Подписывайтесь на нас в Facebook
Спасибо, я уже с Вами.
counter
Лента новостей
Выбрать все
15 Декабря
Все новости...

Андрій Магера: Служити і прислужувати – різні речі

Андрій Магера: Служити і прислужувати – різні речі

Увага до Центральної виборчої комісії не вщухає і причин для цього більш ніж достатньо. Зокрема, це обіцяні кадрові ротації у Комісії, а також серйозна критика певних її кроків у розрізі місцевих перегонів, в рамках яких мають відбутися другі тури виборів мерів великих міст, а також голосування в Маріуполі та Красноармійську. Та чи не загрузла ЦВК у конфліктах і чварах? Чи є шанси повернути довіру до неї та хто це може зробити? Про це та багато іншого в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) Андрій Магера, який у Центрвиборчкомі з 2004 року, і завжди вирізнявся категоричними позиціями, як приміром 24 листопада 2004 року, коли не підписав протокол, який мав забезпечити «перемогу» Віктора Януковича, чи був проти останніх скандальних рішень ЦВК щодо місцевих виборів.

— Пане Андрію, оскільки у Центральній виборчій комісії мають бути кадрові зміни, одразу запитання – плануєте залишитися у ЦВК?

— Якщо моя кандидатура буде запропонована парламентськими фракціями, внесена Президентом, підтримана Верховною Радою, я готовий далі працювати у Центральній виборчій комісії. Адже є багато речей, які можна реалізовувати в Комісії. Головне ж завдання – повернути довіру суспільства до Центрвиборчкому. Щоб авторитет цього державного органу ніхто не ставив під сумнів, як це, наприклад, у Грузії, Литві та Латвії.

— Розраховуєте очолити Комісію? Готові бути рядовим членом ЦВК?

— Не загадую наперед.

— Кажуть, у вашій кандидатурі зацікавлена фракція «Народного фронту». Правда? Ви за?

— Була пропозиція. Якщо вона знайде підтримку на засіданні фракції, то чому ні?

«Народний фронт» не єдина фракція, яка цікавилася моєю думкою щодо можливості представляти її у Центральній виборчій комісії.

— Які ще?

— Скажу лише, що з парламентської коаліції.

— Що буде, як не пройдете в оновлену ЦВК?

— Досить спокійно до цього ставлюсь. Це не питання життя і смерті, не Альфа й Омега. Жодної трагедії. Мушу сказати, що у 2004-му я не прагнув потрапити в ЦВК, та так тоді склались обставини… Точно так само у 2007 році не було планів ставати заступником голови ЦВК. Переконаний, кожна сходинка в житті невипадкова. І кожною треба пройти. Якщо керуватися ідеями фікс, маніакально до чогось рватися, можна й не помітити як справжнє життя пройшло повз тебе.

До того ж в Україні чимало фахівців, здатних організовувати проведення виборів в Україні на високому рівні. Це представники громадянського суспільства, люди, які неодноразово очолювали територіальні та окружні виборчі комісії, і мають достатній рівень підготовки, щоб працювати у Центральній виборчій комісії.

— Де бачите себе поза ЦВК?

— В першу чергу, у сфері виборів. Можливо, це громадська чи правозахисна діяльність,  навіть державний сектор.

— У політику йти плануєте?

— Ні. На жаль, сучасна українська політика нагадує мені велику дитячу пісочницю, де треба заздалегідь вгадати у кого з дітей відберуть слоника чи солдатика.

Сучасна українська політика нагадує велику дитячу пісочницю

— Якщо запропонують прохідне місце у списку, відмовитеся йти у парламент?

— Вважаю, треба реалізовувати себе там, де наразі є більш ефективним. На цьому етапі – це Центральна виборча комісія. А як далі буде? Життя покаже.

— Часто можна почути про керованість, підконтрольність членів ЦВК. Ви – чия людина?

— Мною не керують. І не варто намагатися це робити. Читав у ЗМІ різні версії: що я людина і Петра Порошенка, й Арсенія Яценюка, й Ігоря Коломойського. Добре, що Сергія Льовочкіна і Ріната Ахметова ще не приплітають. Насправді, я татів і мамин. Якщо ж згадати історію, то тричі мене делегувала фракція «Наша Україна». Та ні тоді, ні згодом жодного разу не було, щоб від мене щось вимагали, чи щось мене просили. До честі лідерів цієї партії. Хіба – пораду, у якій ніколи не відмовляв.

Я не уявляю чиновника поза межами державного механізму. Нагадаю, ми живемо в умовах зовнішньої окупації. Тому чиновник не може робити заяв чи кроків у розріз державним інтересам, позицій вищих інститутів влади – Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України. Вважаю, у державного службовця має бути певна лояльність до вищих інститутів влади. Та водночас він покликаний не прислужувати комусь, а служити країні – як на мене, це важливий момент. Як сказав один із класиків: «Служить бы рад, прислуживаться тошно». (О. Грибоєдов «Лихо з розуму», - авт.).

— Під час цих місцевих виборів було чимало випадків, коли ви один були проти рішень ЦВК, які ставали резонансними. Наприклад, відміну другого туру виборів мера у Павлограді критикував навіть Президент. Яка атмосфера нині в колективі?

— Протягом цього виборчого процесу було немало випадків, коли моя позиція була єдиною щодо недоцільності прийняття тих чи тих рішень Центральною виборчою комісією. Але не можу сказати, що я завжди був один. Були різні ситуації. Наприклад, колеги Олег Діденко, Олександр Осадчук, Ігор Жиденко теж не голосували за деякі рішення.

Не можу сказати, що я завжди був один. Були різні ситуації

А тепер про атмосферу: стосунки з колегами у нас робочі. Центральна виборча комісія – державний орган, який складається з п’ятнадцяти осіб, де статус кожного є незалежним. Тобто голову Комісії, заступників голови та секретаря ЦВК сприймають як лише колегу, який має більше адміністративних обов’язків та відповідальності.

— Конфлікти є?

— У мене немає ворогів ні в ЦВК, ні за її межами. Конфліктам у стінах ЦВК – не місце.

— Є інформація, що переформатування складу може затягнутися. Як це вплине на роботу Комісії?

— Гадаю, немає сенсу затягувати кадровий процес після завершення виборчого. Для Української держави, і в особі Президента, і в особі парламенту, це дає лише негативи. Це матиме лише негативні наслідки для іміджу держави. Важко пояснювати ці речі не лише вітчизняним громадським організаціям і ЗМІ, а й представникам міжнародних місій спостереження, які працюють на цих виборах та дипломатам з посольств, представлених в Україні.

Кадрові рішення треба приймати. Шкода, що цього не зробили своєчасно, ще після завершення парламентських виборів (відбулися 26 жовтня 2014 року, – авт.). Часу було більше ніж достатньо.

— Можливо ЦВК у цьому складі доведеться провести ще одні парламентські вибори? Нині чимало політичних сил відкрито педалюють цю тему.

— Якщо таке станеться, Центральна виборча комісія вимушена буде організовувати виборчий процес парламентських виборів.

Мною не керують. І не варто намагатися це робити

— Будуть дочасні вибори?

— Та людина, яка вважає себе спроможною передбачити розвиток подій, зокрема й щодо парламенту, думаю, перебільшує свої можливості. Важко прогнозувати щось.

— Станом на сьогодні передумови для перевиборів ВР є?

— Ні. У Конституції, у статі 90-й, є три підстави для дострокового припинення повноважень ВР і призначення дострокових виборів: протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися; коаліція розпалась і протягом місяця не створена нова; Кабмін достроково припинив повноваження, а протягом шістдесяти днів новий уряд не сформований. Жодна з них не є наявною на сьогодні. Адже парламент працює, коаліція є. Існує й Кабінет Міністрів, який, до речі, до 11 грудня 2015 року має так званий парламентський імунітет (щоб парламент отримав право висловити Кабміну недовіру має пройти рік від дня затвердження програми діяльності КМУ).

Навіть більше, якби одночасно з’явилися усі три згадані підстави – це не гарантує проведення дочасних виборів. Все залежатиме від політичної волі Президента України. До того ж, дострокове припинення повноважень ВР і призначення дострокових виборів – це його право, а не обов’язок. Він може надати можливість парламентським партіям домовлятися, формувати коаліцію, уряд. Президент – гарант додержання Конституції. Певною мірою він виконує роль арбітра у державному механізмі. Він може скористатися цією функцією.

Зрештою, за чинною Конституцією ніщо не заважає існувати уряду парламентської меншості. Тож говорити про парламентські вибори навесні 2016 року як про доконаний факт я б не ризикував. Все залежатиме від обставин, які будуть на конкретний час «Ікс».

— Але ж про перезавантаження ВР політики говорять щодень голосніше.

— А хтось задумується про законодавство? У нас діє закон епохи Януковича. Передбачено формування 50% парламенту депутатами-мажоритарниками, відповідно закон не дає змоги обрати ВР у її повному конституційному складі – 450 осіб. Адже неможливо провести вибори у Криму, у Севастополі, у багатьох місцевостях Донецької і Луганської областей, а це 20–30 депутатів.

— Мажоритарну складову варто прибрати?

— Очевидно, має були новий закон про вибори на пропорційній основі з відкритими списками. Це те, про що заявляв Євромайдан, що було однією з його основних вимог. І завдяки, зокрема й цій вимозі, багато чинних депутатів пройшли у Верховну Раду цього скликання.

Державний службовець покликаний не прислужувати, а служити

Знову ж таки, потрібен час, певний адаптаційний період, щоб запустити всі технічні процедури нового закону. Щоб Центральна виборча комісія змогла підготуватися до таких виборів. Зокрема оновити, модифікувати Єдину інформаційно-аналітичну систему «Вибори». Це не відбувається за помахом чарівної палички. Я вже мовчу про необхідність проведення широкої роз’яснювальної роботи серед виборців, навчання членів виборчих комісій.

— Нові правила парламентських виборів можуть бути близнюками закону про місцеві вибори, який ви неодноразово критикували. Що тоді?

— Технології, такі, як підкуп та вплив на виборця, будуть лише відшліфовуватися і вдосконалюватися. Потрібна справжня система з відкритими списками, а не маніпуляція. Адже, як казав Авраам Лінкольн: «Можна деякий час обманювати багатьох, можна тривалий час обманювати декого, але не можна весь час обманювати всіх».

— І ще питання щодо місцевих виборів. У неділю відбудеться другий тур виборів мерів Києва, Львова, Дніпропетровська та інших великих міст. Нині багато-хто відкрито заявляє, що участі в голосуванні не братиме, що це вибір без вибору. Як думаєте, чому так?

— Великою мірою це справа психології. Є люди, для яких простіше не піти на виборчу дільницю, щоб у майбутньому говорити, що інші їм обрали не такого як слід міського голову. І тут неважливо Київ, Львів це чи Дніпропетровськ. Питання принципу – виборець боїться на себе брати відповідальність за долю свого міста. А вибір є. Загалом, що таке голосування під час так званого другого туру? Обрання одного з двох кандидатів. Того, хто менше не подобається, до якого менше зауважень і заперечень.

Тут розділяю позицію Блаженнійшого Любомира (Гузара), який сказав, що ніщо не зміниться само собою, кожен мусить свою лепту внести свідомо, відповідально і в той спосіб повернутися до справжньої класичної демократії. А демократія, це коли кожен громадянин і всі разом беруть на себе відповідальність за свою долю.

— Як оцінюєте призначення не повторних виборів, а голосування у Красноармійську і Маріуполі?

Ідеального варіанту бути не може, оскільки ми зайшли у ситуацію за межами правового поля. На мою думку, краще все ж було б призначити повторні вибори, адже поточний виборчий процес у Красноармійську і Маріуполі, як на мене, є певною мірою дискредитований. А правова позиція окремих експертів, що буцімто підстав для повторних виборів немає, не витримує жодної критики. Нагадаю, Україна мала досвід 2012 року за п’ятьма так званими проблемними округами, коли ті ж експерти вважали, що там потрібні повторні вибори. Не має місце сидіння визначати точку зору.

— Днями ВР ухвалила спеціальний закон під голосування у Красноармійську і Маріуполі. Проблем з його реалізацію не буде?

— Закон такий «хороший», що створює сприятливі умови для зриву повторного голосування.

Цей закон куций і не вирішує багатьох проблем. В основному розділі він складається лише з двох статей. Перша стосується дати – це 29 листопада 2015 року. Друга – виготовлення виборчих бюлетенів: там зазначено, що їх виготовляє ЦВК, яка також зобов’язана забезпечити їхню передачу до дільничних виборчих комісій, тобто визначити порядок, як це відбуватиметься, а не безпосередньо доставити.

Та Центральна виборча комісія може виконувати лише чинні закони. Це рішення ВР ще не втупило в силу. Закон не підписав Президент, його офіційно не оприлюднено. Давайте почекаємо.

Юлия Артамощенко, АСН


Просмотров: 48

Другие важные новости и публикации

Еще интересное
Ани Лорак подозревают в плагиате идеи Тины Кароль
Ани Лорак подозревают в плагиате идеи Тины Кароль
Пользователи соцсетей обвинили опальную украинскую певицу Ани Лорак и режиссера Алана Бадоева в том, что они з...
В ноябре руководству Министерства соцполитики начислено 739 тысяч гривен зарплат
В ноябре руководству Министерства соцполитики начислено 739 тысяч гривен зарплат
В ноябре 2017 года руководству Министерства социальной политики было начислено в общей сумме 739 тысяч гривен ...
В Генштабе показали новую военную форму, на которую ВСУ перейдут через год
В Генштабе показали новую военную форму, на которую ВСУ перейдут через год
Украинская армия через год окончательно распрощается с военной формой постсоветского образца Об этом сообщили ...
Определено самое смешное фото дикой природы в этом году
Определено самое смешное фото дикой природы в этом году
Жюри премии Comedy Wildlife Photography Awards смогло определиться с самым смешным снимком дикой природы, кото...
Разбитое лицо и камера: в РФ журналисты подрались за удобное место для съемки
Разбитое лицо и камера: в РФ журналисты подрались за удобное место для съемки
В РФ журналисты устроили драка возле входа в Замоскворецкий суд Москвы, где будет оглашен приговор экс-министр...
больше материалов


/-1,0282289981842-/ /-pc-/
Подписывайтесь на нас в Facebook
Top