я. Не знаю, як вирішиться його доля, але претензії до нього є», - розповів Сушко.
Експерт зазначив, що точно так само є претензії і до міністра енергетики. Оскільки за ним не спостерігається ніяких серйозних проривів реформування енергетичного сектору.
Суспільство
Пожежа на нафтобазі: Онлайн-трансляція
Вчора о 17:29 надійшло повідомлення про пожежу на нафтобазі у Васильківському районі під Києвом. Гасіння триває вже понад 12 годин, є постраждалі і загиблі.
15:10 — Станом на 14:00 на нафтобазі під Києвом ще горять п'ять цистерн
11:50 — Ухвалено рішення про застосування пожежних танків для гасіння пожежі
8:03 — Станом на 7:30 10 червня на нафтобазі під Васильковим вщент вигоріло чотири ємності з паливом
9 ЧЕРВНЯ
22:58 - Рятувальники локалізували пожежу
19:23 - Рятувальники починають пінну атаку
18:50 - Знайдено тіла трьох загиблих пожежників, з якими не вдавалося встановити зв'язок
18:28 - Збільшилося число загиблих в результаті пожежі
18:21 - Прийнято рішення не евакуювати людей з 10-кілометрової зони навколо палаючої нафтобази
17:56 - Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сподівається, що пожежа буде загашена протягом 12 годин
17:04 - Росія запропонувала допомогу Україні в гасінні пожежі на нафтобазі
16:13 - Постраждалим в результаті пожежі на нафтобазі виплатять компенсацію
14:52 - Лісова пожежа біля палаючої нафтобази ліквідована
14:12 - Порошенко скликає штаб для ліквідації наслідків пожежі на нафтобазі
13:19 - До району пожежі на нафтобазі у Київській області на випадок погіршення ситуації стягуються протипожежні танки
12:58 - У 50 метрах від палаючої нафтобази розташована військова частина з боєприпасами
12:13 - Почалася евакуація жителів населених пунктах, які розташовані в районі палаючої нафтобази
12:05 - Під час пожежі на нафтобазі під Києвом було знищено десять одиниць техніки Державної служби з надзвичайних ситуацій.
10:45 - За фактом пожежі міліція розпочала кримінальне провадження.
10:30 - Названі можливі причини пожежі
10:24 - Всього до гасіння залучено 308 осіб та 62 одиниць техніки, у тому числі від ГСЧС - 213 чоловік особового складу та 47 одиниць техніки, від Міноборони - 80 чоловік особового складу та 12 одиниць техніки, від Укрзалізниці - 15 працівників та 3 пожежних поїзда
10:04 - З'явилося відео потужного вибуху на нафтобазі
9:51 - Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в результаті пожежі шестеро рятувальників отримали опіки і відправлені до лікарні. Ще з двома пожежниками зв'язку немає.
9:27 - Рятувальники змушені відвести людей від місця гасіння
9:04 - Потужний вибух прогримів на місці пожежі. загинули пожежні
8:48 - Зростає кількість постраждалих при пожежі.
Пожежа на нафтобазі: Онлайн-трансляція
Вчора о 17:29 надійшло повідомлення про пожежу на нафтобазі у Васильківському районі під Києвом. Гасіння триває вже понад 12 годин, є постраждалі і загиблі.
15:10 — Станом на 14:00 на нафтобазі під Києвом ще горять п'ять цистерн
11:50 — Ухвалено рішення про застосування пожежних танків для гасіння пожежі
8:03 — Станом на 7:30 10 червня на нафтобазі під Васильковим вщент вигоріло чотири ємності з паливом
9 ЧЕРВНЯ
22:58 - Рятувальники локалізували пожежу
19:23 - Рятувальники починають пінну атаку
18:50 - Знайдено тіла трьох загиблих пожежників, з якими не вдавалося встановити зв'язок
18:28 - Збільшилося число загиблих в результаті пожежі
18:21 - Прийнято рішення не евакуювати людей з 10-кілометрової зони навколо палаючої нафтобази
17:56 - Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сподівається, що пожежа буде загашена протягом 12 годин
17:04 - Росія запропонувала допомогу Україні в гасінні пожежі на нафтобазі
16:13 - Постраждалим в результаті пожежі на нафтобазі виплатять компенсацію
14:52 - Лісова пожежа біля палаючої нафтобази ліквідована
14:12 - Порошенко скликає штаб для ліквідації наслідків пожежі на нафтобазі
13:19 - До району пожежі на нафтобазі у Київській області на випадок погіршення ситуації стягуються протипожежні танки
12:58 - У 50 метрах від палаючої нафтобази розташована військова частина з боєприпасами
12:13 - Почалася евакуація жителів населених пунктах, які розташовані в районі палаючої нафтобази
12:05 - Під час пожежі на нафтобазі під Києвом було знищено десять одиниць техніки Державної служби з надзвичайних ситуацій.
10:45 - За фактом пожежі міліція розпочала кримінальне провадження.
10:30 - Названі можливі причини пожежі
10:24 - Всього до гасіння залучено 308 осіб та 62 одиниць техніки, у тому числі від ГСЧС - 213 чоловік особового складу та 47 одиниць техніки, від Міноборони - 80 чоловік особового складу та 12 одиниць техніки, від Укрзалізниці - 15 працівників та 3 пожежних поїзда
10:04 - З'явилося відео потужного вибуху на нафтобазі
9:51 - Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в результаті пожежі шестеро рятувальників отримали опіки і відправлені до лікарні. Ще з двома пожежниками зв'язку немає.
9:27 - Рятувальники змушені відвести людей від місця гасіння
9:04 - Потужний вибух прогримів на місці пожежі. загинули пожежні
8:48 - Зростає кількість постраждалих при пожежі.
Публікації11:10
За кордоном
Саміт із далекосяжними наслідками
У міжнародній дипломатії важливі не тільки прямі домовленості, але і сигнали, які світові лідери надсилають один одному. Саме з точки зору сигналів з далекосяжними наслідками і був важливий для України саміт «Великої сімки», який 8 червня закінчився в Німеччині. Підсумком зустрічі канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента США Барака Обами, прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона, прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, президента Франції Франсуа Олланда, прем'єр-міністра Канади Стівена Харпера і прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці стала підтримка України.
Великі надії
За день до початку саміту в баварських Альпах міністр закордонних справ України Павло Клімкін чітко озвучив, які надії він покладає на зустріч лідерів «Великої сімки». Дипломат хотів почути два меседжи. «Україна хоче від «сімки» трансатлантичної солідарності. Те, що ми мали протягом останнього року, в сенсі практичних дій, в сенсі обмеження співпраці з Росією, в сенсі санкцій та сенсі дуже чіткого меседжу, який ми очікуємо завтра, що у разі подальшої ескалації буде більше санкцій і більше політичного тиску, - заявив Клімкін. - І другий ключовий меседж, який ми очікуємо, це підтримка реформ, підтримка європейського порядку денного, енергетичної незалежності та підтримка, яка так необхідна зараз, у перехідний період, фінансова підтримка України».
Експерти дещо критично поставилися до заяви Клімкіна, мотивуючи тим, що Україна не буде в епіцентрі уваги лідерів семи найвпливовіших країн світу. Мовляв, наші проблеми, зокрема військові дії на Донбасі, - це наш головний біль, але в рамках світового масштабу – дещо мілко. На щастя, вони не мали рації.
Справді, на порядку денному саміту було багато питань: від вирішення енергетичних проблем, захисту клімату планети до подолання грецької боргової кризи і активного залучення жінок до суспільного і політичного життя. Але водночас питання України було теж у фаворі. Про нашу країну багато говорили і, що важливо, пообіцяли серйозну підтримку, як політичну і консультативну, так і економічну.
Санкції, гроші, але без ствола
За підсумками саміту було прийнято заяву. Вивчимо тільки «українську частину» документа. Отже. Лідери G-7 єдині в думці: в разі ескалації ситуації на сході України необхідно посилити санкції проти Росії. «Ми б цього не хотіли, але ми готові посилити санкції, якщо це буде необхідно. Зняття діючих санкцій можливе лише за умови повного виконання Росією Мінських домовленостей», - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.
У свою чергу президент США Барак Обама уточнив, що питання розширення санкцій переходить з політичної площини в технічну. «Ми будемо обговорювати питання про додаткові санкції на технічному рівні, а не на політичному. Ми сподіваємося, що мінські домовленості будуть виконані - і нам не доведеться запроваджувати додаткові санкції... Зрештою, вирішити це питання (про санкції) належить панові Путіну. Він повинен вирішити, чи продовжувати руйнувати економіку своєї країни і ізолювати Росію в помилковому прагненні відновити славу радянської імперії, або ж він вирішить визнати, що велич Росії не залежить від порушення суверенітету і територіальної цілісності інших країн», - підкреслив американський лідер.
Засудили лідери G-7 і анексію Криму (останнім часом складалося враження, що тема анексованого півострова відходить на задній план - авт.). «Ми знову підтверджуємо наше засудження нелегальної анексії Кримського півострова Російською Федерацією і знову підтверджуємо політику невизнання цього», - йдеться в офіційній заяві саміту.
Також у документі червоною ниткою проходить ідея, що конфлікт на Донбасі слід вирішувати дипломатичним шляхом у рамках нормандського формату і тристоронньої контактної групи.
Багато уваги приділено і економічному блоку: лідери G-7 заявили про готовність допомагати українському урядові у проведенні «всеосяжних реформ», в тому числі і фінансово. Послам країн «Великої сімки» доручено створити в Києві групу підтримки України - надавати технічну та фінансову допомогу. «Ми підтверджуємо нашу підтримку України та інших уразливих країн в їх зусиллях щодо реформування та лібералізації своїх енергетичних систем, а також підтверджуємо, що енергія не повинна використовуватися як засіб політичного тиску або загрози безпеки», - йдеться в офіційній заяві за підсумками зустрічі G-7.
А ось питання надання Україні військової допомоги у вигляді летальної зброї лідери «сімки» не афішували. Виходячи з неофіційної інформації, мова про таку допомогу на рівні Меркель і Обами обговорювалася, але поки з гучними заявами вирішено почекати.
«Коротко за підсумками саміту. Перекладаємо «людською» мовою. Ходили чутки до саміту, що на публіку нічого нового не винесуть. Але, судячи з того, що не було витоків про розбіжності при підготовці підсумкового комюніке, воно було готове за кілька днів ДО», - резюмує політичний експерт Олег Пономар.
Злагодженість дій світових лідерів, звичайно, тішить, але виникає питання: а чи не залишаться їхні заяви тільки заявами?
«Про результативність саміту можна говорити тільки через кілька днів, а то й тижнів після його закінчення. Потрібно буде дивитися, як заяви будуть реалізовуватися. На перший погляд, зустріч лідерів G-7 була відносно України позитивною. А далі побачимо», - говорить експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.
Експерти також кажуть, що підсумкове комюніке можна сприймати і як сигнал не тільки ЄС, а й такій великій міждержавній організації, як БРІКС (союз Росії, Бразилії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки). Раніше БРІКС займав дуже гнучку позицію щодо подій на Донбасі і був відчутно схильний до впливу глави Кремля Володимира Путіна. За дивним збігом обставин, у день закінчення саміту «Великої сімки» «слухняність» БРІКС була порушена. На диби стала Індія. В рамках парламентського форуму країн БРІКС, який проходив 8 червня в Москві, Індія виступила категорично проти створення постійно діючої парламентської асамблеї клубу держав, що розвиваються. Враховуючи цей факт і, сподіваємося, подальшу жорстку позицію лідерів «сімки», Україна може розраховувати на розширення кола друзів - країн, які вголос засуджують агресію Росії і готові протистояти їй, хто як може: хтось на дипломатичному рівні, хтось - на економічному.
Саміт із далекосяжними наслідками
У міжнародній дипломатії важливі не тільки прямі домовленості, але і сигнали, які світові лідери надсилають один одному. Саме з точки зору сигналів з далекосяжними наслідками і був важливий для України саміт «Великої сімки», який 8 червня закінчився в Німеччині. Підсумком зустрічі канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента США Барака Обами, прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона, прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, президента Франції Франсуа Олланда, прем'єр-міністра Канади Стівена Харпера і прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці стала підтримка України.
Великі надії
За день до початку саміту в баварських Альпах міністр закордонних справ України Павло Клімкін чітко озвучив, які надії він покладає на зустріч лідерів «Великої сімки». Дипломат хотів почути два меседжи. «Україна хоче від «сімки» трансатлантичної солідарності. Те, що ми мали протягом останнього року, в сенсі практичних дій, в сенсі обмеження співпраці з Росією, в сенсі санкцій та сенсі дуже чіткого меседжу, який ми очікуємо завтра, що у разі подальшої ескалації буде більше санкцій і більше політичного тиску, - заявив Клімкін. - І другий ключовий меседж, який ми очікуємо, це підтримка реформ, підтримка європейського порядку денного, енергетичної незалежності та підтримка, яка так необхідна зараз, у перехідний період, фінансова підтримка України».
Експерти дещо критично поставилися до заяви Клімкіна, мотивуючи тим, що Україна не буде в епіцентрі уваги лідерів семи найвпливовіших країн світу. Мовляв, наші проблеми, зокрема військові дії на Донбасі, - це наш головний біль, але в рамках світового масштабу – дещо мілко. На щастя, вони не мали рації.
Справді, на порядку денному саміту було багато питань: від вирішення енергетичних проблем, захисту клімату планети до подолання грецької боргової кризи і активного залучення жінок до суспільного і політичного життя. Але водночас питання України було теж у фаворі. Про нашу країну багато говорили і, що важливо, пообіцяли серйозну підтримку, як політичну і консультативну, так і економічну.
Санкції, гроші, але без ствола
За підсумками саміту було прийнято заяву. Вивчимо тільки «українську частину» документа. Отже. Лідери G-7 єдині в думці: в разі ескалації ситуації на сході України необхідно посилити санкції проти Росії. «Ми б цього не хотіли, але ми готові посилити санкції, якщо це буде необхідно. Зняття діючих санкцій можливе лише за умови повного виконання Росією Мінських домовленостей», - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.
У свою чергу президент США Барак Обама уточнив, що питання розширення санкцій переходить з політичної площини в технічну. «Ми будемо обговорювати питання про додаткові санкції на технічному рівні, а не на політичному. Ми сподіваємося, що мінські домовленості будуть виконані - і нам не доведеться запроваджувати додаткові санкції... Зрештою, вирішити це питання (про санкції) належить панові Путіну. Він повинен вирішити, чи продовжувати руйнувати економіку своєї країни і ізолювати Росію в помилковому прагненні відновити славу радянської імперії, або ж він вирішить визнати, що велич Росії не залежить від порушення суверенітету і територіальної цілісності інших країн», - підкреслив американський лідер.
Засудили лідери G-7 і анексію Криму (останнім часом складалося враження, що тема анексованого півострова відходить на задній план - авт.). «Ми знову підтверджуємо наше засудження нелегальної анексії Кримського півострова Російською Федерацією і знову підтверджуємо політику невизнання цього», - йдеться в офіційній заяві саміту.
Також у документі червоною ниткою проходить ідея, що конфлікт на Донбасі слід вирішувати дипломатичним шляхом у рамках нормандського формату і тристоронньої контактної групи.
Багато уваги приділено і економічному блоку: лідери G-7 заявили про готовність допомагати українському урядові у проведенні «всеосяжних реформ», в тому числі і фінансово. Послам країн «Великої сімки» доручено створити в Києві групу підтримки України - надавати технічну та фінансову допомогу. «Ми підтверджуємо нашу підтримку України та інших уразливих країн в їх зусиллях щодо реформування та лібералізації своїх енергетичних систем, а також підтверджуємо, що енергія не повинна використовуватися як засіб політичного тиску або загрози безпеки», - йдеться в офіційній заяві за підсумками зустрічі G-7.
А ось питання надання Україні військової допомоги у вигляді летальної зброї лідери «сімки» не афішували. Виходячи з неофіційної інформації, мова про таку допомогу на рівні Меркель і Обами обговорювалася, але поки з гучними заявами вирішено почекати.
«Коротко за підсумками саміту. Перекладаємо «людською» мовою. Ходили чутки до саміту, що на публіку нічого нового не винесуть. Але, судячи з того, що не було витоків про розбіжності при підготовці підсумкового комюніке, воно було готове за кілька днів ДО», - резюмує політичний експерт Олег Пономар.
Злагодженість дій світових лідерів, звичайно, тішить, але виникає питання: а чи не залишаться їхні заяви тільки заявами?
«Про результативність саміту можна говорити тільки через кілька днів, а то й тижнів після його закінчення. Потрібно буде дивитися, як заяви будуть реалізовуватися. На перший погляд, зустріч лідерів G-7 була відносно України позитивною. А далі побачимо», - говорить експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.
Експерти також кажуть, що підсумкове комюніке можна сприймати і як сигнал не тільки ЄС, а й такій великій міждержавній організації, як БРІКС (союз Росії, Бразилії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки). Раніше БРІКС займав дуже гнучку позицію щодо подій на Донбасі і був відчутно схильний до впливу глави Кремля Володимира Путіна. За дивним збігом обставин, у день закінчення саміту «Великої сімки» «слухняність» БРІКС була порушена. На диби стала Індія. В рамках парламентського форуму країн БРІКС, який проходив 8 червня в Москві, Індія виступила категорично проти створення постійно діючої парламентської асамблеї клубу держав, що розвиваються. Враховуючи цей факт і, сподіваємося, подальшу жорстку позицію лідерів «сімки», Україна може розраховувати на розширення кола друзів - країн, які вголос засуджують агресію Росії і готові протистояти їй, хто як може: хтось на дипломатичному рівні, хтось - на економічному.
Суспільство
Пожежу на нафтобазі зняли з безпілотника
У мережі з'явилося відео пожежі на нафтобазі, зняте з безпілотника.
Пожежа на нафтобазі під Києвом розпочалася вчора ввечері.
До цього часу рятувальники займаються її гасінням.
Сьогодні почалася евакуація жителів сіл, прилеглих до території, на якій горить нафтобаза.
Пожежу на нафтобазі зняли з безпілотника
У мережі з'явилося відео пожежі на нафтобазі, зняте з безпілотника.
Пожежа на нафтобазі під Києвом розпочалася вчора ввечері.
До цього часу рятувальники займаються її гасінням.
Сьогодні почалася евакуація жителів сіл, прилеглих до території, на якій горить нафтобаза.
Блог:
Думки12:36
Економіка
Володимир Ар'єв
Візит Яценюка і Яресько до США матиме позитивні результати
Дводенний візит прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і міністра фінансів Наталії Яресько до США буде успішним. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Володимир Ар'єв.
«Результати зустрічі будуть, і вони будуть позитивні. Є робота, є меморандум, підписаний МВФ», - розповів Ар'єв.Візит Яценюка і Яресько триватиме з 8 по 10 червня. У США заплановано низку зустрічей як з американськими конгресменами, так і з представниками МВФ.
Незважаючи на те, що Ар'єв висловив такий оптимізм з приводу результатів зустрічі, він підкреслив, що це всього лише частина великої роботи.
«Виконувати меморандум (підписаний з МВФ в лютому - ред.) - це досить велика робота на урядовому рівні. Це просто робочий аудит з тим, щоб чітко узгодити план і виконання умов», - зазначив Ар'єв.
Публікації14:31
Суспільство
«Коли мене побачила лікар, вона вперше в житті знепритомніла»
Депутат Верховної Ради Сергій Мельничук, якого парламент раніше позбавив депутатської недоторканності, заявив, що не прийняв повідомлення про підозру у вчиненні злочину, позаяк, за його словами, воно було видане не за формою. Мельничука, колишнього командира добровольчого батальйону «Айдар», підозрюють у створенні злочинної організації. Напередодні начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський заявив, що відомство вручило Мельничуку повідомлення про підозру, у вівторок йому обрано запобіжний захід.
До звинувачень на адресу «айдарівців» і екс-комбата приєднався і голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, передавши в ГПУ і МВС перелік злочинів, які протягом 2014-2015 років, за його даними, здійснювали бійці батальйону. Список налічує 65 епізодів, серед яких розбої, грабежі, викрадення і тортури.
Журналіст «АСН» додзвонилася Геннадію Геннадійовичу, але від коментарів він категорично відмовився. А ось із деякими з потерпілих, зазначених в «списку Москаля», нам все-таки вдалося поспілкуватися.
У пошуку зрадників
Деякі випадки справді здаються неймовірними через свою жорстокість.
- Увечері 25 листопада до мене увірвалися якісь люди в масках, - розповідає колишній заступник голови Новоайдарського району Ігор Мякоткін, - і з криками «Ти «Сепар», тебе бачили з георгіївською стрічкою» витягли мене на вулицю, заштовхнули в білий «Фольксваген» і кудись повезли. Я був, м'яко кажучи, ошелешений, позаяк ніколи не мав стосунку до сепаратистів.
- Куди вас повезли?
- Привезли в місцеву школу міліції, відвели в підвал, наділи мішок на голову і протягом двох годин катували.
- Чого вони від вас хотіли?
- Вимагали стати на коліна, покаятися в сепаратизмі, всіляко принижували. Вони думали, що дуже швидко зможуть мене зламати. Але за весь цей час я не промовив жодного слова.
- У матеріалах справи є дані про те, що вас зробили інвалідом...
- Так, мені відрізали палець. Поклали руку і рубанули. Біль був пекельний, але я тримався з останніх сил. Їм цього здалося мало, і вони почали бити мене більярдним києм. А коли він зламався об мою голову, продовжили бити держаками від лопат. Потім прострелили ногу...
- Складно повірити, що все це - правда.
- На жаль, правда. У нас ще є такі люди, яких і людьми-то назвати не можна після того, що вони скоїли. Коли я це згадую, у мене знову починає боліти все тіло...
- А як же вас після всього цього випустили?
- Я не можу розповісти вам все, щоб не нашкодити слідству, але коли мене побачила лікар нашої лікарні, вона вперше у своєму житті знепритомніла. Настільки моторошно я виглядав: весь закривавлений, зі слідами тортур... Як кажуть, видовище не для слабкодухих...
Якби не мама...
За словами самих постраждалих, «айдарівці» взяли на себе функцію боротьби з «внутрішнім ворогом» - людьми, які будь-яким чином допомагали бойовикам. Можливо, іноді в чорний список і потрапляли справжні сепаратисти, проте дуже часто в катівнях «Айдара» опинялися саме ні в чому не винні громадяни. Схема була стандартною, причому в кращих традиціях сталінізму: якийсь недоброзичливець анонімно повідомляв про те, що його сусід - «сепар» і затятий помічник ополченців. Тоді, без особливих перевірок і з'ясувань, за вказаною адресою мчали браві бійці за праве діло, і тріски летіли на всі боки.
До 30-річного підприємця з Сєвєродонецька В'ячеслава Франчука «айдарівці» приїхали в розпал робочого дня. З порога звинувативши хлопця в пособництві терористам, провели обшук, у результаті якого вилучили гроші і техніку на суму 25 тисяч доларів. А після цього ще тиждень катували хлопця у своїх катівнях.
- Насправді я відбувся легким переляком, - згадує В'ячеслав, - мені всього лише затискали пальці і били арматурою. А ось хлопцеві, який опинився зі мною в підвалі, не пощастило: він помер від побоїв, причому останні кілька днів страшно мучився - йому відбили все, що тільки можна. Уявляєте, він навіть чашку в руках втримати не міг - всі пальці на руках були перебиті. А одного разу він заснув і не прокинувся...
- А вас що, потім обміняли?
- Та ні, якби мама не зчинила галас, невідомо, що зі мною було б. Вона й заяву до міліції написала, і на прийом до Москаля ходила. Загалом, завдяки цьому галасу мене там і знайшли. Це зараз, слава Богу, навели лад, а ще в жовтні-листопаді «айдарівці» чинили таке свавілля, що страшно було на вулицю вийти.
Сам же командир «Айдара», народний депутат Сергій Мельничук заперечує свою провину і причетність до викрадення і тортур людей.
«Я вже втомився повторювати, що не скоював ніяких кримінальних діянь і не давав ніяких протизаконних наказів, - сказав «АСН» Мельничук. - Я вже півроку чую на свою адресу різні звинувачення. Але це тільки слова. Я відкритий для слідства, мені нема чого боятися».
Прокоментувати ситуацію ми попросили також помічника голови Луганської області Ярослава Галаса.
«Ситуація здається абсурдною, - сказав він, - і ми самі довго в таке не могли повірити. Але коли скарги посипалися градом, стало зрозуміло: злочини скоюють люди, які повинні оберігати мирне населення. Більше того, проаналізувавши ситуацію, ми дійшли висновку, що бійці «Айдара» скоюють злочини в основному проти людей, у яких так чи інакше є чим поживитися. Сюди ж потрапив і мер Сєверодонецька Валентин Козаков, якого вони також звинуватили у сепаратизмі, хоча він справжній патріот України... Саме на підставі всіх цих скарг ми і склали цей моторошний список. Тепер справа - тільки за Генпрокуратурою».
«Коли мене побачила лікар, вона вперше в житті знепритомніла»
Депутат Верховної Ради Сергій Мельничук, якого парламент раніше позбавив депутатської недоторканності, заявив, що не прийняв повідомлення про підозру у вчиненні злочину, позаяк, за його словами, воно було видане не за формою. Мельничука, колишнього командира добровольчого батальйону «Айдар», підозрюють у створенні злочинної організації. Напередодні начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський заявив, що відомство вручило Мельничуку повідомлення про підозру, у вівторок йому обрано запобіжний захід.
До звинувачень на адресу «айдарівців» і екс-комбата приєднався і голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, передавши в ГПУ і МВС перелік злочинів, які протягом 2014-2015 років, за його даними, здійснювали бійці батальйону. Список налічує 65 епізодів, серед яких розбої, грабежі, викрадення і тортури.
Журналіст «АСН» додзвонилася Геннадію Геннадійовичу, але від коментарів він категорично відмовився. А ось із деякими з потерпілих, зазначених в «списку Москаля», нам все-таки вдалося поспілкуватися.
У пошуку зрадників
Деякі випадки справді здаються неймовірними через свою жорстокість.
- Увечері 25 листопада до мене увірвалися якісь люди в масках, - розповідає колишній заступник голови Новоайдарського району Ігор Мякоткін, - і з криками «Ти «Сепар», тебе бачили з георгіївською стрічкою» витягли мене на вулицю, заштовхнули в білий «Фольксваген» і кудись повезли. Я був, м'яко кажучи, ошелешений, позаяк ніколи не мав стосунку до сепаратистів.
- Куди вас повезли?
- Привезли в місцеву школу міліції, відвели в підвал, наділи мішок на голову і протягом двох годин катували.
- Чого вони від вас хотіли?
- Вимагали стати на коліна, покаятися в сепаратизмі, всіляко принижували. Вони думали, що дуже швидко зможуть мене зламати. Але за весь цей час я не промовив жодного слова.
- У матеріалах справи є дані про те, що вас зробили інвалідом...
- Так, мені відрізали палець. Поклали руку і рубанули. Біль був пекельний, але я тримався з останніх сил. Їм цього здалося мало, і вони почали бити мене більярдним києм. А коли він зламався об мою голову, продовжили бити держаками від лопат. Потім прострелили ногу...
- Складно повірити, що все це - правда.
- На жаль, правда. У нас ще є такі люди, яких і людьми-то назвати не можна після того, що вони скоїли. Коли я це згадую, у мене знову починає боліти все тіло...
- А як же вас після всього цього випустили?
- Я не можу розповісти вам все, щоб не нашкодити слідству, але коли мене побачила лікар нашої лікарні, вона вперше у своєму житті знепритомніла. Настільки моторошно я виглядав: весь закривавлений, зі слідами тортур... Як кажуть, видовище не для слабкодухих...
Якби не мама...
За словами самих постраждалих, «айдарівці» взяли на себе функцію боротьби з «внутрішнім ворогом» - людьми, які будь-яким чином допомагали бойовикам. Можливо, іноді в чорний список і потрапляли справжні сепаратисти, проте дуже часто в катівнях «Айдара» опинялися саме ні в чому не винні громадяни. Схема була стандартною, причому в кращих традиціях сталінізму: якийсь недоброзичливець анонімно повідомляв про те, що його сусід - «сепар» і затятий помічник ополченців. Тоді, без особливих перевірок і з'ясувань, за вказаною адресою мчали браві бійці за праве діло, і тріски летіли на всі боки.
До 30-річного підприємця з Сєвєродонецька В'ячеслава Франчука «айдарівці» приїхали в розпал робочого дня. З порога звинувативши хлопця в пособництві терористам, провели обшук, у результаті якого вилучили гроші і техніку на суму 25 тисяч доларів. А після цього ще тиждень катували хлопця у своїх катівнях.
- Насправді я відбувся легким переляком, - згадує В'ячеслав, - мені всього лише затискали пальці і били арматурою. А ось хлопцеві, який опинився зі мною в підвалі, не пощастило: він помер від побоїв, причому останні кілька днів страшно мучився - йому відбили все, що тільки можна. Уявляєте, він навіть чашку в руках втримати не міг - всі пальці на руках були перебиті. А одного разу він заснув і не прокинувся...
- А вас що, потім обміняли?
- Та ні, якби мама не зчинила галас, невідомо, що зі мною було б. Вона й заяву до міліції написала, і на прийом до Москаля ходила. Загалом, завдяки цьому галасу мене там і знайшли. Це зараз, слава Богу, навели лад, а ще в жовтні-листопаді «айдарівці» чинили таке свавілля, що страшно було на вулицю вийти.
Сам же командир «Айдара», народний депутат Сергій Мельничук заперечує свою провину і причетність до викрадення і тортур людей.
«Я вже втомився повторювати, що не скоював ніяких кримінальних діянь і не давав ніяких протизаконних наказів, - сказав «АСН» Мельничук. - Я вже півроку чую на свою адресу різні звинувачення. Але це тільки слова. Я відкритий для слідства, мені нема чого боятися».
Прокоментувати ситуацію ми попросили також помічника голови Луганської області Ярослава Галаса.
«Ситуація здається абсурдною, - сказав він, - і ми самі довго в таке не могли повірити. Але коли скарги посипалися градом, стало зрозуміло: злочини скоюють люди, які повинні оберігати мирне населення. Більше того, проаналізувавши ситуацію, ми дійшли висновку, що бійці «Айдара» скоюють злочини в основному проти людей, у яких так чи інакше є чим поживитися. Сюди ж потрапив і мер Сєверодонецька Валентин Козаков, якого вони також звинуватили у сепаратизмі, хоча він справжній патріот України... Саме на підставі всіх цих скарг ми і склали цей моторошний список. Тепер справа - тільки за Генпрокуратурою».
Блог:
Думки15:14
Політика
Олександр Палій
Людей, відповідальних за дерегуляцію бізнесу, треба звільняти
Глобального переформатування Кабміну очікувати не варто, а ось окремі кадрові зміни обов'язково будуть, і це цілком нормальний процес. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог Олександр Палій.
«Є міністри, які гірше працюють, а є ті, які взагалі невідомо чим займаються. Тому дуже логічно, що в уряді відбуваються кадрові зміни, - це нормально. Треба оцінити, скільки кожен доклав зусиль, чи були це кваліфіковані зусилля. Це навіть більше не переформатування, а оновлення. Я думаю, що воно навіть буде швидше, ніж передбачалося», - розповів Палій.
Політолог зазначив, що називати конкретні персоналії, які підуть, поки рано.
«Але зараз в економічному блоці - в стані дерегуляції (зняття різних економічних бар'єрів для роботи бізнесу - ред.) є проблеми. Мені здається, людей, відповідальних за це, треба звільняти, прискорити їх вихід», - зазначив Палій.
Політолог розповів, що дуже багато залежить зараз в уряді не від прем'єр-міністра, а від конкретних міністрів. У них зараз багато повноважень, хтось виконує їх краще, хтось гірше.
«Дуже компетентна Яресько, принаймні, говорить компетентно. В уряді зараз є професіонали. Треба тільки зробити так, щоб всі були професіоналами в Кабміні», - розповів експерт. Політолог упевнений, що навіть у разі переформатування Кабміну розвалу коаліції не буде.
Блог:
Думки15:56
Суспільство
Сергій Куюн
Пожежа на нафтобазі в Глевасі - ілюстрація корупції в країні
Те, що ми сьогодні спостерігаємо під Васильковом, - яскрава ілюстрація корупції, яка існує в нашій країні, про яку всі чули, але рідко доводиться бачити її реальні наслідки. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив відомий експерт на ринку нафтопродуктів, директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
«Перший дзвіночок, - нагадав експерт, - пролунав ще рік тому, коли вибухнув комплекс мережі «БРСМ» в Переяслав-Хмельницькому. Тоді загинуло чотири людини, ще п'ятеро людей отримали травми. Комісія, яка розслідувала той випадок, однозначно сказала: зафіксовані порушення правил будівництва та експлуатації автозаправних комплексів. Однак за це тоді ніхто не відповів».
І ось, за словами експерта, за рік ми бачимо трагедію вже зовсім іншого порядку: теж загинули люди, знищена маса техніки і поки незрозумілий масштаб екологічного збитку від цієї аварії. При цьому, як зазначив експерт, самі співробітники ДСНС заявляють про те, що порушено цілий ряд вимог техніки безпеки.
«У зв'язку з цим виникає питання: а чому ви допустили ситуацію, що на цьому потенційно пожежонебезпечному об'єкті немає ключових агрегатів із виявлення займань і їх подальшого пожежогасіння?», - говорить Куюн.
«Відповідь, - вважає Сергій Куюн, - дуже проста: тому що такі системи коштують мільйони гривень. І набагато простіше дати хабар - кілька тисяч доларів інспектору, щоб він закрив очі на їх відсутність. Навіщо витрачати мільйони, якщо можна дати набагато менше - і для себе закрити питання?!», - вважає експерт.
За його словами, те, що на тій нафтобазі - безліч установок зі змішування нафтопродуктів, і раніше ні для кого з чиновників не було секретом, а зараз у цьому може переконатися кожен, хто уважно подивиться відео, яке вже з'явилося в мережі, тобто «насправді нафтобаза в Глевасі - це центр кустарного виробництва бензину у всій Київській області».
Про це, впевнений Куюн, свідчить номенклатура продукції, яка надходить на цю нафтобазу.
«Тільки за п'ять місяців цього року, крім товарних нафтопродуктів (бензину та дизельного палива), конденсат із природного газу - 6,2 тисячі тонн, компоненти бензинів, дистиляти газового конденсату, рідкі продукти першого лінза, масла, різні присадки до палив - 6000 тонн, багатофункціональні присадки до палив - 2000 тонн, октанозбільшуючої присадки до палив - 8 тисяч тонн ... У зв'язку з цим виникає питання: що це за база така, і що там відбувалося?», - запитує експерт.
Тому, за словами Куюна, не дивно, що о 16:00 почалася пожежа, а тільки в 17:30 для гасіння пожежі була викликана ДСНС.
«Була спроба приховати, я так розумію, як саму пожежу, так і те, чим вони там займалися насправді». Знову-таки, те, що там відбувалося, ні для кого на ринку нафтопродуктів не секрет. Але чомусь є секретом тільки для чиновників: ні податкова служба, ні Генпрокуратура, ні міліція вчасно діяльністю «БРСМ» не поцікавилась... Компанія продовжує працювати, розвиває мережу, нарощує обсяги продажів, тобто все прекрасно.
А 9 червня ми побачили, до чого це призводить. Згадайте, чим закінчилася для «Брітіш Петроліум» аварія на платформі в Мексиканській затоці пару років тому. Це понад 100 мільйонів доларів штрафу і, по суті, видворення цієї компанії з американського ринку вже шляхом бойкоту її самими американцями. Що сталося у нас? Чотири людини загинули рік тому, 5 покалічені, - ніхто не покараний, працюємо далі ... Ось і маємо наслідки того, що було закладено раніше. Тому я і говорю про ілюстрацію тієї корупції, яка сьогодні є у нас в країні», - резюмував експерт.
Інтерв'ю17:00
Політика
Кость Бондаренко
Интервью
Кость Бондаренко: Юлія Тимошенко як політик перспективніша за багатьох, хто сьогодні при владі Спроби змінити виборче законодавство можуть так і залишитися лише голослівними обіцянками, вважає голова фонду «Українська політика» Кость Бондаренко. В ексклюзивному інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) політичний експерт розповів про те, коли можуть відбутися позачергові вибори до Верховної Ради, чому в країні впав попит на купівлю партій, і кому з сьогоднішньої еліти довіряють українці. - Костю Петровичу, у парламенті зареєстровано вже чотири законопроекти, покликані змінити систему виборів до місцевих рад. На Ваш погляд, чи встигнуть їх прийняти, щоб восени провести вибори за новими правилами? І що ми отримаємо в результаті таких змін? - Думаю, що на цій сесії не набереться достатньої кількості голосів на підтримку будь-яких із запропонованих законопроектів. Якщо говорити про самі документи та оновлені правила, які пропонуються виборцям, то вони дуже громіздкі й заплутані. Формули, в них прописані, вкрай неконкретні. Все йде до того, що керівники територіальних комісій просто - після кількох тижнів підрахунку голосів (бо підрахувати голоси протягом одного дня за запропонованими законами буде вкрай нереально) і тривалих дебатів - дзвонитимуть у офіс правлячої партії і питатимуть, який результат там порадять «намалювати». З цією метою систему і намагаються максимально заплутати. - Але чому ж заплутати? Автори, наприклад, наполягають на відкритих списках. Хіба це погано? - Це той випадок, коли благими намірами вистилається дорога в пекло. Сьогодні справді всіляко демонструється бажання прийняти закон, який би базувався на відкритих списках політичних партій. Але при цьому виставляється така кількість різного ряду умов і обмежень, що в результаті цей закон перестане діяти або діятиме вибірково. - Наприклад? - В одному із законопроектів прописано, що чисельність округів формуватиметься на основі формули: кількість депутатів міськради або райради ділиться на десять і береться ціла частина від цього поділу. Саме ця пропозиція вже викликає паніку у будь-якої людини, яка безпосередньо займатиметься виборами на тій чи іншій дільниці. І ми ж пам'ятаємо, як формувалися свого часу округи. Отже, спробуємо порахувати. У якійсь райраді є, умовно кажучи, 55 депутатів. Ділимо на 10. Отримуємо 5,5. Як у цій ситуації правильніше вчинити? Ось і виходить, що потім можуть вирішити - або це буде 5, або 6 округів. На жаль, такі колізії супроводжуватимуть цей закон протягом усієї виборчої кампанії. Дуже багато питань доведеться вирішувати в судах. А після того, як пройде голосування, будуть опротестовані результати тільки тому, що неправильно прочитана та чи інша глава закону. Тому я й кажу, що дуже громіздкий закон, багато хто просто не зможе розібратися. А вибори мають бути абсолютно простою дією. Подивіться на Польщу, де не так давно пройшли президентські вибори. Там порахували голоси впродовж доби. У нас на підрахунок голосів на президентських виборах зазвичай іде днів 10. - Чому? Що такого особливого змогли зробити в Польщі і чого немає у нас? - У нас виборчий процес пов'язаний ще й із серйозною корупцією. Нам же необхідно, щоб голоси були підраховані «правильно». У нас змінюється влада, змінюються режими, але при цьому залишаються незмінними принципи, на яких базується виборче законодавство. І закон нам потрібен не для того, щоб зробити правила прозоріше. Його намагаються виписати таким чином, щоб у результаті була можливість побудувати якусь керовану вертикаль. Саме тому влада так активно втручається у виборче законодавство, виписуючи закони, які дозволяють залишати лазівки. Безумовно, відкриті списки - це добре. Але не варто забувати про те, що раніше політичні партії заробляли, продаючи місця в закритих списках. Тепер заробляти гроші тим, хто сидить на касі, буде досить складно. Хіба що на висуненні. Якщо людина хоче висунутися від політичної сили, взяти бренд, відповідно вона повинна зробити посильний внесок. Другий момент: а як сформувати тоді вже правильний список, як визначити лідерів? Тому є багато тих, хто не хоче запровадження відкритих списків, і вони всіляко блокуватимуть прийняття законопроекту, який позбавляє їх доходів. Мій прогноз, що законопроекти, які стосуються виборів, будуть в більшості провалені. І, швидше за все, збережеться - з деякою модифікацією - старий закон. - Тобто мажоритарку можуть зберегти? Багато депутатів місцевого рівня зараз в паніці вибирають, куди б їм швидше прибитися. - Мені теж надходить безліч дзвінків і смс з питаннями про те, куди я пораджу нести гроші, з ким домовлятися. - І що радите? - Почекати, коли буде ухвалено закон. - Чи не буде пізно? - Якщо хочуть заощадити гроші, потрібно починати виборчу кампанію незалежно від того, до якої партії планують долучитися. Потім буде простіше розкручувати не тільки свій імідж, а й домовлятися з партіями. Якщо є у кого за душею якась історія, якийсь бекграунд, їх візьмуть охочіше. Ті, хто хоче просто купити вхідний квиток, встигнуть це зробити і пізніше. - Зараз активно обговорюється також питання про фінансування партій з держбюджету. Як оцінюєте таку ініціативу? - Те, що пропонується, - це німецька модель. Партії, які проходять до парламенту, фінансуються з державного бюджету. Насправді і в Німеччині не вистачає грошей на фінансування партій. Тому все-таки створюються партійні чи навколопартійні фонди. Саме з них партії і фінансуються. У самій Німеччині до такої моделі різне ставлення, хтось її підтримує, хтось критикує. Я думаю, що сьогодні в України немає таких коштів, щоб виділяти з бюджету на функціонування політичних партій. Це буде просто додаткове джерело корупції. Бюджетні кошти можна пустити на якісь більш благі цілі. У нас в країні є ще один важливий момент, який не враховується. Якщо партія заявляє про припинення своїх повноважень, вона все одно залишається в реєстрі Мін'юсту. Виходить, що партія де-факто вже не існує, а де-юре справа ще живе. Тому що закрити партію набагато складніше, ніж відкрити. Цей процес розтягується на кілька місяців, а іноді й на роки. Необхідно пройти масу бюрократичних процедур. Партії займаються господарською діяльністю, тому необхідно зібрати всі виписки, що підтверджують відсутність боргів. Повинна бути створена ліквідаційна комісія, яка розпорядиться майном тощо. - Може, саме з цим пов'язано те, що у нас не створюються партії за класичною структурою, а їх воліють купувати? - Абсолютно вірно. Купуються, потім перейменовуються. Якщо є бажання перейменувати, звичайно. - Яка ситуація сьогодні? Є попит на придбання партій? Цього року партії продаються за 20-30 тисяч - Попит є, але ціни впали. Якщо, наприклад, у 2009 році партія купувалася в середньому за 450-500 тисяч доларів, то в минулому році вже за 100-120 тисяч. А в цьому партії продаються за 20-30 тисяч. Цьому є кілька причин. По-перше, ринок перенасичений, створено величезну кількість партій спеціально на продаж. По-друге, у багатьох партій існує низка юридичних мінусів. У когось у рейдерський спосіб захопили печатку і поміняли лідера. А нові власники не хочуть зв'язуватися з партією зі скандальним минулим. У когось не вистачає обласних організацій, і їх доведеться створювати. Ще бувають випадки, коли неправильно оформлені документи. Тобто низка нюансів. Тому у нас ніби партії існують, але вони неліквідні. - Чому раніше було вигідно вкладатися в купівлю партії? - Раніше закон був прописаний так, що для участі у виборах партія мусила бути зареєстрована не менш ніж за рік до виборів. До речі, зараз Юлія Тимошенко пропонує запровадити норму, згідно з якою у виборах можуть брати участь партії, зареєстровані не менш ніж за два роки до виборів. Але, знову ж таки, виникає питання: зареєстрована чи перейменована? Я знаю, що на ринку є партії, які існують 15 років. Вони готові до продажу. Але ніхто на сьогоднішній день не виключає, що може бути запроваджена норма про те, що партію не можна буде перейменовувати. Це не демократична норма, але у нас може бути й таке. - У побуті багато хто говорить, що не хочуть голосувати за тих, хто сьогодні при владі, але й проти повернення колишніх. Знову чекаємо третю силу? - Ми постійно живе таким очікуванням. Потім приходить 20 партій і кожна стверджує: ми - третя сила, голосуйте за нас. Одна з партій на виборах 2010 року навіть називалася «Третя сила», багато кандидатів в мери виступали саме від неї. - Хто з відомих політиків може стати цією самою третьою силою? - В умовах, коли формується ідеологічна основа для двох основних сил, коли існує влада і опозиція, повинна існувати політична сила, яка є альтернативою їм обом. Але сьогодні, коли незрозуміло, хто є владою, а хто - опозицією, формувати третю силу досить складно. У нас, скажімо, Тимошенко і Ляшко є владою чи опозицією? Вони є якимось гібридом. У нас не тільки гібридні війни, а й гібридна політика і система управління. Як сказав колись журналіст Сергій Рахманін, у нас політики можуть бути у владі і одночасно перебувати до неї в опозиції. Ляшко і Тимошенко це демонструють: вони перебувають у владі і активно її критикують. Тому третя сила повинна сьогодні просто дистанціюватися від всієї тієї балаканини, яка існує. І заявити, що вона виступає проти бардаку, який сьогодні в країні, проти всіх політиків, які показали свою неспроможність і довели країну не тільки до фінансового, а й до економічного дефолту. Не виступати ні за Європу, ні за Росію, а посилювати Україну як самодостатню одиницю. Зміцнення її суверенітету, а не торгівля ним - ось таким повинне бути їх основне завдання! Це повинні бути політики, готові не декларативно, а реалістично розширити права органів місцевого самоврядування. До того часу, поки не буде проведена реальна децентралізація з передачею повноважень на місця, неможливо говорити ні про які реформи. Першою реформою має стати саме децентралізація, і лише відштовхуючись від неї, можна проводити реформу поліції і всі інші. Не можна спочатку будувати дах, а потім закладати фундамент. - А як щодо ідеології? Що людям ближче в нинішніх умовах? - Без різниці. Ніде на Заході немає ідеологічних партій. Після 1945 року, коли була знищена ідеологія фашизму, всі інші - це гібриди ідеології. Пізній сталінський комунізм це не зовсім те, про що говорили Маркс, Енгельс, Ленін. Лейборизм як такий багато в чому виродився, оскільки зникли передумови, які його породили. Консерватизм - це ідеологія 19 століття, але ніяк не двадцятого і двадцять першого. Тому нинішня система партій у Європі та світі взагалі - це партії з гібридними ідеологіями, які реагують на певні виклики сьогодення, формують своє ставлення до цих викликів залежно від того, як вони з'являються або виникають на горизонті. Тому Маргарет Тетчер, яка була лідером Консервативної партії, багато в чому взяла ліберальні або навіть лейбористські ідеї. Нещодавно прем'єр Великобританії Кемерон зробив заяву про те, що Консервативна партія - це партія захисту інтересів робітників. Тобто зациклюватися на ідеології не варто. Що стосується нинішньої ситуації, то необхідно якісно усвідомити всі ті проблемні питання, які формують порядок денний кожного пересічного виборця, показати програму вирішення цих питань і не ділитися на лівих і правих... Потрібно використовувати ті можливі механізми та чинники, які могли б допомогти втілити ці програми в дію. - Практично кожна політична сила в Україні йшла на вибори, спекулюючи на соціалці та відповідних гаслах і обіцянках. Зараз ми розуміємо, що бюджет країни в такому стані, що обіцяти подібне просто смішно... - У нас всі політичні партії без винятку - соціал-демократичні за своєю суттю і поведінкою. Всі говорять про соціальні проблеми, акцентують увагу на соціальних гаслах. І кожна стверджує, що ми побудуємо справжню демократію. Всі вони соціал-демократичні, від комуністів і свободівців до «Правого сектора». Кожна партія говоритиме про те, що поверне пільги, старі тарифи, підвищить зарплати... Кожна партія про це твердитиме, ритуально спалюючи опудало Яценюка. - Думаєте, в це повірять? Народ, коли йде голосувати, не читає програми - Народ у нас сприймає дуже емоційно і політиків, і політику, керуючись принципом «подобається - не подобається». Народ, коли йде голосувати, не читає програми. Нещодавно мені показали програму однієї політичної партії: три сторінки суцільних гасел! За все хороше проти всього поганого! Але людям все одно подобається, раз вони проголосували! Візьміть і вдумливо прочитайте програми партій, які сьогодні представлені в парламенті. А потім спробуйте відповісти собі на запитання: а чи мають вони взагалі право сидіти в парламенті після того, що там написано. - Костю Петровичу, чому нинішнім політикам поки не вдається провести повноцінні реформи? У нас дуже люблять наводити як приклад Грузію, акцентуючи на тому, що це невелика країна, тому там все вийшло. Ми зараз активно переймаємо грузинський досвід, накладаючи його на Україну. Спрацює? Коли? - У грузинському суспільстві набагато простіше було провести реформи, тому що там був національний консенсус. Там були влиті досить серйозні кошти - зовнішні запозичення для проведення цих реформ. А населення там трохи більше 4 млн. Спробуйте провести реформи, коли населення більше 40 млн. Давайте подивимося на польський досвід. У Польщі 38 млн. населення. Але коли в 1990-і роки в цій країні почалися масштабні реформи, там теж був національний консенсус. Так, Бальцеровича не любили, його навіть ненавиділи, проклинали. При цьому він взяв на себе відповідальність, чесно сказав населенню, що буде складно, але за 16 місяців реформи були впроваджені повністю. Йому не ставили палки в колеса, не було серйозного протистояння з боку парламенту і не було корупційної складової. Крім того, Польща - це країна, де немає національних олігархів. Знаєте, є такий грузинський анекдот, досить доречний в нинішній ситуації. Грузин виліз на верхівку сосни і не може злізти. Навколо зібралося багато родичів, і кожен дає пораду. А він все одно не може спуститися вниз. Раптом один кидає йому мотузку і кричить: «Тримай міцніше!». Той схопився, а він його як смикне різко вниз. Чоловік летить з цієї висоти, розбивається... Родичі накинулися на того, хто його зірвав з дерева, з єдиним питанням: навіщо він дав йому мотузку? А той у відповідь: «Так минулого тижня ми так Іраклія з колодязя витягали». Тому ми повинні враховувати досвід інших країн, але не намагатися накласти кальку. - Як Ви вважаєте, ближче до осені і місцевих виборів загостриться ситуація з неприйняттям всіх політиків чи все-таки залишаться такі, до кого рівень довіри збережеться? - Уже загострилася. Сьогодні соціологічні дані показують, що немає жодного політика, у якого позитивний імідж домінував би над негативним. Більше того, іноді негатив перевищує позитив в три-чотири рази. - А Юлія Тимошенко? Які її шанси як політика? У неї адже останнім часом рейтинг виріс, вона відвойовує колишні позиції. Юлія Тимошенко ніяк не може зрозуміти, що вона не в 2009-му і не в 2010-му році - Юлія Тимошенко ніяк не може зрозуміти, що вона не в 2009-му і не в 2010-му році. Що зараз 2015-й рік. І їй необхідно міняти абсолютно все: імідж, риторику, тональність виступів. Вона використовує старі прийоми. Коли у політика немає перерв у спілкуванні з виборцями, тоді це мало помітно. Коли ж людина виходить зі старим репертуаром після кількох років забуття, це одразу ж впадає в очі. Юлії Тимошенко потрібно зупинитися і зрозуміти, що вона вже не той політик, до якого звикли в 2009 році. Вона далі продовжує боротися з Януковичем. Не відчуває, що його вже немає, на зміну прийшли інші люди. Якщо вона змінить тональність своїх публічних виступів, її рейтинг різко піде вгору. - Хочете сказати, що Юлію Володимирівну не варто списувати з рахунків? - Вона як політик перспективніше багатьох, хто перебуває сьогодні при владі. - Які прогнози щодо парламентських виборів? Досидять депутати у своїх кріслах до кінця каденції? - Думаю, що ні, якщо найближчим часом Арсеній Петрович зрозуміє, що потрібно рятувати імідж, і піде з поста прем'єра. Після цього неможливо буде сформувати нову конфігурацію коаліції. Без Опозиційного блоку більшість створити не вийде - не вистачає голосів. Якщо включити Опозиційний блок, це викличе протест радикально налаштованих людей. Єремеєв та Хомутинник не грають якоїсь ключової ролі, тому що очолюють депутатські групи. А в Конституції чітко написано, що більшість формується не групами, а фракціями. Тому парламент ввели в такий клінч, що все одно доведеться щось робити. Найпростіший спосіб змінити ситуацію - це поміняти парламент. - Але чи вигідно це робити восени? Чи спочатку треба провести місцеві вибори? - Є дві концепції, які обговорюються кулуарно. Перша - це поєднати і ті, й інші вибори. Ще одна концепція передбачає, що вибори можуть перенести на березень наступного року. Коли буде сформована влада на місцях, контролювати процес наступних виборів буде значно простіше. А значить, і легше отримати бажаний результат. ФОТО - Віктор Ковальчук
Кость Бондаренко: Юлія Тимошенко як політик перспективніша за багатьох, хто сьогодні при владі Спроби змінити виборче законодавство можуть так і залишитися лише голослівними обіцянками, вважає голова фонду «Українська політика» Кость Бондаренко. В ексклюзивному інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) політичний експерт розповів про те, коли можуть відбутися позачергові вибори до Верховної Ради, чому в країні впав попит на купівлю партій, і кому з сьогоднішньої еліти довіряють українці. - Костю Петровичу, у парламенті зареєстровано вже чотири законопроекти, покликані змінити систему виборів до місцевих рад. На Ваш погляд, чи встигнуть їх прийняти, щоб восени провести вибори за новими правилами? І що ми отримаємо в результаті таких змін? - Думаю, що на цій сесії не набереться достатньої кількості голосів на підтримку будь-яких із запропонованих законопроектів. Якщо говорити про самі документи та оновлені правила, які пропонуються виборцям, то вони дуже громіздкі й заплутані. Формули, в них прописані, вкрай неконкретні. Все йде до того, що керівники територіальних комісій просто - після кількох тижнів підрахунку голосів (бо підрахувати голоси протягом одного дня за запропонованими законами буде вкрай нереально) і тривалих дебатів - дзвонитимуть у офіс правлячої партії і питатимуть, який результат там порадять «намалювати». З цією метою систему і намагаються максимально заплутати. - Але чому ж заплутати? Автори, наприклад, наполягають на відкритих списках. Хіба це погано? - Це той випадок, коли благими намірами вистилається дорога в пекло. Сьогодні справді всіляко демонструється бажання прийняти закон, який би базувався на відкритих списках політичних партій. Але при цьому виставляється така кількість різного ряду умов і обмежень, що в результаті цей закон перестане діяти або діятиме вибірково. - Наприклад? - В одному із законопроектів прописано, що чисельність округів формуватиметься на основі формули: кількість депутатів міськради або райради ділиться на десять і береться ціла частина від цього поділу. Саме ця пропозиція вже викликає паніку у будь-якої людини, яка безпосередньо займатиметься виборами на тій чи іншій дільниці. І ми ж пам'ятаємо, як формувалися свого часу округи. Отже, спробуємо порахувати. У якійсь райраді є, умовно кажучи, 55 депутатів. Ділимо на 10. Отримуємо 5,5. Як у цій ситуації правильніше вчинити? Ось і виходить, що потім можуть вирішити - або це буде 5, або 6 округів. На жаль, такі колізії супроводжуватимуть цей закон протягом усієї виборчої кампанії. Дуже багато питань доведеться вирішувати в судах. А після того, як пройде голосування, будуть опротестовані результати тільки тому, що неправильно прочитана та чи інша глава закону. Тому я й кажу, що дуже громіздкий закон, багато хто просто не зможе розібратися. А вибори мають бути абсолютно простою дією. Подивіться на Польщу, де не так давно пройшли президентські вибори. Там порахували голоси впродовж доби. У нас на підрахунок голосів на президентських виборах зазвичай іде днів 10. - Чому? Що такого особливого змогли зробити в Польщі і чого немає у нас? - У нас виборчий процес пов'язаний ще й із серйозною корупцією. Нам же необхідно, щоб голоси були підраховані «правильно». У нас змінюється влада, змінюються режими, але при цьому залишаються незмінними принципи, на яких базується виборче законодавство. І закон нам потрібен не для того, щоб зробити правила прозоріше. Його намагаються виписати таким чином, щоб у результаті була можливість побудувати якусь керовану вертикаль. Саме тому влада так активно втручається у виборче законодавство, виписуючи закони, які дозволяють залишати лазівки. Безумовно, відкриті списки - це добре. Але не варто забувати про те, що раніше політичні партії заробляли, продаючи місця в закритих списках. Тепер заробляти гроші тим, хто сидить на касі, буде досить складно. Хіба що на висуненні. Якщо людина хоче висунутися від політичної сили, взяти бренд, відповідно вона повинна зробити посильний внесок. Другий момент: а як сформувати тоді вже правильний список, як визначити лідерів? Тому є багато тих, хто не хоче запровадження відкритих списків, і вони всіляко блокуватимуть прийняття законопроекту, який позбавляє їх доходів. Мій прогноз, що законопроекти, які стосуються виборів, будуть в більшості провалені. І, швидше за все, збережеться - з деякою модифікацією - старий закон. - Тобто мажоритарку можуть зберегти? Багато депутатів місцевого рівня зараз в паніці вибирають, куди б їм швидше прибитися. - Мені теж надходить безліч дзвінків і смс з питаннями про те, куди я пораджу нести гроші, з ким домовлятися. - І що радите? - Почекати, коли буде ухвалено закон. - Чи не буде пізно? - Якщо хочуть заощадити гроші, потрібно починати виборчу кампанію незалежно від того, до якої партії планують долучитися. Потім буде простіше розкручувати не тільки свій імідж, а й домовлятися з партіями. Якщо є у кого за душею якась історія, якийсь бекграунд, їх візьмуть охочіше. Ті, хто хоче просто купити вхідний квиток, встигнуть це зробити і пізніше. - Зараз активно обговорюється також питання про фінансування партій з держбюджету. Як оцінюєте таку ініціативу? - Те, що пропонується, - це німецька модель. Партії, які проходять до парламенту, фінансуються з державного бюджету. Насправді і в Німеччині не вистачає грошей на фінансування партій. Тому все-таки створюються партійні чи навколопартійні фонди. Саме з них партії і фінансуються. У самій Німеччині до такої моделі різне ставлення, хтось її підтримує, хтось критикує. Я думаю, що сьогодні в України немає таких коштів, щоб виділяти з бюджету на функціонування політичних партій. Це буде просто додаткове джерело корупції. Бюджетні кошти можна пустити на якісь більш благі цілі. У нас в країні є ще один важливий момент, який не враховується. Якщо партія заявляє про припинення своїх повноважень, вона все одно залишається в реєстрі Мін'юсту. Виходить, що партія де-факто вже не існує, а де-юре справа ще живе. Тому що закрити партію набагато складніше, ніж відкрити. Цей процес розтягується на кілька місяців, а іноді й на роки. Необхідно пройти масу бюрократичних процедур. Партії займаються господарською діяльністю, тому необхідно зібрати всі виписки, що підтверджують відсутність боргів. Повинна бути створена ліквідаційна комісія, яка розпорядиться майном тощо. - Може, саме з цим пов'язано те, що у нас не створюються партії за класичною структурою, а їх воліють купувати? - Абсолютно вірно. Купуються, потім перейменовуються. Якщо є бажання перейменувати, звичайно. - Яка ситуація сьогодні? Є попит на придбання партій? Цього року партії продаються за 20-30 тисяч - Попит є, але ціни впали. Якщо, наприклад, у 2009 році партія купувалася в середньому за 450-500 тисяч доларів, то в минулому році вже за 100-120 тисяч. А в цьому партії продаються за 20-30 тисяч. Цьому є кілька причин. По-перше, ринок перенасичений, створено величезну кількість партій спеціально на продаж. По-друге, у багатьох партій існує низка юридичних мінусів. У когось у рейдерський спосіб захопили печатку і поміняли лідера. А нові власники не хочуть зв'язуватися з партією зі скандальним минулим. У когось не вистачає обласних організацій, і їх доведеться створювати. Ще бувають випадки, коли неправильно оформлені документи. Тобто низка нюансів. Тому у нас ніби партії існують, але вони неліквідні. - Чому раніше було вигідно вкладатися в купівлю партії? - Раніше закон був прописаний так, що для участі у виборах партія мусила бути зареєстрована не менш ніж за рік до виборів. До речі, зараз Юлія Тимошенко пропонує запровадити норму, згідно з якою у виборах можуть брати участь партії, зареєстровані не менш ніж за два роки до виборів. Але, знову ж таки, виникає питання: зареєстрована чи перейменована? Я знаю, що на ринку є партії, які існують 15 років. Вони готові до продажу. Але ніхто на сьогоднішній день не виключає, що може бути запроваджена норма про те, що партію не можна буде перейменовувати. Це не демократична норма, але у нас може бути й таке. - У побуті багато хто говорить, що не хочуть голосувати за тих, хто сьогодні при владі, але й проти повернення колишніх. Знову чекаємо третю силу? - Ми постійно живе таким очікуванням. Потім приходить 20 партій і кожна стверджує: ми - третя сила, голосуйте за нас. Одна з партій на виборах 2010 року навіть називалася «Третя сила», багато кандидатів в мери виступали саме від неї. - Хто з відомих політиків може стати цією самою третьою силою? - В умовах, коли формується ідеологічна основа для двох основних сил, коли існує влада і опозиція, повинна існувати політична сила, яка є альтернативою їм обом. Але сьогодні, коли незрозуміло, хто є владою, а хто - опозицією, формувати третю силу досить складно. У нас, скажімо, Тимошенко і Ляшко є владою чи опозицією? Вони є якимось гібридом. У нас не тільки гібридні війни, а й гібридна політика і система управління. Як сказав колись журналіст Сергій Рахманін, у нас політики можуть бути у владі і одночасно перебувати до неї в опозиції. Ляшко і Тимошенко це демонструють: вони перебувають у владі і активно її критикують. Тому третя сила повинна сьогодні просто дистанціюватися від всієї тієї балаканини, яка існує. І заявити, що вона виступає проти бардаку, який сьогодні в країні, проти всіх політиків, які показали свою неспроможність і довели країну не тільки до фінансового, а й до економічного дефолту. Не виступати ні за Європу, ні за Росію, а посилювати Україну як самодостатню одиницю. Зміцнення її суверенітету, а не торгівля ним - ось таким повинне бути їх основне завдання! Це повинні бути політики, готові не декларативно, а реалістично розширити права органів місцевого самоврядування. До того часу, поки не буде проведена реальна децентралізація з передачею повноважень на місця, неможливо говорити ні про які реформи. Першою реформою має стати саме децентралізація, і лише відштовхуючись від неї, можна проводити реформу поліції і всі інші. Не можна спочатку будувати дах, а потім закладати фундамент. - А як щодо ідеології? Що людям ближче в нинішніх умовах? - Без різниці. Ніде на Заході немає ідеологічних партій. Після 1945 року, коли була знищена ідеологія фашизму, всі інші - це гібриди ідеології. Пізній сталінський комунізм це не зовсім те, про що говорили Маркс, Енгельс, Ленін. Лейборизм як такий багато в чому виродився, оскільки зникли передумови, які його породили. Консерватизм - це ідеологія 19 століття, але ніяк не двадцятого і двадцять першого. Тому нинішня система партій у Європі та світі взагалі - це партії з гібридними ідеологіями, які реагують на певні виклики сьогодення, формують своє ставлення до цих викликів залежно від того, як вони з'являються або виникають на горизонті. Тому Маргарет Тетчер, яка була лідером Консервативної партії, багато в чому взяла ліберальні або навіть лейбористські ідеї. Нещодавно прем'єр Великобританії Кемерон зробив заяву про те, що Консервативна партія - це партія захисту інтересів робітників. Тобто зациклюватися на ідеології не варто. Що стосується нинішньої ситуації, то необхідно якісно усвідомити всі ті проблемні питання, які формують порядок денний кожного пересічного виборця, показати програму вирішення цих питань і не ділитися на лівих і правих... Потрібно використовувати ті можливі механізми та чинники, які могли б допомогти втілити ці програми в дію. - Практично кожна політична сила в Україні йшла на вибори, спекулюючи на соціалці та відповідних гаслах і обіцянках. Зараз ми розуміємо, що бюджет країни в такому стані, що обіцяти подібне просто смішно... - У нас всі політичні партії без винятку - соціал-демократичні за своєю суттю і поведінкою. Всі говорять про соціальні проблеми, акцентують увагу на соціальних гаслах. І кожна стверджує, що ми побудуємо справжню демократію. Всі вони соціал-демократичні, від комуністів і свободівців до «Правого сектора». Кожна партія говоритиме про те, що поверне пільги, старі тарифи, підвищить зарплати... Кожна партія про це твердитиме, ритуально спалюючи опудало Яценюка. - Думаєте, в це повірять? Народ, коли йде голосувати, не читає програми - Народ у нас сприймає дуже емоційно і політиків, і політику, керуючись принципом «подобається - не подобається». Народ, коли йде голосувати, не читає програми. Нещодавно мені показали програму однієї політичної партії: три сторінки суцільних гасел! За все хороше проти всього поганого! Але людям все одно подобається, раз вони проголосували! Візьміть і вдумливо прочитайте програми партій, які сьогодні представлені в парламенті. А потім спробуйте відповісти собі на запитання: а чи мають вони взагалі право сидіти в парламенті після того, що там написано. - Костю Петровичу, чому нинішнім політикам поки не вдається провести повноцінні реформи? У нас дуже люблять наводити як приклад Грузію, акцентуючи на тому, що це невелика країна, тому там все вийшло. Ми зараз активно переймаємо грузинський досвід, накладаючи його на Україну. Спрацює? Коли? - У грузинському суспільстві набагато простіше було провести реформи, тому що там був національний консенсус. Там були влиті досить серйозні кошти - зовнішні запозичення для проведення цих реформ. А населення там трохи більше 4 млн. Спробуйте провести реформи, коли населення більше 40 млн. Давайте подивимося на польський досвід. У Польщі 38 млн. населення. Але коли в 1990-і роки в цій країні почалися масштабні реформи, там теж був національний консенсус. Так, Бальцеровича не любили, його навіть ненавиділи, проклинали. При цьому він взяв на себе відповідальність, чесно сказав населенню, що буде складно, але за 16 місяців реформи були впроваджені повністю. Йому не ставили палки в колеса, не було серйозного протистояння з боку парламенту і не було корупційної складової. Крім того, Польща - це країна, де немає національних олігархів. Знаєте, є такий грузинський анекдот, досить доречний в нинішній ситуації. Грузин виліз на верхівку сосни і не може злізти. Навколо зібралося багато родичів, і кожен дає пораду. А він все одно не може спуститися вниз. Раптом один кидає йому мотузку і кричить: «Тримай міцніше!». Той схопився, а він його як смикне різко вниз. Чоловік летить з цієї висоти, розбивається... Родичі накинулися на того, хто його зірвав з дерева, з єдиним питанням: навіщо він дав йому мотузку? А той у відповідь: «Так минулого тижня ми так Іраклія з колодязя витягали». Тому ми повинні враховувати досвід інших країн, але не намагатися накласти кальку. - Як Ви вважаєте, ближче до осені і місцевих виборів загостриться ситуація з неприйняттям всіх політиків чи все-таки залишаться такі, до кого рівень довіри збережеться? - Уже загострилася. Сьогодні соціологічні дані показують, що немає жодного політика, у якого позитивний імідж домінував би над негативним. Більше того, іноді негатив перевищує позитив в три-чотири рази. - А Юлія Тимошенко? Які її шанси як політика? У неї адже останнім часом рейтинг виріс, вона відвойовує колишні позиції. Юлія Тимошенко ніяк не може зрозуміти, що вона не в 2009-му і не в 2010-му році - Юлія Тимошенко ніяк не може зрозуміти, що вона не в 2009-му і не в 2010-му році. Що зараз 2015-й рік. І їй необхідно міняти абсолютно все: імідж, риторику, тональність виступів. Вона використовує старі прийоми. Коли у політика немає перерв у спілкуванні з виборцями, тоді це мало помітно. Коли ж людина виходить зі старим репертуаром після кількох років забуття, це одразу ж впадає в очі. Юлії Тимошенко потрібно зупинитися і зрозуміти, що вона вже не той політик, до якого звикли в 2009 році. Вона далі продовжує боротися з Януковичем. Не відчуває, що його вже немає, на зміну прийшли інші люди. Якщо вона змінить тональність своїх публічних виступів, її рейтинг різко піде вгору. - Хочете сказати, що Юлію Володимирівну не варто списувати з рахунків? - Вона як політик перспективніше багатьох, хто перебуває сьогодні при владі. - Які прогнози щодо парламентських виборів? Досидять депутати у своїх кріслах до кінця каденції? - Думаю, що ні, якщо найближчим часом Арсеній Петрович зрозуміє, що потрібно рятувати імідж, і піде з поста прем'єра. Після цього неможливо буде сформувати нову конфігурацію коаліції. Без Опозиційного блоку більшість створити не вийде - не вистачає голосів. Якщо включити Опозиційний блок, це викличе протест радикально налаштованих людей. Єремеєв та Хомутинник не грають якоїсь ключової ролі, тому що очолюють депутатські групи. А в Конституції чітко написано, що більшість формується не групами, а фракціями. Тому парламент ввели в такий клінч, що все одно доведеться щось робити. Найпростіший спосіб змінити ситуацію - це поміняти парламент. - Але чи вигідно це робити восени? Чи спочатку треба провести місцеві вибори? - Є дві концепції, які обговорюються кулуарно. Перша - це поєднати і ті, й інші вибори. Ще одна концепція передбачає, що вибори можуть перенести на березень наступного року. Коли буде сформована влада на місцях, контролювати процес наступних виборів буде значно простіше. А значить, і легше отримати бажаний результат. ФОТО - Віктор Ковальчук
Блог:
Думки17:28
Економіка
Геннадій Рябцев
Пожежа на нафтобазі в Глевасі не повинна викликати здорожчання бензину
Незважаючи на серйозну пожежу на одній з нафтобаз компанії «БРСМ-Нафта», підстав для підвищення цін на бензин на АЗС інших мереж немає. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор спецпроектів Науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
За його словами, з одного боку, бензину на ринку наразі насправді достатрньо і ніякого заниження вартості зараз немає, а з іншого - згоріла не настільки велика кількість нафтопродуктів, щоб говорити про якісь проблеми у інших мереж. Тому якщо хтось надумає підвищувати ціну на бензин і звертати при цьому на пожежу у Василькові, це однозначно буде спекулятивним чинником.
Однак ситуація, що склалася зараз, не тільки навколо цієї нафтобази, але й інших інфраструктурних об'єктів, значно гірше, вважає Геннадій Рябцев, ніж здається на перший погляд. Особливо якщо звернути увагу на ступінь дотримання техніки безпеки практично на всіх без винятку вибухо- і пожежонебезпечних об'єктах. За його словами, зараз майже знищені всі системи безпеки, які залишалися на таких об'єктах з радянських часів. Тому ми, за словами Рябцева, фактично сидимо на пороховій діжці, адже таких об'єктів - не тільки за містом, а й у самому Києві - дуже багато.
«На жаль, держава, дезертирувавши з усіх сфер соціальної відповідальності, перестала приділяти увагу в тому числі і дотриманню правил техніки безпеки не лише на об'єктах забезпечення нафтопродуктами, але й на всіх небезпечних об'єктах. А люди, як завжди, виявилися заручниками ситуації, коли, посилаючись на брак коштів, скорочуються цілі підрозділи, які займалися забезпеченням безпеки. Свідчення тому - і пожежа під Києвом у чорнобильській зоні, і ці трагедії, які відбувалися останнім часом на об'єктах компанії «БРСМ-Нафта», - сказав Рябцев.
За словами експерта, головне зараз - не дати вогню можливості перекинутися на інші небезпечні об'єкти, яких у Київській області дуже багато: це і сусідні нафтобази, і та військова частина, яка там розташована.
«Не секрет, що саме в цьому районі було зосереджено достатньо велику кількість військової техніки і боєприпасів», - сказав він.
Однак, зазначає експерт, не варто зосереджуватися лише на дотриманні техніки безпеки, оскільки коріння проблеми - в існуванні тіньового ринку: схеми, про які говорилося ще в 2012 році, не тільки не ліквідовані - вони розцвіли і дають зараз свої результати. Гроші, отримані завдяки цим схемам, за словами експерта, продовжують надходити в офшори - замість того, щоб забезпечити українських споживачів якісними нафтопродуктами за прийнятною ціною, а державний бюджет - надходженнями від сплати податків і зборів. За словами Рябцева, проблема в тому, що в програмі діяльності Кабінету міністрів одним з пунктів записана заборона всіх перевірок суб'єктів господарювання не тільки на цей, але й на наступні роки.
«У нас чомусь вважається, що всі учасники ринку дотримуються умов цивілізованої конкуренції, і їх перевіряти непотрібно», - сказав Рябцев.
Це хибний, зазначає Геннадій Рябцев, шлях, оскільки в ст.42 Конституції України сказано, що зобов'язанням держави є дотримання безпеки та якості всіх продуктів, товарів і послуг, що реалізуються на території нашої країни.
«І ми зараз бачимо - по тій кількості паливних сурогатів, які є на ринку, і з тієї небезпеки, яку несуть інфраструктурні об'єкти, що така політика себе не виправдовує. Держава повинна виконувати свої конституційні зобов'язання. Зокрема, у дотриманні прав її громадян на безпечне життя і на користування безпечними послугами, на використання безпечних товарів і продукції», - зазначив Рябцев.
Тому, на думку експерта, цей мораторій потрібно скасовувати, запроваджуючи додаткові заходи контролю.
«Бажаючі перевіряти відповідні інфраструктурні об'єкти є, їм тільки потрібно надати для цього відповідні підтвердження повноважень. А держава має забезпечити цей процес не фінансово, а організаційно. Тоді й потенційна можливість таких неприємних подій, яка сталася 9 червня на нафтобазі «БРСМ-Нафта», стане мінімальною», - резюмував експерт.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,83379983901978-/
/-pc-/
Top