counter
Стрічка новин
Вибрати все
20 Жовтня
19 Жовтня
Всі новини...


Держава не збирається рятувати маленькі школи


Переглядів: 352


Держава не збирається рятувати маленькі школи

Гучна душевна історія з хлопчиком з Рівненської області, який живе на далекому хуторі і змушений їздити до школи на коні, дуже показова для більшості маленьких населених пунктів в Україні.

В 1994 році в Україні функціонувало близько 22 300 загальноосвітніх закладів, а в 2013-му, коли був останній перерахунок, шкіл залишилося 19 300, де навчалося 4 мільйони 200 тисяч учнів. В середньому по 200 учнів на заклад.

Малокомплектні заклади, переважно в сільській місцевості, де навчається менше 25 учнів, мають бути закриті, адже утримувати одного учня державі задорого – нині виходить щось близько 60 тисяч на рік. Тобто на школу з 15 учнів – майже мільйон.

На міських учнів держава витрачається куди менше, а якість навчання там набагато краща, аргументують у Міносвіти необхідність скорочення сільських шкіл. Втім, якщо відштовхуватися він самих основ принципів навчання дітей – то держава не просто повинна забезпечити дітям безкоштовну освіту, а й рівний доступ до неї.

У випадку українських сільських шкіл цей принцип не витримується взагалі. Існує навіть стереотип, мовляв, сільські учні дурніші, ніж міські. Як аргумент наводяться результати останніх ЗНО.

Та головна причина не в тому, що діти дурніші, а в тому, що держава не надала їм достатніх можливостей для навчання, зокрема вчителів, для того щоб повністю розкрити свій потенціал. Так, у сільські школи не стоїть черга з висококваліфікованих педагогів, однак винні у цьому знову ж таки не діти.

Проте урядовці все одно беруть до уваги і ставлять у пріоритет фінансовий фактор.

Зекономити тут допоможе практика так званих опорних шкіл – це коли початкову освіту діти отримують за місцем проживання, а в старші класи мусять їздити в опорні школи, якими вважатимуться найбільші школи в певному регіоні.  

Переваги опорних шкіл – там має бути найкраща база для навчання, спортивний комплекс і найкращі вчителі. А для держави – передовсім економія.

Недоліки – до школи може бути важко діставатися дітям з далеких сіл. Дитина виривається з колективу. Та й у законодавстві чітко не прописано, як саме будуть ліквідовуватися ці сільські школи.

Та найбільше ризиків виникатиме тоді, коли з закриттям школи порушується і без того крихкий інфраструктурний баланс у селах. Де люди і без того живуть не в найкращих умовах, а далі – можуть залишитися і без перспектив: молодь виїжджатиме, населення старішатиме, населені пункти руйнуватимуться.

Цей процес однозначно матиме глобальні негативні наслідки для всієї держави. Соціолог Елла Лібанова у коментарі АСН підтверджує, що така бездумна практика скорочення навчальних закладів однозначно стане першопричиною вимирання малих населених пунктів в Україні, оскільки потягне за собою укрупнення сіл, люди тягнутимуться туди, де буде зручно навчатися та жити їхнім дітям.

Тобто, де зекономить собі трохи Міносвіти, пізніше в рази більше втратить вся держава.

Йдемо за поясненнями до міністра освіти Лілії Гриневич. Так, школи у селах дуже недооцінені, визнає міністр. За її словами, діти та вчителі на селі мають отримати більшу допомогу від держави.

"Незалежно від місця проживання між дітьми розподілені таланти... Але ми недодаємо дітям у селі... Недооцінений вчитель у селі. Це свідчить про нерівні можливості. Хоча в селі можна створити такі школи як ядро громади", - заявила вона. 

Тобто виходить, що те, чи отримає дитина доступ до якісної освіти, залежатиме від факту формування у селі громади. Нагадаємо, в Україні цих громад поки лише близько 360. Отже міністр Гриневич наголошує , що реформа освіти має базуватися на реформуванні опорних шкіл.

"Необхідно підвищення кваліфікації вчителів, матеріальної бази... Цього року відкрито 138 опорних шкіл, куди підвозяться майже 10 тис. учнів", - додала вона.

До цього більше 300 дітей були ізольовані та не могли навчатися у школах, були на індивідуальному навчанні. Тепер вони мають таку можливість, навчаються в опорних школах, говорить міністр.

Щодо фінансування, то міністр нагадала, що на поточний рік з бюджету було виділено 200 млн грн на забезпечення навчальних кабінетів. Та 600 млн грн на програму із забезпечення шкільними автобусами, які підвозять школярів.

"В проекті бюджету на 2017 рік передбачено 200 млн грн на автобуси разом із фінансуванням з місцевих бюджетів. 300 млн - на кабінети та 300 млн грн -  тільки на опорні школи об'єднаних громад", - обіцяє міністр.

Однак один новенький «Богдан» може коштувати до мільйона гривень, а то й більше. Виходить, далеко не всім школам пощастить отримати автобуси.

Міносвіти робитиме ставку на опорні школи

Лілія Гриневич не бачить іншої альтернативи для України, ніж опорні школи.

"Опорних шкіл в Україні не вистачає. Тому ми інтенсивно розпочали цей процес. Цього року відкрито 134 опорні школи. Наступного року ми плануємо відкрити не менше. Але це складний процес. Бо не всі його розуміють та чинять опір", - заявила вона.

Міністр підкреслила, що основний принцип реформи полягає у тому, щоб маленькі діти (до 8 років) навчалися якомога ближче до місця проживання. Таке навчання у малокомплектній школі, на її думку, може бути цілком позитивним.

«Але якщо ми говоримо про дітей старшого віку, де є необхідність навчання у кабінетах хімії, фізики, інтенсивного вивчення іноземних мов та комп'ютерних технологій, то навчання у малокомплектних школах недостатньо. Тому ми зобов'язані довозити цих дітей до опорних шкіл, де є відповідне обладнання та кваліфіковані вчителі», - розмірковує міністр.

Вона вважає, що спротив утворенню опорних шкіл чинять. адміністрації малих шкіл, які втрачають своє навантаження, години, а відповідно – і заробіток.

«Їм вигідніше ходити на роботу біля місця свого проживання, ніж їздити в опорні школи. Але діти не можуть бути заручниками бажання зберегти стару та неефективну систему", - зазначила Гриневич.

Вона нагадала, що у проекті бюджету на 2017 рік передбачено 300 млн грн на опорні школи. Очевидно, що решті шкіл грошей просто не вистачить.  

"300 млн грн підуть на дообладнання цих шкіл... Зокрема це стосується комп'ютерних кабінетів. Тому що саме ці школи потребують дообладнання. Бо у них стара лабораторна база. Звичайно, думаю, що коштів цих не вистачить. Коштів не вистачає постійно. Бо наша база не оновлювалася багато років. Ми вирішили спрямувати ці кошти саме на ті школи, які готові стати опорними, готові змінитися".

Також Міністерство освіти прагнутиме, щоб у класі було не більше 15 дітей. Щоправда, це ідеал, до якого навіть не всі європейські країни дійшли.

Тому, швидше за все, українські опорні школи, куди «напаковуватимуть» дітей з усього району, з часом поставлять питання про розширення чи зміну форми роботи, адже той факт, що в класі вчитиметься по 20, а то й більше учнів, так само погіршує якість навчання, як і тоді, коли в класі лише четверо дітей.

Анна Стешенко, Аліна Тітова

Читайте АСН в Google News





Інші важливі новини і публікації
Астрономи чекають падіння чергового великого астероїда на Землю
Астрономи чекають падіння чергового великого астероїда на Землю
Астероїд отримав назву 2018VP1, пише NYPost з посиланням на заяву відомого вченого Нілу де Грасса Тайсона, яке....
У Перу знайшли гігантський малюнок домашньої тварини: йому близько 2 тис. років
У Перу знайшли гігантський малюнок домашньої тварини: йому близько 2 тис. років
В Перу вчені виявили дуже древній малюнок кота Передбачається, що зображення домашньої тварини нанесли на скел....
Зеленський озвучив, коли знову введе жорсткий карантин: Буде дуже складно всім
Зеленський озвучив, коли знову введе жорсткий карантин: Буде дуже складно всім
Президент Володимир Зеленський готовий знову ввести жорсткий карантин, якщо добовий приріст хворих коронавирус....
При яких хворобах корисний зелений чай
При яких хворобах корисний зелений чай
Група дослідників з Китаю виявила, що зелений чай можна використовувати для клітинної терапії, в ході якої спе....
Симоньян побічно підтвердила розуміння присутності Росії на Донбасі, запропонувавши Лаврову ввести війська у відкриту
Симоньян побічно підтвердила розуміння присутності Росії на Донбасі, запропонувавши Лаврову ввести війська "у відкриту"
Одна з рупорів російської пропаганди, головний редактор Russia Today Маргарита Симоньян взяла велике інтерв'ю ....
більше матеріалів
/-0,40133285522461-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top