Як учасниками АТО і їхнім сім'ям отримати грошову компенсацію за житло. Всі нюанси складної процедури

У жовтні 2016 року уряд затвердив новий механізм цільової грошової компенсації для придбання житла сім'ями загиблих учасників антитерористичної операції і військовослужбовцям з інвалідністю I і II категорії з числа учасників АТО.

З тих пір одержувачі цієї компенсації можуть самостійно вибирати найбільш прийнятне житло і купувати його за рахунок коштів наданої компенсації. Раніше держава надавала учасникам АТО вже готове житло, але в деяких випадках воно з різних причин не влаштовувало одержувачів. Тому було прийнято рішення виділяти гроші, за які сім'ї вже самі виберуть собі нерухомість.

На ці цілі уряд планував виділити регіонам субвенцію в розмірі 300 млн грн. У березні цього року було виділено на ці цілі з держбюджету місцевим бюджетам 7 млн грн.

Рідні загиблого учасника АТО - перші в черзі

Згідно з відповідною постановою Кабміну, першочергове право на отримання від держави компенсації мають рідні загиблого в зоні АТО військовослужбовця: дружина (чоловік), діти і батьки.

Також право на отримання грошової компенсації мають військовослужбовці з інвалідністю I і II групи, які брали участь в антитерористичній операції.

Претендувати на відповідну компенсацію мають право тільки ті особи з вищевказаного переліку, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку і в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Вимога щодо обов'язкового перебування на квартирному обліку не поширюється тільки на неповнолітніх дітей, які є членами сім'ї загиблого військовослужбовця.

Куди звертатися і які документи потрібні

Родичі загиблого військового або військовослужбовці з інвалідністю повинні подати заяву за місцем реєстрації в орган соціального захисту населення про надання їм державної компенсації. Додатково треба надати копії:

- паспорта заявника;

- посвідчення, яке підтверджує статус особи як члена сім'ї загиблого військовослужбовця або військового з інвалідністю;

- довідка про безпосередню участь загиблого військовослужбовця або військового з інвалідністю в антитерористичній операції;

- рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу сім'ї;

- документи, що засвідчують спорідненість між заявником і загиблим військовослужбовцям або військовим з інвалідністю.

Представники соцзахисту перевірять матеріальне становище сім'ї

Протягом 5 робочих днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів представники соцзахисту обстежують, у яких умовах проживає заявник, складають відповідний акт і протягом 10 робочих днів вносять на розгляд спеціально створеної комісії подання про виплату грошової компенсації.

Ще 5 робочих днів знадобиться членам комісії, щоб розглянути подання і задовольнити його або відхилити. Саме ця комісія визначає розмір державної компенсації для конкретного заявника.

Відмовити в наданні коштів на придбання житла можуть в разі, якщо військовослужбовці не брали участі в АТО або заявник не стоїть на квартирному обліку, а також якщо заявник є членом сім'ї загиблого військовослужбовця за категорією нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім'ї, в разі одночасної подачі ними заяви на отримання грошової компенсації.

На кожного члена сім'ї припадає 13,65 кв. м житлової площі

Якщо ж рішення позитивне, то заявнику нарахують грошову компенсацію. Зокрема, на одного члена сім'ї загиблого військовослужбовця передбачається 13,65 кв. м житлової площі. Додаткові метри нарахують і на самого загиблого, якщо він перебував на квартирному обліку разом із членами своєї сім'ї.

Стільки ж квадратів передбачено і для кожного члена сім'ї військовослужбовця з інвалідністю. Крім того, окремо для кожної такої сім'ї додатково передбачається ще 35,22 кв. м житлової площі.

Якщо в сім'ї є особи з інвалідністю I або II групи або діти-інваліди, на кожного з них припадає ще додаткових 10 кв. метрів житлової площі. При розрахунку компенсації враховується гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для конкретного населеного пункту.

При цьому для Києва, Дніпра, Львова, Одеси і Харкова гранична вартість збільшується в 1,75 разу, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - у 1,5 разу, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - в 1,25 разу. При розрахунку соціальної допомоги та субсидії розмір отриманої грошової компенсації не враховується.

Термін інвестиційного договору не повинен перевищувати 2 років

Отримати гроші заявник може через "Ощадбанк", відкривши в ньому спеціальний рахунок. Купити житло або інвестувати в будівництво треба протягом року з моменту отримання грошей. Якщо в зазначений термін гроші не були витрачені, банк повертає кошти органу соціального захисту.

Перед тим як укласти із забудовником або продавцем договір купівлі-продажу житла, його умови перевіряють представники соцзахисту.

У відповідній постанові Кабміну зазначено, що дати згоду на переказ коштів представники органів соціального захисту можуть лише за умови, якщо з'ясують, що предметом договору є придбання у власність заявника житла, а ціна договору менша або дорівнює сумі коштів грошової компенсації, розміщеної на спеціальному рахунку заявника. Правда, згодом уточнюється, що заявник може покласти на відповідний рахунок власні кошти, якщо житло коштує більше, ніж виділила коштів держава.

Водночас термін виконання договору купівлі-продажу житла не повинен перевищувати двох місяців, а термін виконання інвестиційного договору - два роки з дня його укладення. Інакше органи соціального захисту не дадуть згоду на переказ коштів із рахунку.

Протягом місяця після закінчення терміну дії відповідного договору між продавцем і покупцем останній повинен подати до органу соціального захисту виписку з Державного реєстру прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло. Якщо заявник цього не зробить, держава вимагатиме повернути йому виділені кошти.