«Коли мене побачила лікар, вона вперше в житті знепритомніла»

Депутат Верховної Ради Сергій Мельничук, якого парламент раніше позбавив депутатської недоторканності, заявив, що не прийняв повідомлення про підозру у вчиненні злочину, позаяк, за його словами, воно було видане не за формою. Мельничука, колишнього командира добровольчого батальйону «Айдар», підозрюють у створенні злочинної організації. Напередодні начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський заявив, що відомство вручило Мельничуку повідомлення про підозру, у вівторок йому обрано запобіжний захід.

До звинувачень на адресу «айдарівців» і екс-комбата приєднався і голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, передавши в ГПУ і МВС перелік злочинів, які протягом 2014-2015 років, за його даними, здійснювали бійці батальйону. Список налічує 65 епізодів, серед яких розбої, грабежі, викрадення і тортури.

Журналіст «АСН» додзвонилася Геннадію Геннадійовичу, але від коментарів він категорично відмовився. А ось із деякими з потерпілих, зазначених в «списку Москаля», нам все-таки вдалося поспілкуватися.

У пошуку зрадників

Деякі випадки справді здаються неймовірними через свою жорстокість.

- Увечері 25 листопада до мене увірвалися якісь люди в масках, - розповідає колишній заступник голови Новоайдарського району Ігор Мякоткін, - і з криками «Ти «Сепар», тебе бачили з георгіївською стрічкою» витягли мене на вулицю, заштовхнули в білий «Фольксваген» і кудись повезли. Я був, м'яко кажучи, ошелешений, позаяк ніколи не мав стосунку до сепаратистів.

- Куди вас повезли?

- Привезли в місцеву школу міліції, відвели в підвал, наділи мішок на голову і протягом двох годин катували.

- Чого вони від вас хотіли?

- Вимагали стати на коліна, покаятися в сепаратизмі, всіляко принижували. Вони думали, що дуже швидко зможуть мене зламати. Але за весь цей час я не промовив жодного слова.

- У матеріалах справи є дані про те, що вас зробили інвалідом...

- Так, мені відрізали палець. Поклали руку і рубанули. Біль був пекельний, але я тримався з останніх сил. Їм цього здалося мало, і вони почали бити мене більярдним києм. А коли він зламався об мою голову, продовжили бити держаками від лопат. Потім прострелили ногу...

- Складно повірити, що все це - правда.

- На жаль, правда. У нас ще є такі люди, яких і людьми-то назвати не можна після того, що вони скоїли. Коли я це згадую, у мене знову починає боліти все тіло...

- А як же вас після всього цього випустили?

- Я не можу розповісти вам все, щоб не нашкодити слідству, але коли мене побачила лікар нашої лікарні, вона вперше у своєму житті знепритомніла. Настільки моторошно я виглядав: весь закривавлений, зі слідами тортур... Як кажуть, видовище не для слабкодухих...

Якби не мама...

За словами самих постраждалих, «айдарівці» взяли на себе функцію боротьби з «внутрішнім ворогом» - людьми, які будь-яким чином допомагали бойовикам. Можливо, іноді в чорний список і потрапляли справжні сепаратисти, проте дуже часто в катівнях «Айдара» опинялися саме ні в чому не винні громадяни. Схема була стандартною, причому в кращих традиціях сталінізму: якийсь недоброзичливець анонімно повідомляв про те, що його сусід - «сепар» і затятий помічник ополченців. Тоді, без особливих перевірок і з'ясувань, за вказаною адресою мчали браві бійці за праве діло, і тріски летіли на всі боки.

До 30-річного підприємця з Сєвєродонецька В'ячеслава Франчука «айдарівці» приїхали в розпал робочого дня. З порога звинувативши хлопця в пособництві терористам, провели обшук, у результаті якого вилучили гроші і техніку на суму 25 тисяч доларів. А після цього ще тиждень катували хлопця у своїх катівнях.

- Насправді я відбувся легким переляком, - згадує В'ячеслав, - мені всього лише затискали пальці і били арматурою. А ось хлопцеві, який опинився зі мною в підвалі, не пощастило: він помер від побоїв, причому останні кілька днів страшно мучився - йому відбили все, що тільки можна. Уявляєте, він навіть чашку в руках втримати не міг - всі пальці на руках були перебиті. А одного разу він заснув і не прокинувся...

- А вас що, потім обміняли?

- Та ні, якби мама не зчинила галас, невідомо, що зі мною було б. Вона й заяву до міліції написала, і на прийом до Москаля ходила. Загалом, завдяки цьому галасу мене там і знайшли. Це зараз, слава Богу, навели лад, а ще в жовтні-листопаді «айдарівці» чинили таке свавілля, що страшно було на вулицю вийти.

Сергій МельничукСам же командир «Айдара», народний депутат Сергій Мельничук заперечує свою провину і причетність до викрадення і тортур людей.

«Я вже втомився повторювати, що не скоював ніяких кримінальних діянь і не давав ніяких протизаконних наказів, - сказав «АСН» Мельничук. - Я вже півроку чую на свою адресу різні звинувачення. Але це тільки слова. Я відкритий для слідства, мені нема чого боятися».

Прокоментувати ситуацію ми попросили також помічника голови Луганської області Ярослава Галаса.

Ярослав Галас«Ситуація здається абсурдною, - сказав він, - і ми самі довго в таке не могли повірити. Але коли скарги посипалися градом, стало зрозуміло: злочини скоюють люди, які повинні оберігати мирне населення. Більше того, проаналізувавши ситуацію, ми дійшли висновку, що бійці «Айдара» скоюють злочини в основному проти людей, у яких так чи інакше є чим поживитися. Сюди ж потрапив і мер Сєверодонецька Валентин Козаков, якого вони також звинуватили у сепаратизмі, хоча він справжній патріот України... Саме на підставі всіх цих скарг ми і склали цей моторошний список. Тепер справа - тільки за Генпрокуратурою».