Ремонт Маріїнського палацу перевищив повну вартість всього Межигір'я. Історія найскандальнішої реставрації України

Маріїнський палац – старий царський палац у центрі Києва, який за сучасної історії став місцем зустрічей офіційних делегацій та політичних переговорів.

Він давним-давно недоступний для широкого загалу, бо з 2002 році у ньому проводяться ремонтні роботи. І проводяться вони настільки «талановито», що замість початково запланованих 48 місяців реставрація уже розтяглася на 14 (!!!) років і триватиме ще мінімум до середини 2019 року!  

Та тривалість ремонтних робіт ще півбіди, справжня біда в тому, що вони постійно дорожчають, ремонтні роботи виконуються одночасно з проектуванням, і тут же закуповується обладнання і предмети інтер’єру, які роками валяються на складах без належного догляду.

В Маріїнський палац вже «вбухали» 1,5 мільярди гривень.

Таким чином тільки ремонт у цьому невеличкому палаці завиграшки «переплюнув» вартість всього розкішного Межигір’я Януковича, комерційна ціна якого свого часу склала «лише» 1,25 млрд грн.

Зауважимо – це вартість ще незавершеної реставрації, а не всього приміщення загалом! Що таке дивовижно дороговартісне відбувається за високим зеленим парканом зліва від Верховної Ради зацікавилася Рахункова палата і результати її звіту вельми невтішні, а місцями – обурюють.

У час економічної кризи, коли скорочуються соціальні програми, коли недобудованим залишається, наприклад, новий корпус Охматдиту – установа, яка могла б рятувати життя тисячам дітей в Україні, держава допускає такі нераціональні витрати.

Отже, у нещодавно оприлюдненому звіті Рахункової палати говориться про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на реставрацію та пристосування Маріїнського палацу.  

Розділимо його на ключові аспекти:  

Реставрація з незрозумілих причин замість 4 років розтягнулася на 17-ть.  

Рішення про реконструкцію та реставрацію Маріїнського палацу було прийняте Урядом у 2002 році. Тоді розпочалися підготовчі та проектні роботи. Бу4дівельні ж роботи стартували 2007 року. З того часу і до середини  2016 року виконано лише чверть від загального обсягу робіт.

З  2014-го і до І півріччя 2016 року підставою для виконання будівельних робіт із реставрації та пристосування Маріїнського палацу була проектно-кошторисна документація, затверджена Урядом ще у 2008 році. За цей період Урядом терміни будівництва жодного разу не коригувались.

За останні 2,5 роки на фінансування реставрації та пристосування Маріїнського палацу було спрямовано найбільший обсяг коштів за весь період реалізації проекту - на вказані цілі витрачено 147,0 мільйонів гривень.

Але до теперішнього часу роботи не завершені. І це при тому, що загалом в Україні нараховується 1501 пам’ятка культурної спадщини.

Та при цьому «равликовий» ремонт Маріїнського палацу був визначений як пріоритетний. Попри це, за всі роки робіт, 80 % запланованого втілено лише у правому флігелі будівлі.

Водночас, технічний стан головного фасаду, паркового фасаду та фасадів лівого флігеля палацу так і залишається незадовільним.  Таким чином мета бюджетних програм, за якими здійснювалося фінансування реставрації - а саме збереження пам’ятки архітектури загальнодержавного значення, не досягнута, констатують у Рахунковій палаті.  

Хто кого мав контролювати реставрацію Маріїнського палацу?

  Як зазначено у звіті Рахункової палати, початково реставрацією мав керувати Мінрегіонбуд, утім надалі цей обов’язок було передано Державному управлінню справами.

ДУС у І півріччі 2014 року планувала провести контрольно-аналітичні заходи на державних підприємствах, задіяних у реставрації Маріїнського палацу -  це “Будівельно-монтажне управління ДУС” та “Проектне бюро ДУС”. Але перевірку проведено не було.

У І півріччі 2016 року управлінням розпочато планові аудити підприємств, але на час проведення аудиту їх так і не завершили. Також палата визнала, что технічний нагляд, що здійснювався ДП “Укрінвестбуд”, був недостатнім. Таким чином, контроль за ходом робіт реставрації загалом був визнаний як такий, що був забезпечений неналежним чином.  

Скільки коштів пішло у «чорну діру» палацу за 2,5 роки  

А тепер конкретно, до чого призвела відсутність контролю за ходом ремонтних робіт у Маріїнському палаці.

Під час перевірки Рахункова палата встановила, що при виконанні робіт із порушенням вимог чинного законодавства використано 9,5 млн. грн, нераціонально – 17,8 млн. грн, неекономно – 4,2 млн. гривень. Лише вибірковою перевіркою актів виконаних робіт були встановлені численні факти завищення норм витрат будівельних матеріалів і обсягів фактично виконаних робіт (в окремих випадках – більш як у 4 рази). 

Воно і не дивно, адже кошторисна документація коригувалася проектувальником уже після фактичного виконання робіт і навіть після складання актів приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином з порушенням норм ДСТУ було використано ще 9,26 млн гривень.

Маріїнський палац під час реставрації оздоблювався надзвичайно дороговартісними предметами інтер’єру, закуповувалося цінне обладнання, причому необхідність купівлі саме таких високовартісних предметів обґрунтовано не було. Більш того, вартість окремих матеріалів, які пропонуються постачальниками, у рази нижча від тих, які в результаті закупила ДУС.

Вартість цього сумнівного обладнання виявилася загалом завищеною на 4,1 млн грн. Та це ще не вся дивовижа.

Оскільки необхідність закупівлі окремого обладнання не проектувалася і не аргументувалася, проводилась одночасно з ремонтними роботами, то встановлювати його подекуди були ніяк. Всі ці речі вивезли на склади, де вони пролежують роками. Рахункова палата вважає, що через це ще 17,789 млн. грн бюджетні коштів були використані ДУС нераціонально.

Рахункова палата також вказала на інші дивні перевитрати.

Наприклад, частина сантехнічних виробів вартістю 27,5 тис. грн була встановлена, а потім - демонтована і вивезена на склад. Тим не менше за монтаж цього обладнання було сплачено ще 14,6 тис. гривень. Фактично – ці гроші викинули на вітер.   

У 2016 році реставрація та пристосування Маріїнського палацу здійснювалися в рамках реалізації державного інвестиційного проекту. Всупереч нормам закону, які забороняють допускати до участі у відборі проекти, в яких подана не повна інформація, чи вони містять помилкові розрахунки, проекти з низькою ефективністю реалізації, Мінекономрозвитку допущено до участі у відборі державний інвестиційний проект “Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві”.

Навіть попри те, що у проекті не була визначена його мета, не подавався аналіз інших резиденцій, а також не зазначалися загрози та проблеми провадження діяльності, була відсутня інформація про наявність і розвиток інфраструктури, відсутній аналіз причин зміни реалізації та загальної вартості проекту.

Відзначимо, що міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, головою якої був міністр економічного розвитку і торгівлі, проект проголосований одностайно.     

Маріїнський палац це пам’ятник чині?

Не лише Мінекономрозвитку та ДУС нагрішили у реставрації Маріїнського. Роботи у палаці проводяться вже понад 14 років, а його правовий статус як пам’ятки архітектури України досі не визначено. До Державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури України Маріїнський палац не включено, за що відповідальний Мінкульт.

Будівельні роботи здійснювалися у 2014–2015 роках та у І півріччі 2016 року лише на підставі дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю, в той час як мав існувати відповідний і дозвіл Мінкультури, яке участі у нагляді за реставрацією об’єкту культурної спадщини не брало. Після зауваження РП наприкінці 2016 року цей дозвіл таки було отримано.  

Та попри таку невизначеність це не завадило чиновникам визначити фінансування реставрації Маріїнського палацу як пріоритетне. А як же решта із 1501 пам’ятки культурної спадщини нашої держави, на реставрацію яких коштів бракує завжди!?

Пріоритетне фінансування в обсязі 119,6 млн грн бюджетних коштів у 2014–2015 роках фактично здійснювалося при суттєвому скороченні видатків із нагальних соціально-економічних проблем країни (скорочені соціальні виплати, суттєво зменшено фінансування медицини та освіти тощо), багатозначно зауважила Рахункова палата.

Результати даного звіту разом з зауваженнями і вимогами розіслано всім причетним відомствам. Про те, як вони відреагують на нього – чи виправлять свої помилки, Рахункова палата обіцяє проінформувати Національну поліцію.