Сколько Зеленского не корми, а он все на Туркменистан смотрит
Багато було версій того, хто є для Зеленського зразком ідеального політика. Розпочинали з Шарля де Голля, далі говорили про Лукашенка. В результаті, для “найвеличнішого” істинним ідеалом виявився Аркадаг (“покровитель”) Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов.
Туркменський лідер давно славиться своїм своєрідним підходом до ролі президента. Він автор 63 книг на різні теми, від коней і алабаїв до тонкощів національного будівництва в Центральній Азії. Бердимухамедов регулярно роздає поради і читає вірші, звичайно ж під аплодисменти стоячи від чиновників республіки. Але окреме місце в його житті займає спорт і музика. Бердимухамедов під прицілами камер вигравав кінні перегони, стріляв по цілях на велосипеді, закидав баскетбольний м’яч, теж на велосипеді, проводив новорічний корпоратив з музикою власного авторства. Вершина його діяльності, безперечно, це жим золотої штанги стоячи. Теж під оплески чиновників.
Проте сміятися з витівок Бердимухамедова можна лише на відстані. Той факт, що ціла країна стала ареною для розваг не зовсім адекватного диктатора, засмучує значно більше, ніж веселить.
Однак, останні турне Зеленського змушують задуматися чи не зростає у нас свій туркменбаші. Він теж любить показово роздавати команди, брати під особистий контроль, лізти у сфери, що не входять до компетенції президента. А ще, Зеленський не пропустить жодної нагоди розрубати огірка, закинути баскетбольний м’яч в корзину, вдарити футбольний м’яч перед початком матчу, сходити в фаст-фуд, постріляти з лука і так далі. Це його стихія.
Таке враження, що вся країна працює лише для задоволення чергових витівок Зеленського. Ті, хто обирали “слугу”, отримали “покровителя”. Нам потрібно не дати йому стати диктатором.
.
.
