Договори з лікарями і все ще недоступні ліки. Українське обличчя страхової медицини

З 2017 року у МОЗ анонсували перехід на медичну систему страхування. Точніше, запровадження її первинної ланки, що розпочнеться з другого півріччя наступного року.

У профільному відомстві уже презентували навіть її модель. Згідно з нею, пацієнти матимуть пакет гарантованих медичних послуг на етапі первинної медичної допомоги, які покриватиме держава, і зможуть обирати лікаря та заклади, у яких лікуватимуться самостійно.

Та, схоже, така «система страхування» майже нічим не відрізняється від того, що існує зараз. По суті, українці як отримували безкоштовні консультації лікарів, так їх отримуватимуть і при запровадженні державного страхування. І більше нічого…

Депутати та самі ж лікарі запевняють, презентована первинна ланка медичного страхування створить нерівні умови оплати праці лікарів та навряд чи допоможе зробити надання медичних послуг українцям більш якісним. 

Медичну страховку покриватимуть за рахунок податків

У Міністерстві охорони здоров’я констатували, що вже з 1 січня 2017 року візьмуться за впровадження системи змін на первинній ланці медичного страхування. Українців одразу заспокоїли, додаткових коштів за впровадження такої системи вони платити не будуть. Фінансуватись страхова медицина буде за рахунок загальної системи оподаткування, причому розмір зборів не збільшуватиметься.

Тобто частина податків, які сплачують українці, йтиме на покриття витрат страхової медицини. А от який саме відсоток зборів припадатиме на медичне страхування, в МОЗ наразі не знають. Акумулюватися кошти будуть не у новоствореному Фонді чи страховій компаній, як заведено у деяких країнах, а у державному бюджеті. Управляти ж цими грошима буде нова структура - «Національна служба здоров’я».  

«Створюється оператор бюджетних коштів, який матиме назву «Національна служба здоров’я». Вона використовує акумульовані в бюджеті кошти як страховик. Вона укладає договори з медичними закладами і платить медичним закладам за цими договорами за конкретні медичні послуги для людей, які зробили внески в програму медичного страхування», - пояснив заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

Агенція медичного страхування буде незалежним центральним органом виконавчої влади. І при цьому підпорядковуватиметься Кабміну. Проект постанови щодо створення такої агенції уже направлений на розгляд в уряд. Аналогічна модель (податки-бюджет-агенція) діє у Великій Британії, Італії, Іспанії, Канаді та в Скандинавських країнах.

Держава платитиме лікарям по 210 грн на рік за кожного українця

Основною зміною, яка передбачена при запровадженні страхової медицини, є те, що людина зможе самостійно обирати лікаря (сімейний лікар, терапевт, педіатр), у якого буде обслуговуватись. Обрати можна буде і лікаря, який працює в приватному медичному закладі. При цьому немає прив’язки до місця проживання чи прописки. З цим лікарем українець укладає угоду, в якій прописано, які саме медичні послуги входять у так званий «пул», за який платить держава.

«Коли пацієнт вибирає лікаря, він підписує з лікарем угоду. Угода описує, що є допомогою на первинній ланці. Перший напрям роботи – це рання діагностика, раннє виявлення захворювань, другий – лікування. Лікар первинної ланки лікує все, що не лікує спеціаліст. І третє – це направленість, він повинен бути навігатором пацієнта в системі охорони здоров’я, якщо пацієнт все таки захворів і він не може його вилікувати», - пояснив Ковтонюк.

Однак, чи входитиме у перелік послуг, які покриватимуться страхуванням, надання лабораторних послуг, у МОЗ поки сказати не можуть.

«На сьогодні моя команда проводить розрахунки, ми хочемо перевірити, чи зможемо ми вже наступного року внести сюди лабораторні послуги. Дуже хочеться, але нам також хочеться, щоб у межах існуючого фінансування, яке в нас є, ми могли платити лікарям достойні кошти. Якщо ми будемо бачити, що ми не можемо, ми залишимо лабораторні послуги на пізніше», - заявив Ковтонюк.

А кошти лікарям первинної ланки будуть платити чималі. Зі слів заступника міністра охорони здоров’я, кожен лікар зможе укласти договори не більше як з 2 тисячами пацієнтів. За кожного українця держава платитиме медпрацівнику фіксований річний тариф – у середньому 210 грн.

При цьому за дітей, вагітних та пенсіонерів платитимуть більше. Тож, якщо лікар буде вести максимально дозволену кількість пацієнтів, його місячна зарплата складатиме близько 35 тисяч грн!  

Усі договори лікарів з пацієнтами будуть внесені в єдину електронну систему

Якщо пацієнт не буде задоволений роботою лікаря, він зможе його поміняти. Усі дані будуть вноситись до єдиної електронної системи, через яку новостворена агенція зможе перевіряти якість надання послуг лікарями.

«Коли пацієнт приходить до лікаря і укладає з ним угоду, це повинно потрапити в єдину загальну систему і агенція повинна це бачити, там має бути зазначено все, що лікар для пацієнта зробив, куди він його спрямував. Тільки так ми зможемо ефективно контролювати і ефективно платити, бо кошти повинні ходити за пацієнтом і без ручного розподілу», - зазначив Ковтонюк.

У МОЗ пояснюють, медичне страхування розпочали з сімейних лікарів, оскільки це світова практика. Первинна допомога в ефективно працюючих системах у світі покриває понад 80% всіх медичних звернень.

В Україні так вже склалося, що українці не надто довіряють лікарям і звертаються в медзаклади за допомогою вже тоді, коли не можуть впоратись із захворюванням самотужки. Тож не дивно, що, за статистикою, до сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів в нашій країні звертаються лише  в 20% випадків. У той час як, за цифрами МОЗ, система первинної допомоги здатна за 20-30% бюджету, передбаченого на медицину, вирішити до 80% медичних проблем громадян.

Сімейний лікар, педіатр та терапевт отримуватимуть до 35 тис. грн на місяць

Таким нововведенням не задоволені самі ж медичні працівники. У профспілці працівників охорони здоров’я нарікають на соціальну нерівність лікарів різних категорій. Адже при тому, що педіатри, терапевти та сімейні лікарі отримуватимуть на місяць до 35 тисяч гривень, у тих же хірургів зарплатня залишається такою ж, як і нині, – в межах 4 тис. грн.

«Ось така «соціальна справедливість» у лапках. Так і вимальовується, що тільки цим категоріям лікарів - терапевтам, сімейним лікарям, педіатрам - надається така можливість, всі інші, на жаль, не потрапляють... Ми, профспілки, будемо висловлювати свою претензію, що не можна забивати такий клин між лікарями різної спеціалізації», - обурюється представник профспілки працівників охорони здоров’я Галина Галіусова. 

У профспілці підрахували, якщо всі 42 мільйони українців укладуть угоди з лікарями первинної ланки, то лише на зарплати цим медпрацівникам у бюджеті має бути закладено 84 млрд грн.

І це при тому, що, зі слів Галіусової, загальний  обсяг фінансування всієї системи охорони здоров’я склав близько 50 млрд грн. Водночас медпрацівники не розуміють, чим нинішня система надання медичних послуг на первинній ланці відрізнятиметься від так званої «страхової моделі». «Питання в тому, що саме буде входити в гарантований перелік послуг. Нам поки говорять тільки про консультації, бо з лабораторними дослідженнями питання у них не вирішене, з флюорографією, УЗД, діагностикою не вирішене. Тому сьогодні поки виходить, що нам гарантують тільки консультацію», - зазначила Галіусова.  

Єдине, що зміниться, – українці самостійно обиратимуть лікаря

Благі, здавалося б, наміри керівництва МОЗ вщент розкритикувала і народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяна Донець.

На її думку, з тієї моделі, яку презентували у відомстві, випливає: єдине, що зміниться наступного року, це можливість самостійно обирати собі лікаря. «Я не вважаю, що це форма страхування, і не вважаю, що це впровадження страхової медицини. До того ж саму систему фінансування ми абсолютно не змінюємо – у нас як були бюджетні кошти, так і залишились. Більше того, ми не розуміємо: їх буде менше чи більше», - обурюється Донець.

Створення ж нової агенції, яка управлятиме коштами, що передбачені на медичне страхування, теж несе додаткові ризики. На думку народного депутата, така структура не матиме відповідальності за свої дії, оскільки лише розподілятиме бюджетні кошти, а не управлятиме ними.

«Ми створюємо на сьогодні паралельну структуру МОЗ, тобто фактично ми мали б створити дійсно нормальний страховий фонд, але ми створюємо якусь агенцію. Якби це був фонд, він мав би відповідати за свої вчинки, а така агенція, вона начебто не може збанкрутувати, бо фінанси не її, а з бюджету, тобто немає відповідальності. До того ж на сьогодні ми абсолютно чітко розуміємо, що ця структура буде підпорядковуватись Кабміну, тобто абсолютно політична впливовість», - зазначила депутат.

Додаткові кошти будуть витрачені і на створення цієї агенції, адже планується, що її відділення діятимуть не лише в Києві, але й у кожному обласному центрі. А, як відомо, цей процес зазвичай виливається в кругленьку суму.  Чимало коштів необхідно буде і на створення єдиної електронної бази договорів між пацієнтом та лікарем. У міністерстві кажуть, що вже знайшли міжнародного кредитора на цей проект.

Та виникає запитання: чи у кожному українському селі є інтернет, який потрібен лікареві, щоб внести дані у систему?

«Ми маємо розуміти, що ми повинні провести інтернет в останнє село України, бо інакше є запитання, а звідки ви знаєте, у мене контракт у одного лікаря чи у п’ятьох. Доки не будуть всі лікарі покриті не лише комп’ютерами, але й інтернетом, ця система не запрацює. Я не вірю, що СОФТ на сьогодні буде зроблений і впроваджений упродовж 2017 року», - наголосила Донець.

Українцям варто відшкодовувати вартість ліків, а не консультацій

Та й загалом, на думку депутатки, МОЗівці розпочали так звану реформу не з того. Основна проблема українців сьогодні - це абсолютно недоступні ціни на ліки. Тож особливого ефекту від впровадження новинки у вигляді «безкоштовних консультацій» у поліклініках при тому, що в людей немає можливості придбати потім приписані лікарем медпрепарати, не бачить.

«Тому, для того щоб повернути людей до профілактики, ми мали б впровадити страхову медицину на ліки. Якщо б держава сьогодні сказала, що покриває, наприклад, перелік ВООЗ життєво необхідних ліків, це буде безкоштовно, але для того, щоб це отримати, треба піти до лікаря, він дасть рецепт і держава погасила б, тоді ми розуміємо, що люди починають ходити до лікаря, бо вони отримають це безкоштовно», - пропонує нардеп.

Медичне страхування запрацює з другої половини 2017 року

Тим часом у МОЗ від своїх намірів не відмовляються. І вже з другої половини 2017 року планують повністю запустити в дію модель медичного страхування первинної ланки. Водночас додають, доки не вдосконалять цей етап страхування, за наступні не братимуться.