Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
06 Липня 2015
6 Липня
Блог:
Думки08:59
Політика
Кость Бондаренко
Потрібно приймати нову Конституцію, а не вносити зміни до старої
Зміни до Конституції, репрезентовані Президентом Петром Порошенком, - тільки косметичні, а країна потребує абсолютно нової Конституції. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.
«Треба не просто вносити зміни, а приймати нову Конституцію. І, в першу чергу, необхідно, щоб ця Конституція повністю перекроїла країну, щоб вона передала максимум повноважень на місця, максимум повноважень у регіони і залишила мінімум для центру. Фактично це має бути унітарна держава, але з правами регіонів - не меншими, ніж у федеративних утворень. Тобто треба передати всі повноваження, крім питань національної інфраструктури, національної безпеки, оборони та міжнародних відносин. А все інше можна віддати на місця і запровадити пряму виборну структуру керівників регіонів, зафіксувати нову бюджетну політику. Саме такої Конституції і вимагає сьогодні країна, а не просто косметичних змін», - розповів політолог.
Бондаренко зазначив, що побоювання з приводу того, що децентралізація, прописана в проекті змін до Конституції, призведе до федералізації, марні, оскільки у світі є 28 федеративних держав і жодна з них не розвалюється.
«Тобто це міф, помилка, обман, що федеративний устрій веде до розвалу країни. Розвалюються унітарні держави. Якщо ми подивимося на нові держави, які утворилися в останній час - Еритрея, яка вийшла з Ефіопії, Південний Судан, який вийшов із Судану - вони всі вийшли з унітарних держав. Грузія ніколи не була федеративною державою, але Абхазія і Південна Осетія відкололися під дією зовнішньої агресії», - підкреслив Бондаренко.
Також політолог зазначив, що в первинному проекті Конституції був особливий статус Донбасу, а зараз цей особливий статус зник. На думку Бондаренка, неприпустимо, що Рада може призначати перевибори до місцевих рад.
Це неприпустимо. Тому що місцеві ради формуються таким чином, щоб вони були органом місцевого самоврядування, на який не має впливу центральна влада. Це ніби противага. З 1864 року, після земської реформи Росії, не було жодного прецедента, навіть у СРСР, щоб глава держави міг звільнити того чи іншого голову ради або розпустити раду. Це буде нововведення, це буде нівелювання самого принципу рад», - розповів політолог.
Бондаренко також прокоментував той факт, що і Президент може звільняти голів місцевих рад у разі, якщо ті порушують Конституцію.
«А якщо голова (ради - ред.) порушує Конституцію, то їм повинна займатися прокуратура і СБУ, а не Президент. Тоді повинні бути зроблені висновки та проведені перевибори цього самого голови», - підсумував експерт.
Публікації12:09
Політика
Як перекроять карту України
Згідно з коаліційною угодою, однією з перших має бути реалізована адміністративно-територіальна реформа. Законодавче поле для цього народні депутати підготували ще в лютому, прийнявши закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Тепер за малим зупинка – провести укрупнення громад. Але на практиці цей процес стикається з безліччю проблем.
Методологія з центру
Головна мета проведеного об'єднання територіальних громад – поліпшення фінансового стану слабких громад за рахунок ресурсу їх сильніших сусідів. Передбачалося, що адміністративно-територіальна реформа проводитиметься в чотири етапи. На першому Кабмін затверджує методику формування територіальних громад, яка повинна стати основою для складання перспективних планів формування дієздатних громад (такий документ був прийнятий ще 8 квітня 2015 - авт.). На другому – на рівні облдержадміністрацій розробляються перспективні плани об'єднання, які потім ще затверджуються урядом. На третьому – безпосереднє злиття громад згідно перспективним планам. На заключному четвертому етапі відбувається формування органів місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад і проведення там перших місцевих виборів.
Мабуть, найбільш трудомістким і технічно складним є етап складання перспективних планів. Дуже важливо все гарненько продумати, щоб після проектного об'єднання мешканцям громади було комфортно проживати – мати доступ до освіти, медичних послуг, гарного транспортного забезпечення. «На першому етапі розробки перспективного плану визначаються потенційні адміністративні центри майбутніх дієздатних територіальних громад, - говорить директор департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону Сергій Шаршов. - Як такі центри передусім визначаються міста обласного значення та районні центри. У більшості сьогоднішніх районів помітно виділяються два-три перспективних центри майбутніх громад. Хоча майже в кожній області є райони з населенням близько шести тисяч чоловік. На їх базі, швидше за все, буде сформована одна дієздатна громада».
На другому етапі, за словами Шаршова, визначається зона доступності населених пунктів до адміністративного центру укрупненої громади. «Ця зона повинна становити 20 кілометрів по автодорогах із твердим покриттям. Відстань може бути збільшена до 25 кілометрів, якщо чисельність жителів населених пунктів, розташованих у зоні віддаленості, не перевищує 10% від загальної кількості жителів об'єднаної громади», - уточнив чиновник.
У Кабміні допускають, що центром дієздатної громади може бути не тільки місто чи селище міського типу, але навіть і село. Але... До такого селища є ряд вимог. Зокрема проживання певної кількості дітей дошкільного та шкільного віку. «У такому населеному пункті, як мінімум, має функціонувати загальноосвітній навчальний заклад і жити 250 дітей шкільного і не менше 100 дітей дошкільного віку. Ми обговорювали це питання з усіма всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. Спочатку хотіли зробити прив'язку до загальної чисельності жителів населеного пункту. Але після тривалих дискусій зупинилися на тому, що здатність селища чи містечка стати центром дієздатної громади в перспективі визначається саме кількістю дітей, бо де є діти, там є молоді батьки, які здатні формувати соціальне та економічне життя громади», - пояснив Сергій Шаршов.
Останні офіційні дані свідчать, що перспективні плани об'єднання громад затвердили вже 9 обласних рад і 2 військово-цивільні адміністрації. «Вже дев'ять областей – Дніпропетровська, Житомирська, Хмельницька, Херсонська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Чернігівська та Рівненська – прийняли перспективні плани формування самодостатніх громад на сесіях облрад, а ще дві – Луганська та Донецька – затвердили плани рішенням військово-цивільних адміністрацій», - повідав спікер Володимир Гройсман.
А чи добровільне об'єднання?
Президент Петро Порошенко акцентує, що об'єднання має бути виключно добровільним. Ніхто не маємо право укрупнювати громади з-під палиці. «Жоден чиновник вказівним перстом зверху не буде тиснути або настійно рекомендувати щодо об'єднання». Це – право громадянина. Хочеш жити, як зараз, - не об'єднуйся, але будемо збирати з села сто, двісті, тисячу гривень річного бюджету, і цього буде достатньо тільки для того, щоб утримувати сільського голову, - заявив Петро Порошенко. - Крім того, всі податки, які залишатимуться на місцях, даватимуть громаді можливість приймати рішення і відповідати за рівень життя людей в ній».
Водночас, як відзначають народні депутати, на ділі добровільного об'єднання громад немає. «Про добровільне об'єднання громад сьогодні не йдеться. По-перше, немає ініціативи знизу. По-друге, йде тиск на громади з боку виконавчої влади. Крім того, відбувається втручання в діяльність органів місцевого самоврядування та примус їх до тих чи інших дій під фінансовим тиском. Роблять так, щоб поставити місцеве самоврядування в ситуацію, коли не уряд буде камікадзе, а місцеві громади і будуть робити собі харакірі», - сказав АСН народний депутат Михайло Папієв.
До того ж, на думку парламентарія, від об'єднання громад не з'явиться більше вільних коштів, позаяк 70% громад є дотаційними, а їх основним джерелом надходження коштів є прибутковий податок з громадян. «80% податку надходить від працівників бюджетної сфери. У разі укрупнення громад може статися і об'єднання шкіл, сільських лікарень, тобто замість, наприклад, трьох стане одна. Відповідно зменшиться кількість працівників і кількість надходжень від податків. У результаті громади будуть менш фінансово захищені і їм доведеться постійно їздити в Київ і просити або дотації, або субвенції вирівнювання, або бюджетні позики», - пояснив він.
Союз багатих з бідними
До процесу добровільного об'єднання громад необхідно підходити дуже виважено. Реформи заради реформ не потрібні, країна в очікуванні реальних змін. Таку думку АСН висловив народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Віктор Чумак. «Перш ніж об'єднуватися, громади повинні побачити свій економічний інтерес. Якщо громади об'єднуватимуться з сильними центрами, де є потужна економічна база, то вони будуть успішними. Якщо ж об'єднати дві бідні громади, то разом вони багатші не стануть», - заявив Чумак.
Схожу думку АСН озвучив і позафракційний народний депутат Сергій Лабазюк. «Деякі громади, на яких є заправки, виробництво, зможуть себе утримувати. Але 60-70% громад через півроку після укрупнення зіткнуться з безліччю проблем: ні з чого буде платити зарплати, проводити поточні та капремонти соціальних об'єктів на своїх територіях. До того ж, багато районів хотіли б мати три-чотири територіальні громади. А в Києві добро дають тільки на дві. Ось вам і добровільне об'єднання», - додає політик.
У свою чергу народний депутат від фракції Радикальної партії Юрій Чижмарь наголошує, що добровільне об'єднання не відбудеться, поки громади не матимуть самозабезпечення. «Поки не віддамо податки і повноваження на місця, говорити про об'єднання дуже складно. Не маючи грошей, ви можете хоч сто разів громаду перевертати справа наліво, але вона від цього багатшою не стане, не зможе самозабезпечуватися», - вважає парламентарій.
Смерть для сіл
Об'єднання громад може призвести до ліквідації сіл. Такої думки дотримується народний депутат- «свободівець» Михайло Головко. «У такому форматі, в якому запропонував уряд, це об'єднання не для громад. Це просто для галочки, для адміністрації, а не для людей. Ця реформа просто ліквідує села. Буде проведена колективізація, коли всіх заженуть у великий колгосп. Не буде сільських рад, а школи, дитсадки та інша інфраструктура поступово закриватимуться. В результаті села просто-напросто почнуть вимирати», - сказав він. Крім того, парламентарій вважає, що ініціатива з об'єднання громад пов'язана зі зняттям мораторію на продаж землі, яке має відбутися 1 січня 2016.
Вибори через два роки
Планувалося, що процес об'єднання громад завершиться до осені цього року. Тобто місцеві вибори, заплановані на 25 жовтня, будуть проведені з урахуванням нових укрупнених округів. Але ні. Не встигаємо. «Немає нічого страшного, якщо вибори будуть проведені знову через два роки, - сказав АСН народний депутат від фракції «Народний фронт» Остап Семерак. - Це буде дешевше, ніж зараз зробити незрозуміло що, а потім вирішувати, як з цього вибиратися. Це не гарячі пиріжки, які потрібно швидко спекти і швидко продати. Потрібно думати наперед, яку перспективу це дасть», - вважає нардеп.
Що ж, будемо сподіватися на кращу перспективу. От тільки цікаво, чи не буде колапсу влади на місцях, коли після виборів, припустимо, оберуть 10 селищних голів, а після об'єднання громад залишитися доведеться тільки 2-3 обраним? Не менш важливе питання, чи справді громадам дадуть фінансову незалежність і великі повноваження чи ця ініціатива залишиться тільки на папері? Якщо так, то ще одне питання, враховуючи менталітет українських можновладців: чи зможуть лідери укрупнених громад правильно і ефективно розпорядитися владою і фінансами.
Як перекроять карту України
Згідно з коаліційною угодою, однією з перших має бути реалізована адміністративно-територіальна реформа. Законодавче поле для цього народні депутати підготували ще в лютому, прийнявши закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Тепер за малим зупинка – провести укрупнення громад. Але на практиці цей процес стикається з безліччю проблем.
Методологія з центру
Головна мета проведеного об'єднання територіальних громад – поліпшення фінансового стану слабких громад за рахунок ресурсу їх сильніших сусідів. Передбачалося, що адміністративно-територіальна реформа проводитиметься в чотири етапи. На першому Кабмін затверджує методику формування територіальних громад, яка повинна стати основою для складання перспективних планів формування дієздатних громад (такий документ був прийнятий ще 8 квітня 2015 - авт.). На другому – на рівні облдержадміністрацій розробляються перспективні плани об'єднання, які потім ще затверджуються урядом. На третьому – безпосереднє злиття громад згідно перспективним планам. На заключному четвертому етапі відбувається формування органів місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад і проведення там перших місцевих виборів.
Мабуть, найбільш трудомістким і технічно складним є етап складання перспективних планів. Дуже важливо все гарненько продумати, щоб після проектного об'єднання мешканцям громади було комфортно проживати – мати доступ до освіти, медичних послуг, гарного транспортного забезпечення. «На першому етапі розробки перспективного плану визначаються потенційні адміністративні центри майбутніх дієздатних територіальних громад, - говорить директор департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону Сергій Шаршов. - Як такі центри передусім визначаються міста обласного значення та районні центри. У більшості сьогоднішніх районів помітно виділяються два-три перспективних центри майбутніх громад. Хоча майже в кожній області є райони з населенням близько шести тисяч чоловік. На їх базі, швидше за все, буде сформована одна дієздатна громада».
На другому етапі, за словами Шаршова, визначається зона доступності населених пунктів до адміністративного центру укрупненої громади. «Ця зона повинна становити 20 кілометрів по автодорогах із твердим покриттям. Відстань може бути збільшена до 25 кілометрів, якщо чисельність жителів населених пунктів, розташованих у зоні віддаленості, не перевищує 10% від загальної кількості жителів об'єднаної громади», - уточнив чиновник.
У Кабміні допускають, що центром дієздатної громади може бути не тільки місто чи селище міського типу, але навіть і село. Але... До такого селища є ряд вимог. Зокрема проживання певної кількості дітей дошкільного та шкільного віку. «У такому населеному пункті, як мінімум, має функціонувати загальноосвітній навчальний заклад і жити 250 дітей шкільного і не менше 100 дітей дошкільного віку. Ми обговорювали це питання з усіма всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. Спочатку хотіли зробити прив'язку до загальної чисельності жителів населеного пункту. Але після тривалих дискусій зупинилися на тому, що здатність селища чи містечка стати центром дієздатної громади в перспективі визначається саме кількістю дітей, бо де є діти, там є молоді батьки, які здатні формувати соціальне та економічне життя громади», - пояснив Сергій Шаршов.
Останні офіційні дані свідчать, що перспективні плани об'єднання громад затвердили вже 9 обласних рад і 2 військово-цивільні адміністрації. «Вже дев'ять областей – Дніпропетровська, Житомирська, Хмельницька, Херсонська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Чернігівська та Рівненська – прийняли перспективні плани формування самодостатніх громад на сесіях облрад, а ще дві – Луганська та Донецька – затвердили плани рішенням військово-цивільних адміністрацій», - повідав спікер Володимир Гройсман.
А чи добровільне об'єднання?
Президент Петро Порошенко акцентує, що об'єднання має бути виключно добровільним. Ніхто не маємо право укрупнювати громади з-під палиці. «Жоден чиновник вказівним перстом зверху не буде тиснути або настійно рекомендувати щодо об'єднання». Це – право громадянина. Хочеш жити, як зараз, - не об'єднуйся, але будемо збирати з села сто, двісті, тисячу гривень річного бюджету, і цього буде достатньо тільки для того, щоб утримувати сільського голову, - заявив Петро Порошенко. - Крім того, всі податки, які залишатимуться на місцях, даватимуть громаді можливість приймати рішення і відповідати за рівень життя людей в ній».
Водночас, як відзначають народні депутати, на ділі добровільного об'єднання громад немає. «Про добровільне об'єднання громад сьогодні не йдеться. По-перше, немає ініціативи знизу. По-друге, йде тиск на громади з боку виконавчої влади. Крім того, відбувається втручання в діяльність органів місцевого самоврядування та примус їх до тих чи інших дій під фінансовим тиском. Роблять так, щоб поставити місцеве самоврядування в ситуацію, коли не уряд буде камікадзе, а місцеві громади і будуть робити собі харакірі», - сказав АСН народний депутат Михайло Папієв.
До того ж, на думку парламентарія, від об'єднання громад не з'явиться більше вільних коштів, позаяк 70% громад є дотаційними, а їх основним джерелом надходження коштів є прибутковий податок з громадян. «80% податку надходить від працівників бюджетної сфери. У разі укрупнення громад може статися і об'єднання шкіл, сільських лікарень, тобто замість, наприклад, трьох стане одна. Відповідно зменшиться кількість працівників і кількість надходжень від податків. У результаті громади будуть менш фінансово захищені і їм доведеться постійно їздити в Київ і просити або дотації, або субвенції вирівнювання, або бюджетні позики», - пояснив він.
Союз багатих з бідними
До процесу добровільного об'єднання громад необхідно підходити дуже виважено. Реформи заради реформ не потрібні, країна в очікуванні реальних змін. Таку думку АСН висловив народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Віктор Чумак. «Перш ніж об'єднуватися, громади повинні побачити свій економічний інтерес. Якщо громади об'єднуватимуться з сильними центрами, де є потужна економічна база, то вони будуть успішними. Якщо ж об'єднати дві бідні громади, то разом вони багатші не стануть», - заявив Чумак.
Схожу думку АСН озвучив і позафракційний народний депутат Сергій Лабазюк. «Деякі громади, на яких є заправки, виробництво, зможуть себе утримувати. Але 60-70% громад через півроку після укрупнення зіткнуться з безліччю проблем: ні з чого буде платити зарплати, проводити поточні та капремонти соціальних об'єктів на своїх територіях. До того ж, багато районів хотіли б мати три-чотири територіальні громади. А в Києві добро дають тільки на дві. Ось вам і добровільне об'єднання», - додає політик.
У свою чергу народний депутат від фракції Радикальної партії Юрій Чижмарь наголошує, що добровільне об'єднання не відбудеться, поки громади не матимуть самозабезпечення. «Поки не віддамо податки і повноваження на місця, говорити про об'єднання дуже складно. Не маючи грошей, ви можете хоч сто разів громаду перевертати справа наліво, але вона від цього багатшою не стане, не зможе самозабезпечуватися», - вважає парламентарій.
Смерть для сіл
Об'єднання громад може призвести до ліквідації сіл. Такої думки дотримується народний депутат- «свободівець» Михайло Головко. «У такому форматі, в якому запропонував уряд, це об'єднання не для громад. Це просто для галочки, для адміністрації, а не для людей. Ця реформа просто ліквідує села. Буде проведена колективізація, коли всіх заженуть у великий колгосп. Не буде сільських рад, а школи, дитсадки та інша інфраструктура поступово закриватимуться. В результаті села просто-напросто почнуть вимирати», - сказав він. Крім того, парламентарій вважає, що ініціатива з об'єднання громад пов'язана зі зняттям мораторію на продаж землі, яке має відбутися 1 січня 2016.
Вибори через два роки
Планувалося, що процес об'єднання громад завершиться до осені цього року. Тобто місцеві вибори, заплановані на 25 жовтня, будуть проведені з урахуванням нових укрупнених округів. Але ні. Не встигаємо. «Немає нічого страшного, якщо вибори будуть проведені знову через два роки, - сказав АСН народний депутат від фракції «Народний фронт» Остап Семерак. - Це буде дешевше, ніж зараз зробити незрозуміло що, а потім вирішувати, як з цього вибиратися. Це не гарячі пиріжки, які потрібно швидко спекти і швидко продати. Потрібно думати наперед, яку перспективу це дасть», - вважає нардеп.
Що ж, будемо сподіватися на кращу перспективу. От тільки цікаво, чи не буде колапсу влади на місцях, коли після виборів, припустимо, оберуть 10 селищних голів, а після об'єднання громад залишитися доведеться тільки 2-3 обраним? Не менш важливе питання, чи справді громадам дадуть фінансову незалежність і великі повноваження чи ця ініціатива залишиться тільки на папері? Якщо так, то ще одне питання, враховуючи менталітет українських можновладців: чи зможуть лідери укрупнених громад правильно і ефективно розпорядитися владою і фінансами.
Блог:
Думки12:40
Політика
Тарас Березовець
Нинішній парламент не буде сильно змінювати Конституцію
Депутати нинішньої Верховної Ради підтримають зміни до Конституції лише в частині децентралізації. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець.
«За Конституцією все дуже просто, на сьогоднішній день децентралізація не викликає ніяких питань і протиріч у депутатському середовищі. Все інше, скасування депутатської недоторканності і питання, які стосуються перерозподілу повноважень між президентом-урядом, не має великої підтримки. У мене є великі сумніви, що крім децентралізації щось може бути прийняте цим складом парламенту. Якщо розглядати цей парламент як перехідний (тобто будуть дострокові вибори), тоді це вже буде завдання нового парламенту - змінювати Конституцію», - розповів Березовець.
На думку експерта, побоювання, що децентралізація призведе до федералізації, абсолютно невиправдані. Березовець підкреслив, що в таких унітарних країнах, як Польща і Франція, вже провели децентралізацію. Пов'язувати децентралізацію і федералізацію, за словами експерта, можуть тільки люди, які не мають уявлення про суть цих понять.
«Нового в Конституції, що викликає протиріччя, але що я підтримую, так це право Президента розпускати місцеві органи влади. Коли будуть звільнені території Донбасу від сепаратистів і там знову проведуть вибори, то виборці, заражені вірусом сепаратизму, нікуди не дінуться. Так ось це робиться для того, щоб там ні в якого місцевого органу, приміром, Горлівки або Попасної, не було спокуси прийняти рішення типу «а давайте відновимо діяльність «ЛНР», «ДНР». Для цього у Президента з'являється право розпускати органи місцевого управління там, де є посягання на національну безпеку. Це єдиний момент, він не демократичний, але він необхідний в Конституції, щоб на період війни спростити вирішення питання, пов'язаних із нацбезпекою», - говорить Березовець.
Політолог упевнений, що території Донбасу та Криму вимагають перехідних положень Конституції і особливого порядку місцевого самоврядування на кілька років.
«Абсолютно логічно, що необхідно передбачити механізм зараз - до того, як території знову повернуть. Це, можливо, займе кілька років. Пройде час. Треба бути готовим, щоб не чекати і потім гарячково намагатися щось поміняти. Тобто Україна повинна готуватися заздалегідь, що з цими територіями робити, коли вони повернуться під наше крило», - підкреслив Березовець.
Розповів експерт і про те, хто такі префекти, і що їх два головних завдання - контроль за виконанням рішень центральних органів влади та контроль за використанням бюджетних коштів. За словами політолога, назва поки робоча, зараз шукають іншу, але суть залишиться тією ж. Зокрема зменшаться повноваження глав обласних адміністрацій і повинен буде здійснюватися нагляд.
Публікації15:32
Події
Один день із життя українського «копа»
Фраза «Наша міліція нас береже» давно викликає швидше злу іронію, ніж довіру - на жаль, наші працівники правоохоронних органів зробили все від них залежне (і навіть не залежне!), щоб це було саме так. А тому цілком зрозуміло, чому патрульних, які вийшли на перше чергування тільки 5-го липня, зустрічають із великим інтересом і щирою надією на зміни. АСН приєдналася до одного з патрулів і подивилася, чим же відрізняються нові поліцейські від старих міліціонерів.
Усю зміну на ногах
Після конкурсу новими патрульними стали дві тисячі осіб. Усі вони 4 липня склали присягу. Працюватимуть як пішими парами (маршрути таких пар варіюються від зміни до зміни), так і в складі автопатрулів (теж по двоє), за якими закріплені певні квадрати.
Анастасія Рева і Сергій Швець уперше заступили в піший патруль о 9.00 ранку після загального шикування на базі МВС. Насті 22 роки, Сергію - 34. Вона розмовляє російською, він - українською. Але це не завадило напарникам спрацюватися практично одразу. У перший день чергування, як кажуть вони самі, трудяться в тестовому режимі. Поки порушникам роблять тільки попередження. Їхній маршрут - частина вулиці Грушевського від станції метро «Арсенальна» і до Кабміну.
На щастя, нічого серйозного на ввіреній їм ділянці не відбулося. Доводилося хіба що припиняти паління і розпивання алкоголю в громадських місцях. Як це відбувається? Патруль підходить, ввічливо просить припинити протиправні дії - і люди реагують цілком адекватно. Наприклад, парочка, яка розпивала на одній із лавочок пиво, сховала пляшки, пообіцявши допити вдома.
Доводиться пішим патрульним спілкуватися і з пішоходами-порушниками (а любителів перебігти дорогу в недозволеному місці або на червоне світло в Україні, на жаль, ну дуже багато!). До цих пір, незважаючи на прописану в законі адмінвідповідальність за таку поведінку, до них ставилися більш ніж поблажливо, а в разі події на дорозі за участю пішохода винуватим апріорі вважався водій. Тому й звикли вибігати прямо під колеса, та ще й убік не дивитися, розмовляючи в цей час по мобільному телефону. Цю ситуацію треба докорінно змінювати, що теж лягло на плечі піших патрулів. Поки пішоходам, які не поважають ПДР, поліцейські просто роблять попередження, акцентуючи в першу чергу на їх же власній безпеці Люди реагують з розумінням, дехто навіть дякував.
Головне - допомогти
До речі, основна відмінність сьогоднішніх поліцейських патрулів від учорашніх нарядів міліції - виняткова ввічливість, співпереживання і готовність допомогти. Головне, щоб ці якості не пропали і надалі.
- До нас звернувся чоловік, - ділиться враженнями про перший день роботи Сергій, - мовляв, у мене в Маріїнському парку вкрали взуття. «Як вкрали?» - «Так, поки спав!» Попросив якось допомогти, ми викликали автопатруль - чоловіка відвезли за вказаною ним адресою...
Інструкція стверджує, що патрульні всю зміну (а це цілий день, з 9-ї ранку до 9-ї вечора) повинні ходити пішки. Правда, передбачений годинний обід, але вони повинні по рації попередити командира про те, що відлучаються. Якщо ж раптом щось відбувається, їх завдання - максимально швидко повернутися на місце. Настя каже, що діяти в неординарних ситуаціях їх вчили на курсах: як психологічно, так і фізично. І хоча дівчина виглядає досить тендітною, вона впевнена, що у разі потреби легко дасть відсіч - освоєних тактичних прийомів і технік захоплення для блокування правопорушника повинно вистачити.
- Різним прийомам рукопашного бою, - каже Анастасія, - нас вчили тренери зі спецпідрозділу «Сокіл». Причому упор був на техніки, де не треба багато сили: вчили, як взяти на больовий (прийом - ред.) і дієво зафіксувати людину. Крім того, у нас і фізична підготовка була. Так що не переживайте, ви в надійних руках (посміхається), а ми вас не підведемо.
Патрульні озброєні спецзасобами: у них є пістолети, газовий балончик, наручники. Незабаром з'явиться і кийок. Застосовувати вогнепальну зброю вони мають право лише в крайніх випадках: якщо є загроза життю або здоров'ю громадян чи їм самим, в разі нападу на приміщення, блокування авто, при втечі, при затриманні суб'єкта, який чинить опір. Але поки що в роботі патрульних таких неординарних ситуацій не було.
- Сьогоднішній день не сильно відрізняється від нашої теорії - у нас поки нічого не відбувається, - констатує Настя. - Доводиться хіба що розповідати людям, як і куди пройти, відповідаємо на питання, боремося з палінням і розпиванням спиртного в громадських місцях, за пішоходами стежимо... Ось поки і все.
І це добре, що все спокійно. Якщо ж раптом патруль стане свідком бійки або якої-небудь іншої небезпечної ситуації, його завдання - повідомити про це найближчого автопатруля. Тому що інструкція передбачає: при нестандартній ситуації або діях неадекватних людей на одного цивільного повинно бути двоє патрульних (для безпеки останніх).
З'їхалися з усієї України
Усі недоліки першого дня згладжує ентузіазм нових патрульних. Настя і Сергій кажуть, що не втомилися, єдине «але» - трохи спекотно в чорній щільній формі. Анастасія - за порадою батька - приїхала з Кіровограда саме для того, щоб вивчитися на поліцейського і, як вона запевняє, змінити країну. Зараз дівчина живе в гуртожитку МВС. Розповідає, що там проживають патрульні зі всієї України.
- Є люди з Івано-Франківської області, є - з Донбасу. Але ніколи не скажеш, що між нами якась різниця, друзі-нерозлийвода. У деяких, хто з Донеччини та Луганщини, родини залишилися на Донбасі, вже на звільненій території. А вони приїхали сюди, щоб стати поліцейськими, - підтверджує слова напарниці Сергій.
Крім дружніх відносин, є серед нових патрульних і любов. У всякому разі, як розповіла АСН Настя, кілька сформованих пар, які обіцяють бути щасливими і далі, є.
Про кохання в інструкції - ні слова...
Що стосується кохання, то в інструкції про нього нічого не сказано. А ось доповідати командиру роти кожні півгодини - прямий обов'язок патрульних. Познайомилися ми і з командиром 11-ої роти другого батальйону Олександром Вовченком. Правда, на місці він не сидить, постійно містом мотається: щось перевіряє, когось контролює, комусь порадою допомагає. Майже невловимий! Головне, не втомлюється він повторювати своїм підопічним, - постійно користуйтеся приладами для відеофіксації ситуації.
- Коли спілкуєтеся з людьми, не забувайте про відеооко (на патруль надано одну міні-відеокамеру, яка кріпиться на грудях - авт.): у разі суперечливих ситуацій буде прямий доказ, що ви діяли відповідно. Треба спілкуватися і викликати у людей довіру, - підкреслив командир.
Якщо перевірка, то тільки в справі
Щоб краще познайомитися з роботою патрульних, вирушаємо на чергування ще з однією парою - Андрієм і Владиславом. Їх маршрут - від Бессарабського ринку до Майдану. Для цих хлопців день видався більш напруженим. Спочатку начебто все спокійно, хіба що ті ж попередження з приводу розпиття спиртного у невстановлених місцях і паління. Ну і, звичайно, маса народу, спраглого поспілкуватися з патрульними про реформу і майбутнє поліції. Крім того, нові патрульні чимось скидаються і на «тимурівців» - переводять бабусь через дорогу.
- Ми молоді, фізично добре підготовлені, енергійні. У нас була сильна фізична підготовка, проходили медкомісію. Наприклад, треба було кілометр пробігти за три хвилини 56 секунд - це на п’ятірочку, - розповідає Андрій. - Пробігає хто як, але в цілому всі впоралися.
Влад підтверджує, що навіть дівчата відмінно справлялися із завданнями. Тому поліцейські впевнені, що і з іншими напарниками б спрацювалися.
- Напарників вибирали на розсуд керівництва. Хоча нас і питали, у кого які побажання. Адже багато хто вже встиг здружитися за час навчання, - додає Владислав. - Але ми всі дуже швидко адаптуємося один до одного.
Однак, виявляється, хороша фізпідготовка - це, звичайно, круто, та тільки не завжди здатна допомогти. Іноді виручає... кмітливість, чого у цих хлопців не відбереш. Живий випадок: біля Бессарабського ринку патруль помітив двох хлопців, а поряд з ними мирно так стояли дві пляшки пива. Молоді люди після зауваження патрульних зробили вигляд, що це не вони порушують громадський порядок. Природно, заявили, що відкрите пиво не їхнє, а просто поруч стоїть. Тоді патрульний викинув недопитий алкоголь, фактично покаравши хлопців ще й за брехню.
Потім стався несподіваний інцидент - посеред Хрещатика прямо біля лавочки заснув п'яний чоловік. Спочатку хлопці нібито розгубилися, але потім зрозуміли, як діяти далі: перевірили пульс, посадили чоловіка на лавочку (підняти його їм допомогли звичайні перехожі) і спробували привести до тями. Але чолов’яга виявився настільки п'яний, що прокидатися не хотів навіть у вертикальному положенні. А ніякої аптечки, наприклад, з нашатирем або мінімальним набором ліків, патрулям поки не видали. Ситуацію врятували медики (як і належить за інструкцією, поліцейські викликали автопатруль і машину «Швидкої допомоги») - вже вони-то знали, як привести його до тями. Правда, коли любитель зеленого змія усвідомив, що його хочуть відвезти у витверезник, він просто... втік. Затримувати і наздоганяти його ніхто не став, оскільки таку втечу навряд чи можна розцінювати як правопорушення.
І Влад, і Андрій впевнені, що працювати патрульні повинні разом з людьми - спілкуватися, викликати у них довіру, залучати до взаємодії. І все для того, щоб українці розуміли, що боятися поліції не треба, що вона поруч і завжди прийде на допомогу. Правда, поки зарано говорити, наскільки нова поліція ефективніше колишніх правоохоронців і чи справді нові патрульні зможуть докорінно змінити систему. Але з точністю можна сказати одне: вони готові працювати, готові вчитися, готові змінюватися самі і ламати старі корупційні схеми і стереотипи. Якщо суспільство їм допоможе, все може виявитися дуже навіть не марно.
Фото Дмитра Ліпавського
Один день із життя українського «копа»
Фраза «Наша міліція нас береже» давно викликає швидше злу іронію, ніж довіру - на жаль, наші працівники правоохоронних органів зробили все від них залежне (і навіть не залежне!), щоб це було саме так. А тому цілком зрозуміло, чому патрульних, які вийшли на перше чергування тільки 5-го липня, зустрічають із великим інтересом і щирою надією на зміни. АСН приєдналася до одного з патрулів і подивилася, чим же відрізняються нові поліцейські від старих міліціонерів.
Усю зміну на ногах
Після конкурсу новими патрульними стали дві тисячі осіб. Усі вони 4 липня склали присягу. Працюватимуть як пішими парами (маршрути таких пар варіюються від зміни до зміни), так і в складі автопатрулів (теж по двоє), за якими закріплені певні квадрати.
Анастасія Рева і Сергій Швець уперше заступили в піший патруль о 9.00 ранку після загального шикування на базі МВС. Насті 22 роки, Сергію - 34. Вона розмовляє російською, він - українською. Але це не завадило напарникам спрацюватися практично одразу. У перший день чергування, як кажуть вони самі, трудяться в тестовому режимі. Поки порушникам роблять тільки попередження. Їхній маршрут - частина вулиці Грушевського від станції метро «Арсенальна» і до Кабміну.
На щастя, нічого серйозного на ввіреній їм ділянці не відбулося. Доводилося хіба що припиняти паління і розпивання алкоголю в громадських місцях. Як це відбувається? Патруль підходить, ввічливо просить припинити протиправні дії - і люди реагують цілком адекватно. Наприклад, парочка, яка розпивала на одній із лавочок пиво, сховала пляшки, пообіцявши допити вдома.
Доводиться пішим патрульним спілкуватися і з пішоходами-порушниками (а любителів перебігти дорогу в недозволеному місці або на червоне світло в Україні, на жаль, ну дуже багато!). До цих пір, незважаючи на прописану в законі адмінвідповідальність за таку поведінку, до них ставилися більш ніж поблажливо, а в разі події на дорозі за участю пішохода винуватим апріорі вважався водій. Тому й звикли вибігати прямо під колеса, та ще й убік не дивитися, розмовляючи в цей час по мобільному телефону. Цю ситуацію треба докорінно змінювати, що теж лягло на плечі піших патрулів. Поки пішоходам, які не поважають ПДР, поліцейські просто роблять попередження, акцентуючи в першу чергу на їх же власній безпеці Люди реагують з розумінням, дехто навіть дякував.
Головне - допомогти
До речі, основна відмінність сьогоднішніх поліцейських патрулів від учорашніх нарядів міліції - виняткова ввічливість, співпереживання і готовність допомогти. Головне, щоб ці якості не пропали і надалі.
- До нас звернувся чоловік, - ділиться враженнями про перший день роботи Сергій, - мовляв, у мене в Маріїнському парку вкрали взуття. «Як вкрали?» - «Так, поки спав!» Попросив якось допомогти, ми викликали автопатруль - чоловіка відвезли за вказаною ним адресою...
Інструкція стверджує, що патрульні всю зміну (а це цілий день, з 9-ї ранку до 9-ї вечора) повинні ходити пішки. Правда, передбачений годинний обід, але вони повинні по рації попередити командира про те, що відлучаються. Якщо ж раптом щось відбувається, їх завдання - максимально швидко повернутися на місце. Настя каже, що діяти в неординарних ситуаціях їх вчили на курсах: як психологічно, так і фізично. І хоча дівчина виглядає досить тендітною, вона впевнена, що у разі потреби легко дасть відсіч - освоєних тактичних прийомів і технік захоплення для блокування правопорушника повинно вистачити.
- Різним прийомам рукопашного бою, - каже Анастасія, - нас вчили тренери зі спецпідрозділу «Сокіл». Причому упор був на техніки, де не треба багато сили: вчили, як взяти на больовий (прийом - ред.) і дієво зафіксувати людину. Крім того, у нас і фізична підготовка була. Так що не переживайте, ви в надійних руках (посміхається), а ми вас не підведемо.
Патрульні озброєні спецзасобами: у них є пістолети, газовий балончик, наручники. Незабаром з'явиться і кийок. Застосовувати вогнепальну зброю вони мають право лише в крайніх випадках: якщо є загроза життю або здоров'ю громадян чи їм самим, в разі нападу на приміщення, блокування авто, при втечі, при затриманні суб'єкта, який чинить опір. Але поки що в роботі патрульних таких неординарних ситуацій не було.
- Сьогоднішній день не сильно відрізняється від нашої теорії - у нас поки нічого не відбувається, - констатує Настя. - Доводиться хіба що розповідати людям, як і куди пройти, відповідаємо на питання, боремося з палінням і розпиванням спиртного в громадських місцях, за пішоходами стежимо... Ось поки і все.
І це добре, що все спокійно. Якщо ж раптом патруль стане свідком бійки або якої-небудь іншої небезпечної ситуації, його завдання - повідомити про це найближчого автопатруля. Тому що інструкція передбачає: при нестандартній ситуації або діях неадекватних людей на одного цивільного повинно бути двоє патрульних (для безпеки останніх).
З'їхалися з усієї України
Усі недоліки першого дня згладжує ентузіазм нових патрульних. Настя і Сергій кажуть, що не втомилися, єдине «але» - трохи спекотно в чорній щільній формі. Анастасія - за порадою батька - приїхала з Кіровограда саме для того, щоб вивчитися на поліцейського і, як вона запевняє, змінити країну. Зараз дівчина живе в гуртожитку МВС. Розповідає, що там проживають патрульні зі всієї України.
- Є люди з Івано-Франківської області, є - з Донбасу. Але ніколи не скажеш, що між нами якась різниця, друзі-нерозлийвода. У деяких, хто з Донеччини та Луганщини, родини залишилися на Донбасі, вже на звільненій території. А вони приїхали сюди, щоб стати поліцейськими, - підтверджує слова напарниці Сергій.
Крім дружніх відносин, є серед нових патрульних і любов. У всякому разі, як розповіла АСН Настя, кілька сформованих пар, які обіцяють бути щасливими і далі, є.
Про кохання в інструкції - ні слова...
Що стосується кохання, то в інструкції про нього нічого не сказано. А ось доповідати командиру роти кожні півгодини - прямий обов'язок патрульних. Познайомилися ми і з командиром 11-ої роти другого батальйону Олександром Вовченком. Правда, на місці він не сидить, постійно містом мотається: щось перевіряє, когось контролює, комусь порадою допомагає. Майже невловимий! Головне, не втомлюється він повторювати своїм підопічним, - постійно користуйтеся приладами для відеофіксації ситуації.
- Коли спілкуєтеся з людьми, не забувайте про відеооко (на патруль надано одну міні-відеокамеру, яка кріпиться на грудях - авт.): у разі суперечливих ситуацій буде прямий доказ, що ви діяли відповідно. Треба спілкуватися і викликати у людей довіру, - підкреслив командир.
Якщо перевірка, то тільки в справі
Щоб краще познайомитися з роботою патрульних, вирушаємо на чергування ще з однією парою - Андрієм і Владиславом. Їх маршрут - від Бессарабського ринку до Майдану. Для цих хлопців день видався більш напруженим. Спочатку начебто все спокійно, хіба що ті ж попередження з приводу розпиття спиртного у невстановлених місцях і паління. Ну і, звичайно, маса народу, спраглого поспілкуватися з патрульними про реформу і майбутнє поліції. Крім того, нові патрульні чимось скидаються і на «тимурівців» - переводять бабусь через дорогу.
- Ми молоді, фізично добре підготовлені, енергійні. У нас була сильна фізична підготовка, проходили медкомісію. Наприклад, треба було кілометр пробігти за три хвилини 56 секунд - це на п’ятірочку, - розповідає Андрій. - Пробігає хто як, але в цілому всі впоралися.
Влад підтверджує, що навіть дівчата відмінно справлялися із завданнями. Тому поліцейські впевнені, що і з іншими напарниками б спрацювалися.
- Напарників вибирали на розсуд керівництва. Хоча нас і питали, у кого які побажання. Адже багато хто вже встиг здружитися за час навчання, - додає Владислав. - Але ми всі дуже швидко адаптуємося один до одного.
Однак, виявляється, хороша фізпідготовка - це, звичайно, круто, та тільки не завжди здатна допомогти. Іноді виручає... кмітливість, чого у цих хлопців не відбереш. Живий випадок: біля Бессарабського ринку патруль помітив двох хлопців, а поряд з ними мирно так стояли дві пляшки пива. Молоді люди після зауваження патрульних зробили вигляд, що це не вони порушують громадський порядок. Природно, заявили, що відкрите пиво не їхнє, а просто поруч стоїть. Тоді патрульний викинув недопитий алкоголь, фактично покаравши хлопців ще й за брехню.
Потім стався несподіваний інцидент - посеред Хрещатика прямо біля лавочки заснув п'яний чоловік. Спочатку хлопці нібито розгубилися, але потім зрозуміли, як діяти далі: перевірили пульс, посадили чоловіка на лавочку (підняти його їм допомогли звичайні перехожі) і спробували привести до тями. Але чолов’яга виявився настільки п'яний, що прокидатися не хотів навіть у вертикальному положенні. А ніякої аптечки, наприклад, з нашатирем або мінімальним набором ліків, патрулям поки не видали. Ситуацію врятували медики (як і належить за інструкцією, поліцейські викликали автопатруль і машину «Швидкої допомоги») - вже вони-то знали, як привести його до тями. Правда, коли любитель зеленого змія усвідомив, що його хочуть відвезти у витверезник, він просто... втік. Затримувати і наздоганяти його ніхто не став, оскільки таку втечу навряд чи можна розцінювати як правопорушення.
І Влад, і Андрій впевнені, що працювати патрульні повинні разом з людьми - спілкуватися, викликати у них довіру, залучати до взаємодії. І все для того, щоб українці розуміли, що боятися поліції не треба, що вона поруч і завжди прийде на допомогу. Правда, поки зарано говорити, наскільки нова поліція ефективніше колишніх правоохоронців і чи справді нові патрульні зможуть докорінно змінити систему. Але з точністю можна сказати одне: вони готові працювати, готові вчитися, готові змінюватися самі і ламати старі корупційні схеми і стереотипи. Якщо суспільство їм допоможе, все може виявитися дуже навіть не марно.
Фото Дмитра Ліпавського
Блог:
Думки16:14
Економіка
Олександр Гончаров
Місія МВФ хоче зайняти жорстку позицію щодо України та Греції
Криза, що вибухнула в Греції, і неможливість налагодити діалог із кредиторами, можуть торкнутися і української економіки. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
«Звичайно, це може вплинути і на Україну. Ось дивіться, який логічний ланцюжок вимальовується між Грецією та Україною. МВФ, як міжнародні кредитори, вимагав, як від Греції, так і від Кабміну України, спочатку реформи, потім ослаблення боргового тягаря і далі продовження фінансування. Як чинить наш уряд? Вони кажуть: «Ні, спочатку фінансування, потім ослаблення боргового тягаря, а потім, можливо, реформи». Судячи з усього, місія МВФ хоче зайняти жорстку позицію щодо Греції та України і не надавати цим країнам будь-яку перевагу», - розповів Гончаров.
Експерт пояснив, що тому і з'являється вимога від нашого уряду домовлятися з кредиторами про реструктуризацію держборгів. Головна умова для виходу з ситуації - щоб, насамперед, почала працювати економіка.
«Не можна брати нові кредити для того, щоб погашати та обслуговувати старі. Греція в цьому вже переконалася. Шанси у нашої економіки розрахуватися з кредиторами і показати економічне зростання все-таки є. Цей шанс - це, насамперед, внутрішній ресурс, який сьогодні створює військово-промисловий комплекс і АПК. Доходи, які отримують підприємства в цих секторах, перерозподіляються всередині України і є базою для подальшої стабілізації української економіки», - зазначає Гончаров.
Однак, за словами експерта, наш уряд не приймає якихось чітких міжгалузевих програм розвитку, не стимулює точки зростання в реальному секторі економіки і не розвиває наш внутрішній ринок.
Блог:
Думки18:00
Економіка
Валентин Землянський
Про створення стабілізаційного енергофонду потрібно було говорити ще два місяці тому
Україні потрібно активізувати роботу, щоб встигнути створити запас газу до опалювального сезону. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський, коментуючи той факт, що уряд України вирішив створити резервний фонд у розмірі $1 млрд для закупівель імпортного газу.
«Мільярд доларів - це половина від необхідної суми для закупівлі газу і закачування в сховища для проходження опалювального сезону. Ще половину Україна розраховує отримати як кредит від ЄС. Але робота повинна бути активізована. Оперативні дані свідчать про значне падіння обсягів закачування газу в ПСГ після зупинки закупівель у Російській Федерації. А реверсом заходить досить мало газу. Якщо не активізувати роботу, то ми фізично не встигнемо до початку опалювального сезону закачати необхідні обсяги», - пояснив експерт.
Землянський також зазначив, що про створення такого резерву «потрібно було говорити місяць, а то й два тому з ЄС, коли ми готувалися до підписання «літнього пакету».
«Нехай це було б і надання кредиту, але при цьому ЄС виступав би посередником у переговорах по ціні з РФ. Але сьогодні ми опинилися в позиції винуватого, замість того, щоб отримати союзників в особі Есрокомісіі, Євросоюзу», - підсумував він.
Блог:
Думки18:09
Політика
Олександр Черненко
Завтра розвалу коаліції не буде
Завтра за результатами зустрічі голови ВРУ Володимира Гройсмана з головами фракцій коаліції розвалу коаліції як такого не буде. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко.
«Цю коаліцію стільки ховали! Я не думаю, що завтра буде її останній день», - сказав він, прогнозуючи можливий результат зустрічі спікера ВРУ Володимира Гройсмана з главами парламентських фракцій, що входять до коаліції.
Черненко вважає, що на зустрічі у глави парламенту відбудеться узгодження порядку денного роботи Верховної Ради.
«Потрібно з ключових питань узгодити позиції. Там дуже багато питань. Це і закон про вибори, і переголосування щодо реструктуризації валютних кредитів, і, очевидно, зміни до Конституції. У нас залишилося мало часу. І немає права на помилку», - додав він.
Водночас Черненко зазначив, що наслідки відсутності консенсусу у коаліціантів можуть бути серйозними. Чи вляжуться пристрасті, чи відмовиться фракція «Самопоміч» від ідеї вийти з більшості, парламентарій прогнозувати не став, зазначивши: «Не знаю. Подивимося».
Але водночас висловив сподівання, що «розвалу коаліції як такого не буде».
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,78860187530518-/
/-pc-/
Top