Президент України Петро Порошенко декілька разів анонсував позитивне рішення ЄС щодо безвізового режиму для України.
Останній прогноз - конкретна дата - 24 листопада 2016 року. На цей день запланований саміт Україна - Європейський Союз.
Хоча ще місяць тому Петро Олексійович називав “Час Ч” - кінець жовтня. До цього так само "залізно" прогнозувалося літо минулого року, яке "спливло" в кінець 2015 року.
Чому рішення щодо України переноситься вже тричі? І які будуть наслідки для рейтингу гаранта та його політсили - "БПП", враховуючи, що обіцянка безвізу була однією з ключових у "переможному кошику" Порошенка?
Імітація реформ на заваді?
Історія європейської інтеграції Незалежної справді довга. Україна і Європейський Союз офіційно розпочали діалог про запровадження безвізового режиму ще вісім років тому. І лише після трагічних подій на Майдані-2, після прийняття цілої низки законопроектів, зокрема достатньо "суперечливих" для політичної ментальності (щодо рівних прав сексуальних меншин), лише наприкінці 2015 року в ЄС таки визнали, що ми виконали вимоги в рамках Плану дій щодо лібералізації візового режиму.
Перший та другий етапи Плану подолані! Але ЄС вимагав та вимагає від влади конкретних реформ, з якими у нас як тоді, так і тепер не все гаразд.
Так, політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця не впевнений, що 24 листопада ЄС надасть Україні безвізовий режим. Хоч Україна і виконала усі технічні умови щодо лібералізації візового режиму, вся "морква" підв’язана під реальні демократичні реформи.
"Зокрема, під е-декларування. Як ми бачимо, строки е-декларування постійно відкладаються, це дає можливість і ЄС відкладати рішення про безвізовий режим. Отже, питання надання нам безвізового режиму напряму пов'язане з реальними демократичними перетвореннями, з реальними діями влади щодо таких перетворень. Тому точні прогнози робити не можна. На жаль, 24 листопада - це не остаточна і точна дата", - прогнозує він.
Експерти нагадують, що не лише саботування е-декларування стоїть на заваді євроінтеграції. Великий рівень корупції в усіх сферах, конфлікт на Сході, який створює привід для відмови через загрози на кордонах, низький рівень економічного зростання та купа інших проблем, - все це прикра реальність, яка віддаляє нас від справжнього європейського рівня життя.
Майдану-3 не буде!
Після заяви Президента Порошенка про 24 листопада в соціальних мережах почали "жартувати", нагадуючи, що саме 29 листопада виповнюється "триріччя" нещасливого Вільнюського саміту, коли "Батонич" не підписав політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Деякі, не приховуючи сарказму, цікавилися: "На чай з парасольками вже звуть?", - як було під час Євромайдану.
Політологи прогнозують, що нових масових протестів, навіть якщо Європа нам скаже "ні", - не буде. Так, Перепелиця впевнений, що навіть якщо безвізовий режим нам не дадуть, то це не призведе до таких же наслідків, як після відмови Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, що спровокувало Революцію Гідності:
"Таких масових акцій протесту точно не буде. Бо лише 2% українців мають можливість їздити до Європи. Тому для більшості людей це буде чергове відкладення такого рішення", - сказав він.
Політолог Вадим Карасьов нагадав, що два роки назад люди вийшли на Майдан не лише через цивілізаційний вибір між Росією та Європою. За його словами, тоді це був протест за гідність, рівність прав, проти корумпованості «родини» наближених, свавілля правоохоронних органів, судової влади.
"Мотиви набагато ширші, ніж європейський вибір... Хоча, безумовно, тоді люди своїм протестом теж "голосували" за конкретне майбутнє України. І воно має бути в Європі", - додав він.
"Недобезвіз"?
Лише у квітні цього року Європейська комісія запропонувала Європарламенту і Раді ЄС скасувати візи для українців. Далі Європарламент 26 вересня проголосував на підтримку скасування Євросоюзом візового режиму, рекомендуючи внести зміни в регламент ЄС №539/2001 (список країн, громадяни яких повинні мати візи при перетині зовнішніх кордонів, і тих, хто звільняється від цієї вимоги).
Згідно з прийнятим документом, Україна буде внесена в додаток номер 2 регламенту, який визначає список країн, для яких діє безвізовий режим.
Крім того, комітет підтримав початок переговорного процесу між інститутами ЄС. Зараз, власне, цей переговорний процес іде, але, крім скасування віз, також обговорюється і механізм тимчасового його призупинення. Саме обговорення цього механізму "затягує" переговорний процес щодо скасування віз для українців.
Про це в інтерв'ю АСН сказав політолог Володимир Фесенко. Він упевнений, що причина затягування з рішенням - в ЄС, а не в Україні.
"Саме ЄС визначає дату. А щоб не було міфів і підозр, потрібно розуміти: це рішення залежить не від України. З нашого боку ми давно і повністю виконали всі вимоги щодо лібералізації візового режиму", - зазначив він.
Експерт нагадав, що Україна не одна, а разом з Грузією і Косовом чекає на безвізовий режим. Є ще і Туреччина. Але там дещо інша ситуація. Основна причина затримки у тому, що в ЄС хочуть спільно з рішенням про надання безвізового режиму затвердити механізм тимчасового призупинення такого режиму в окремих випадках.
"Наприклад, якщо буде різко погіршуватися міграційна ситуація. У цьому механізмі тимчасового призупинення, а не скасування безвізового режиму, підкреслю, я не бачу нічого страшного. Це природна реакція ЄС на міграційну кризу. Тим більше що цей механізм, якщо він буде закріплений, може бути застосований до всіх країн, які отримали такий статус. А їх - більше 20. Тому це не вибірковий підхід до України", - додав він.
З його слів, право використовувати механізм тимчасового призупинення безвізового режиму викликане різким збільшенням потоку незаконних мігрантів в ЄС з середини минулого року та початку конфлікту в Сирії.
Це змушує ЄС реагувати. І хоча з України нелегального потоку мігрантів немає, він іде через Туреччину, Грецію і Балкани. Частково - через Італію.
"Тому вся затримка з рішенням про безвізовий режим пов'язана з тим, що в самому ЄС не можуть узгодити остаточний текст документа, визначити: хто матиме право голосу в разі застосування механізму тимчасового призупинення візового режиму: Європарламент або Саміт європейських держав?" - зазначив експерт.
Фесенко прогнозує, якщо в найближчі тижні не станеться щось екстраординарне, Європарламент, а потім конференція міністрів ЄС прийме остаточне позитивне рішення для України.
"У Європарламенті проблем з позитивним рішенням не буде. Голоси там точно є", - підсумував він.
Отже, найближчим часом (27 жовтня) очікується засідання Комітету постійних представників країн - членів ЄС, де якраз повинні обговорювати питання лібералізації візового режиму з Україною. Після переговорів має відбутися голосування в Європейському парламенті, а далі пропозицію має схвалити Рада ЄС.
Якщо Рада ЄС схвалює скасування віз, вносяться поправки в регламент ЄС, готується відповідна постанова Європейського Союзу, яку буде опубліковано в Офіційному журналі ЄС і яка через 20 днів з дня опублікування набуває чинності.
Безвіз не для всіх
Хто ж зможе їздити в Європу без віз? І чи таке принципове для більшості українців це рішення?
По-перше, слід пам'ятати, що у разі скасування віз країни Європейського Союзу вільно зможуть відвідувати громадяни України, які отримали біометричні паспорти. Чи є у вас такий?
"Я вже зробив біометричний паспорт", - розповів АСН політолог Віталій Бала.
Але у більшості українців, які частіше думають про те, як прожити на $1 в день, навряд. Це підтверджують цифри. За інформацією Державної міграційної служби, з 1 січня до 30 вересня 2016 року громадяни України отримали 1,736 млн закордонних паспортів, понад 993 тис. з яких – біометричні, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
В ДМС також уточнили, що протягом вересня громадяни нашої країни отримали 187,8 тис. документів для виїзду за кордон, 112,6 тис. з яких мають електронний чіп. Тобто процес іде, але все ж таки це "крапля в морі".
Не слід також забувати, що, навіть у разі позитивного рішення для нас, українці зможуть в'їжджати на територію ЄС без віз на термін до 90 днів протягом періоду в 180 днів. Плюс: скасування віз стосується всіх країн Шенгенської зони, крім Ірландії і Великої Британії. Зате українці зможуть відвідувати чотири країни, що не входять в ЄС: Ісландію, Норвегію, Швейцарію та Ліхтенштейн.
І головне: скасування візового режиму не передбачає право на роботу в ЄС. Тому усі міфи щодо масового виїзду українців на заробітки після лібералізації візового режиму нічого спільного з реальністю не мають.
А що Кремль?
Аналітики одноголосні: якщо ЄС надасть Україні рішення про безвіз, найбільше це вдарить по інтересам Росії.
"Це дуже важливо для нас. Бо цим рішенням Україна не стільки інтегрується до ЄС, скільки ще більше відділяється від Росії. Безумовно, враховуючи, що це крок від Росії, чекати від неї можна всього що завгодно. Але повторюю, що це дуже серйозне рішення для Кремля... З точки зору Росії, це однозначно буде для них неприємно. Це якщо не гільйотина, то точно м'ясний ніж по інтересах Росії", - вважає Віталій Бала.
Григорій Перепелиця погоджується з тим, що від Кремля можна очікувати будь-якої непередбачуваної реакції.
"Але Москва не може ніяк вплинути цього разу на рішення ЄС", - додав він.